Правила поведінки на воді

1.Не переоцінюйте своїх сил. Не нехтуйте засобами пересто­роги. Не відпливайте без страхування далеко від берега, нашвидку течію, в небезпечні місця, як би ви добре не плавали.

2.Ні в якому разі не плавайте на трасі руху катерів, річкових трамваїв, пароплавів і т. п.

3.Ніколи не входьте у воду стрибком із берега, якщо ви зазда­легідь не пересвідчилися, що вода в цьому місці достатньо глибока і в ній немає твердих предметів (каміння).

4.Не пустуйте у воді і не лякайте один одного. У воді можна гратися, але не жартувати.

5.На заняттях з плавання дотримуйтесь дисципліни й вико­нуйте всі вказівки викладача. Не заходьте у воду без дозволу, ви­ходьте за першим сигналом. Не пірнайте, не виходьте за межі площі, вказаної викладачем.

6.Перед входом у воду розігрійтеся вправами на суші. Однак пам'ятайте, що у воду входити схолоднілим і надто розпашілим не можна. В таких випадках треба трохи охолонути й заспокоїтись.

7.Не купайтесь і не плавайте одразу після їди. Категорично забороняється входити у воду після вживання алкогольних напоїв.

8.Після виходу з води старанно витирайтесь. Особливо ре­тельно витирайте голову й вуха. Якщо вам холодно, то, витершись й одягнувши спортивний костюм, розігрійтеся вправами на суші.

9.Якщо, перебуваючи у воді, ви відчуваєте озноб, вийдіть із води, витріться і розігрійте себе вправами на суші.

10. При заняттях у штучних басейнах до початку занять та після них старанно мийтеся під душем.

До початку занять пройдіть медичний огляд й отримайте дозвіл лікаря займатися плаванням.

Ніколи не плавайте і не купайтеся при нездужанні, навіть найлегшому.

Під час занять плаванням слідкуйте, по можливості, за тим, що роблять ваші товариші, і в разі необхідності надавайте їм допомогу.

11. Якщо м'язи звела судома, а ви перебуваєте на глибокому місці, не лякайтесь, ляжте на спину, підтримуйте себе на поверхні води рухами тих кінцівок, м'язи яких не звело, спробуйте маса­жувати уражені м'язи та покличте на допомогу.

12. Ніколи не ''розігруйте'' товаришів, вдаючи, ніби ви захли­нулися чи тонете.

13.Ніколи не купайтесь і не плавайте наодинці. Хай буде хтось, хоча б на березі, хто стежив би за вами.

Виконуйте ці правила самі й вимагайте, щоб дотримувалися їх ваші товариші.

Правила поведінки та обов'язки викладача.

1.Навчити тих, хто займається плаванням, правил поведінки під час занять та основ гігієни плавця. Слідкувати, щоб ці правила виконувались.

2.Допускати до занять плаванням лише тих, хто пройшов медогляд й отримав дозвіл лікаря.

3.Перед кожним заняттям перевіряти стан басейну, особливо перед заняттями на природних водоймах.

4.Слідкувати, щоб було підготовлено інвентар, необхідний для надання допомоги людям, що захлинулися або зле себе по­чувають. Заздалегідь продумати, як викликати в разі необхідності лікаря або спеціальні рятувальні команди.

5.Вміти самому надавати допомогу тому, хто тоне, й підго­тувати собі потрібну кількість помічників, які б могли це робити.

6.Під час занять із великою кількістю людей встановити пости спостереження на суші, а при заняттях на природних водой­мах - і на воді, у човнах.

7.Навчити плавців основним прийомам самоконтролю. Організувати періодичний лікарський контроль за учнями. Не допускати до занять осіб, які відчувають слабість.

8.Старанно продумати й спланувати заняття. Ретельно готуватися до кожного заняття.

9.Під час занять дотримуватися суворої дисципліни. Катего­рично заборонити вхід у воду без дозволу викладача, пустощі тощо. До входу у воду та після виходу з води робити перекличку тих, хто плаває.

10.Під час занять перебувати там, звідки можна бачити всіх, хто плаває. Слідкувати за поведінкою та самопочуттям кожного з них. При появі у когось ознак ознобу вивести його з води, про­слідкувати, щоб він витерся, одягнувся й виконав зігріваючі вправи.

11.При вивченні стрибків у воду, старту, пірнання організувати заняття так, щоб під воду занурювалось одночасно не більше 2-3 чо­ловік. При вивченні пірнання в недостатньо прозорій воді вжити додаткових заходів перестороги: обгородити місце пірнання до самого дна, прив'язувати до талії пірнаючого мотузку з поплав­ком на її вільному кінці і т. ін.

Викладач повинен завжди пам'ятати про те, що він несе цілковиту відповідальність за безпеку своїх студентів.

Заняття плаванням організовують та проводять відповідно до принципів педагогіки.

1.Навчання і виховання нерозривно пов'язані між собою.

2.Свідомість та активність тих, хто навчається. Активність, ретельність і наполегливість у виконанні завдань підвищується, якщо учні бачать перед собою конкретну мету всього курсу навчання.

3.Доступність. Надто важкі завдання можуть призвести до того, що новачки втрачають віру в свої сили. Крім того, намагаю­чись виконати непосильну вправу, новачок може захлинутися, травмуватися та ін. Але й не слід будувати навчання лише на легких вправах. У такому випадку процес навчання затягнеться, а в учнів можуть появитися легковажне ставлення до занять і переоцінка власних здібностей. На кожному уроці мають бути і легкі, і важкі вправи. При цьому враховують індивідуальні особливості учнів: те, що для одного з них може бути легким, для іншого виявиться важким і навпаки.

4. Систематичність і послідовність. Той, хто не вміє плавати,
не може ввійти у воду й одразу поплисти. Для цього виконуютьспочатку легші, підготовчі вправи, потім поступово ускладнюють їх. Тренуватися треба систематично, з перервами між уроками в ' 1-3 дні. Великі перерви призводять до того, що навики, набуті на одному занятті, втрачаються до наступного уроку.

5.Чіткість навчання. Розучувати нову, складну для новачка вправу можна тоді, коли вже досить добре засвоєно попередню. Водночас не слід надто довго повторювати вправи, якщо вони не мають самостійної цінності.

6.Людина зможе добре виконати рух тоді, коли вона чітко уявляє, як його робити. Навчаючи новачків, викладач повинен яко­мога краще пояснити кожну нову вправу, створити в учнів чітке уявлення про те, що і як вони мають зробити. Для цього він пояснює завдання, описує вправу словами та показує її. Однак словесне пояснення може виявитись недостатнім. При навчанні рухам особливо важливим є наочний приклад у викладанні. Для цього викладач або його помічник виконують рух, показують фо­тографії, кінострічки, малюнки тощо. Також використовують у поясненні образні вислови (скажімо, "виконуй рух ногами так, як це робить жаба" і т. п.), які сприяють наочності викладання.

Крім словесного та наочного методів застосовують метод без­посередньої допомоги: викладач бере учня за руку й виконує по­трібний рух його рукою; підтримує та підштовхує його при навчанні ковзанню; утримує його від передчасного падіння вперед при навчанні старту і т. ін. Проте цей метод широко практикується лише в індивідуальному навчанні.

Поиск по сайту: