Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Методичні рекомендації. Основою господарства Італії було землеробство



Основою господарства Італії було землеробство. Вирощували в основному різні види зернових. У землеробстві застосовувались залізні знаряддя праці. Поширюється також вирощування винограду та оливок. Оливкова олія займала місце вершкового масла, її використовували як миючий засіб у лазнях, вона була пальним для факелів і ламп та головною складовою різноманітних мазей, що використовувались як для волосся, так і для шкіри. Майже кожна сім’я вирощувала у своєму саду квіти.

Овочі та фрукти вирощувались у великій кількості і складали основну частин} раціону. Деякі аристократичні роди виводили свої імена від назв овочів, що традиційно займали особливе місце серед культивованих ними рослин: Цепіони — від цибулі (саера), Лентули - від сочевиці (lens), Фабії- від бобу (faba). Улюбленою приправою був часник.

Важливу роль у господарстві відігравало тваринництво. Великі дубові діброви давали можливість розводити у значній кількості свиней. Популярність серед італійців шерстяного одягу сприяла чисельності овечих черід. Аж до IV ст. до н.е. худоба продовжувала залишатись засобом обміну, оскільки всюди цінилась і легко переміщувалась. Коли у Римі з'являється мідна монета, на ній нерідко зображались саме свиня, вівця та бик, і називались вони - монети — ресипіа (від лат. ресus – худоба).

Зверніть увагу на те, що. хоча усі землі в Римі ділилися на дві категорії: державні (аger publicus) та приватні, державного економічного сектора не існувало. Землі, що належали до аger publicus, здавались в оренду приватним особам, які вкладали у їх обробку свої власні кошти. І хоча формально на цю землю зберігалась влада держави, фактично орендарі розпоряджались нею як своєю власною. Подумайте: чому незаможні громадяни фактично були позбавлені можливості користуватися цією землею?Римське суспільство не було однорідним. На основі чого здійснювався поділ громадян? Охарактеризуйте римські оrdo. Наскільки однорідною групою був плебс? Яке становище у римському суспільстві займали раби, ліберти та лібертини?

Готуючись до другого питання даного семінарського заняття, ознайомтесь із оцінкою Римської держави у Полібія. У шостій книзі своєї "Загальної історії*' Полівій приходить до висновку. що у Римській державі ній існує три види державної влади, причому настільки усе рівномірно розподілено між цими видами, що ніхто навіть із місцевих жителів не зміг би твердо вирішити чи у цілому державний устрій с аристократичним, демократичним чи монархічним. Наскільки вірною, на вашу думку, є оцінка Полібія?

Носієм верховної влади у державі вважався римський народ (рорulus Romanus). Римські громадяни могли реалізувати свою владу через народні збори коміції. У Римі існували коміціїтрьох видів, у яких римські громадяни брали участь безпосередньо. Проте голосування відбувалось лише через організаційні одиниці - курії, центурії та триби. Громадяни не могли скликати збори за своєю ініціативою. Правом скликання народних зборів були наділені лише відповідні магістрати. На зборах не проводилось обговорення того чи іншого питання, а лише голосування за нього. Чи забезпечували народні збори можливість волевиявлення римських громадян? Обгрунтуйте свою позицію.

Римські магістратури поділялись на ординарні та екстраординарні. Жодна магістратура не сприймалась відокремлено від народу. Кожен магістрат уособлював певною мірою весь римський народ. Образа римського магістрату розглядалась як образа римського народу. Магістрат не міг бути усунутий з посади до завершення терміт1 його перебування на ній. Між виконанням однієї магістратури та вступом у виконання іншої повинен був пройти не менше як річний термін, протягом якого колишня посадова особа могла бути притягнута до відповідальності за зловживання на попередній посаді. За виконання службових обов"язків ніхто не одержував ніякої винагороди. Навпаки, часто магістратам доводилось вкладати значні власні кошти для забезпечення витрат, пов'язаних із посадою. Для римських магістратур були характерні також колегіальність (крім диктатури), виборність та обмеженість у часі. Влада римських магістратів була або військово-релігійною – ітрerium (консулат, претура, диктатура), або цивільною - potestes. Які магістратури, на вашу думку, були найбільш важливими у справі управління Римською державою? Опишіть коло повноважень кожної магістратури.

Важливе місце у римській політичній системі займав сенат.Яке коло питань входило до компетенції сенат}? Яким чином сенат міг впливати на державні справи в чмовах існування народних зборів та розвинутої системи магістратур?

Завойована Римом Італія не була єдиною державою. Між різними італійськими містами та общинами не існувало єдиного союзного договору. Кожне місто і кожна община мали окремий договір із Римом. Умови цих договорів не були однаковими. Залежали вони від різних причин, але передусім від обставин підпорядкування того чи іншого міста чи общини Римові.

Які права мали жителі муніципіїв. колоній римських громадян, латинських колоній? На якому становищі в Італійській федерації перебували римські союзники - соці (socii) та дедитиції (deditii)? Чи вірним є твердження, що на прикладі Італійської федерації ми бачимо ілюстрацію принципу римської політики Поділяйівладарюй" (divide et impera).

Підводячи підсумки, зробіть висновок: чи сприяв існуючий стан речей в Італії розвитку торгівлі іа економіки в цілому?

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.