Ефективності організаційної структури управління

Організаційна структура характеризує внутрішню будову системи господарювання та є певною впорядкованістю задач, ролей, повноважень і відповідальності, створює умови для здійснення підприємством своєї діяльності та встановленої мети. Вона розвивається та змінюється під впливом особливостей стратегії підприємства, його внутрішньої складності та змін у зовнішньому середовищі. Оптимальна структура управління повинна забезпечувати ефективну взаємодію із зовнішнім середовищем, продуктивно й доцільно розподіляти та спрямовувати зусилля своїх співробітників і таким чином задовольняти потреби клієнтів та досягати своєї мети з високою ефективністю.

Якість побудови організаційної структури управління оцінюють за допомогою застосування експертних методів, зокрема анкетування працівників (опитувань). Крім такої інформації для оцінки ефективності організаційної структури управління використовують і економічні показники діяльності підприємства.

У теорії і практиці менеджменту крім анкетування вироблено декілька підходів до оцінки ефективності організаційної структури управління. Їх аналіз і систематизація дозволили виділити такі (рис.10.2.).

ЕФЕКТИВНІСТЬ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ УПРАВЛІННЯ

Рис. 10.2. Система показників для оцінки ефективності організаційної структури

1. Група показників, що характеризують ефективність системи управління, які мають вираження через кінцеві результати діяльності організації як ефект, обумовлений функціонуванням або розвитком системи управління, можуть розглядатися обсяг реалізації продукції, прибуток, рентабельність, собівартість. Обсяг капітальних вкладень, якість продукції тощо.

Цей підхід цілком правомірний, оскільки ефективна побудова підприємства безпосередньо впливає на результативні показники його розвитку. Проте зростання або зниження вищезазначених показників не характеризують організаційну структуру однозначно. Можна назвати безліч факторів, що обумовлюють ці зміни. Їх різновекторний вплив не дозволяє отримати повну інформаційну картину стану структури та впливу її параметрів на розвиток суб’єкта господарювання.

2. Стан організаційної структури певною мірою відображає здатність організації використовувати ринкові можливості. Як оцінні показники можна використовувати:

- ступінь відповідності асортименту реалізованої продукції структурі попиту. Для відповіді на поставлене питання аналітику необхідно розрахувати відхилення структури попиту від асортименту, що є в наявності;

- ступінь задоволення купівельного попиту на певну продукцію (відхилення обсягу закупівлі продукції від попиту на неї);

- швидкість упровадження на ринок і широта охоплення цільового сегмента (квота ринку та її динаміка);

- швидкість реакції на зміни зовнішнього середовища.

Проте й за умови такого підходу для проведення необхідних структурних перетворень потрібне більш детальне обстеження.

3. Оцінка стану структури може здійснюватися на основі показників. Що відображають окремі її характеристики. Так, наприклад. Для оцінки інформаційного забезпечення, як структурної характеристики організаційної структури, використовують такі показники, як:

- частка інформації, що використовується для прийняття рішень у загальному обсязі інформації;

- час проходження інформації від вищого керівництва до низьких рівнів і назад.

Цей підхід до оцінки організаційної структури припускає порівняння розрахованих значень характеристик організаційної структури з нормативними еталонами, на які слід орієнтуватися. Ефективною вважатиметься та структура, яка оптимальним чином забезпечує досягнення мети конкретного суб’єкта господарювання. Тому проблема полягає у визначенні нормативних значень показників, що характеризують подану структуру.

До нормативних характеристик апарату управління можуть бути віднесено такі: продуктивність, економічність, гнучкість, оперативність, надійність.

4. Група показників, що характеризують раціональність організаційної структури та її технічно – організаційний рівень. До структур належить звенність системи управління. Рівень централізації функцій управління, прийняті норми управління, збалансованість розподілу прав і відповідальності.

5. Важливим доповненням оцінки організаційної структури є показники, що характеризують ефективність витрат, пов’язаних із функціонуванням організаційної структури. Для оцінки можна рекомендувати такі показники:

- розмір чистого прибутку (валового прибутку, прибутку від операційної діяльності, виручки від продажу), що припадає на одного працівника апарату управління;

- розмір чистого прибутку (валового прибутку, прибутку від операційної діяльності. Виручки від продажу) на 1 грн. витрат, що припадає на персонал управління.

Висновки

1. Підвищення ефективності промислового виробництва досягається в першу чергу найбільш повним використанням ресурсів, що має в своєму розпорядженні підприємство.

2. Резерви виробництва–виявлені можливості ефективнішого використання матеріальних, фінансових і трудових ресурсів підприємства для збільшення обсягу виробництва продукції, поліпшення її якості.

3 .Розробка шляхів удосконалення організації виробництва на виробничих підприємствах має починатися з дослідження її фактичного стану і рівня. Основою аналізу є комплекс техніко-економічних показників, що відбивають стан тієї або іншої сторони організації виробництва.

4 .Методи оцінки ефективності засновані на зіставленні показників порівнюваних об’єктів. Тому за кожним заходом необхідно вибрати об’єкт для порівняння. Економічний ефект розраховується за кожним джерелом ефективності.

Семінар №10 Удосконалення організації

виробництва

Цілі та завдання:Розглянути характеристику виробничих резервів підприємства і їхню класифікацію. Визначити особливості дослідження стану організації виробництва. Охарактеризувати питання розробки плану удосконалення організації виробництва. Визначити загальний порядок оцінки економічної ефективності удосконалення організації виробництва та його основні складові. Розглянути методичні основи оцінки економічної ефективності удосконалення організації виробництва та організаційної структури управління.

План

1. Характеристика виробничих резервів підприємства і їхня класифікація.

2. Дослідження стану організації виробництва.

3. Розробка плану удосконалення організації виробництва.

4. Загальний порядок оцінки економічної ефективності удосконалення організації виробництва.

5. Методичні основи оцінки економічної ефективності удосконалення організації виробництва.

6. Методичні основи оцінки економічної ефективності організаційної структури управління.

7. Заслуховування доповідей.

Проблемно-пошукові питання

1. Що розуміють під резервами виробництва?

2. За якими ознаками класифікують резерви виробництва?

3. На які групи підрозділяються показники, що відбивають стан організації виробництва?

4. Що являє собою план заходів щодо удосконалення організації виробництва?

5. Які етапи виявлення резервів організації виробництва Ви можете назвати?

6. Які методи виявлення резервів організації виробництва Ви знаєте?

7. Назвіть етапи визначення економічної ефективності поліпшення організації виробництва.

8. Як визначити коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень по організаційному заходу?

9. Які види ефектів, обумовлених виконанням специфічних функцій організації, Ви можете назвати?

10. Які напрямки утворення ефекту від поліпшення діяльності щодо організації виробництва Ви знаєте?

11. Як оцінити загальний економічний ефект від удосконалення організації виробництва?

12. Які існують підходи до оцінки ефективності організаційної структури управління?

Теми для доповідей

1. Резерви виробництва металургійної та вугільної галузей.

2. Соціальний ефект від удосконалення організації виробництва.

3. Аналіз господарської діяльності підприємства як один з інструментів визначення резервів виробництва.

Поиск по сайту: