Загальні вказівки і вимоги до виконання курсового проекту

Українська державна академія залізничного транспорту

Механічний факультет

Кафедра «Експлуатація та ремонт рухомого складу»

Основи визначення життєвого циклу тягового рухомого складу

Методичні вказівки

до виконання курсового проекту

для студентів спеціальності

«Рухомий склад та спеціальна техніка залізничного транспорту (Локомотиви)»

Методичні вказівки розглянуто та рекомендовано до друку на засіданні кафедри «Експлуатація та ремонт рухомого складу» , протокол № .

Методичні вказівки призначені для виконання курсового проекту з дисципліни «Основи визначення життєвого циклу тягового рухомого складу» спеціальності 8.100501 «Рухомий склад та спеціальна техніка залізничного транспорту» студентами денної, заочної форм навчання та слухачами ФПК та ІППК.

Укладачі:

професори Е.Д. Тартаковський, А.П. Фалендиш

доцент Ю.Є. Калабухін

аспірант Кучеренко А.М.

Рецензенти:

професор

начальник ПКТБ Укрзалізниці В.О. Матяш

Зміст

Вступ.. 4

1 Загальні вказівки і вимоги до виконання курсового проекту 5

2 Завдання на курсовий проект. 8

3 МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ.. 12

3.1 Основні відомості про тяговий рухомий склад та його регіон експлуатації 12

3.1.1 Попереднє обґрунтування вибору нової серії тягового рухомого складу для заміни існуючого. 12

3.1.2 Основні техніко-економічні показники вибраного тягового рухомого складу. 13

3.1.3 Загальні відомості про регіон експлуатації тягового рухомого складу та виконувану роботу. 13

3.1.4 Визначення витрат енергії (або палива) тяговим рухомим складом на виконання робіт за одну поїздку (тягові розрахунки) 16

3.2 Визначення вартості життєвого циклу тягового рухомого складу. 17

3.2.1 Визначення витрат на І етапі життєвого циклу. 17

3.2.1.1 Визначення витрат на розробку концепції та технічних вимог на новий ТРС 17

3.2.1.2 Визначення витрат на придбання партії ТРС.. 17

3.2.1.3 Визначення витрат на впровадження ТРС в експлуатацію.. 18

3.2.2 Визначення витрат на ІІ етапі життєвого циклу. 20

3.2.2.1 Визначення поточних витрат на експлуатацію одиниці ТРС 20

3.2.2.2 Визначення поточних витрат на проведення технічного обслуговування та поточні ремонти одиниці ТРС.. 25

3.2.2.3 Загальновиробничі та адміністративні витрати в розрахунку на одиницю ТРС

3.2.2.4 Визначення витрат на проведення капітального ремонту та модернізації одиниці ТРС 25

3.2.3 Визначення загальної вартості життєвого циклу одиниці ТРС.. 39

3.3 Визначення питомих показників використання ТРС в умовах залізниць України 43

Висновки по визначенню вартості життєвого циклу ТРС.. 47

Список рекомендуємої літератури.. 52

Вступ

Для оцінки ефективності інноваційних заходів використовується показник – вартість життєвого циклу (Life Cycle Cost - LCC).

Вартість життєвого циклу (ВЖЦ) ТРС включає в себе витрати споживача на його придбання, використання та утилізацію і визначається ціною придбання, супутніми одноразовими витратами, експлуатаційними витратами за весь термін служби та витратами на утилізацію. З економічної точки зору вартість життєвого циклу характеризує конкурентоздатність ТРС та визначає вибір споживача.

При визначенні ВЖЦ ТРС повинні враховуватись екологічні та соціальні зміни, які будуть супроводжувати його впровадження.

При оцінці ВЖЦ ТРС використовуються дані як постачальника, так і споживача про затрати, які не залежать від постачальника.

При використанні показника ВЖЦ для порівняння різних типів ТРС з метою співставлення результатів техніко-економічних і експлуатаційних показників розрахунки необхідно вести для однакових умов їх використання.

Дані рекомендації можуть коректуватись по мірі накопичення і узагальнення досвіду визначення ВЖЦ ТРС.

Загальні вказівки і вимоги до виконання курсового проекту

Курсовий проект призначений для самостійної підготовки студентів та кращого засвоєння основних розділів дисципліни "Основи визначення життєвого циклу тягового рухомого складу" у відповідності до навчальної програми.

Для виконання і успішного захисту курсового проекту необхідно самостійно вивчити відповідні розділи дисципліни, чітко розібратися в теоретичних основах і порядку проведення розрахунків, зробити відповідний аналіз отриманих результатів.

Перед виконанням проекту необхідно ознайомитися зі списком рекомендованої літератури, який наведений після цього розділу. При цьому треба врахувати, що крім обов'язкових джерел, наведених у цьому списку, іншу літературу необхідно вибрати і використати самостійно. В тексті пояснювальної записки (ПЗ) обов'язково робити посилання у квадратних дужках на джерела, з яких взяті довідкові матеріали або розрахункові формули.

Курсова робота складається з пояснювальної записки і додатка (графічної частини), оформлених з урахуванням вимог ЄСКД 2.105-96 до текстових і графічних документів та ДСТУ 3008-95 "Документація. Звіти у сфері науки і техніки".

ПЗ повинна бути зшита зі стандартних аркушів білого паперу формату А4 (210x297) з обкладинкою з креслярського паперу. Приклад оформлення титульного аркуша та листа зі змістом КП наведений у додатках А і Б. Останні дві цифри шифру відповідають номеру студента за списком групи (для денної форми навчання), або двом останнім цифрам шифру залікової книжки (для студентів безвідривної форми навчання).

Текст ПЗ може бути написаний від руки, або набраний на ПЕОМ за допомогою текстового редактора MS Word Windows і надрукований на принтері із наступними вимогами:

- шрифт Times New Roman, розмір 14 пунктів;

- поля: верхнє та нижнє 20 мм., ліве 25 мм., праве 10 мм.;

- інтервал між рядками 1,5.

Рукописний текст повинен бути написаний акуратно, розбірливим почерком, без скорочень слів, аркуші повинні мати відповідні рамки, штампи і позначення.

Вхідні дані можуть бути винесені на окремий аркуш, що приводиться перед аркушем "Зміст". Цей аркуш не нумерується і не має рамки (при відсутності бланка завдання).

Всі назви і номери розділів і підрозділів в аркуші "Зміст" повинні точно відповідати їхнім назвам і номерам в тексті ПЗ. Нумерацію повинні мати також всі сторінки ПЗ і літературні джерела (наскрізну), рисунки (графіки), таблиці і вихідні формули (за розділами). "Вступ" і "Список літератури" до нумерації розділів не включаються. Кожний розділ повинен починатися з нового аркуша, а підрозділи - в продовження попереднього (підряд). У "Вступі" повинні бути вказані загальні завдання залізничного транспорту, стан та перспективи розвитку локомотивного господарства і сформульована мета проекту. Джерела в переліку посилань (автор, назва, видавництво, рік видання та інші) проставляють у тій послідовності, в якій вони вперше зустрічаються в тексті П3.

Розрахунки необхідно супроводжувати поясненнями. Навпроти кожної вихідної формули праворуч вказують її номер (в дужках), а нижче формули - розшифровку її складових з розмірністю. Після підстановки у формули числових значень результат обов'язково наводиться з вказівкою розмірності отриманої величини. При наступних посиланнях на вихідну формулу достатньо тільки вказати її номер, а не повну назву. Матеріал викладають у відповідності до прийнятої в технічній літературі термінології.

Таблиці і рисунки наводять відразу після першої згадки про них в тексті з вказівкою їхніх номерів (при невеликих розмірах - в середині тексту, в інших випадках - на наступній сторінці). Графіки виконуються на міліметровому папері, графічна частина - на креслярському папері. Графіки повинні виконуватися чітко, гостро відточеним олівцем або чорною пастою, з вказівкою позначень і їхньою розмірністю на кінцях осі і з проміжною сіткою величин. Не треба приклеювати таблиці і графіки до полів сторінок. Рисунки повинні мати назву, яку розміщують під ними. За необхідності під рисунком розміщують пояснювальні дані (підрисуночний текст). Він позначається словом "Рисунок __ - ……..", що разом з назвою ілюстрації розміщують після пояснювальних даних. Номер рисунка складається з номера розділу і порядкового номера рисунка, поділених крапкою. Таблиці нумерують арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, поділених крапкою. Слово "Таблиця __" вказують один раз ліворуч над першою частиною таблиці, над іншими частинами, при переносі на другу сторінку, пишуть "Продовження таблиці __" з вказівкою номера таблиці. Назву таблиці пишуть малими літерами (окрім першої прописної) і розміщують над таблицею.

Перелік необхідних графіків викладено нижче. Не можна вклеювати рисунки, виконані на кальці та інших прозорих матеріалах, на розмножувальній техніці або вирізати з літератури.

У додатку до ПЗ на окремому креслярському аркуші виконують план тягової території локомотивного депо. У основному надписі креслення (висотою 55 мм) вказується назва креслення, шифр, умовні позначення, а також специфікації до нього. При виконанні роботи необхідно використовувати технічну систему одиниць. Точність обчислювання обмежується точністю вихідних даних та, як правило, результат повинен бути виражений як число з трьома значущими цифрами.

Після перевірки роботи викладачем студент повинен акуратно виправити всі помилки і зробити необхідні доповнення. Для цього можна використати зворотну (чисту) сторону аркуша. При великій кількості виправлень на одній сторінці її потрібно переписати (переробити), замінити (або підклеїти). Знищувати зау важення викладача забороняється. У основному надписі сторінки "Зміст" (висотою 40 мм) робота підписується студентом з позначенням дати.

Виконання перерахованих вище вимог до оформлення роботи є обов'язковою умовою її подання до захисту. Крім того, до захисту не допускаються роботи, виконані не за своїм варіантом (завданням).

Курсовий проект обов'язково повинен містити:

- титульний лист;

- вихідні дані;

- зміст проекту;

- висновки та пропозиції;

- список використаної літератури;

- додатки (графічна частина проекту).

У кінці курсового проекту студент ставить підпис і дату.

Поиск по сайту: