Особливості функціонування сучасної фінансово-кредитної системи регіону

Держава реалізує бюджетну політику за допомогою органів державного управління, що у залежності від ролі, функцій і обсягів діяльності підрозділяються на 2 групи: загальнодержавні органи управління; органи оперативного управління. Загальнодержавні органи управління в Україні представлені:- органами законодавчої влади: Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування; органами виконавчої влади загальної компетенції: Кабінет Міністрів України - вищий орган у системі центральних органів виконавчої влади; Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міська, районні і районні в містах державні адміністрації. Оперативне управління фінансовими ресурсами реалізується через спеціалізовані державні органи, насамперед, через фінансовий апарат. В Україні оперативне управління бюджетомздійснюється через Міністерство фінансів України. У процесі оперативного управління виконуються наступні питання: планування, облік, аналіз, контроль, бюджетне регулювання і виконання фінансового плану держави - бюджету. У системі органів оперативного управління провідна роль належить Міністерству фінансів України та Державному казначейству. Міністерство фінансів України: центральний орган виконавчої влади, підпорядкований Кабінету Міністрів України; юридична особа, має самостійний баланс, рахунки в установах банків. Основна мета діяльності Міністерства фінансів- забезпечення проведення єдиної фінансової, бюджетної, податкової політики, спрямованої на реалізацію визначених завдань економічного та соціального розвитку України, здійснення координації діяльності у цій сфері інших центральних органів виконавчої влади.

Структура Міністерства фінансів України: Центральний апарат Міністерства фінансів; Місцеві фінансові органи: Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим; 24 обласних фінансових управління, Київське міське та фінансове управління Севастопольської міської державної адміністрації; 492 районних фінансових управління (відділів). До сфери управління Міністерства фінансів України належать: Центральні органи виконавчої влади, діяльність яких відповідно до Указу Президента України від 15.12.1999 р. №1573 спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України:; Державне казначейство України; Головне контрольно-ревізійне управління України; Урядові органи державного управління:Державний департамент фінансового моніторингу; Державна пробірна служба; Територіальні органи: Державного казначейства - 661 обласне, районне та міське відділення; Головного контрольно-ревізійного управління - 583 обласних, районних та міських контрольно-ревізійних управлінь; Установи та організації,що належать до сфери управління Міністерства фінансів.

Розглянемо місцеві фінансові органи, до яких відносяться:

1. Головні фінансові управління обласних, Київської міської та фінансове управління Севастопольської міської державної адміністрації. 2. Фінансові управління (відділи) районної, районної у м. Києві та фінансовий відділ районної у м. Севастополі державної адміністрації. Перша складова місцевих фінансових органів – Головне фінансове управління обласної, Київської міської, фінансове управління Севастопольської міської держадміністрації (далі - управління) є структурним підрозділом обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації. Управління створюється головою відповідної місцевої держадміністрації, функціонує за принципом подвійного підпорядкування,сутність якого полягає втому, що фінансовий орган є підзвітним та підконтрольним за горизонталлю - голові місцевої держадміністрації і за вертикаллю - Міністру фінансів. Функції фінансового управління обласної адміністрації: визначає порядок і терміни розроблення бюджетних запитів головними розпорядниками бюджетних коштів, аналізує запити та приймає рішення про включення їх до проекту місцевого бюджету; організовує роботу, пов'язану із складанням проекту обласного бюджету і складає проект; організовує виконання обласного (міського) бюджету, а також разом з іншими виконавчими територіальними органами забезпечує надходження доходів до обласного бюджету та вживає заходів до ефективного витрачання бюджетних коштів; складає зведений бюджет області та надає Мінфіну в установлені терміни; складає розпис доходів і видатків обласного бюджету та забезпечує його виконання; аналізує економічний і фінансовий стан галузей економіки території та готує пропозиції щодо визначення додаткових джерел доходів; розглядає баланси і звіти про виконання місцевих бюджетів, надані територіальними органами Державного казначейства; інформує керівництво обласної держадміністрації про стан виконання обласного бюджету за кожний звітний період і подає їй річний та квартальний звіт про виконання обласного бюджету; перевіряє правильність складання і затвердження кошторисів бюджетних установ, що фінансуються з обласного бюджету; готує звітність про виконання бюджету області і надає місцевій раді; здійснює інші функції, пов'язані з виконанням покладених на нього завдань.

Фінансові управління Києва і Севастополя виконують ці ж функції і мають таку ж структуру. Друга складова місцевих фінансових органів - фінансові управління (відділи) районної, районної у м. Києві та фінансовий відділ районної у м. Севастополі державної адміністрації.Фінансовий відділ є структурним підрозділом районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації; утворюється головою відповідної місцевої держадміністрації; підзвітний та підконтрольний голові відповідної місцевої держадміністрації, Головному фінансовому управлінню обласної, Київської міської та фінансовому управлінню Севастопольської міської держадміністрації, тобто функціонує за принципом „подвійного підпорядкування"; є юридичною особою, має самостійний баланс та реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства; утримується на рахунок коштів Державного бюджету; взаємодіє з іншими структурними підрозділами держадміністрації, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, відповідними органами державної податкової служби, органами державної контрольно-ревізійної служби та територіальними органами Державного казначейства. Фінансові відділивиконують наступні важливі завдання: запроваджують у життя бюджетну політику на відповідній території; аналізують показники розвитку економіки міста, району; надають пропозиції по удосконаленню методів планування бюджету та фінансування витрат; здійснюють загальну організацію та управління виконанням місцевого бюджету; координують діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету.

Функціональна характеристика міського фінансового відділу.Фінансовий відділ виконкому міської Ради народних депутатів відповідно до законодавства України: створюється міською Радою; підпорядковується у своїй діяльності відповідно до прин­ципу „подвійного підпорядкування" за горизонталлю - Раді, за вертикаллю - вищому фінансовому органу. Основні задачіфінансового відділу: мобілізація грошових коштів і фінансування заходів, пов'язаних з розвитком місцевого господарства; планування доходів та видатків, забезпечення своєчасного надходження всіх доходів та видатків та економне використання бюджетних коштів за призначенням; контроль за дотриманням державної фінансової дисципліни. Відповідно до задач фінансовий міський відділ виконує наступні функції: забезпечує проведення в життя фінансової політики; організовує роботу по складанню проектів бюджетів міст; вносить пропозиції щодо розподілення доходів та видатків бюджету міста; розглядає проекти зведених кошторисів видатків виконкому; організовує та забезпечує виконання бюджету міста, складає розпис доходів та видатків міського бюджету; виконує бюджет; розглядає звіти та баланси управлінь та відділів виконкому міського Ради народних депутатів; перевіряє та затверджує кошториси бюджетних установ; контролює ефективне використання коштів бюджету; контролює бухгалтерську звітність та облік в бюджетних установах міського підпорядкування; аналізує систему оподаткування та вносить пропозиції щодо її вдосконалення.

Державне казначейство України є урядовим органом державного управління і діє у складі Міністерства фінансів і йому підпорядковується. Головні задачі Державного казначейства: забезпечення казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, що передбачає розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів; контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів за цими зобов'язаннями; у межах своїх повноважень контроль за дотриманням учасниками бюджетного процесу бюджетного законодавства; ведення бухгалтерського обліку і складення звітності про виконання державного та місцевих бюджетів; управління наявними фінансовими ресурсами, що ним обліковуються; визначення механізму казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів, установлення єдиних правил бухгалтерського обліку і звітності про виконання державного та місцевих бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів, визначення порядку і строків подання звітів про виконання кошторисів державних цільових фондів.

Державне казначейство України має трирівневу структуру, яка максимально наближена до адміністративно-територіального розподілу країни; сприяє впровадженню казначейського обслуговування місцевих бюджетів відповідно до вимог Бюджетного кодексу. Державне казначейство складається з рівнів:1-й рівень - центральний апарат - Головне управління Державного казначейства України, що знаходиться у Києві; 2-й рівень - обласний - управління Державного казначейства, які знаходяться: одне управління в Автономній Республіці Крим; 24 управління в областях; 2 управління в містах Києві та Севастополі. 3-й рівень - базовий чи районний - відділення у районах, містах і районах у містах (чисельністю – 684).

Основні функції Казначейства: 1) здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів, спільних з міжнародними фінансовими організаціями проектів через систему електронних платежів Національного банку; 2) управляє наявними фінансовими ресурсами, що ним обліковуються, у тому числі в іноземній валюті, у випадках, передбачених законодавством, надає на зворотній основі позики за рахунок тимчасово вільних коштів єдиного казначейського рахунка; 3) відкриває, веде та закриває рахунки в органах Казначейства; 4) провадить безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів і бюджетних установ, за рішенням, яке було прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування; 5) повертає кошти, помилково або надмірно зараховані до бюджету, за поданням органів стягнення, яким відповідно до законодавства надано право стягнення до бюджетів податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень; 6) нараховує штрафи за неповне або несвоєчасне повернення суми надмірно сплачених податків відповідно до законодавства; 7) здійснює розподіл коштів між державним бюджетом, бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, а також між рівнями місцевих бюджетів відповідно до нормативів відрахувань, визначених бюджетним законодавством, і перерахування розподілених коштів за належністю; 8) проводить взаємні розрахунки між державним бюджетом та бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, Києва та Севастополя, а також між рівнями місцевих бюджетів у порядку, встановленому законодавством; 9) веде базу даних про зведену мережу розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, розподіл показників зведених кошторисів та зведених планів асигнувань у розрізі розпорядників і одержувачів бюджетних коштів; 10) подає розпорядникам і одержувачам бюджетних коштів витяг з розпису державного бюджету та зміни до нього; 11) веде бухгалтерський облік операцій з виконання державного та місцевих бюджетів, складає звітність про виконання державного, місцевих і зведеного бюджетів та подає звітність органам законодавчої і виконавчої влади у обсязі та у строки, визначені бюджетним законодавством; 12) здійснює за дорученням Мінфіну погашення та обслуговування державного боргу в національній та іноземній валюті; 13) у випадках, передбачених Бюджетним кодексом України та іншими актами законодавства, видає за погодженням зМіністром фінансів нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції; 14) забезпечує функціонування багаторівневої інформаційно-обчислювальної системи, внутрішньої платіжної системи, вживає заходів до захисту інформації; 15) у межах своїх повноважень виконує контрольні функції; 16) надає консультаційну допомогу учасникам бюджетного процесу з питань, що належать до його компетенції; 17) розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства і вносить їх на розгляд Мінфіну; 18) виконує відповідно до законодавства контрольно-наглядові функції, пов'язані із роботою його територіальних органів; 19) здійснює добір, розстановку та підвищення кваліфікації працівників Казначейства; 20) виконує інші функції, що випливають з покладених на нього завдань.

Другий рівень - управління Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (обласні управління)

Очолює управління начальник, який призначається на посаду і звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства фінансів.

Функції обласних управлінь Державного казначейства: 1) організовує та здійснює касове виконання Державного бюджету, а саме, бухгалтерський облік і звітність за проведеними операціями; прогнозування і касове планування коштів Державного бюджету; доведення до головних розпорядників коштів і територіальних органів Державного казначейства обсягів асигнувань, що виділяються з Державного бюджету; управління бюджетними надходженнями, здійснення видатків; контроль, зведення та подання Головному управлінню фінансової звітності про стан виконання показників Державного бюджету регіону; здійснює керівництво територіальними органами Державного казначейства; веде зведені реєстри розпорядників коштів Державного бюджету України; організовує роботу територіальних органів Державного казначейства, пов'язану з дотриманням чинного законодавства України з питань виконання Державного бюджету; організовує підвищення кваліфікації працівників органів Державного казначейства відповідно до чинного законодавства; проводить ревізії діяльності територіальних органів Державного казначейства.

Третій рівень – відділення Державного казначейства у районах, містах і районах у містах. Очолює відділення Державного казначейства начальник, який призначається на посаду і звільняється з посади начальником Головного управління Державного казначейства за поданням начальників територіальних (другого рівня) управлінь казначейства.

Функції відділень Державного казначейства у районах, містах і районах у містах: здійснюють виконання відповідних показників Державного бюджету; забезпечують відповідно до встановлених розмірів асигнувань та касового плану цільове фінансування видатків Державного бюджету; ведуть облік розпорядників коштів, яким виділяються асигнування з Державного бюджету; здійснюють прогнозування та касове планування коштів Державного бюджету; перераховують місцевим бюджетам належні їм суми коштів від загальнодержавних податків відповідно до нормативу відрахувань; здійснюють за поданням Державних податкових інспекцій повернення за рахунок Державного бюджету зайво сплачених або стягнених податків, зборів та обов'язкових платежів; ведуть бухгалтерський облік руху коштів Державного бюджету за рахунками відділень Державного казначейства; здійснюють збирання, контроль, зведення та подання вищестоящим органам Державного казначейства фінансової звітності про стан виконання показників державного бюджету відповідним регіоном; проводять роботу, пов'язану із здійсненням контролю за дотриманням чинного законодавства України з питань виконання Державного бюджету, надходженням та використанням коштів державних позабюджетних фондів у регіоні; передають відповідним державним податковим інспекціям документи про стягнення у безспірному порядку до Державного бюджету штрафів за порушення установами банків та підприємствами зв'язку встановленого порядку проходження і виконання платіжних доручень з доходів і видатків державного бюджету; готують і подають вищим органам Державного казначейства у разі потреби пропозиції про скорочення видатків Державного бюджету; забезпечують за дорученнями вищих органів Державного казначейства виконання інших функцій в межах своїх повноважень; здійснюють заходи щодо добору, розстановки, виховання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації кадрів; розглядають заяви, пропозиції, скарги громадян, підприємств, установ та організацій з питань, що належать до їх компетенції.

Державна контрольно-ревізійна служба України.

Державна контрольно-ревізійна служба України - це головна ланка державного фінансового контролю. Закон України „Про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні" № 2939-ХІІ від 26 січня 1993 року визначив: статус контрольно-ревізійної служби; її функції; правові основи діяльності. Державна контрольно-ревізійна служба України: 1) діє при Міністерстві фінансів України і підпорядковується йому; 2) фінансується з Державного бюджету, обсяг коштів на утримання визначає Кабінет Міністрів України; 3) у своїй діяльності керується: Конституцією України; Законом України „Про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні" N 2939-ХІІ від 26 січня 1993 року; актами Президента та Кабінету Міністрів України; Бюджетним кодексом; іншими законодавчими актами; 4) координує свою діяльність з місцевими Радами народних депутатів та органами виконавчої влади, фінансовими органами, державною податковою службою, іншими контролюючими органами, органами прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки; 5) не має права втручатися в господарську діяльність підприємств, установ, організацій, які не отримують бюджетні кошти, за винятком випадків, передбачених законодавством. Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудиту та інспектування, порядок проведення яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Організаційна структура Державної контрольно-ревізійної служби складається з трьох рівнів: 1 рівень – Головне контрольно-ревізійне управління України; 2 рівень – Контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі; 3 рівень - Контрольно-ревізійні підрозділи (відділи, групи) в районах, містах, районах у містах.

Рисунок 10.1 – Схема підпорядкованості органів Державної контрольно-ревізійної служби

Головне контрольно-ревізійне управління України: центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України; є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахункові та інші рахунки в банках; відповідно до покладених на нього завдань взаємодіє з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, правоохоронними, контролюючими органами, громадськими організаціями, а також з відповідними органами інших держав; у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, спеціальним директивним наказом Міністра фінансів України та Положенням про Головне контрольно-ревізійне управління України, затвердженим Указом Президента України від 28 листопада 2000 року № 1265/2000. У процесі своєї діяльності Головне контрольно-ревізійне управління вирішує основні завдання, а саме: готує пропозицій щодо формування державної політики у сфері державного фінансового контролю; забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю за використанням коштів з бюджетів та державних цільових фондів, матеріальних цінностей, їх збереженням; ведення і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності; розробляє пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та попередження їх у подальшому.

Контрольно-ревізійний підрозділ (відділ, група) в районах, містах і районах у міста: не має статусу юридичної особи. Але в окремих випадках Головне контрольно-ревізійне управління України має право вирішувати питання про надання права юридичної особи окремим контрольно-ревізійним підрозділам в районах, містах і районах у містах; є структурним підрозділом Контрольно-ревізійного управління в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі і підпорядковуються йому; має самостійний кошторис, фінансування здійснюється за рахунок асигнувань Державного бюджету; має майно, яке є державною власністю, але належить відділу на правах оперативного управління. Контрольно-ревізійний відділ, відповідно до завдань, покладених на державну контрольно-ревізійну службу, виконує такі функції: 1) У порядку, визначеному законодавством, проводить перевірки: користання коштів бюджетів усіх рівнів; фінансово-господарської діяльності стосовно бюджетних позик, позик і кредитів, гарантованих коштами бюджетів;цільового використання дотацій та субсидій, інших бюджетних асигнувань, коштів державних цільових фондів; належного виконання державних контрактів, проавансованих за рахунок бюджетних коштів, а також у передбачених законодавством випадках використання коштів, що залишаються в розпорядженні суб'єкта господарювання у зв'язку з наданими пільгами за платежами до бюджетів; використання і збереження державного та комунального майна, в тому числі майна, переданого в користування; фінансової діяльності щодо використання коштів, матеріальних цінностей та їх збереження, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності. 2) Ставить керівникам та іншим посадовим особам підприємств, установ і організацій, які ревізуються або перевіряються, вимоги щодо усунення виявлених під час ревізій і перевірок порушень і недоліків. 3) Вживає в установленому порядку заходів для усунення виявлених під час ревізій та перевірок порушень законодавства, здійснює аналіз стану додержання фінансової дисципліни, готує і подає КРУ пропозиції щодо усунення причин. 4) Здійснює заходи щодо добору, розстановки, виховання та професійного навчання кадрів. 5) Надає організаційно-методичну допомогу фінансовим органам місцевих органів виконавчої влади, органам державного казначейства, місцевого самоврядування. 6) Розглядає листи, заяви й скарги громадян, підприємств, установ та організацій про факти порушення законодавства з фінансових питань, уживає згідно із законодавством відповідних за­ходів за результатами їх розгляду. 7) Забезпечує ведення та складання звітності про контрольно-ревізійну роботу, її достовірність.

Рахункова палата – державний орган з особливим статусом, який здійснює свою діяльність самостійно, незалежно від будь-яких інших органів держави. Рахункову палату не можна віднести до певної гілки державної влади. Створення спеціального органу, який би стежив за рухом коштів всього державного бюджету, є об'єктивною необхідністю. Правова природа Рахункової палати визначається функцією парламентського контролю Верховної Ради України. Парламентський контроль є формою контролю народу України на загальнодержавному рівні за діяльністю органів виконавчої влади, органів самоврядування. Сама Верховна Рада не має можливості безпосередньо здійснювати такий контроль, тому саме на Рахункову палату покладені ці функції.

Відповідно до законодавства Рахункова палата України: це постійно діючий орган контролю, що функціонує в Україні з 1997 року; створена Верховною Радою України і підзвітна їй; діє самостійно, незалежно від будь-яких інших органів держави; є юридичною особою, місцезнаходження – Київ; у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України „Про Рахункову палату", Бюджетним кодексом; фінансується безпосередньо з Державного бюджету України.

Завдання Рахункової палати: організація і здійснення контролю за своєчасним виконанням видаткової частини Державного бюджету України, витрачанням бюджетних коштів, у тому числі коштів загальнодержавних цільових фондів, за обсягами, структурою та їх цільовим призначенням; здійснення контролю за утворенням і погашенням внутріш­ього і зовнішнього боргу України, визначення ефективності та доцільності видатків державних коштів, валютних та кредитно - фінансових ресурсів; контроль за фінансуванням загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і національно-культурного розвитку, охорони довкілля; контроль за дотриманням законності щодо надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам, міжнародним організаціям, передбачених у Державному бюджеті України; контроль за законністю та своєчасністю руху коштів Державного бюджету України та коштів позабюджетних фондів в установах Національного банку України та уповноважених банках; аналіз встановлених відхилень від показників Державного бюджету України та підготовка пропозицій про їх усунення, а також про удосконалення бюджетного процесу в цілому; регулярне інформування Верховної Ради України, її комітетів про хід виконання Державного бюджету України та стан погашення внутрішнього і зовнішнього боргу України, про результати здійснення інших контрольних функцій; виконання інших завдань, передбачених для Рахункової па­лати чинним законодавством України.

У частині, що стосується використання коштів Державного бюджету України, Рахункова палата має право контролювати також місцеві державні адміністрації і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації. Функції, що здійснює Рахункова палатавідповідно до вищеназваних завдань і згідно з Законом України „Про Рахункові палату України": 1) здійснює контроль за виконанням законів України та прийнятих Верховною Радою України постанов, виконанням Державного бюджету України, фінансуванням загальнодержавних програм в частині, що стосується використання коштів Державного бюджету України; 2) здійснює за дорученням Верховної Ради України контроль за виконанням Державного бюджету України за поквартальним розподілом доходів і видатків відповідно до показників цього бюджету, в тому числі видатків з обслуговування внутрішнього і зо­внішнього боргу України, витрачанням коштів цільових фондів; 3) перевіряє за дорученням комітетів Верховної Ради України використання за призначенням органами виконавчої влади коштів загальнодержавних цільових фондів та коштів позабюджетних фондів і подає за наслідками перевірки Верховній Раді Украї­ни висновки щодо можливостей скорочення видатків по кожному фонду окремо та доцільності спрямування вилучених коштів на фінансування інших видатків Державного бюджету України; 4) контролює ефективність управління коштами Державного бюджету України Державним казначейством України, законність і своєчасність руху коштів Державного бюджету України, в тому числі коштів загальнодержавних цільових фондів у Національному банку України, уповноважених банках та кредитних установах України; 5) надає консультації органам і посадовим особам, які обираються, затверджуються або призначаються Верховною Радою України, з питань витрачання коштів Державного бюджету України. Під час проведення перевірок і аналізу стану економіки розробляє заходи щодо вишукування можливостей і нових джерел залучення додаткових надходжень до Державного бюджету України і вносить відповідні пропозиції Міністерству фінансів України; 6) здійснює за дорученням Верховної Ради України, комітетів Верховної Ради України контрольні функції щодо фінансування загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і національно-культурного розвитку, охорони довкілля та інших програм, що затверджуються Верховною Радою України; 7) контролює інвестиційну діяльність органів виконавчої влади, перевіряє законність та ефективність використання фінансових ресурсів, що виділяються з Державного бюджету України на виконання загальнодержавних програм; 8) проводить попередній аналіз до розгляду на засіданнях комітетів та Верховної Ради України звітів Антимонопольного комітету України щодо здійснення ним державного контролю за дотриманням антимонопольного законодавства, а також звітів Фонду державного майна України та посадових осіб, які обираються, призначаються або затверджуються Верховною Радою України, щодо ефективного управління майном, що є основним національним багатством, власністю українського народу; 9) здійснює контроль за виконанням рішень Верховної Ради України про надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам, міжнародним організаціям, передбачених у Державному бюджеті України, за касовим виконанням Державно­го бюджету України Національним банком України та уповноваженими банками; 10) перевіряє за дорученням Верховної Ради України відповідно до свого статусу кошторис витрат, пов'язаних з діяльністю Верховної Ради України та її апарату, допоміжних органів і служб Президента України та апарату Кабінету Міністрів України, а також витрачання коштів державними установами та організаціями, що діють за кордоном і фінансуються за рахунок Державного бюджету України; 11) готує і дає висновки та відповіді на звернення органів виконавчої влади, органів прокуратури і суду з питань, що належать до її відання; 12) здійснює зв'язки з контрольними органами іноземних держав та відповідними міжнародними організаціями, укладає з ними угоди про співробітництво. Усі органи фінансового контролю, утворені відповідно до законів України зобов'язані: сприяти діяльності Рахункової палати України; надавати за її запитами інформацію про результати виконаних ними перевірок і ревізій.

Державна податкова служба України. Згідно з Указом Президента України від 22 серпня 1996 року № 760/96 „Про утворення Державної податкової адміністрації України та місцевих державних податкових адміністрацій" Державна податкової служба має таку структуру: 1) Державна податкова адміністрація України та відповідно державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, районах, містах і районах у містах. 2) Державна податкова адміністрація України набула статусу центрального органу виконавчої влади. 3) Державна податкова служба та її органи - Державні податкові адміністрації в областях, районах, містах і районах у містах – не можуть входити до складу місцевих державних адміністрацій, не підзвітні їм, а підпорядковуються Президенту України. 4) Державній податковій адміністрації України підпорядковані підрозділи Міністерства внутрішніх справ України з боротьби з кримінальним приховуванням прибутків від оподаткування. 5 лютого 1998 року був прийнятий Закон України № 83/98-ВР „Про внесення змін до Закону України «Про Державну податкову службу в Україні»". Він переглянув структуру і склад Державної податкової служби в Україні.

Система органів Державної податкової служби складається з 3-х рівнів: 1 рівень - Державна податкова адміністрація України - центральний орган виконавчої влади; 2 рівень - Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі; 3 рівень – Державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції. Державна податкова адміністрація України здійснює такі функціївідповідно до завдань і компетенції: 1) Виконує безпосередньо, а також організовує роботу державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій, пов'язану із здійсненням контролю: за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); за валютними операціями; за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів; за додержанням виконавчими комітетами сільських і селищних рад порядку прийняття і обліку податків, інших платежів від платників податків, своєчасністю і повнотою перерахування цих сум до бюджету; обліком платників податків, інших платежів; виявленням і веденням обліку надходжень податків, інших платежів; проведенням роботи з боротьби з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів. 2) Видає нормативно-правові акти і методичні рекомендації з питань оподаткування, які підлягають обов'язковому опублікуванню. 3) Затверджує форми податкових розрахунків, звітів, декларацій та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків. 4) У порядку, встановленому законом, надає податкові роз'яснення, організовує виконання цієї роботи органами державної податкової служби. 5) Здійснює кадрову політику. 6) Надає органам державної податкової служби методичну і практичну допомогу в організації роботи, проводить обстеження та перевірки її стану. 7) Організовує роботу зі створення інформаційної системи автоматизованих робочих місць, засобів автоматизації та комп'ютеризації робіт органів державної податкової служби. 8) Розробляє проекти законів України та інших нормативно-правових актів щодо форм та методів проведення планових та позапланових виїзних перевірок у рамках контролю за додержанням законодавства. 9) При виявленні фактів або дій, що свідчать про організовану злочинну діяльність, направляє матеріали з цих питань відповідним спеціальним органам з боротьби з організованою злочинністю. 10) Подає Міністерству фінансів України та Головному управлінню Державного казначейства України звіт про надх­дження податків, інших платежів. 11) Вносить пропозиції та розробляє проекти міжнародних договорів стосовно оподаткування. 12) Надає фізичним особам - платникам податків та інших обов'язкових платежів – ідентифікаційні номери, та веде Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб. 13) Прогнозує, аналізує надходження податків, інших платежів, джерела податкових надходжень, вивчає вплив макроекономічних показників і податкового законодавства на надходження податків, інших платежів, розробляє пропозиції щодо їх збільшення та зменшення втрат бюджету. 14) Забезпечує виготовлення марок акцизного збору, їх зберігання, продаж, контролює їх наявності на пляшках алкогольних напоїв і на пачках тютюнових виробів. 15) Вносить в установленому порядку пропозиції щодо вдосконалення податкового законодавства. 16) Організовує у межах своїх повноважень роботу щодо забезпечення охорони державної таємниці в органах державної податкової служби.

Функції державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та державних податкових інспекцій в містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя): 1) Роз'яснення через засоби масової інформації порядку застосування законодавчих та інших нормативно-правових актів про податки, інші платежі та організація виконання цієї роботи органами державної податкової служби. 2) Здійснення кадрової політики. 3) Надання органам державної податкової служби методичної і практичної допомоги в організації роботи, проведення обстежень та перевірок її стану. 4) Організація роботи зі створення інформаційної системи автоматизованих робочих місць, засобів автоматизації та комп'ютеризації робіт органів державної податкової служби. 5) При виявленні фактів або дій, що свідчать про організовану злочинну діяльність, спрямування матеріалів з цих питань відповідним спеціальним органам по боротьбі з організованою злочинністю. 6) Прогнозування, аналіз надходжень податків, інших платежів, джерел податкових надходжень, вивчення впливу макроекономічних показників і податкового законодавства на надходження податків, інших платежів, розробка пропозицій щодо їх збільшення та зменшення втрат бюджету. 7) Забезпечення зберігання, продажу марок акцизного збору, контроль їх наявності на пляшках алкогольних напоїв і на пачках тютюнових виробів. 8) Організація у межах своїх повноважень роботи щодо забезпечення охорони державної таємниці в органах державної податкової служби.

При здійсненні контролю за платниками податків та інших платежів Державні податкові адміністрації 2-го рівня виконують ті ж функції, що й Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: 1) здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); 2) забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; 3) контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; 4) здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням установленого порядку готівкових розрахунків за товари та послуги, за наявністю свідоцтв, ліцензій, патентів; 5) ведуть облік векселів; здійснюють контроль за їх погашенням; видають суб'єктам підприємницької діяльності дозволи на відстрочення оплати (погашення) векселів із зазначених операцій; 6) забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами; 7) аналізують причини і оцінюють дані про факти порушень податкового законодавства; 8) проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків, інших платежів; 9) за дорученням спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю проводять перевірки своєчасності подання та достовірності документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів; 10) передають відповідним правоохоронним органам матеріали за фактами правопорушень; 11) подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна; 12) проводять роботу, пов'язану з виявленням, обліком, оцінкою та реалізацією у встановленому законом порядку безхазяйного майна, майна, що перейшло за правом успадкування до держави, скарбів і конфіскованого майна; 13) контролюють дотримання виконавчими комітетами сільських і селищних рад порядку прийняття і обліку податків, інших платежів від платників податків, своєчасність і повноту перерахування цих сум до бюджету; 14) розглядають звернення громадян, підприємств, установ і організацій з питань оподаткування; 15) подають відповідним фінансовим органам та органам Державного казначейства України звіт про надходження податків, інших платежів; 16) здійснюють контроль за наявністю марок акцизного збору на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках)тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання і реалізації; 17) надають відповіді на запити платника податків згідно знормативно-правовими актами.

У складі податкової служби для боротьби з податковими правопорушеннями діють спеціальні підрозділи - податкова міліція. Відповідно до законодавства податкова міліція здійснює наступні функції: контроль за додержанням податкового законодавства; оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Основними завданнями податкової міліції є запобігання злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення; розшук платників, які ухиляються від сплати податків, інших платежів; запобігання корупції в органах державної податкової служби та виявлення її фактів; забезпечення безпеки діяльності працівників органів державної податкової служби, захисту їх від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням службових обов'язків. Податкова міліція діє у складі відповідних органі Державної податкової служби і її

ВИСНОВКИ

Кошти бюджету розвитку спрямовуються на реалізацію програм соціально-економічного розвитку відповідної території, пов'язаних зі здійсненням інвестиційної та інноваційної діяльності, а також на фінансування субвенцій та інших видатків, пов'язаних з розширеним відтворенням. Планування кошторису доходів та видатків бюджетних установ суттєво відрізняється від планування господарської діяльності підприємств виробничої сфери, що зумовлено самою специфікою їх діяльності: вони працюють не заради отримання прибутку, а для задоволення соціальних, культурних та інших потреб суспільства.

Основним законодавчим актом, що регулює процес складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів та розгляду звітів про їх виконання, є Бюджетний кодекс України, основні положення якого набули чинності з 25 липня 2001 року. Кошторис доходів і видатків бюджетної установи – є основним плановим документом, який підтверджує повноваження щодо отримання доходів та здійснення видатків, визначає обсяг спрямування коштів для виконання нею своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень. Кошторис бюджетної установи має дві складові: загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією на виконання бюджетною установою, організацією основних функцій; спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету та їх розподіл за повною економічною класифікацією на здійснення видатків спеціального призначення, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов'язаних з виконанням установою основних функцій. Проекти кошторисів складаються усіма бюджетними установами на наступний бюджетний рік і затверджуються головним розпорядником бюджетних коштів для кожної установи окремо.

У дохідній частині проектів кошторисів зазначаються планові обсяги асигнувань, які передбачається спрямувати на покриття видатків установи із загального та спеціального фондів проектів відповідних бюджетів. Формування дохідної частини спеціального фонду проекту кошторису здійснюється на підставі розрахунків доходів, які складаються за кожним джерелом доходів, що плануються на наступний рік. У видатковій частині проекту кошторису планується загальна сума видатків бюджетної установи в розрізі кодів економічної класифікації в межах запланованих надходжень.

Установи та організації, які фінансуються за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, можуть, крім бюджетних асигнувань, отримувати кошти з інших джерел. Кошти, які бюджетні установи отримують крім бюджетного фінансування, називаються власними надходженнями.До власних надходжень бюджетних установ відносяться кошти, які вони отримують від надання платних послуг, реалізації продукції, виготовленої навчальними майстернями, господарствами або від виробничої діяльності, від надання майна в оренду, від реалізації майна, а також суми, отримані у вигляді добровільних пожертвувань та гуманітарної допомоги (у тому числі й у вигляді майна), і кошти, отримані від підприємств, установ, організацій для виконання визначених доручень і т.д. Власні надходження бюджетних організацій підрозділяються на дві групи: плата за послуги, надані бюджетними установами; інші джерела власних надходжень бюджетних установ; у процесі формування спеціального фонду проекту кошторису планування власних надходжень бюджетних установ здійснюється за їх групами і підгрупами.

Спеціальний фонд проекту кошторису передбачає зведення показників за джерелами надходження коштів у цей фонд і відповідними напрямками їх використання. Розподіл витрат спеціального фонду проекту кошторису проводиться винятково в межах і за рахунок відповідних надходжень, запланованих на ці цілі за даним фондом. Витрати спеціального фонду кошторису за рахунок власних надходжень плануються в такій послідовності: за встановленими напрямками використання; на погашення заборгованості установи по бюджетних зобов'язаннях за спеціальним і загальним фондами кошторису; на проведення заходів, пов'язаних з виконанням бюджетною установою основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду.

Держава реалізує бюджетну політику за допомогою органів державного управління, що у залежності від ролі, функцій і обсягів діяльності підрозділяються на 2 групи: 1) загальнодержавні органи управління; 2) органи оперативного управління. Загальнодержавні органи управління в Україні представлені: органами законодавчої влади: Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування; органами виконавчої влади загальної компетенції: Кабінет Міністрів України - вищий орган у системі центральних органів виконавчої влади; Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міська, районні і районні в містах державні адміністрації. Оперативне управління фінансовими ресурсами реалізується через спеціалізовані державні органи, насамперед, через фінансовий апарат. В Україні оперативне управління бюджетомздійснюється через Міністерство фінансів України.

У процесі оперативного управління виконуються наступні питання: планування, облік, аналіз, контроль, бюджетне регулювання і виконання фінансового плану держави - бюджету. У системі органів оперативного управління провідна роль належить Міністерству фінансів України та Державному казначейству. Державна контрольно-ревізійна служба України - це головна ланка державного фінансового контролю.

Державна контрольно-ревізійна служба України діє при Міністерстві фінансів України і підпорядковується йому. Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудиту та інспектування, порядок проведення яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Рахункова палата – державний орган з особливим статусом, який здійснює свою діяльність самостійно, незалежно від будь-яких інших органів держави. Рахункову палату не можна віднести до певної гілки державної влади.

Створення спеціального органу, який би стежив за рухом коштів всього державного бюджету, є об'єктивною необхідністю. Правова природа Рахункової палати визначається функцією парламентського контролю Верховної Ради України. Парламентський контроль є формою контролю народу України на загальнодержавному рівні за діяльністю органів виконавчої влади, органів самоврядування. Сама Верховна Рада не має можливості безпосередньо здійснювати такий контроль, тому саме на Рахункову палату покладені ці функції.

Державна податкова служба здійснює контроль за дотриманням податкового законодавства, правильністю нарахувань, повнотою та своєчасністю сплати в бюджети податків, зборів та інших платежів і неподаткових надходжень та внесків у державні цільові фонди, встановлені законодавством України. У складі податкової служби для боротьби з податковими правопорушеннями діють спеціальні підрозділи - податкова міліція. Відповідно до законодавства податкова міліція здійснює наступні функції: контроль за додержанням податкового законодавства; оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Податкова міліція діє у складі відповідних органі Державної податкової служби і її структура залежить від рівня податкової служби.

Поиск по сайту: