Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Тема 9. Організація потокового й автоматизованого виробництва



Мета теми: дати комплекс знань щодо потокового й автоматизованого виробництва.

 

1. Загальна характеристика потокового виробництва та його ефективності.

2. Поняття потокової лінії. Класифікація потокових ліній. Необхідність і способи забезпечення синхронізації технологічних операцій.

3. Розрахунки основних параметрів однопредметних потокових ліній.

4. Організація багатопредметних потокових ліній.

5. Автоматизація виробництва: передумови і напрямки розвитку.

 

Потокове виробництво – це прогресивна форма організації виробництва, яка основана на ритмічному повторенні узгоджених у часі основних і допоміжним операцій, що виконуються на спеціалізованих робочих місцях, розміщених у послідовності виконання операцій технологічного процесу.

Умовами організації потокового виробництва є:

- технічні (характер технологічних процесів повинен бути таким, щоб їх можна було виконати на конвеєрі);

- організаційні (визначення обсягу виробництва, який забезпечував би максимальне завантаження обладнання);

- надійний режим обслуговування (сталість матеріалів, що надходять у виробництво, оснащення, номенклатури виробів тощо);

- чіткий трудовий режим (неухильне дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку).

Характерні ознаки потокового виробництва:

1. Закріплення одного або обмеженого числа виробів за одним або групою робочих місць, а кожної операції – за певним робочим місцем.

2. Розміщення робочих місць послідовно за ходом технологічного процесу.

3. Передавання предметів праці з операції на операцію поштучно або невеликими передавальними партіями у відповідальності з заданим ритмом.

4. Висока ступінь механізації та автоматизації виконання основних і допоміжних операцій.

Ефект від організації потокового виробництва проявляється у підвищенні продуктивності праці за рахунок скорочення витрат часу на обробку виробів, скороченні тривалості виробничого циклу і розміру НЗВ, прискоренні оборотності оборотних активів, поліпшенні використання основних засобів, підвищенні якості продукції та зменшенні її собівартості.

Первинною ланкою потокового виробництва є потокова лінія (ПЛ), яка являє собою сукупність робочих місць, розташованих за ходом технологічного процесу і призначених для виконання чітко визначених та закріплених за ними технологічних операцій.

Класифікація ПЛ проводиться за наступними ознаками:

а) за номенклатурою оброблюваних предметів: одно предметні, багатопредметні;

б) за ступенем безперервності: безперервно-потокові, прямоточні;

в) за способом підтримки ритму: з регламентованим ритмом, з вільним ритмом;

г) за способом транспортування: конвеєрні, не конвеєрні;

д) за місцем виконання операцій: на конвеєрі, на робочому місці;

е) за характером руху конвеєра: безперервні, пульсуючі;

є) за ступенем автоматизації: ручні, механізовані, автоматизовані.

Для забезпечення безперервності технологічного процесу здійснюється синхронізація операцій, тобто узгодження всіх операцій між собою відповідно до рівняння:

де tі - тривалість технологічних операцій, хв.

cі - кількість робочих місць на і-й операції, шт.

r - ціле число.

Синхронізація здійснюється в два етапи: 1) попередній етап (груба синхронізація) проводиться на стадії проектування потокової лінії; 2) остаточний етап (точна синхронізація) проводиться під час налагодження ПЛ.

Розрахунки основних параметрів мають відмінності в залежності від особливостей окремих ліній, зокрема в залежності від ступеня їх спеціалізації та безперервності.

Основними параметрами одно предметних ПЛ безперервного характеру дії є:

- такт потоку, під яким розуміють календарний період часу між запуском (випуском) на лінію двох чергових предметів праці (виробів):

де Фе - ефективний фонд робочого часу в плановому періоді, год.

N - виробниче завдання на плановий період, шт.

- ритм потоку, який розраховується у разі обробки виробів партіями (n):

R = r × n,

- розрахункова кількість робочих місць на кожній операції:

,

де ti - тривалість і-ої операції, хв.;

- коефіцієнти завантаження робочих місць:

де Спрi - прийнята кількість робочих місць на операції, шт. (округляється у більший бік);

- швидкість руху конвеєра:

де l 0 - крок конвеєра, тобто відстань між осями двох суміжних виробів, які рівномірно розміщені на конвеєрі;

- запаси 3-х видів:

а) технологічний запас - це сукупність виробів, які знаходяться на робочих місцях ПЛ в стадії обробки в будь-який момент часу:

 

б) транспортний запас - це сукупність виробів, які перебувають в будь-який момент часу в процесі транспортування з однієї операції на іншу:

в) резервний запас, який утворюється на найвідповідальніших та нестабільних операціях і повинен забезпечити безперервну роботу лінії. Його розмір визначається на основі досвідно-статистичних даних і в середньому дорівнює:

де N3М - завдання по випуску продукції на зміну.

Суттєвою відмінністю прямоточних ліній є порушення безперервності руху виробів і утворення внаслідок цього міжопераційних оборотних запасів (заділів), які змінюються протягом періоду обороту лінії. Період обороту лінії (укрупнений ритм) – це період часу, через який на лінії відбувається повторення всіх операцій у певній послідовності (частіше, це півзміни або зміна).

Для забезпечення ритмічної роботи на прямоточній лінії необхідно встановити доцільний регламент роботи, для чого:

1) розраховуються такт (ритм), число робочих місць, коефіцієнти їх завантаження по операціях;

2) будується план-графік роботи потокової лінії протягом укрупненого ритму;

3) розраховуються між операційні запаси за формулою:

де - період часу, протягом якого умови праці на лінії між і та і+1 операціями не змінюються, хв.

сi, с і+1 - кількість робочих місць на суміжних операціях в цей же період, шт.

ti, t i+1 - норма часу на виконання попередньої та наступної операцій, хв.

Багатопредметні лінії за своєю організацією складніші за одно предметні і застосовуються в умовах серійного виробництва. Вони поділяються на групові і змінно-потокові. Особливою організації багатопредметних ліній є те, що всі параметри ПЛ, окрім такту, на них визначають аналогічно до одно предметних ліній. Для групових ПЛ визначають загальний такт, а для змінно-потокових ліній – індивідуальні такти. Для розрахунку останніх використовують наступні методи: за тривалістю випуску кожного виробу; за умовним виробом; за ступенем відмінності в трудомісткості.

Розраховуючи параметри багатопредметної ПЛ, слід звернути увагу на те, щоб кількість робочих місць на операціях при виготовленні різних виробів була одноковою. Це буде сприяти максимальному завантаженню обладнання при їх виготовленні.

До негативних сторін потокового конвеєрного виробництва відносяться наступні:

1) монотонність, одноманітність у праці, що вимагає підвищення психологічного навантаження робітників;

2) чутливість потокового виробництва до можливих відхилень у постачанні, оснащенні, документації тощо. Будь-який зриви у постачанні можуть викликати зупинку конвеєра.

Для усунення цих недоліків запроваджувалось суміщення професій, вдосконалювались системи оплати праці, впроваджувались додаткові пільги (додаткове харчування за рахунок підприємства, спортивно-оздоровчі заходи тощо). Але все це не могло у повній мірі усунути зазначені проблеми. Вони були вирішені створенням автоматичних потокових лінії.

Автоматичні потокові лінії (АПЛ) – це сукупність машин, які автоматично, без участі людини, виконують задані технологічні операції, включаючи транспортування, контроль якості.

АПЛ поділяють:

1) за ступенем спеціалізації: одно предметні, багатопредметні;

2) за кількістю одночасно оброблюваних деталей: - з поштучною обробкою, тобто коли окремо оброблюється кожна деталь, і з багатодетальною обробкою, коли водночас оброблюється багато деталей;

3) за характером транспортування деталей і типом кінематичного зв'язку між устаткуванням:

а) лінії з безпосередньою передачею деталей з одного верстата на інший через проміжок часу, що дорівнює такту; зв'язок між верстатами-автоматами – жорсткий. На таких лініях утворюється технологічний запас деталей;

б) лінії з передачею деталей транспортером; зв'язок між верстатами - також жорсткий. На цих лініях обов'язково утворюються транспортні запаси деталей;

в) гнучкі (бункерні) потокові лінії, коли окремі верстати - автомати мають бункери, куди спрямовуються деталі після обробки. Бункери пов'язані з верстатами автоматичними транспортерами. Зв'язок між верстатами - гнучкий. В разі виходу з ладу одного з верстатів, АПЛ деякий час буде працювати, за рахунок деталей, що накопичились в бункері.

Різновидом АПЛ є роторні лінії. Якщо традиційна обробка виробів складається з транспортування деталі, її закріплення, а потім обробки (бо водночас переміщувати і обробляти деталь людина не може), то роторні лінії — це приклад поєднання цих функцій в одному механічному вузлі - роторі. Отже, ротор – це диск, по діаметру якого розташовані робочі органи з інструментами. Безперервно обертаючись, ротор захоплює заготовки і за повний оберт здійснює обробку деталі, після чого вона передається на сусідній роторі де виконується наступна операція. До переваг роторних потокових ліній належать їх гнучкість, в кілька разів вища продуктивність праці тощо.

Найвищого рівня автоматизації потокового виробництва було досягнуто за допомогою впровадження гнучкого автоматизованого виробництва, під яким розуміють автоматизоване виробництво широкої номенклатури виробів, яке запрограмоване автоматично переходити від випуску одного до випуску іншого виду виробів у межах встановленої номенклатури і дає змогу змінювати номенклатуру виробів без зміни технологічного устаткування.

Гнучкість системи можна характеризувати за допомогою двох показників (q1, q2), дія яких характеризується а) кількістю різних функціональних станів, які система може приймати дискретно (К); б) часом переходу з одного функціонального стану в інший (τ)

 
 


 

Інтегральний показник гнучкості:

Для оптимізації гнучких виробничих систем при їх створенні необхідно користуватися функціонально-вартісним аналізом.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.