Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Способи бойових дій і бойові порядки авіаційних частин та підрозділів



Авіаційні підрозділи, частини і з'єднання при виконанні бойових завдань застосовують різноманітні способи бойових дій.

Спосіб бойових дій - це порядок застосування сил та засобів при виконанні бойового завдання.

Способи бойових дій які застосовують авіаційні підрозділи і частини визначають порядок введення їх в дію або заняття ними положення перед нанесенням удару, що забезпечує своєчасну і найбільш ефективне ураження наземної (морської) або повітряної цілі.

Кожний спосіб бойових дій залежить від:

- умов обстановки;

- бойових можливостей апчз;

- характеру дій супротивника.

- Кожному способу притаманні свої особливості організації і виконання бойових завдань.

Спосіб бойових дій містить один або декілька основних прийомів дій. До них відносяться:

- в залежності від направлення (місця) прикладення зусиль:

- зосереджені дії;

- розосередженні дії (розосередженні польоти) за часом і в просторі.

Наприклад: удари по одному або декільком об'єктам;

- в залежності від розподілу зусиль за часом:

- одночасні дії, одночасне введення в бій‚ одночасні спеціальні бойові польоти;

- послідовні дії, послідовне введення в бій, послідовні спеціальні бойові польоти;

- в залежності від повноти інформації про об'єкти дій:

- дії по заздалегідь заданим об'єктам;

- дії по виявленим в ході бойових дій об'єктам;

- дії по самостійно знайденим об'єктам;

- в залежності від терміновості дій:

- дії за планом (в встановлений час);

- дії за викликом;

- дії негайно по готовності;

- в залежності від вихідного положення сил:

- дії з положення чергування на землі (аеродромі, майданчику);

- дії з положення чергування в повітрі;

- дії з засад на землі і в повітрі;

- в залежності від кількості сил‚ що беруть участь:

- дії всім складом;

- дії частиною сил.

Так‚ наприклад‚ основним способом бойових дій підрозділів і частин бомбардувальників Су-24 є наступний: одночасний удар всім складом або більшою частиною сил по одному або декільком заздалегідь заданим об'єктам у встановлений час.

Досвід бойових дій авіації в Республіці Афганістан показав‚ що велику питому вагу займали послідовні удари підрозділів штурмовиків по знов виявленим наземним цілям та за викликом в інтересах авіаційної підтримки військ на полі бою.

Застосовуючи той чи інший спосіб бойових дій екіпажі, підрозділи і частини шикуються в повітрі в певний бойовий порядок.

Бойовий порядок - це взаємне розташування частин‚ підрозділів‚ літаків /вертольотів/ в повітрі для спільного виконання бойового польоту.

Бойовий політ - це політ на виконання бойового завдання.

Бойовий порядок визначається командиром.

Частини і підрозділи різноманітних родів авіації при спільному виконанні бойового польоту діють в загальному бойовому порядку.

Бойовий порядок повинен відповідати задуму дій, які мають відбутися і забезпечувати:

- повне використання бойових можливостей окремих літаків і апчз;

- тактичну (вогневу) взаємодію;

- успішне подолання ППО супротивника;

- найкращі умови для пошуку цілі, виходу на майданчики приземлення, спостереження за повітряним простором;

- свободу маневру;

- зручність та безперервність управління;

- безпеку літаків (вертольотів) від зіткнення в повітрі з наземними перешкодами‚ а також від ураження своїми боєприпасами.

Бойовий порядок апчз може включати групи різноманітного тактичного призначення.

До них відносяться:

- основна /ударна, десантна, транспортна або інші/група;

- групи забезпечення,

- резерв.

Кількість‚ склад і місце цих груп в бойовому порядку визначається в залежності від бойового завдання і умов його виконання‚ а також етапу бойового польоту.

Основна група призначена для виконання головного завдання. Вона складає основу бойового порядку.

Групи забезпечення призначені для створення сприятливих умов дій основної групи. До них відносяться групи:

- дорозвідки;

- радіоелектронної боротьби;

- знищення наземних засобів ППО;

- прикриття від атак винищувачів (бойових вертольотів) супротивника;

- демонстративні та відволікаючі;

- пошуку та позначення (освітлення) цілей;

- наведення ударних (десантних‚транспортних) груп;

- та інші.

Резерв призначений для вирішення завдань, які раптово виникають або для нарощування зусиль основної групи.

Так, наприклад, в ході бойових дій авіації в Республіці Афганістан при нанесенні ударів по цілям з заданими координатами‚ як правило, виділялися такі групи тактичного призначення:

- дорозвідки і позначення цілей (2 Ми-8 МТ, 2 Су-17 М3Р);

- придушення засобів ППО (2-4 Су-17 МЗР, МиГ-27);

- ударна (4-6 Су-25);

- контролю результатів удару (2 Су-17 М3Р, 2 Ми-8МТ);

- пошуково-рятувального забезпечення (2 Ми-8 МТ).

Бойовий порядок міг включати також демонстративну (відволікаючу) групу та групу нарощування зусиль (резерв).

В окремих випадках група придушенняППО не виділялася тоді її завдання вирішували спеціально призначені екіпажі ударної групи.

Група дорозвідки і позначення цілі по характерним орієнтирам і демаскуючим ознакам (русла річок, пішохідні тропи, опорні пункти з ходами сполучення, позиції вогневих засобів та ін.) виявляла і розпізнавала ціль. Пошук цілі здійснювався на висотах 600-800 м.

По досвіду дій на позначення і розпізнавання цілі витрачалося 3-5 хв. Найбільш ефективними для позначення цілі були бомби САБ-100 і САБ-250, дим і смолоскип яких було видно з дальності 10-15 км з середніх висот і з 4-6 км - з малих, час горіння САБ складає 6-9 хв.

Через 1-2 хв., після позначення цілі по виявленим вогневим позиціям і районам де передбачувалося розміщення засобів ППО, завдавала удару група придушення ППО. Атака, як правило‚ виконувалася з ходу з пікірування поодинокими літаками або парами з різноманітних напрямків. Дистанція між літаками (парами) - 2-3 км‚ що дозволяло підтримувати зоровий зв'язок‚ здійснювати взаємне вогневе прикриття. Всі екіпажі вели розвідку на предмет розкриття нових вогневих позицій засобів ППО і передавали дані по радіо командиру ударної групи. В залежності від обставин група придушення ППО виконувала повторну атаку з протилежного напрямку або набирала висоту 4-5 км над ціллю і знаходилась в готовності до придушенню знов виявлених засобів ППО.

Ударна група виходила в район цілі через 1-2 хв., після відходу попередньої групи. Атака цілі виконувалася з ходу зі скиданням бомб на виводі з пікірування. По можливості атака виконувалась з різних напрямків поодинокими літаками або парами. Екіпажі ударної групи завдавали послідовні удари на дистанціях, які виключали можливість потрапляння літака в зону розльоту осколків від бомб‚ ракет та снарядів літаків ,що летять попереду (3-6 км в залежності від типу боєприпасів).

Основними параметрами бойового порядку є: інтервал, дистанція, перевищення або пониження.

Інтервал-це відстань між літаками або групами літаків по фронту.

Дистанція-це відстань між літаками або групами літаків в глибину.

Перевищення або пониження-це відстань між літаками по вертикалі (табл.).

Таблиця

 

Бойовий порядок груп тактичного призначення в залежності від дистанцій‚ інтервалів та перевищень (понижень) між літаками (вертольотами) підрозділами і частинами‚ які в них входять може бути наступних видів:

- зімкнутий;

- розімкнутий;

- розосереджений.

В зімкнутому бойовому порядку літаки (вертольоти) і підрозділи слідують один відносно іншого на мінімальних за умовам безпеки польоту дистанціях‚ інтервалах‚ перевищеннях або пониженнях.

В розімкнутому бойовому порядку літаки (вертольоти) підрозділи та частини слідують один відносно одного на збільшених дистанціях і інтервалах на візуальній або приладовій видимості.

В розосередженому бойовому порядку літаки (вертольоти)‚підрозділи, частини слідують один відносно одного поза візуальною або приладовою видимістю.

При польоті в зімкнутому бойовому порядку досягається висока щільність удару‚ скорочується час атаки цілі, забезпечується управління особистим прикладом командира але ускладнюється маневр та пілотування літака (вертольота) і збільшується небезпека одночасного ураження декількох літаків (груп) однією ракетою зі звичайним зарядом.

При польоті в розімкнутому бойовому порядку полегшується пілотування, маневр, спостереження за повітряним супротивником та пошук цілі‚ забезпечується одночасна атака цілі з індивідуальним прицілюванням кожного льотчика‚ виключається можливість одночасного ураження сусідніх літаків (підрозділів) однією зенітною ракетою.

Формами бойових порядків можуть бути “колона”, ”клин”, ”пеленг”, ”фронт”, ”змійка” та ін.

Вид і форма бойового порядку можуть бути змінені командиром в польоті в залежності від обставин. Можливі зміни бойового порядку повинні передбачатися‚ як правило‚ до вильоту.

Таким чином, правильно вибраний спосіб бойових дій і правильно застосований при цьому способі бойовий порядок дозволяють успішно виконувати поставлені бойові завдання з високою ефективністю і мінімальними втратами.

 




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.