Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Таксономічні одиниці антропогенного ландшафту

Вплив сільського господарства на ландшафти Пд-Сх Європи

Час Вплив Наслідки впливу
5000-4000 до н.е. Перші викорчовування в Греції Ерозії, засипання річок у південній Греції. Ерозія ґрунту.     Перший період переселення, виникнення лісу окультуренням.   Заселення після відкриття
Близько 4000 Початок використання плугу в землеробстві
До 750 Тривале винищування лісу
Від 750 Грецька колонізація (Далмація)
З 229 Римська колонізація (узбережжя Істрії/Далмації)
Початок н.е. Інтенсивне освоєння земель у районах впливу римлян   Майже без шкоди, регульоване господарювання, збільшення населення. Ерозія ґрунтів через змив, повені та засипання.
500 н.е. Руйнування селянського господарства
Переселення народів Відкриття оброблюваних площ (Північна Греція)
Поширення слов’ян, заселення височин (Далмація)   Випасання, використання листя для корму, викорчовування кореневищ, сильна деградація, ерозія ґрунтів. Фаза регенерації.
До 1200 Селянське землекористування у середньовіччі
З 1200 Вирубування лісу для кораблебудування (венеційське панування)   Руйнування більші, ніж раніше. Деградація, що прогресує.
XVI ст. Зростання тваринництва
XV-ХІХ ст. Велике знищення лісу (грецькі визвольні війни, 1822–1830
Закон Грімані (заборона випасання овець на лісових площах) майже не виконувався (Далмація) Інтенсивне випасання та пошкодження рослинності, що прогресує. Зменшення густоти поселень. Ерозія схилів: скелясті та кам’янисті ландшафти.
До ХХ ст. Широке знищення лісів
ХХ ст. Регіональні програми лісонасадження Насадження

 

Рис. 5.1. Антропогенний вплив на кругообіг води

(природний гідрологічний цикл), за П. Ревеллем, Ч. Ревеллем, 1994)

 

 

 

 


Рис. 5.2. Антропогенний вплив на кругообіг вуглецю

 

 

 


Рис. 5.3. Антропогенний вплив на кругообіг азоту

 

 

 


Рис. 5.4. Зміна кругообігу фосфору у результаті

Господарської діяльності людини

 

 


Рис. 5.5. Місце антропогенних ландшафтів у ландшафтній сфері Землі (за Ф.М. Мільковим)

 

Таблиця 5.2

Таксономічні одиниці антропогенного ландшафту

(за Мільковим, 1973) зі змінами та доповненнями)

Класи Підкласи Типи
Сільськогосподарські Польові  
Лучно-пасовищні
Садові
Виноградарські
Змішані
Промисловий   Кар’єрно-відвальний
Териконовий
Промисловий карст
Звалища і полігони
    Автомобільних доріг
Залізниць
Аеродромів
Нафто-, газопроводів
Ліній електропередач
Лісові Умовно-натуральні Типи вирізняються згідно з підходами лісової типології
Вторинні або похідні
Лісокультурні
Водні Водосховища Великі водосховища
Середні водосховища
Малі водосховища і ставки
Канали  
Рекреаційні Ландшафти і ландшафтно-техногенні комплекси навколо санаторіїв, пансіонатів, будинків і баз в кемпінги, великі міські і приміські парки з атракціонами, лісопарки, гідропарки, ландшафтно-архітектурні музеї, музеї під відкритим небом та ін.
Селитебні Сільський  
Міський Садово-парковий
Низькоповерховий
Високоповерховий
Заводський
Белігеративні   Сторожові кургани
  Оборонні вали
  Вирви і траншеї

 

За глибиною дії наступні антропогенні ландшафти (АЛ) :

1. Антропогенні неоландшафти – заново створені людиною комплекси, які раніше не існували в природі. До них належать курган у степу, терикони, ставок у балці, кар’єрно-відвальні комплекси і багато інших.

2. Змінені (перетворені) антропогенні ландшафти, які характеризуються тим, що прямої перетворювальної дії людини в них зазнали окремі компоненти, найчастіше рослинність. Зміненим (перетвореним) ландшафтом є, наприклад, березовий гай на місці діброви або полиново-типчакове пасовище на місці ковилового степу.

За цілеспрямованістю виникнення розрізняють:

1. Прямі антропогенні ландшафти – запрограмовані комплекси, що виникають внаслідок цілеспрямованої господарської діяльності (ставок у балці, велике водосховище в долині річки, полезахисні лісові смуги та ін.).

2. Супутні антропогенні комплекси, безпосередньо не створені людиною. Вони – результат природних процесів, активізованих або викликаних до життя господарською діяльністю людини: яр на місці борозни або дорожнього кювету, солончак на околиці зрошуваного поля, болото в зоні підтоплення водосховища, різні форми антропогенного карсту в районах підземного видобування вапняку, солі, вугілля. Дуже часто супутні антропогенні комплекси є панівними в структурі сучасних ландшафтів.

За тривалістю існування АЛ діляться на три групи:

1. Довговічні саморегульовані ландшафти. Ландшафти цієї групи існують тривалий час – близько кількох століть – без будь-яких додаткових заходів людини для їхньої підтримки. До довговічних саморегульованих АЛ належать кургани, земляні вали (залишки оборонних споруд), каменоломні, пустища, деякі водоймища та ін. Старі кургани, що збереглися до тепер, насипано кілька тисячоліть тому. Вік земляних оборонних валів, що добре збереглися на місцевості, вимірюється багатьма століттями.

2. Багаторічні, частково регульовані ландшафти. Вони можуть існувати порівняно довго – десятиліття і більше, але час від часу потребують охоронних заходів, свого роду «профілактичного ремонту». Прикладом їх слугують лісокультурні ландшафти. Раз посаджені, лісові культури ростимуть, але для нормального свого розвитку потребують періодичного догляду. Це особливо стосується лісових культур на межі їх існування. У лісостеповій і степовій зоні відсутність регулярного догляду рано чи пізно веде до загибелі лісових посадок. Багаторічними, частково регульованими ландшафтними комплексами є ставки, канали і більшість водосховищ. Якщо не вживати заходів проти замулювання і періодично не очищувати водоймища, більшість з них буде швидко замулена.

3. Короткочасні регульовані ландшафтні комплекси, існування яких постійно підтримують спеціальними агротехнічними заходами. До них належать оброблені поля – посіви зернових і технічних культур, а також плодові сади. За ступенем господарської цінності, бонітету, всі антропогенні ландшафти діляться на дві категорії: культурні та акультурні.

Культурні, або конструктивні, ландшафти – зазвичай прямі, регульовані людиною АЛ, що постійно підтримуються в стані, оптимальному для виконання покладених на них господарських, естетичних і ін. функцій.

Акультурні ландшафти – антропогенні комплекси низького бонітету, так звані непридатні землі, «антропогенний бедленд», що виникли внаслідок нераціонального, невмілого господарювання.

Динамікою ландшафту називають функціональні, просторові і структурні зміни, що відбуваються в природно-територіальному комплексі. Динаміка ландшафту об'єднує найрізнорідніші явища і процеси. За Ф. Мільковим розрізняють такі види динаміки природних ландшафтів: хорологічна; структурна; часова.

 
 


Рис. 5.6. Прогресивна (1) і регресивна (2) динаміка

розвитку основних типів ландшафту (за Ф.М. Мільковим)

 

S КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Види діяльності людини, що призводять до змін біоценозів і порушення рівноваги всередині них.

2. Антропогенні дії, що впливають на кругообіг води, кисню, вуглецю, азоту, фосфору, сірки.

3. Класифікація ландшафтів.

4. Природний ландшафт.

5. Природно-антропогенні ландшафти.

6. Антропогенний ландшафт і ландшафтно-техногенний комплекс (система).

7. Класифікація антропогенних ландшафтів за глибиною впливу.

8. Класифікація антропогенних ландшафтів за цілеспрямованістю виникнення.

9. Таксономічні системи типологічних одиниць природних і антропогенних ландшафтів.

10. Класифікація антропогенних ландшафтів залежно від тривалості існування.

11. Категорії господарської цінності антропогенних ландшафтів.

12.Місце біогеоценозів у системі ландшафтів.

13. Динаміка природних ландшафтів, її види і структура.

14.Прогресивний і регресивний перебіг розвитку основних типів ландшафту

ÄОСНОВНІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ ДО ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИÊ

 

 


? ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

1. Проаналізуйте таблицю 5.1 і зробіть висновки (по пунктам), чому склалася така ситуація.

2. Письмово наведіть приклади цілеспрямованого і опосередкованого впливу господарської діяльності людини на кругообіг води і кисню. Вкажіть наслідки. Для опису використовуйте вище приведені терміни і поняття (використані слова підкресліть).

3. Письмово наведіть приклади впливу господарської діяльності людини на кругообіг вуглецю, азоту, фосфору. Вкажіть наслідки. Для опису використовуйте вище приведені терміни і поняття (використані слова підкресліть). На основі літературних джерел, довідникової літератури, тематичних атласів та карт позначте на контурній карті світу де може бути найбільший вплив людини на кругообіг води, кисню, вуглецю, азоту, фосфору. Легенду до карти створити самостійно.

4. На основі літературних джерел, довідникової літератури, тематичних атласів та карт позначте на контурній карті України та Вінницької області, де може бути найбільший вплив людини на кругообіг води, кисню, вуглецю, азоту, фосфору. Легенду до карти створити самостійно.

5. На основі завдань 3 і 4 зробіть письмові висновки, як зміна колообігу вище приведених елементів впливає на формування, функціонування та динаміку ландшафтів. Наведіть конкретні приклади. Запропонуйте варіанти оптимізації даних ландшафтів. Для опису використовуйте вище приведені терміни і поняття (використані слова підкресліть).

6. На нижче приведеному фрагменті топографічної карти рис. 5.1 виділіть, і пронумеруйте класи, підкласи і типи антропогенних ландшафтів. Обґрунтуйте причини їх розташування та формування.

 


Рис. 5.1. Фрагмент топографічної карти околиць м. Вінниці

 

 

¨ Література:

базова:

1. Гродзинський М.Д. Ландшафтна екологія: Підручник / М.Д. Гродзинський. – К.: Либідь, 2014. – 350 с.

2. Давиденко В.А. Ландшафтна екологія: Навч. посіб. / В.А. Давиденко, Г.О. Білявський, С.Ю. Арсенюк. – К.: Лібра, 2007. – 280 с.: іл.

3. Гуцуляк В.М. Ландшафтна екологія: Геохімічний аспект: Навч. посіб. / В.М. Гуцуляк. – Чернівці: Рута, 2002. – 272 с.

4. Василега В.Д. Ландшафтна екологія: навчальний посібник / В.Д. Василева – Суми: Вид-во СумДу, 2010. – 303 с.

додаткова:

2. Гродзинський М.Д. Основи ландшафтної екології: підручник / М.Д. Гродзинський. – К.: Вид-во Либідь, 1993. – 224 с.

3. Петлін В.М. Прикладне ландшафтознавство: Науково–практичний посібник. – К.:ІСДО.– 1993.–92 с.

4. Гродзинский М.Д., Шищенко П. Г. Ландшафтно-экологический анализ в мелиоративном природопользовании. – К.: Либідь, 1993. – 224 с.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.