Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Підсистемах (вибірково)



Найменування підсистеми Найменування показника Формули для розрахунку Показників
Організація підготовки виробництва Коефіцієнт комплексної підготовки виробництва (КПВ) Кпв = Кр / Кз, Кр – кількість самостійно виконуваних робіт, що охоплені плануванням і управлінням, Кз – загальна кількість робіт
Організація виробничих процесів Коефіцієнт стабільності номенклатури (КСН) Ксн = Кп / Кзн, Кп – кількість найменувань продукції, що повторюються, Кзн – за- гальна кількість найменувань продукції, що виробляється
Коефіцієнт застосування передових форм організації виробництва (КПФ) Кпф = Кпзф, Кп – кількість виробничих дільниць (цехів), на яких застосовуються передові форми організації, Кзф – загальна кількість дільниць (цехів)
Організація допоміжних виробництв Коефіцієнт централізації допоміжних робіт (КЦД) Кцд = Чсл / Чз, Чсл – чисельність робітників, які зайняті виконанням конкретної функції обслуговування і працюють в спеціалізованому підрозділі, Чз – загальна чисельність робітників які виконують цю функцію обслуговування
Організація контролю якості продукції Коефіцієнт застосування прогресивних методів контролю (КПМ) Кпм = Чкп / Чк, Чкп – кількість контрольних операцій, де застосовані прогресивні методи контролю, Чк – загальна кількість контрольних операцій
Організація матеріального забезпечення виробництва Коефіцієнт забезпечення виробництва матеріалами (КЗМ) Кзм = Мф / Мп, Мф – кількість ресурсів, що надійшли за конкретний період, Мп – необхідна кількість ресурсів, які мають надійти відповідно до плану

Таблиця 10.4

План заходів щодо удосконалення організації виробництва

№ пор. Галузь Удосконалення організації виробництва Заходи з удосконалення організації виробництва Виконавець Термін Економічні Результати
роз-робки упровадження
             

Сфери удосконалення організації виробництва на підприємстві можуть бути такими:

1) організація праці, функціонування знарядь праці, рух предметів виробництва;

2) організація підготовки виробництва, виробничих процесів, виробничої інфраструктури, управління якістю, матеріально-технічного постачання, збуту продукції;

3) удосконалення виробничої структури підприємства, організація оперативно-виробничого планування.

За кожним з цих напрямків удосконалення організації виробництва розробляються конкретні заходи. Заходи розробляються виробничими підрозділами, економічними і технічними службами під методичним керівництвом відділу (бюро) наукової організації праці, виробництва і управління.

Резерви організації виробництва виявляються в процесі техніко-економічного аналізу (ТЕА) виробничо-господарської діяльності підприємства, що дає змогу правильно оцінити реальні перспективні тенденції подальшого розвитку організації виробництва, і, як правило, передує складанню поточних і перспективних планів. Техніко-економічний аналіз передбачає усебічне вивчення всіх елементів і умов виробництва в їхньому взаємозв’язку. Він проводиться з метою визначення досягнутого рівня розвитку техніки, технології, організації виробництва і їхньої ефективності, виявлення причин відставання, розкриття резервів і розробки заходів щодо їхнього використання.

Виявлення резервів організації виробництва в процесі аналізу здійснюється в кілька послідовних етапів.

1. Складання плану аналітичної роботи:

· визначення цілей аналізу і використання його результатів;

· вибір об’єкта (об’єктів) аналізу, розробку або вибір методики аналізу, складання календарного графіка роботи, визначення складу учасників і розподіл робіт.

2. Збір і перевірка даних, що використовуються у процесі аналізу:

· збір даних, проведення обстежень, анкетних опитувань і т.д.;

· збір літературних даних, показників діяльності інших підприємств і т.д.;

· перевірка якості зібраних матеріалів, порівняння планових і звітних показників.

3. Вивчення й обробка аналізованих даних:

· порівняння показників і характеристик, визначення причин розбіжностей;

· розкриття взаємозв’язків і залежностей між показниками і характеристиками;

· оцінка роботи і виявлення резервів.

4. Узагальнення й оформлення результатів аналізу:

· розробка висновків і пропозицій за результатами аналізу, спрямованих на використання резервів;

· розрахунок ефективності пропозицій та їхній вплив на техніко-економічні показники.

5. Розробка плану удосконалення організації виробництва

Аналіз може бути попереднім (тобто свого роду прогноз на різні періоди – місяць, квартал, рік, що економічно обґрунтовує господарські плани), оперативним (дає оцінку діяльності підприємства і його підрозділів за короткі проміжки часу) і послідовним. Це аналіз виконання поточних і оперативних планів. Він застосовується для оцінки результатів господарської діяльності за планований період.

За змістом техніко-економічний аналіз може бути комплексним, коли він проводиться по всьому колу показників, або локальним, коли він виконується за одним видом виробничо-господарської діяльності. Наприклад, аналіз результатів роботи цеху за своїм змістом носить комплексний характер, а вивчення витрат на внутрішньоцеховий транспорт – локальний.

Аналіз виробничо-господарської діяльності, як спосіб виявлення резервів організації виробництва ґрунтується на розробці і застосуванні науково обґрунтованих методів. Досконалістю застосовуваних при аналізі методів визначається вірогідність результатів аналізу.

Основними методичними прийомами аналізу, що можуть бути використані при виявленні резервів виробництва, є: порівняння; ланцюгових підстановок (елемінування); деталізація і розчленовування показників; виокремлення провідних ланок; балансовий, графоаналітичний і т.д. Крім цього, застосовується цілий ряд статистичних прийомів і економіко-математичних методів (групуванняпервинні і вторинні, середні величини, кореляційно-регресивний аналіз, моделювання та ін.).

Порівняння, або зіставлення, показників, фактів є одним з аналітичних прийомів при вивченні економіки підприємства. При аналізі роботи підприємства досліджувані показники, як правило, порівнюють із плановими, з нормативами, з показниками роботи за попередні роки, з результатами роботи передових ділянок даного підприємства, з роботою інших підприємств фірми (за наявності даних і сторонніх підприємств). При цьому велика увага має приділятися ступеню порівнянності вихідних даних.

Першочергове значення при проведенні аналізу і виявлення резервів має і метод ланцюгових підстановок (елімінування). При цьому, для визначення впливу кожного фактора окремо на досліджуване явище, виключається вплив усіх інших факторів або деяких з них. Елемінування проводять за допомогою так званих ланцюгових підстановок. Цей спосіб дозволяє кількісно вимірити вплив факторів, що діють в однакових або протилежних напрямках. Так на собівартість продукції впливають зміна норм витрати матеріалів і цін на матеріали. З метою визначення впливу кожного з цих факторів роблять перерахування його на собівартість, умовно приймаючи інший фактор незмінним. Наприклад, якщо зробити перерахування на собівартість, взявши постійні ціни на матеріали, одержимо зміну собівартості в результаті зміни норм витрат матеріалів.

Під час проведення аналізу найчастіше доводиться зіштовхуватися з цілим переліком факторів і явищ, проаналізувати які цілком не видається можливим. У цьому випадку користуються методом виокремлення провідних ланок, за якого досліджують тільки головні фактори, що здійснюють панівний вплив на дане явище.

За використання методу розчленовувань, аналіз ведеться в двох напрямках: по-перше, вивчається робота не тільки підприємства в цілому, але й робота його ділянок, робочих місць і т.д.; по-друге, кожний підсумковий показник розкривається через ряд більш часткових показників (наприклад, собівартість – через зміну структурних складових, норм і цін на матеріали).

Більш широкі можливості кількісної оцінки визначення впливу окремих факторів і їхніх сукупностей на підсумкові результати відкриваються при використанні методів математичної статистики, зокрема кореляційно-регресійного аналізу. При цьому множинне регресійне рівняння показує «чистий», тобто ізольований вплив окремих факторів. Парні рівняння регресії дають змогу визначити багаточисельні зв’язки одного фактора з іншим.

Велике значення для удосконалення аналізу має застосування й інших математичних методів: оптимального програмування, теорії ігор, факторного аналізу й т. ін.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.