Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Аеробне перетворення вуглеводів.



ОБМІН РЕЧОВИН.

Фотосинтез, хемосинтез.

План.

1. Загальне поняття про фотосинтез.

2. Фотоліз води.

3. Фотосинтетичне фосфорилювання.

4. Процес відновлення вуглекислого газу.

5. Хемосинтез.

Фотосинтез – це джерело утворення органічних речовин на Землі. В цьому процесі сонячна енергія перетворюється в хімічну енергію, яка використовується на синтез органічних речовин. За рахунок фотосинтезу утворюється до 90 % і більше всіх речовин рослин.

Фотосинтез – це джерело вільного кисню на Землі. Схематично фотосинтез можна уявити як окисно відновний процес диоксиду вуглецю і води при участь хлорофілу, який поглинає енергію сонячних променів. Ця енергія використовується на фотохімічну реакцію відновлення вуглекислого газу. Якщо відновлення вуглекислого газу іде до гексоз, то для утворення 1 грама молекули гексози необхідно 160 кДж енергії.

6 СО2 + 12Н2О + 160 кДж С6Н12О6 + 6О2 + 6Н2О

Аеробне перетворення вуглеводів.

План:

1. Хімізм аеробного дихання. Цикл трикарбонових кислот (цикл Кребса).

2. Окислювальне фосфорелювання.

3. Енергетика дихання.

4. Цикл гліоксінової кислоти.

І. Повне окислення піровиноградної кислоти (ПВК).

В аеробних перетворюваннях ПВК піддається окислювальному декарбоксилюванню, в якому приймає участь ряд біологічно-активних сполук (тіамін, ліпоєва кислота, НАД, КоА). Окислювальне декарбоксилювання ПВК як і інших альфа-кетакислот проходить з увторенням макроергічних зв’язків.

дегідрогеноза піровіноградної

кислоти

(ПВК) ацетил кофермент А

(макроергічна полука)

Дегідрогеназа ПВК складається з білкових суб-одиниць, з’єднаних з кофакторами (ФАТ, ліпоєва кислота). Внаслідок чого дегідрогіназа здійснює каталіз карбоксилювання за допомогою піроатдекарбоксилази.

КоА складається із залишку аденозину (аденін + рібоза), із 3 залишків фосфорної кислоти, із пантотенової кислоти і NH-(CH2)2-SH.

А-Р-Ф-Ф-ПК-NH-CH2-CH2-SH, SH –кофермент А

|

Ф

Подальші процеси аеробного окислення ПВК, що проходить через ацетил – КоА мають циклічний характер і називають циклом трикарбонових кислот (цикл Кребса). Це основний шлях окислення ацетил – КоА, який утворюється при декарбоксилюванні ПВК.

На першому етапі ацетил – КоА реагує з енольною формою щавлево – оцтової кислоти.

(ЩОК) лимонна кислота

Реакцію каталізу. Конденсуючий фермент – цитратсинтаза. Далі лимонна кислота піддається гідротації під дією фермента акотітатгідратази.

цисаконітова ізолимонна

кислота кислота

a-кетоглю- оксаноглуторат сукденіл – К0А

тарова кислота дегідрогеназа

(фермент)

янтарна фумарова яблучна малатдегідрогеназа

кислота кислота кислота

секценатдегідрогеназа фумаратдегідротаза

щавлева кислота

ІІ. Кето – форма самовільно перетворюється в енольну форму ЩОК і цикл починається знову з новою молекулою ацетил – КоА.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.