Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Котирування валют. Курси покупця і продавця



Валютний курс — це ціна грошової одиниці однієї країни, ви­ражена в грошових одиницях іншої країни. Ціни на вільному міжнародному валютному ринку визначаються виходячи з попи­ту і пропозиції на певну валюту, у країнах з обмеженим ступенем конвертації ціна національної валюти встановлюється централь­ним банком.

Поточним конверсійним операціям відповідає обмінний курс спот. Курси валют на спот ринку є базовими для розрахунку кур­су всіх термінових угод — форвардів, свопів, ф'ючерсів, опціо-нів. Цей курс — основа основ, тому що при зміні курсу спот змі­нюється котирування угод із деривативами.

На екранах моніторів при укладенні угод по телефону дилери звичайно вказують дві валюти: базову валюту і валюту котиру­вання.

1 USD = 106,53 JPY 1EUR= 0,9567 USD 1CHF=0,8935CAD

або USD/JPY = 106,53,

або EUR/USD = 0,9567,

або CHF/CAD =0,8935.

Лій частина котирування — це базова валюта (USD, EUR, CHF), права частина валюта котирування (JPY, USD, CAD). Курси валют установлюють до базової валюти, тобто яка кількість ва-

люти котирування відповідає одиниці базової валюти. При здійс­ненні угоди дуже важливо визначити, з якою валютою ви працю-gje — з базовою чи з валютою котирування. Якщо ви говорите, що купуєте USD/JPY, то це значить, що ви купуєте долари США і продаєте японську єну (долар США — базова валюта). Коли в новинах передають, що почав дорожчати GBP/JPY, то всі знають, що англійський фунт стерлінгів подорожчав відносно японської єни. Якщо ж ви хочете укласти угоду в сумі валюти котирування, то необхідно в переговорах це вказувати.

У більшості країн курси іноземних валют виражаються в наці­ональній валюті. Пряме котирування визначає певну кількість національної валюти за одиницю іноземної. Так склалося істори­чно, що практично всі валюти прирівнюються до американського долара: певна кількість національної валюти за один долар США. У вигляді прямого котирування офіційно установлюються курси більшості валют світу — USD/CHF, USD/DEM, USD/ITL, USD/JPY тощо. Котирування «USD/DEM 2,0156» означає, що 1 дол. США дорівнює 2,0156 німецької марки (1 USD = 2,0156 DEM). На рин­ку Forex курси основних валют розглядають як котирування ва­лют до долара США, тобто долар США є базовою валютою прак­тично для всіх валют. Це свідчить про роль американської валю­ти як загальновизнаної і найпривабливішої розрахункової одини­ці, використовуваної у міжнародній торгівлі.

Непряме (зворотне) котирування визначає певну кількість іно­земної валюти за одиницю національної валюти. При викорис­танні непрямого котирування курс долара до швейцарського фран­ка буде таким: CHF/USD = 0,5898 з округленням до четвертого знака після коми.

Непряме котирування =

Пряме котирування

У непрямому котируванні долар є валютою котирування, а інша валюта (у нашому прикладі це CHF) — базою котируван­ня. Курс низки валют офіційно установлюються до долара США У вигляді непрямого котирування. Це курс долара до європей­ської валютної одиниці євро, англійського фунта стерлінгів, а також до грошових одиниць країн, колишніх колоній Велико­британії—EUR/USD, GBP/USD, AUD/USD, NZD/USD, IEP/USD ' ряд інших.

Наприклад, курс EUR/USD = 0,9658 означає, що одне євро до­рівнює 0,9658 долара США.

Причини котирування фунта стерлінгів у вигляді базової ва­люти криються у ролі англійського фунта як найпоширенішої у світі валюти часів Британської імперії, що обслуговувала величе­зну частину світового торговельного обороту. З фунтом стерлін­гів співвідносили свої валюти інші країни на початку XX ст., у тому числі і США.

Можливий найменший розмір зміни курсу валюти називається пунктом (points), або піпсом (pips). Це — останні цифри при напи­санні валютного курсу. Для фунта стерлінгів, німецької марки, української гривні й більшості інших валют — це 0,0001, для япон­ської єни — 0,01. Сто пунктів складають велику фігуру (big figure).

Наприклад, курс фунта стерлінгів змінився з 1,6142 до 1,6122. Це значить, що англійський фунт стерлінгів подешевшав на 20 пунктів відносно долара США. При зміні курсу японської єни з 110,54 до 108,54 говорять, що єна подорожчала відносно долара СИТА на дві фігури, або долар став дешевшим відносно єни на дві фігури.

На валютному ринку валютні курси котируються з викорис­танням двох сторін — bid та offer (ask).

Bid — це курс купівлі базової валюти(курс продажу валюти котирування) маркет-мейкером,

Offer — це курс продажу базової валюти (курс купівлі валюти котирування) маркет-мейкером.

Як правило, котирування має такий вигляд:

Котирування маркет-мейкера = bid/offer EUR/USD = 0,9956 (bid)/0,9960 (offer) або EUR/USD = 0,99 56/60 CHF/JPY = 65,27/65,32 або CHF/JPY = 65,27/32.

Слід запам'ятати: у котируванні сторонаbid завжди менша сторони offer.

На екранах інформаційної системи Reuters курси валют можна знайти на різних сторінках — РХ= (усі можливі курси валют), EFX= (курси валют, що котируються в Європі), EUR=, GBP=, JPY=, UAH= (курси певних валют). Наприклад, японська єна, евро, англійський фунт стерлінгів показані на екрані у вигляді таблиці:

 

У таблиці є такі дані:

.— яка валюта;

— сторони bid та ask;

— банк, що виставив курси;

— його місцезнаходження (location), (LON — Лондон, NYC — Нью-Йорк, VIE — Відень, PAR — Париж, SIN — Сінгапур);

— назва сторінки банку в інформаційній системі Renters;

— дилінговий код банку в системі Reuters Dealing;

— час, коли виставили котирування;

— найвище і найнижче значення курсу за добу.

На ринку завжди є два типи учасників — маркет-мейкери (market-maker) і маркет-тейкери (market-taker), або, як їх ще нази­вають, маркет-юзери (market-user).

Маркет-мейкер — активний учасник ринку, який зв'язує по­купців та продавців, виставляє курси валют і диктує свої умови.

Маркет-тейкер — пасивний учасник ринку, що запитує коти­рування і слабко впливає на ситуацію на ринку, його діяльність залежить від маркет-мейкерів. Проте якщо маркет-тейкери воло­діють значними капіталами і виходять із ними на ринок, то мар-кет-мейкерам доводиться коректувати свої котирування. Звичай­но це дрібні комерційні банки, клієнти банків — різні фонди, компанії, спекулянти, хеджери, фізичні особи. Слід зауважити, що і великий банк може бути маркет-тейкером, якщо він запитує валютний курс в іншого банку. Маркет-тейкер завжди перебуває в більш невигідному становищі порівняно з маркет-мейкером: він завжди купує дорожче, а продає дешевше.

Важливо для себе визначити, ким ви є на ринку, щоб не поми­литися, з якої сторони курсу ви укладаєте угоду. Наприклад, банк ААА запитує курс євро до долара США в банку ВВВ. Банк ВВВ у даному разі є маркет-мейкером і виставляє курс 0,9870/0,9880. У даному прикладі банк ВВВ купує євро (продає долар США) за Ціною 0,9870, а продає євро (купує долар) за ціною 0,9880. Банк ААА, у свою чергу, є маркет-тейкером і продає євро за курсом 0,9870 (купує долар США), а купує євро (продає долари США) за курсом 0,9880.

Розглянемо ще приклад. Банк XXX ставить котирування банку YYY т 1 млн швейцарських франків: «USD/CHF=1,6545/55» (зви­чайно під час запису сторони offer велику фігуру вже не вказу­ють, тому що вона змінюється не так швидко, як пункти). Коти­рування пряме — долар США є базовою валютою, швейцарський Франк — валютою котирування. Банк YYY є маркет-тейкером, він запитує курс, тому він може купити 1 млн швейцарських франків

13 193

у банку XXX тільки за курсом 1,6545, а продати швейцарський | франк за курсом 1,6555. Банк XXX— маркет-мейкер, він диктує j свої умови, базову валюту (долар США) він купує зі сторони bid — j 1,6545, а продає зі сторони offer— 1,6555. |

Різниця між правою і лівою сторонами котирування назива- | ється спредом (spread). Спред є прибутком банку маркет-мейкера | від проведених операцій із клієнтами або іншими банками. Спред j може розглядатися як «плата за послуги», маркет-мейкер купує ' завжди дешевше, а продає дорожче. Наприклад, якщо банк ста­вить котирування «1,9567/75», то спред становить 8 пунктів.

На розмір спреду впливає кілька причин:

Статус контрагента і характер відносин між контраген­тами. Розмір спреду більший для клієнтів банку, ніж для інших . банків на міжбанківському ринку. Якщо між банками-контра- | гентами протягом ряду років склалися стійкі позитивні відноси­ни, відсутні випадки невиконання умов угод і дилери банків доб­ре знають один одного, то розмір спреду більш вузький.

Ринкова кон'юнктура. В умовах, коли курс швидко зміню-1 ється, розмір спреда звичайно більший. Наприклад, в умовах різкої | зміни курсу долара на міжнародних ринках багато банків буде ко-1 тирувати за угодами не менше 10 пунктів, а не 3—5 як звичайно. |

Котирувана валюта та ліквідність ринку. Розмір спреду бі- | льший при котируванні банком рідкісних, «екзотичних» валют.) або за угодами на менш ліквідному ринку. J

Сума угоди. Чим більша сума угоди, тим менший спред, тому | що маркет-мейкеру вигідно робити угоди з великими сумами —| у нього більший прибуток, а витрати ті ж самі. Тому для залу­чення клієнтів при угодах на великі суми маркет-майкер котирує меншим спредом. Наприклад, банк ААА — маркет-мейкер на ри­нку GBP/CHF і до нього з проханням здійснити котирування зве­рнулися два банки — банк ВВВ із сумою 20 000 000 GBP і банк ССС із сумою 200 000 GBP. Звичайно банку ААА більш вигідно здійснити операцію з банком ВВВ, тому він поставить курс із спредом у 2—3 пункти (з урахуванням своїх інтересів), і водно­час запропонує банку ССС котирування зі спредом 5—7 пунктів.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.