Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Тема 13. Організаційно-виробниче забезпечення якості та конкурентоспроможності продукції



 

Мета теми: сформувати комплекс знань щодо складових елементів та механізму організаційно-планової роботи на підприємстві, пов’язаної з забезпеченням виробництва конкурентоспроможної продукції.

 

1. Якість продукції та її вплив на ефективність (конкурентоспроможність) виробництва.

2. Показники та методи визначення якості продукції.

3. Система управління якістю продукції, характеристика її елементів. Витрати на якість.

4. Сертифікація продукції, її сутність та забезпечення.

5. Система стандартів якості продукції (процесів).

6. Організація технічного контролю на підприємстві.

7. Зарубіжний досвід управління якістю продукції.

 

Відповідно до ДСТУ ISO 9000 – 2001 „Системи управління якістю. Основні положення і словник” якість – це ступінь, до якого сукупність власних характеристик задовольняє вимоги. Отже, під якістю продукції розуміють сукупність властивостей, що обумовлюють її спроможність задовольняти певні потреби відповідно до призначення.

Підвищення якості продукції сприяє збільшенню продуктивності праці, повнішому задоволенню попиту споживачів, виходу на нові ринки збуту, впливає на темпи та ефективність НТП та структуру виробництва, забезпечує економію сировини, матеріалів, палива, енергії, сприяє підвищенню ефективності інвестицій тощо. Отже, забезпечення високого рівня якості продукції та її підтримка є одним із основних завдань організації виробництва.

Система оцінки рівня якості сучасної продукції включає наступні показники:

1) узагальнюючі, які характеризують рівень якості продукції в цілому на підприємстві;

2) комплексні, за допомогою яких вимірюється група властивостей продукції;

3) одиничні, які характеризують окремі властивості продукції.

Для кожної галузі показники якості є специфічними за властивостями, які вони характеризують.

В залежності від наявних засобів оцінювання показники якості товару визначають наступними методами, або ж їх комбінацією:

1. Експериментальним (за допомогою технічних вимірювальних засобів або на основі підрахунку кількості подій).

2. Розрахунковим (за допомогою обрахунків за встановленими залежностями).

3. Органолептичним (без застосування технічних засобів, а за допомогою органів сприйняття людини).

4. Соціологічним (на підставі збору та аналізу міркувань споживачів товару).

5. Експертним (на основі врахування міркувань спеціалістів – експертів).

Рівень якостітовару - це відносна величина якості, яка основана на порівнянні сукупності показників якості даного товару з відповідною сукупністю базових показників товару – аналогу, перспективного або базового зразку. Оцінка рівня якості конкретного товару може виконуватись диференційованим, узагальнюючим та комплексним методами.

Робота по забезпеченню якості продукції здійснюється в рамках діючої на підприємстві системи якості, яка являє собою сукупність організаційної структури, відповідальності, методів, процесів та ресурсів, які забезпечують проведення певної політики у галузі якості.

Забезпечення якості продукції здійснюється через управління якістю продукції. Управління якістю продукції – це встановлення, забезпечення та підтримка необхідного рівня якості продукції при її розробці, виробництві та експлуатації або споживанні, що здійснюється шляхом систематичного контролю якості і цілеспрямованої дії на умови та фактори, які впливають на якість продукції.

Управління якістю включає 4 види діяльності: управління в процесі проектування нового виробу, вхідний контроль матеріалів, контроль продукції, аналіз спец процесів (проведення перевірок і випробувань). Основою економіки системи управління якістю є витрати на якість. До їх складу включають: 1) витрати на проведення попереджувальних заходів; 2) витрати на оцінку якості; 3) витрати внаслідок відмов, викликаних внутрішніми причинами; 4) витрати внаслідок відмов, викликаних зовнішніми причинами.

Управління якістю продукції на вітчизняних підприємствах здійснюється через комплексну систему управління якістю продукції (КСЯП). До її функцій належить прогнозування технічного рівня та якості продукції; планування підвищення якості; атестація якості; підготовка та забезпечення виробництва матеріалами, сировиною і т. ін. належної якості; забезпечення стабільної якості.

Сертифікація продукції – це діяльність тих чи інших органів та суб’єктів господарювання з підтвердження відповідності продукції вимогам, встановленим нормативними актами та конкретними стандартами чи іншими нормативними документами із стандартизації.

Виділяють наступні види сертифікації:

1. В залежності від об’єктів сертифікації: сертифікація продукції; сертифікація робіт і послуг; сертифікація систем забезпечення кості підприємства.

2. В залежності від області сертифікації: сертифікація систем забезпечення якості підприємства; екологічна сертифікація (стандарт ІСО серії 14000); сертифікація соціальної лояльності (стандарт СА 8000)

3. За правовою ознакою: обов’язкова і добровільна сертифікація.

4. За процедурою проведення: само сертифікація, сертифікація третьою стороною.

Нормування якості продукції здійснюється на основі стандартизації. Стандарт - це офіційний документ, який містить у собі вимоги до об'єктів, дій, типів, видів, розмірів тощо, порушення яких не дозволяється. Категорії стандартів якості: стандарти ІСО, стандарти МЕК, державні стандарти, галузеві стандарти, стандарти підприємств, технічні умови.

Одним з елементів системи управління кістю є організація технічного контролю якості на підприємстві. Під технічним контролем розуміють перевірку дотримання на підприємстві вимог, які пред’являються до якості продукції на всіх стадіях її виготовлення, та всіх виробничих умов, які забезпечують її.

Технічний контроль якості на підприємстві здійснюється централізовано, через відділ технічного контролю якості (ВТК). Начальник ВТК безпосередньо підпорядковується директору підприємства, призначається та звільнюється від зайнятої посади лише директором.

Класифікація видів технічного контролю якості продукції:

1) за призначенням: попередній, проміжний, кінцевий та інспекційний (для продукції, за якою раніше був виявлений брак);

2) за місцем виконання контрольних операцій: стаціонарний та рухомий (ковзаючий);

3) за ступенем охоплення: суцільний та вибірковий;

4) за можливістю використання продукції: руйнуючий та не руйнуючий.

Вибір виду контролю – складана і відповідальна техніко-економічна задача, обов’язковим елементом якої є економічне обґрунтування контрольних операцій, сутність яких зводиться до співставлення витрат на контроль і можливих втрат від браку по різним варіантам.

Розповсюдженою формою контролю став самоконтроль, що здійснюється виконавцем який здає продукцію з першого пред’явлення..

При здійсненні технічного контролю якості успішно застосовуються статистичні методи контролю, під якими розуміють контроль якості продукції або технологічного процесу, що проводиться з використанням теорії ймовірності і математичної статистики. Інструментом статистичного контролю є контрольні карти, за допомогою яких своєчасно виявляється брак та попереджуються збої в роботі обладнання.

В сучасних умовах слід ретельно вивчати зарубіжний досвід формування систем управління якістю продукції.

Японський досвід ґрунтується на тотальному контролі якості. Умови, необхідні для управління якістю: укріплення первісної структури підприємства; участь в управлінні всіх робітників; якість над усе (забезпечення прибутку за рахунок пріоритету якості); послідовна перевірка, аналіз циклів управління підприємством і якістю продукції; виокремлення найважливіших питань і їх послідовне вирішення; факт-контроль на основі прогресивних показників; процес-контроль (контроль роботи, а не результату); орієнтація на споживача; робітник на наступній за мною дільниці - той же клієнт-покупець; своєчасне корегування управлінської політики; функціональний контроль (розвиток горизонтальних організаційних зв'язків); пріоритет людських якостей.

Американський варіант управління якістю продукції пропагує недоцільність планування кількісних показників якості робітникам внутрішньовиробничих підрозділів підприємства. Рекомендується надати можливість кожному робітнику реалізувати своє право на гордість і майстерність, самому вирішувати свої проблеми.

На виключну увагу заслуговують гуртки якості, як форма залучення робітників до участі у процесі підвищення якості продукції.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.