Та принцип його роботи

Універсальний газоаналізатор УГ-2 (похибка показів становить не більше 10 % від верхньої межі кожної шкали) призначений для кількісного визначення концентрації шкідливих домішок, що перебувають в повітрі, а також для виявляння місць витікання газу. За допомогою газоаналізатора УГ-2 визначають присутність у повітрі одинадцяти шкідливих газів і парів: сірководню, двооксиду і оксиду азоту, аміаку, хлору, парів бензину, ацетилену, толуолу, етилового ефіру, оксиду вуглецю, сірчаного ангідриду.

Принцип роботи газоаналізатора УГ-2 базується на примусовому пропусканні певного об'єму досліджуваного повітря через індикаторну трубку, заповнену хімічним реактивом. У результаті реакції, яка проходить між досліджуваним газом і реактивом - наповнювачем індикаторної трубки, змінюється колір індикаторного порошку.

Довжина стовпчика порошку зі зміненим кольором у індикаторній трубці пропорційна концентрації досліджуваного газу в повітрі. Кількісно концентрацію досліджуваного газу (в мг/м ) визначають, приклавши індикаторну трубку до шкали тарувальної діаграми так, щоб край стовпчика порошку зі зміненим кольором збігався з нульовою позначкою шкали діаграми.

До складу газоаналізатора УГ-2 (рис. 1) входять: повітрозабірний пристрій, індикаторні трубки, фільтрувальні патрони, ампули з індикаторними порошками, тарувальні діаграми, ампули з сорбентами для наповнення фільтрувального патрону.

Рис. 1. Принципова схема газоаналізатора УГ-2

1- корпус; 2 - сильфон гумовий; 3 - пружина; 4 - розпірні кільця; 5 - поздовжня канавка з поглибленням на штоці; 6 - шток; 7 - втулка нерухома; 8 - фіксатор; 9 - верхня плата; 10 - трубка гумова; 11 - штуцер; 12 - трубка гумова сильфона.

Основною частиною розташованого в корпусі приладу повітрозабірного пристрою є гумовий сильфон з розміщеною всередині сталевою пружиною, яка утримує сильфон розтягненим. Для збереження сталості об'єму і надання пружності у сильфоні встановлено розпірні кільця. На верхній поверхні корпуса приладу розміщено нерухому втулку з заскочкою-фіксатором для спрямування стискального штоку та обмеження його руху. На штуцер з внутрішнього боку вдягнено гумову трубку, яка іншим кінцем через нижній фланець з'єднана з внутрішньою площиною сильфону.

Пропускання досліджуваного повітря через порошок індикаторної трубки здійснюється завдяки стисканню пружини, розтягненої штоком. На гранях (під головкою) кожного з трьох штоків вказано об'єми повітря, яке пройде індикаторною трубкою при встановленні певної грані штока у нерухомій втулці навпроти заскочки. На циліндричній поверхні штоку виконано чотири поздовжні канавки з двома ямками, в які під дією пружинки потрапляє заскочка-фіксатор. Відстані між ямками у канавках підібрано так, щоб шток, рухаючись від одної ямки до іншої, змушував сильфон забирати обумовлену для аналізу даного газу кількість досліджуваного повітря.

Індикаторна трубка для визначення концентрації шкідливого газу в повітрі виконана у вигляді скляної трубки діаметром 2,5 мм і довжиною 90 мм. Порошок у трубку насипають за допомогою скляної лійки з довгим тонким кінцем, попередньо заклавши у трубку скраю трохи ущільненої вати, щоб затримати порошок у трубці.

Залежно від меж вимірювання на кожний досліджуваний газ у комплекті приладу надано одну чи дві тарувальні діаграми, на яких також вказано необхідні об'єми просмоктуваного повітря та тривалість вимірювання. Вказані величини об'єму на тарувальній діаграмі відповідають значенням об'єму просмоктуваного повітря на гранях головки штока.

Якщо концентрація досліджуваного газу низька, то потрібно пропускати через індикаторну трубку максимальні об'єми повітря, а за високих концентрацій об'єм просмоктуваного повітря має бути мінімальним.

Поиск по сайту: