Бесіда – метод обговорення конкретних знань, фактів, подій, вчинків, який передбачає участь двох сторін – вихователя і вихованців; це організована і цілеспрямована розмова вихователя з учнями на певну тему, яка передбачає питання й відповіді; це словесний спосіб виховного впливу, що включає переживання і здійснює емоційний вплив, прагнення до дії.
Види бесід за змістом:
етична екологічна
естетичне політична
пізнавальна
Бесіда за кількістю учасників
Індивідуальна фронтальна (колективна)
групова
Бесіда за плановістю
планована позапланова
Мета бесіди - поглиблення, зміцнення моральних, естетичних, соціальних понять:
- узагальнення й закріплення знань;
- формування у дітей відповідального ставлення до навчання, дійсності,
до себе.
Вимоги до бесіди:
- цілеспрямованість;
- продуманість плану;
- діловий, доброзичливий тон;
- тактовність;
- ясність, чіткість, доступність запитань;
- актуальність обраної теми;
- не моралізувати;
- активізація дітей під час бесіди;
- уточнювати, доповнювати відповіді;
- наводити яскраві приклади;
- невимушена атмосфера;
- питання – переважно проблемного характеру, що викликають роздуми, активний обмін думками;
- увага до кожної точки зору, жодна думка не повинна ігноруватись, це сприяє об’єктивності, справедливості, культурі спілкування;
- відповідність віковим особливостям дітей;
- підведення учнів до самостійного висновку.
Підготовка до бесіди
Доцільно проводити 1 раз в місяць.
7-10 днів підготовка. Тривалість – 20 хв. – І клас, 30хв. – ІІ – IV класи.
Враховувати рівень знань учнів. Актуальність теми, знання дітей.
Попередня підготовка:
- підбір літератури, прикладів з життя, ілюстрацій;
- складання плану бесіди;
- визначення системи запитань, завдань.
Проведення:
1. Обґрунтування вчителем теми, як життєво важливої.
2. Формулювання запитань, які б спонукали до розмови.
3. Спрямування розмови в правильному напрямку.
4. Залучення учнів до оцінки подій, вчинків, явищ суспільного життя і на цій основі формувати у них ставлення до оточуючої дійсності, до своїх громадських і моральних обов’язків.
5. Підсумки бесіди, формування раціонального вирішення проблеми, яка обговорюється, прийняття конкретної програми дій для закріплення прийнятої в результаті бесіди норми; точно сформульоване правило , вимога, яку треба виконувати у повсякденних справах і вчинках.
Для закріплення : задачі з моральним змістом (продовжити або закінчити оповідання, казку, відповідь на лист, гра, інсценування.