Спалення на шпателі. Невелику кількість осаду, що досліджується розмістити на чистий, вільний від корозії металічний шпатель і нагріти в безкольоровому полум'ї газового або спиртового пальника таким чином, щоб речовина знаходилась на відстані 2-3 см від відкритого полум'я. Після підсушування осад наближають до зовнішньої частини полум'я і спостерігають за характером згорання.
Осади, що згорають, при спалюванні обвуглюються і в кінці залишають незначний залишок в вигляді попелу. До таких осадів відносяться білки, дубильні і фарбуючі речовини, целюлоза із фільтр-картону, залишки парафіну.
Осади, що згорають частково, після спалювання залишають велику кількість попелу. Неорганічні осади згорають тільки частково, яскраво спалахуючи. В кінці залишається сплавлена маса, що не горить.
Забарвлення полум'я. Вушко платинової або ніхромової проволоки або графітовий стержень (попередньо очищені шляхом прокалювання) занурюють в осад, попередньо змочений соляною кислотою, обережно вводять в безкольорову частину полум'я і спостерігають за зміною кольору полум'я. Характерне забарвлення полум'я в фіолетовий колір, зумовлене присутністю калію, може залишатися непомітним з-за яскраво-жовтого забарвлення, викликаного натрієм. В цьому випадку полум'я слід розглядати через синє скло, яке поглинає жовті промені натрію.
Для відкриття іонів міді речовину тримають в полум'ї до тих пір, доки жовте забарвлення, викликане натрієм, повністю не зникне. В цей момент стає помітним синє або зелене забарвлення, зумовлене присутністю міді.
Цегляно-червоне забарвлення, характерне для іонів кальцію, жовтим забарвленням натрію не маскується.
Дія мінеральних кислот. Частину осаду помістити в невелику пробірку, прилити 1 мл 10%-воі соляної або сірчаної кислоти і обережно нагріти, спостерігаючи за розчиненням осаду або появою муті. Про склад осаду судять по таблиці.
Дія ЖКС. Частину осаду збовтати з невеликою кількістю води (1-2 мл) і добавити 2-3 мл 0,5%-вого розчину жовтої кров'яної солі. Поява червоно-коричневого осаду свідчить про присутність міді. Білий осад, який з'являється при нагріванні і розчиняється в надлишку реактиву, утворюється іонами цинку. Синє або зелене забарвлення, яке утворюється при підкисленні розчину, є ознакою присутності заліза.
Виявлення танатів. Частину осаду розчинити в декількох краплях 10%-вого лугу, нейтралізувати 10%-вим розчином соляної кислоти і добавити 0,5 мл 5%-вого розчину хлорного заліза FеСl3. В присутності таніну виникає зелене або синє забарвлення-Виявлення заліза. Частину осаду розчинити в декількох краплях 10%-воі соляної кислоти і добавити 2-3 краплі 10%-вого роданіду калію або амонію (КСNS або NH4CNS). В присутності заліза з'являється червоне забарвлення.
Виявлення міді. Частину осаду розчинити в невеликій кількості 10%-воі соляної кислоти і нейтралізувати надлишком 10%-вого МН4ОН. В присутності Си2+ з'являється голубе забарвлення.
Контрольні питання
1. Які є види фізко-хімічних помутнінь вина?
2. Внаслідок чого виникають кристалічні помутніння вин?
3. Проаналізувати процес кристалізації в винах.
4. Обгрунтувати послідовність операцій обробки виноматеріалу: оклейка--> фільтрація -->обробка холодом.
5. Способи усунення кристалічних помутнінь вина.
6. Які види помутнінь відносяться до колоїдних?
7. Які є групи колоїдних помутнінь по температурному фактору дії?
8. Від яких факторів залежать колоїдні помутніння?
9. Шляхи усунення колоїдних помутнінь.
10.Наявність яких металів викликає помутніння в винах?
11.В яких винах виникають залізні каси і які фактори зумовлюють їх появу?
12.Які є види залізних касів? Охарактеризувати їх ознаки.
13.Шляхи попередження і боротьби з залізними касами в винах.
14.Мідний кас. Його ознаки. Фактори, які прискорюють виникнення даного пороку.
15.Шляхи попередження і виправлення вин від мідного касу.