Пріоритетні напрями концепцій сталого економічного розвитку

Стратегічна мета сталого економічного розвитку полягає у становленні на основі сприятливого інвестиційного клімату високоефективної соціально орієнтованої економічної системи ринкового типу, яка забезпечить мотивацію до активної діяльності як основного засобу зростання добробуту населення і створить умови для збереження якості навколишнього середовища, раціонального використання природно-ресурсного потенціалу та інтеграції у світове економічне співтовариство. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання: поліпшення якості життя та соціального забезпечення людей за рахунок економічного зростання; створення умов для продуктивної зайнятості населення; забезпечення потреб всіх верств населення в послугах охорони здоров’я, освіти, культури, спорту, соціальній підтримці, житлі; продовження структурного реформування освіти, впровадження гнучких і короткотермінових програм підготовки та перепідготовки кадрів; розвиток регіонального споживчого ринку, доведення до норм забезпеченості населення продуктами харчування, основними товарами масового попиту, платними послугами; досягнення стійкого зростання валової доданої вартості на базі фінансової стабільності, ефективного використання існуючого виробничого потенціалу, адаптації підприємств до ринкових умов і послідовного нарощування інвестиційних ресурсів; зміна структури промислового виробництва шляхом збільшення питомої ваги продукції деревообробної та меблевої, харчової та переробної промисловості і промисловості будівельних матеріалів; технічне і технологічне переозброєння та модернізація підприємств на базі досягнень науково-технічного прогресу із зменшенням частки енерго-, матеріало- та трудомістких виробництв; раціональне використання природних ресурсів, науково-технічного та інтелектуального потенціалу регіону; розвиток сировинної бази для видобувної і переробної промисловості; створення єдиної регіональної системи зовнішньоекономічної діяльності, розширення виробничих, торгових і науково-технічних зв’язків з іноземними партнерами, збільшення експорту продукції, робіт і послуг; розвиток спеціальної економічної зони, переваг територій пріоритетного розвитку, технопарків, технополісів, облаштування державних кордонів і налагодження на новій основі системи зв’язків між прикордонними регіонами; розвиток депресивних територій, особливо тих, які постраждали від стихійного лиха; розвиток мережі виробничої і соціальної інфраструктури; проведення екологічного обґрунтування розміщення продуктивних сил області; інформатизація всіх сфер соціально-економічної діяльності; відновлення і збереження навколишнього природного середовища, підземних запасів питної води, очистка річок і поверхневих водоймищ, скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферу, припинення викидів неочищених промислових і побутових стоків у відкриті водойми, створення надійних систем протипаводкового захисту території.

Основна мета активізації інвестиційної діяльності в регіоні полягає в тому, щоб через нарощування обсягів виробництва і поліпшення економічного стану суб'єктів підприємницької діяльності досягнути підвищення рівня життя населення та збільшення обсягу джерел власних інвестиційних ресурсів. Пріоритетні напрями інвестиційної політикит: забезпечення державними інвестиціями первинних умов для залучення приватних та іноземних інвестицій у пріоритетні галузі економіки; формування регіональної інвестиційної та фінансової інфраструктури: страхових, консалтингових, аудиторських фірм, іпотечних та інвестиційних банків, формування та розвиток інноваційної інфраструктури, пристосованої до ринкового середовища; пайових, пенсійних фондів для залучення заощаджень населення; залучення коштів вітчизняних та іноземних інвесторів через вдосконалення механізму інвестиційної привабливості регіону; реструктуризація та санація неефективних виробництв, продовження та удосконалення процесів приватизації, у тому числі приватизація під інвестиційні зобов’язання, розробка та впровадження системи заходів постприватизаційної підтримки підприємств; використання кредитних ліній та залучення кредитів, грантів міжнародних фінансових організацій; використання міжнародних програм для малого та середнього бізнесу.Слід забезпечувати комплексний підхід щодо інвестиційної діяльності, підтримки пріоритетних напрямів науково-технологічного розвитку, який передбачає використання бюджетних коштів переважно в соціальних та стратегічних базових сферах, а коштів суб'єктів підприємницької діяльності - в інших, прибутково більш привабливих сферах.

До складових механізму вдосконалення інвестиційної привабливості відносяться: маркетинг інвестиційних проектів підприємств за межами регіону; моніторинг договорів купівлі-продажу пакетів акцій в процесі приватизації державних підприємств у частині виконання покупцями взятих інвестиційних зобов'язань; передача об'єктів соціально-культурної сфери з балансу підприємств на баланс місцевих органів виконавчої влади; налагодження прямих зв'язків з іноземними інвестиційними структурами та інституціями; покращення інформованості учасників інвестиційного процесу і підвищення прозорості інвестиційного ринку; зниження екологічних та кримінальних ризиків в регіоні; розробка та реалізація міжрегіональних та міжнародних договорів про співпрацю, прискорення входження регіону в європейську економічну інтеграцію, міжнародні фінансові організації; проведення інформаційно-рекламної діяльності для створення іміджу регіону як привабливого місця вкладання інвестицій; надання іноземним інвесторам інформації з питань адміністративних дій та нормативно-правової бази, необхідних для здійснення інвестицій; створення в області інноваційних та посередницьких структур (бізнес-інкубаторів, центрів тощо), які сприятимуть залученню інвестицій та стимулюванню ділової активності в регіоні. Розвиток промисловості регіону передбачає раціональне і більш повне використання природно-ресурсного потенціалу з урахуванням вимог екологічної безпеки, урахування внутрішньорегіональних демографічних особливостей, рівня зайнятості, використання трудового та кадрового потенціалу, налагодження міжрегіональних зв’язків у межах єдиного простору України, а також розвиток міжнародної промислової інтеграції. Основним завданням слід вважати створення ефективного механізму впливу органів влади на розвиток промисловості, який має передбачати- освоєння та модернізацію виробництв, які базуються на досягненнях науково-технічного прогресу, більш ефективних енергозберігаючих та екологічно чистих технологіях; освоєння та випуск конкурентоспроможної продукції; розвиток міжгалузевої кооперації та системи виробничого сервісу; налагодження механізму міжрегіональної та регіональної кооперації з метою утворення замкнутих технологічних циклів випуску продукції; розробку системи інформаційного забезпечення міжрегіональних та регіональних ринків промислової продукції; підтримку вітчизняного виробника і протекціонізм по відношенню до нього з використанням всіх дозволених законодавством України заходів; сприяння появі ефективних власників, розвитку підприємництва, що допоможе підприємствам вистояти в конкурентній боротьбі на вітчизняному та іноземному ринках; органічне поєднання державного впливу і ринкових регуляторів на промислове виробництво; залучення вітчизняних та іноземних інвестицій на структурну перебудову пріоритетних галузей промисловості. Забезпечення відродження сільського господарства передбачається шляхом побудови нової системи аграрного виробництва, функціонування якої здійснюється на сучасному світовому рівні відповідно до стратегічних інтересів селян, галузі та суспільства. Пріоритетними напрямами розвитку агропромислового комплексу є:завершення реструктуризації сільськогосподарських підприємств на основі поєднання приватної власності на майно і землю із створенням на їх базі відповідних виробничих та обслуговуючих кооперативів, приватно-орендних підприємств, інших формувань з колективними формами організації праці; побудова неформальної відроджувальної вертикалі на основі виявлення аграрних центрів відродження - агроформування села, району, області, в яких наочні соціально-економічні досягнення є результатом проведеної глибинної трансформації. Її поєднання з наявними економічними, соціальними, організаційними, правовими та іншими сприятливими щодо відродження чинниками різних управлінських рівнів по горизонталі дозволить сформувати єдину діючу систему відродження сільського господарства регіону; формування ефективного агропромислового виробництва з поглибленою переробкою та зберіганням сільськогосподарської продукції за рахунок стабілізації та нарощування виробництва зерна, винограду, плодоовочевої продукції, картоплі, технічних культур та продукції тваринництва; підтримка як колективних сільськогосподарських підприємств, так і приватного сектора, створення ефективної інфраструктури обслуговування аграрного виробництва; вдосконалення фінансово-кредитного обслуговування аграрного виробництва шляхом: інтеграції банківського, аграрного та промислового потенціалу; державної та регіональної підтримки цільових програм фінансування агропромислового виробництва; невідкладне запровадження систематичного моніторингу здійснюваної аграрної реформи на селі; здійснення системних заходів щодо підтримки індивідуального аграрного сектора (селянські (фермерські) господарства, особисті підсобні господарства громадян, сільськогосподарські кооперативи, питома вага яких у виробництві сільськогосподарської продукції очікується в межах 90-95 відсотків) насамперед за рахунок задоволення його потреб у високоякісному матеріалі, розширення обсягів сервісного обслуговування (технічного, зооветеринарного) та створення умов для реалізації виробленої сільськогосподарської продукції; створення на науково обґрунтованих засадах оптових ринків сільськогосподарської продукції, системи оптової торгівлі харчовими продуктами, вдосконалення практики проведення виставкових заходів, семінарів та аукціонів для реклами вітчизняної продукції; створення і розвиток недержавних агроторговельних домів, контрактових і страхових компаній, бізнес-центрів, консультативних фірм, які надаватимуть послуги щодо господарсько-фінансової діяльності, інформаційно-консультативного обслуговування, техніко-технологічного забезпечення сільськогосподарського виробництва.

Успіх проведення реформ у агропромисловому комплексі залежить від земельної реформи в області, успішне проведення якої дасть змогу перевести господарювання на селі на приватні засади, і прискореного становлення на цій основі приватного сектора. З метою належного регулювання земельних відносин слід забезпечити: завершення процесу оформлення приватної власності на землю (паї); впровадження таких важелів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель, як завершення кадастрової оцінки землі, купівля - продаж землі, земельні аукціони тощо; налагодження роботи органів інфраструктури ринку землі (податкова інспекція, земельні банки, біржі тощо) за участю кваліфікованих землевпорядних кадрів; невідкладне створення земельних банків, які б фінансували вільний викуп земельних ділянок шляхом надання потрібних кредитів із застосуванням прийнятних кредитних ставок; завершення інвентаризації земель усіх категорій та здійснення розмежування земель державної та комунальної власності; контроль з боку держави за використанням і охороною земель та їх моніторингом на основі методів наукового планування, організації, аналізу оцінки соціально-економічних та екологічних наслідків фактичного використання й охорони земель. У перехідний період до ринкових відносин посилюється потреба соціального захисту населення. На першому етапі нагальною є потреба розробки пропозицій щодо удосконалення системи соціального захисту селян на підприємствах різних форм власності, а також моделі організаційно-економічних основ розвитку соціальної інфраструктури сільської території. Високі темпи зростання промислового виробництва вимагають збільшення споживання енергоносіїв. Запровадження енергозберігаючих технологій є основним резервом сталого енергозабезпечення та зменшення частки енергоносіїв на одиницю продукції. Стратегічним напрямом розвитку енергетики області є поступове нарощування власних генеруючих потужностей з поетапним переходом на енергетичне самозабезпечення регіону.

Завдання і шляхи енергозбереження: запровадження стовідсоткового обліку споживання енергоносіїв всіма категоріями споживачів із встановленням сучасних приладів обліку високої точності; впровадження сучасного устаткування енергозберігаючих технологій в усіх сферах суспільного виробництва; вдосконалення схеми теплозабезпечення житлових мікрорайонів міст області; заміна морально застарілого і зношеного обладнання енергопостачальних компаній, ліній електропередач з метою зменшення втрат енергоносіїв; модернізація енерго- і теплозабезпечення бюджетних установ з переведенням їх на автономне теплозабезпечення. Пріоритетними завданнями у сфері виробничої та соціальної інфраструктури є забезпечення випереджаючих темпів розвитку транспортної, комунікаційної та торговельної інфраструктури, проведення житлово-комунальної реформи з метою забезпечення належного рівня обслуговування населення.

Пріоритетними напрямами розвитку транспорту та зв’язку є:- підвищення конкурентоспроможності транспортної системи шляхом доведення її до міжнародних вимог і стандартів з метою збільшення міжнародних транзитних вантажних і пасажирських потоків; створення дійових умов комунікаційної інформації, координації суб’єктів транспортних засобів області із прикордонними територіями суміжних держав, освоєння нових форм транспортно-складських та торговельних послуг для завантаження незадіяних потужностей та ефективного використання технічних, технологічних можливостей всіх видів функціонуючої транспортної системи; розвиток матеріально-технічної бази через - реалізацію інвестиційних проектів, програм ТАСІS, PHARE, кредитів ЄБРР та інших; оновлення рухомого складу; розвиток авіаційного виду транспорту за рахунок реконструкції; будівництво нових та розширення і технічне переобладнання діючих АТС; розширення можливості підключення споживачів до мережі Інтернет; збільшення парку універсальних карткових таксофонів; створення конкурентного середовища на ринку мобільного зв’язку; розширення існуючих і впровадження нових видів поштового зв’язку, реконструкція діючих об’єктів та створення кущових відділень на їх базі; створення технічних умов, в тому числі з використанням супутникових систем передачі інформації, для покриття програмами телебачення високогірних населених пунктів. Важливими галузями соціальної інфраструктури виступають житлово-комунальне господарство, торгівля та побутове обслуговування населення.

Головними завданнями розвитку житлово-комунального господарства є:

- проведення реформування структури управління житлово-комунальним господарством, запровадження альтернативних форм надання комунальних послуг на базі підприємств різних форм власності, впровадження в практику недержавних джерел інвестування; поступовий перехід до самоокупності галузі з одночасним зниженням собівартості послуг та підвищенням якості обслуговування; підвищення зручності в оплаті комунальних послуг шляхом створення єдиних розрахункових комп’ютерних центрів; сприяння підвищенню культури користування житловим фондом шляхом створення товариств співвласників житла; докорінне реформування житлової політики з метою послідовного нарощування будівництва житла різних форм власності шляхом економічної підтримки та фінансового стимулювання, підвищення його комфортності, всебічного сприяння громадянам у розв’язанні їх житлових проблем у відповідності до вимог ринкової економіки; забезпечення жителів всіх населених пунктів питною якісною водою; технічне переоснащення галузей житлово-комунального господарства на основі науково-технічних досягнень, зокрема в енерго- та ресурсозбереженні, впровадження екологічно чистих технологій; удосконалення правового регулювання питань функціонування і розвитку житлово-комунального господарства, визначення шляхів реалізації основних напрямів концептуальних положень в процесі структурної перебудови галузей цього господарства. Значна увага владних структур повинна приділятись вирішенню житлової проблеми через будівництво нового житла, в тому числі індивідуального, за рахунок різних джерел фінансування. Пріоритетним має стати розвиток молодіжного житлового будівництва.

Основні завдання в галузі торгівлі та побутового обслуговування наступні: побудова раціональної мережі підприємств торгівлі та побуту на території області з метою максимального задоволення потреб населення в найнеобхідніших продуктах харчування, товарах першої необхідності та побутових послугах; ліквідація стихійних ринків та створення торгово-сервісних центрів та супермаркетів; вжиття заходів щодо наповнення споживчого ринку області якісними та безпечними для життя і здоров’я людей товарами; створення мережі закладів торгівлі та побуту через систему Інтернет; цілеспрямована робота по підготовці та підвищенню кваліфікації спеціалістів торгівлі та побутового обслуговування населення. Зовнішньоекономічна діяльність, міжнародні контакти на різних рівнях і в різних проявах забезпечать позитивні зрушення в економіці і в гуманітарній сфері регіону. Пріоритетними напрямами зовнішньоекономічної діяльності є:- зменшення витрат в пріоритетних галузях, які мають експортну значимість; розширення географії взаємовигідних зв’язків з країнами світу; створення позитивного історико-культурного, економічного, рекреаційно-туристичного іміджу регіону за межами області та держави; використання можливостей діючих субрегіональних об’єднань та участь у створенні та діяльності нових міжнародних структур; побудова системи функціонування міжнародних контактів на міжрегіональному та міждержавному рівнях; здійснення наукових досліджень та підготовка кваліфікованих кадрів для сфери економічної діяльності; забезпечення у сфері зовнішньо-економічної діяльності конкурентного середовища, гласності, стабільності і передбачуваності; розвиток прикордонної інфраструктури, адаптованої до західноєвропейської; ефективне використання існуючих транспортних коридорів у розвитку зовнішньоекономічних зв’язків та вирішенні соціально-економічних проблем регіону. Пріоритетами техногенної та екологічної безпеки повинні стати: запровадження екологічно безпечних технологій, в першу чергу в лісовому, сільському і водному господарствах; запровадження консервації змитої ріллі і ріллі на схилах більше 10 градусів шляхом залуження і виведення її із сільськогосподарського обігу та оздоровлення з метою запобігання розвитку ерозійних процесів, збереження і відтворення родючості змитих земель; створення умов для запобігання наслідків шкідливої дії вод (паводків), забруднення і виснаження водних ресурсів, реалізація протипаводкових заходів та заходів, спрямованих на гарантоване питне водопостачання; розробка і запровадження ефективного механізму збереження джерел прісних та мінеральних вод, забезпечення населення екологічно чистою питною водою; створення умов для організації виробництва екологічно чистих продуктів харчування з маркою “біо”; захист річок, потоків та водойм від засмічення і забруднення промисловими та побутовими стоками, реконструкція і капітальний ремонт діючих очисних споруд та будівництво нових у населених пунктах та на підприємствах, де вони відсутні або малопотужні; створення нових сміттєзвалищ, облаштованих згідно із вимогами екологічної безпеки та санітарно-гігієнічними нормами; запуск підприємств з переробки промислових та побутових відходів в найбільших містах області; вирішення проблеми збору і утилізації побутового сміття у сільській місцевості; створення мережі діагностичних регулювальних пунктів з метою зменшення забруднення атмосферного повітря промисловими підприємствами та автомобільним транспортом, забезпечення переходу до використання етилованих сортів бензину та обладнання стаціонарних забруднювачів пилогазоуловлювальними установками; вжиття додаткових заходів для збереження біологічного різноманіття, в першу чергу видів, занесених до Червоної книги України, відновлення чисельності мисливської фауни; виконання законодавчих актів із питань створення загальнодержавної екологічної мережі, розширення територій та розвитку об’єктів природно-заповідного фонду.

Таблиця 9.1 – Приклад аналізу сильних і слабких сторін регіону (в різних сферах діяльності)

Економічний потенціал

Поиск по сайту: