Оцінювання знань студента здійснюється за 100-бальною шкалою. Максимальна кількість балів при оцінюванні знань за поточну успішність становить 50 балів, на екзамені – 50 балів.
Сумарна оцінка (сума поточних і екзаменаційних балів) виставляється за 100 бальною шкалою (університету, національною та ECTS):
Оцінка в балах
Оцінка ECTS
Визначення
За національною шкалою
90-100
А
Відмінно
Відмінно
81-89
В
Дуже добре
Добре
71-80
С
Добре
61-70
D
Задовільно
Задовільно
51-60
Е
Достатньо
0-50
FX
Не достатньо
Незадовільно
Підсумковий контроль проходитиме у формі письмового екзамену.
Таким чином підсумкова (семестрова) оцінка визначається за результатами кількох перевірок знань і вмінь, а саме:
Результатів роботи під час семінарських занять; передбачається, що студент протягом семестру принаймні двічі виступить з основним повідомленням по одному з питань семінару, а також регулярно доповнюватиме і рецензуватиме відповіді колег, братиме участь у дискусіях (35 балів).
Написання проміжної контрольної роботи (5 балів).
Написання есе, за підсумками самостійної роботи (10 балів).
Підсумкового контролю (письмовий екзамен).
Таблиця нарахування балів за 100-бальною шкалою
Компонент оцінювання
Максимальна кількість балів
Семінарські заняття
Тестування
Описові питання екзамену
Всього
100
При оцінюванні навчальних досягнень враховується:
- рівень оволодіння історичними знаннями; знання хронологічних меж періодів, найважливіших історичних подій і процесів; визначення характерних суттєвих рис історичних явищ і подій;
- рівень умінь групування (класифікації) фактів за вказаною ознакою, розкриття причинно-наслідкових зв’язків між подіями;
- рівень оволодіння практичними уміннями та навичками роботи з науковою літературою та історичними джерелами; обґрунтування власного ставлення студента щодо історичної події, явища, діяча.
Всі види оцінювання навчальних досягнень студентів здійснюються за критеріями, наведеними в таблиці.
Рівні навчальних досягнень
Оцінка
Критерії навчальних досягнень студентів
І. Незадовільний
Студент (студентка) називає декілька подій, дат, історичних постатей або історико-географічних об’єктів; вибирає правильний варіант відповіді на рівні «так – ні»; може кількома реченнями розповісти про історичну подію чи постать; впізнати її за описом; має загальне уявлення про історичну карту
ІІ. Задовільний
Студент (студентка) самостійно відтворює фактичний матеріал курсу; визначає окремі ознаки історичних понять; стисло характеристизує історичні постаті; встановлює послідовність подій; показує на історичній карті основні місця подій; користується за допомогою викладача наочними та текстовими джерелами історичної інформації
ІІІ. Добрий
Студент (студентка) послідовно і логічно відтворює навчальний матеріал теми; використовує набуті знання за аналогією; дає правильне визначення історичних понять; аналізує описані історичні факти; порівнює однорідні історичні явища; визначає причинно-наслідкові зв’язки між ними; узагальнює окремі факти і формулює висновки, обґрунтовуючи їх конкретними фактами; дає порівняльну характеристику історичних явищ; синхронізує події у межах курсу; називає дві-три позиції наукової літератури по темі; використовує історичні документи як джерело знань; аналізує зміст історичної карти
ІV. Відмінний
Студент (студентка) використовує набуті знання для вирішення нової навчальної проблеми; може вільно та аргументовано висловлювати власні судження; виявляє розуміння історичних процесів; робить аргументовані висновки, спираючись на широку історіографічну та джерельну базу; порівнює і систематизує дані історичних карт; синхронізує події всесвітньої історії, уміє виокремити проблему і визначити шляхи її розв’язання
