Попередні та попереджувальні заходи

1. Сторони мають забезпечити, що судові органи можуть, за клопотанням скаржника видати попередню судову заборону, призначену для запобігання будь-якому можливому порушенню права інтелектуальної власності, або заборонити, на попередній основі та за умови сплати, якщо необхідно, штрафу, якщо це передбачено національним законодавством, продовження порушення того права, або зробити таке продовження порушення таким, що підпадає під гарантії, які забезпечують виплату компенсації правовласнику. Попередня судова заборона може бути також видана, за тих самих умов, стосовно посередника, чиї послуги використовуються третьою особою з метою порушення права інтелектуальної власності.

2. Попередня судова заборона може також видаватись з метою арешту або вилучення товарів, які підозрюються у порушенні права інтелектуальної власності з тим, щоб запобігти ввезенню або переміщенню торговельними каналами.

3. У випадку порушення, що здійснюється в комерційному масштабі, Сторони гарантують, що, якщо скаржник наводить обставини, які імовірно становлять загрозу щодо відшкодування збитків, судові органи можуть винести ухвалу про запобіжний арешт рухомої і нерухомої власності імовірного порушника, зокрема блокування його/її банківських рахунків та інших активів. Для цього компетентні органи можуть винести рішення про надання банківських, фінансових або комерційних документів, або про доступ до відповідної інформації.

4. Сторони мають забезпечити, що тимчасові заходи, що згадуються у пунктах 1, 2 та 3 цієї статті, можуть, у відповідних випадках, вживатись без заслуховування відповідача, зокрема, якщо будь-яка затримка спричинятиме невиправну шкоду власнику прав. В такому випадку, Сторони інформують про це без затримки, найпізніше після виконання заходів. Перегляд, в тому числі право бути заслуханим, має відбуватися після подання заяви відповідачем з метою винесення рішення, протягом обґрунтованого строку після сповіщення про заходи, чи будуть ті заходи змінені, анульовані або підтверджені.

5. Сторони мають забезпечити, що попередні заходи, що згадуються у пунктах 1, 2 та 3 цієї статті, анулюються або іншим чином припиняють дію, за заявою відповідача, якщо скаржник у обґрунтований строк не порушує справу, результатом якої є рішення стосовно обставин справи, у компетентному судовому органі.

6. Якщо попередні заходи анулюються або вони припиняють дію завдяки будь-якій дії або помилці скаржника, або якщо пізніше виявляється, що не було порушення або загрози порушення права інтелектуальної власності, судові органи мають повноваження вимагати від скаржника, за заявою відповідача, надання відповідачеві відповідної компенсації за будь-яку шкоду, завдану цими заходами.

Стаття 237

Виправні заходи

1. Сторони мають забезпечити, що компетентні судові органи можуть вимагати, за заявою скаржника і без шкоди відшкодуванню будь-яких збитків власнику права з причини порушення, і без будь-якої компенсації, відкликання з торговельних каналів, остаточне вилучення з торговельних каналів або знищення товарів, які як виявилося порушують право інтелектуальної власності. Якщо необхідно, компетентні судові органи можуть також вимагати знищення матеріалів і знарядь, які переважно використовуються у створенні або виробництві тих товарів.

2. Судові органи вимагають, щоб ці заходи здійснювались за рахунок порушника, якщо конкретні причини викликаються, щоб не робити цього.

Стаття 238

Судові заборони

Сторони гарантують, що якщо виноситься судове рішення, яке виявляє порушення права інтелектуальної власності, судові органи можуть видати проти порушника судову заборону, спрямовану на заборону продовження порушення. Якщо це передбачено національним законодавством, невиконання судової заборони має підпадати, якщо необхідно, під сплату регулярного штрафу з метою забезпечення виконання. Сторони також гарантують, що правовласники можуть подати заяву про судову заборону проти посередників, чиї послуги використовуються третьою стороною з метою порушення права інтелектуальної власності.

Стаття 239

Альтернативні заходи

Сторони можуть передбачити, що у відповідних випадках і за вимогою особи, яка підлягає застосуванню заходів, передбачених у статті 237 та/або статті 238 цієї Угоди, компетентні судові органи можуть винести ухвалу про сплату грошової компенсації потерпілій стороні замість застосування заходів, передбачених у статті 237 та/або статті 238 цієї Угоди, якщо ця особа діяла ненавмисно і без недбалості, якщо здійснення згаданих вище заходів завдало б йому несумірної шкоди і якщо грошова компенсація потерпілій стороні виявляється обґрунтовано задовільною.

Стаття 240

Збитки

1. Сторони мають забезпечити, що коли судові органи встановлюють збитки:

а) вони беруть до уваги всі відповідні аспекти, такі як негативні економічні наслідки, зокрема втрачені прибутки, які понесла потерпіла сторона, будь-які недобросовісні доходи, одержані порушником і, у відповідних випадках, інші фактори, відмінні від економічних, такі як моральна шкода, спричинена правовласнику порушником; або

b) як альтернативний варіант до підпункту (a) цього пункту, вони можуть, у відповідних випадках, встановити збитки як паушальну суму, на базі таких елементів як, принаймні, сума роялті або комісійні платежі, які були б сплачені, якби порушник попросив дозволу на використання даного права інтелектуальної власності.

2. Якщо порушник ненавмисно, або не маючи обґрунтованих підстав знати це, був залучений до правопорушуючих дій, Сторони можуть встановити, що судові органи можуть виносити ухвалу на користь потерпілого про повернення доходів або відшкодування збитків, які можуть встановлюватись раніше.

Стаття 241

Судові витрати

Сторони мають забезпечити, що обґрунтовано понесені та пропорційні судові витрати, а також інші витрати, понесені стороною, що виграла, як правило, мають покладатися на сторону, що програла, крім випадків, коли це суперечитиме принципу справедливості.

Стаття 242

Поиск по сайту: