Принципи та елементи системи управління навколишнім середовищем (ЕМS)

Модель ЕМS дає загальне уявлення про організацію, яка визнає наступні принципи. Принцип 1.Зобов'язання і політика.Організація повинна визначити свою екологічну політику і гарантувати виконання зобов'язання щодо її ЕМS. Принцип 2.Планування. Організація повинна скласти план реалізації своєї екологічної політики. Принцип 3.Впровадження. Для ефективного впровадження організація повинна створити можливості та механізм забезпечення, необхідні для реалізації її екологічної політики, цілей та завдань. Принцип 4.Вимірювання і оцінювання. Організація повинна здійснювати вимірювання,.моніторинг та оцінювання її екологічних характеристик. Принцип 5.Аналіз і вдосконалення. Організація повинна аналізувати і постійно вдосконалювати свою систему екологічного управління з метою поліпшення своїх загальних екологічних характеристик. В контексті вищезгаданого ЕМS краще всього уявляти як організаційну структуру, яка повинна постійно контролюватися і періодично перевірятися, щоб забезпечити ефективне керування діяльністю організацій в галузі навколишнього середовища у відповідь на зміну внутрішніх та зовнішніх факторів. Кожний працівник організації повинен усвідомлювати свою відповідальність за поліпшення екологічних характеристик.

Організація повинна почати з того, що ЕМS дає значні вигоди, наприклад, досягнення відповідальності регламентам, обмеження джерел юридичної відповідальності чи забезпечення ефективнішого використання матеріалів. По мірі того, як організація набуває досвіду і її ЕМS починає приймати чітку форму, можуть впровадитися процедури, програми і технології для подальшого поліпшення екологічних характеристик. Потім, у процесі вдосконалення ЕМS, екологічні критерії можуть інтегруватися у всі рішення щодо господарювання. Для забезпечення успіху одним з перших кроків у розробленні чи вдосконаленні ЕМS повинно бути досягнення зобов'язання вищого керівництва організації покращувати екологічні характеристики діяльності, виробництва продукції чи послуг. Неперервне дотримання вищим керівництвом цього зобов'язання і провідна роль ЕМS має вирішальне значення.

Поточний стан справ організації стосовно навколишнього середовища може бути встановлений за допомогою первинної екологічної експертизи. Первинна експертиза охоплює: ідентифікацію вимог законодавства та регламенту; ідентифікацію екологічних аспектів діяльності організації, її продукції чи послуг таким чином, щоб визначити ті, що мають чи можуть мати значний вплив на навколишнє середовище і пов'язані з юридичною відповідальністю; оцінювання ефективності роботи із здійсненням порівняння з релевантними внутрішніми критеріями, стандартами інших організацій, регламентами, зводами правил, принципами та керівними положеннями; існуючі технічні правила і процедури управління навколишнім середовищем; ідентифікацію іншої політики і процедур у сфері матеріально-технічного постачання і укладення договорів; отримані дані про результати розслідування випадків невідповідності, що мали місце у минулому; сприятливі можливості для отримання конкурентних переваг; точки зору зацікавлених сторін; функції та діяльність в межах інших систем організації, які можуть сприяти чи стримувати поліпшення екологічних характеристик. В усіх випадках слід розглядати весь спектр робочих умов, включаючи можливі відмови техніки та аварійні ситуації. Процес та результати первинної екологічної експертизи повинні документально оформлюватися разом з ідентифікацією сприятливих можливостей для розвитку ЕМS.

Екологічна політика встановлює загальні напрями та визначає принципи дій для організацій. Вона визначає мету стосовно необхідного рівня екологічної відповідальності та екологічних характеристик, за якими будуть оцінюватися всі подальші дії організації. Міжнародні організації, кількість яких невпинно зростає, за участю урядів, промислових асоціацій та громадських об'єднань розробили керівні принципи екологічної політики. Такі керівні принципи допомагають організаціям визначити загальне коло їхніх зобов'язань щодо навколишнього середовища. З їх допомогою для різних організацій встановлюється єдина для всіх сукупність цінностей. Такого роду керівні принципи можуть допомогти організаціям в розробці політики з врахуванням всіх особливостей тієї організації, для якої вона формулюється.Відповідальність за визначення екологічної політики, як правило, покладається на вище керівництво. Керівництво організації відповідає за реалізацію політики, а також за забезпечення процесу формування та модифікації політики. Екологічна політика повинна враховувати: призначення, спрямування, ключові цінності та переконання організації; вимоги зацікавлених сторін і засоби спілкування з ними; неперервне вдосконалення; запобігання забрудненню; керівні принципи; координацію з політикою організації в інших сферах (наприклад, у сфері якості, охорони здоров'я і техніки безпеки на робочих місцях); специфічні місцеві та регіональні умови; відповідність ревалентним регламентам, законам та іншим критеріям у галузі навколишнього середовища, якими організація зобов'язується керуватися. Існують питання, що підлягають розгляду з точки зору екологічної політики: Чи сформувала організація екологічну політику у відповідність до її діяльності, продукції чи послуг? Чи відображає політика цінності та керівні принципи організації? Чи ухвалена екологічна політика вищим керівництвом і чи ідентифіковано та наділено когось повноваженнями з контролю та впровадження політики? Чи служить політика настановою щодо встановлення екологічних цілей та завдань? Чи скеровує політика організацію на моніторинг відповідності технологічної та управлінської практики? Які зобов'язання закладено в екологічну політику (наприклад, забезпечення постійного вдосконалення, забезпечення запобігання забрудненню, моніторинг, дотримання існуючих чи установлення суворіших правових вимог, врахування очікувань зацікавлених сторін)?

До елементів системи екологічного управління, пов'язаних з плануванням, належать: ідентифікація екологічних аспектів і оцінювання пов'язаних з ними впливів на навколишнє середовище; правові вимоги; екологічна політика: внутрішні критерії ефективного функціонування; екологічні цілі та завдання; плани та програма екологічного управління. Політика, цілі та завдання організації повинні ґрунтуватися на знанні екологічних аспектів та значних впливів на навколишнє середовище, пов'язаних з її діяльністю, продукцією чи послугами. Завдяки цьому існує гарантія, що значні впливи на навколишнє середовище, пов'язані з цими аспектами, враховуються під час установлення екологічних цілей. Ідентифікація екологічних аспектів - це неперервний процес визначення минулого, поточного та потенційно можливого впливу (сприятливого чи несприятливого) діяльності організації на навколишнє середовище. Цей процес також передбачає ідентифікацію потенційної незахищеності організації від санкцій регулятивного, правового та господарського характеру. Він може також передбачати ідентифікацію впливів на здоров'я та безпеку, а також оцінювання екологічного ризику. Існує ряд питань, що підлягають розгляду з точки зору ідентифікації екологічних аспектів і оцінювання впливів на навколишнє середовище: Що являють собою екологічні аспекти діяльності, продукції та послуг організації? Чи спричиняє діяльність, продукція чи послуги організації значні несприятливі впливи на навколишнє середовище? Чи володіє організація процедурою для оцінювання впливів нових проектів на навколишнє середовище? Чи вимагає місцезнаходження ' організації спеціального розгляду з екологічної точки зору, наприклад, як район з чутливим навколишнім природним середовищем? Як позначатимуться будь-які заплановані зміни чи доповнення у діяльності, продукції чи послугах на екологічних аспектах і пов'язаних з ними впливах? Який масштаб та сила потенційно можливих впливів на навколишнє середовище у випадку відмови технологічного процесу? Як часто виникатиме ситуація, яка могла б призвести до негативного впливу на навколишнє середовище? Що являють собою значні екологічні аспекти з точки зору їх впливів, ймовірності, сили і частоти прояву? Чи належать значні впливи на навколишнє середовище до місцевих, регіональних чи глобальних за своїм масштабом?

Поиск по сайту: