Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Методи логопедичної роботи при порушенні твердості – м’якості приголосних звуків.



Дефекти спостерігаються при дизартрії (паретичність м'язів язика), - у слабочуючих дітей; - у дітей з порушенням фонематичного слуху (вторинне явище). Види дефектів м'якості:повна відсутність м'яких приголосних; - надмірне пом'якшення твердих приголосних; - змішання твердих Із м'якими (частина твердих вимовляється правильно, а частина пом'якшується і навпаки). Підготовчі вправи:кінчик язика упирається в основу нижніх різців, а спинка язика горбочком; - чергування положень - горбочок та нормальне положення під рахунок. Велику увагу приділяти розвитку фонематичного слуху, вміння диференціювати тверді та м'які звуки. Послідовність корекційної роботи залежить від: 1) наявність у дитини збережених звуків, на уклад яких ми можемо спиратися при виправленні; 2) від того, уклад яких звуків дозволяє більш демонстраційно показати різницю у вимові твердих та м'яких звуків. Найбільш рідко пом'якшуються Т-Д-Н. при правильній артикуляції Т.Д.Н - кінчик язика впирається в альвеоли верхніх різців, а при м'яких - кінчик язика опускається, а середня частина спинки язика різко вигинається та змикається з передньою частиною твердого піднебіння. Якщо цей прийом не допомагає, то використовуємо механічну допомогу. За вихідний береться склад ТА або АТ. Дитина вимовляє ТА,ТА,ТА і в цей час в ротову порожнину вводиться шпатель і з його допомогою опускаємо кінчик язика до основання нижніх різцівотртмуємо ТЯ-ТЯ-ТЯ, за аналогією ставимо Д', Н'. Під час роботи над звуками Т ', Д', Н' у дитини виробляється кінестетичне відчуття підйому спинки язика до твердого піднебіння при вимові м'яких, а при вимові твердих - її розслаблення. Після цього відпрацьовуються звуки в наступній послідовності: Ф',В',П',Б',М',С, Р',Л'. Потім проводимо автоматизацію та диференціацію. Використовуємо складові таблиці.

24. (26). Методика логопедичної роботи при порушеннях дзвінкості та глухості приголосних звуків.

При вимові дзвінких звуків спостерігаються такі дефекти: глухість дзвінких, Дзвінкість глухих, змішування між дзвінкими та глухими. . Підготовчі вправи.1.Почергове відтворення та беззвучного вдиху та видиху, то стогону та вдиху та видиху; 2 Співставлення голосної та шепітної вимови голосних звуків А,0. При виконанні вправ спирання га дотиково-вібраційний контроль; потрясування гортані пальцями; масаж гортані- відчуття вібрування кісток черепа. Робота по постановці дзвінких передбачає використання сонорних звуків Л,Р,М,Н. Можна включати дзвінкий звук між сонорними та голосними АМА, АМДА. При повній глухості звуків роботу починаємо зі звуку В: просимо дитину дути наскрізь зближені губи, підключаємо голос, а потім нижню губу підводимо під краєчки верхніх різців. Звук 3 за вихідний перемо звук С, підключаємо дотиково-вібрацйний контроль або розташовуємо звук між сонорними, або використовуємо прийом протиставлення: ФА (голосові зв'язки мовчать), ВА - голосові зв'язки працюють Звук Ж - використання прийомів по аналогії зі звуком 3. Можна поставити звук Ж з механічною допомогою з використанням складу ЗА. Під язик кладемо зонд №5 та повертаємо його на ребро і отримуємо склад ЖА. 1.Визначення відмінностей у роботі голосового апарату під час дихання та фонації.Логопед проводить бесіду про те , що у вимові звуків бере участь голосовий апарат (голосові з’вязки ), що під час вимови одних звуків голосовий апарат дає голос, а під час вимови інших – голосу немає. Це можна перевірити , якщо покласти руку на гортань і подихати , а потім протяжно вимовити звук а,о, у і сказати , коли голос був , а коли його не було. Виділити в словах звуки , що протистовляються за глухістю- дзвінкістю, порівняти їх і на основі відчуття вібрації голосових зв’язоквизначити наявність чи відсутність голосу. 2. Перевірка вміння розрізняти глухі та даінхі приго­лосні на основі відчуття вібрації голосових зв'язок та слухового сприймання на звуках, що добре вимовляються.ф,х,в, ш, та словах типу: хрип-гриб,

3Вироблення умінь відчувати відмінність у силі видиху повітря та напруженні м'язів артикуляційного апарату пій час вимовляння глухих і дзвінких приголосних. Дітям пропонуються пари звуків, шо добре вимовляються, склади і слова з цими звуками: п—б, па—6а.ІІ Засвоєння понять глухість- дзвінкість.Засвоєння понять глухість—дзвінкість та вироблення умінь диференціювати приголосні за цими шнеками відбувається а процес виконання учнями різних завдань. 1) Порівняння слів з глухими та дзвінкими приго­лосними. Порівняти слова-пароніми за значенням та звуковим складом. Палка—балка, пий—бий, вата—фата, грип—гриб Визначити відмінність у роботі голосових зв'язок на парах звуків, ф—в, ш--ж, х-г та складах: ха- га, фа—ва, жа—ша, та—да та ін. 2) Визначення глухих і дзвінких приголосних у словах. Прослухати слова і назвати глухі й дзвінкі приголосні в словах. 3) Утворення нових слів змінюванням глухих приголосних на дзвінкі та навпаки. Утворити нові слова, замінивши глухі приголосні дзвінкими. Слива, каска, коса, шити, тіло.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.