Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Порядок проведення роботи. Регулювання підшипників маточини передніх коліс



Регулювання підшипників маточини передніх коліс

· Підняти за допомогою гідравлічного домкрата переднє колесо автомобіля.

· Зняти декоративний ковпак колеса.

· Відкрутити ковпачкову гайку маточини колеса.

· Послабити затягування гайки маточини колеса і перевірити легкість обертання маточини на цапфі.

· Відкрутити одну гайку кріплення колеса, установити на шпильку тримач зі стрілковим індикатором і закріпити тримач гайкою.

· Установити індикатор із попереднім натягом 1 - 1,5 мм.

· Погойдуючи колесо руками, подати колесо спочатку в один, а потім в інший бік.

· Зафіксувати відхилення стрілки, заміряну величину занести до таблиці 6.1.

· Зняти індикатор.

· Затягнути гайку маточини, повертаючи колесо до затруднення його обертання.

· Відкрутити гайку на 30º - 120º до збігу найближчого прорізу під шплінт із отвором у цапфі.

· Перевірити легкість обертання – від поштовху рукою колесо повинне зробити 2 - 9 обертів.

· Зашплінтувати гайку.

· Результати занести до табл. 6.1.

 

Таблиця 6.1 – Результати вимірювання осьового люфту в підшипниках маточин

Марка Автомобіля До реґулювання Після реґулювання
  ГАЗ-24 Число обертів колеса Осьовий люфт Число обертів колеса Осьовий люфт
         

 

5Контрольні теоретичні питання

1. Які підшипники застосовують на ведучих та ведених колесах у легкових і вантажних автомобілях?

2. Характерні причини відмови підшипникового вузла.

3. Як провести оцінювання правильності реґулювання підшипників маточини колеса?

4. Назвіть періодичність реґулювання підшипників маточин коліс вантажних і легкових автомобілів.

5. Який прилад використовують, як його встановлюють?

6. Які способи стопоріння гайки кріплення маточини колеса?

7. Як виконують реґулювання підшипників маточин колеса?

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 7

Перевірка технічного стану та реґулювання гальмівної системи

 

Мета та завдання роботи

Мета роботи: набути навичок перевірки технічного стану та технічного обслуговування гальмівної системи.

Завдання роботи: вивчити гальмівні системи, основні несправності та відмови, причини порушення нормальної роботи гальмівних систем. Ознайомитись зі способами і обладнанням. Провести ТО і реґулювання стоянкової гальмівної системи.

 

Загальні положення

Експлуатація будь-якого автомобіля допускається лише за умов справності його гальмівної системи.

Гальмівна система потрібна на автомобілі для зниження його швидкості, зупинки й утримуванню на місці.

На сучасних автомобілях для підвищення безпеки руху встановлюють кілька гальмівних систем, що за призначенням поділяються на: робочу, запасну, стоянкову, допоміжну [3].

Робоча гальмова система використовується в усіх режимах руху автомобіля для зниження його швидкості до повної зупинки. Вона приводиться в дію зусиллям ноги водія, що прикладається до педалі ножного гальма. Ефективність дії робочої гальмівної системи найбільша порівняно з іншими типами гальмівних систем.

Запасна гальмівна система призначається для зупинки автомобіля в разі відмови робочої гальмівної системи. Вона чинить меншу гальмівну дію на автомобіль, ніж робоча система. Функції запасної системи може виконувати справна частина робочої гальмівної системи або стоянкова система.

Стоянкова гальмівна система призначається для втримування зупиненого автомобіля, щоб не допустити його самочинного рушання (наприклад, на схилі). Керує стоянковою гальмівною системою водій рукою за допомогою важеля ручного гальма.

Допоміжна гальмівна система використовується у вигляді гальма–уповільнювача на автомобілях великої вантажопідйомності (МАЗ, КрАЗ, КамАЗ) для зменшення навантаження на робочу гальмівну систему в разі тривалого гальмування,наприклад, на довгому спуску в гірській місцевості.

Загальними несправностями гальмівних систем є :

· недостатня ефективність гальмування;

· збільшення зусилля, що прикладається до педалі;

· занос автомобіля;

· пригальмовування коліс на ходу;

· неповне розгальмовування всіх коліс;

· зменшення робочого ходу педалі;

· самочинне гальмування, коли працює двигун.

Недостатня ефективність гальмування виявляється в збільшенні гальмівного шляху. Згідно з Правилами дорожнього руху одноразовим натисканням на педаль привода робочого гальма автомобіль має забезпечувати рівномірне загальмовування всіх коліс на сухій горизонтальній ділянці дороги з твердим покриттям, коли коефіцієнт зчеплення не менш ніж 0,6 на шляху не більш як 7,2 м під час руху зі швидкістю 30 км/год. При цьому кут, на який розвертається автомобіль, має не перевищувати 8°.

Причини поганої дії гальм:

· підтікання рідини з гідравлічного привода або потрапляння нього повітря внаслідок пошкодження деталей колісних циліндрів, гумових ущільнювачів у головному гальмовому циліндрі та гумових з'єднувальних шлангів привода;

· потрапляння масла або мастила на фрикційні накладки колодок крізь сальники маточин коліс і півосей унаслідок спрацювання їх або переповнення мастилом маточин коліс та порожнин підшипників півосей;

· потрапляння на накладки гальмівної рідини з колісних циліндрів.

Збільшення зусилля, що прикладається до педалі для ефективного гальмування, може спричинятися:

· засміченням повітряного фільтра підсилювача;

· заїданням корпусу клапана через розбухання діафрагми;

· пошкодженням або нещільним кріпленням вакуумного шланга, що з'єднує підсилювач із випускним трубопроводом двигуна.

Занос автомобіля під час гальмування може відбуватися внаслідок:

· замаслення фрикційних накладок одного або двох коліс з одного боку;

· витікання гальмівної рідини або заїдання поршня в одному з робочих гальмівних циліндрів;

· зменшення прохідного перерізу трубопроводів;

· несправностей реґулятора тиску в гідравлічному приводі задніх коліс.

Пригальмовування коліс на ходу при відпущеній педалі гальмівного привода супроводжується погіршенням накату автомобіля й підвищенням нагрівання одного або всіх гальмівних барабанів (дисків). Причинами цього можуть бути:

· обрив або послаблення стяжних пружин колодок;

· зрив фрикційних накладок гальмівних колодок;

· засмічення компенсаційних отворів або заїдання поршнів головного гальмівного циліндра;

· заїдання поршнів робочих гальмівних циліндрів коліс;

· повне вкручування поршня робочого циліндра в упорне кільце;

· відсутність вільного ходу педалі гальма;

· неправильне реґулювання стоянкового гальма (немає зазору між колодками та барабаном);

· підвищення биття гальмівного диска.

Неповне розгальмовування всіх коліс може бути наслідком:

· відсутності вільного ходу педалі гальма через неправильне положення вмикача стоп-сигналу;

· несправності вакуумного підсилювача (заїдання корпусу клапана, затиснення ущільнювача кришки підсилювача або захисного ковпачка, порушення виступання реґулювального болта відносно площини головного гальмівного циліндра);

· засмічення компенсаційного отвору в головному циліндрі або заїдання поршня в ньому.

Зменшення робочого ходу педалі можливе внаслідок:

· засмічення компенсаційного отвору в головному циліндрі або перекриття його через розбухання внутрішньої манжети;

· неправильного реґулювання положення педалі (немає зазору між манжетою та поршнем головного циліндра).

Самочинне гальмування, коли працює двигун, що спричиняється:

· підсмоктуванням повітря в підсилювачі між корпусом клапана та захисним ковпачком унаслідок руйнування, перекосу або ненадійної фіксації ущільнювача кришки;

· недостатнім змащуванням ущільнювача.

ТО гальмівної системи заключається в тому, що через кожні 10 тис. км пробігу автомобіля перевіряють рівень гальмівної рідини в живильних бачках; стан накладок гальмівних колодок дискових гальм. У разі спрацювання накладок до товщини 1,5 мм колодки необхідно міняти. Диск підлягає заміні в разі спрацювання до товщини менш ніж 9 мм.

Через кожні 20 тис. км пробігу автомобіля перевіряють стан гальм барабанного типу. Їхні колодки підлягають заміні, якщо виявлено поломки й деформації, котрі знижують ефективність гальмування, а також у разі спрацювання накладок до товщини 2 мм. Перевіряють також хід важеля стоянкового гальма (перша перевірка — після 2...3 тис. км пробігу нового автомобіля). Регулювання здійснюють, якщо автомобіль не гальмує на уклоні 300.

Через 30 тис. км пробігу автомобіля перевіряють працездатність вакуумного підсилювача гальмового привода. Для цього, вимкнувши двигун, натиснути на педаль гальма п'ять-шість разів і, залишивши її натиснутою приблизно на половині ходу, увімкнути двигун. Якщо підсилювач справний, педаль після пуску двигуна має "піти вперед".

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.