Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Особливості та характер перебігу сімейних конфліктів



Оскільки сім’я є малою соціальною групою, у ній можуть виника­ти конфлікти, що належать до групових. У родині, де інтенсивно взаємодіють представники різних поколінь, статі, статусів, віку, не можуть не виникати конфлікти.

Залежно від суб’єктів взаємодії сімейні конфлікти поділя­ють на конфлікти між: подружжям; батьками й дітьми; подруж­жям і батьками кожного з них і жінки; бабусями (дідусями) й онуками.

Ключову роль у сімейних відносинах відіграють подружні кон­флікти. Частіше за все вони виникають через незадоволення по­треб чоловіка і жінки. Конфліктність подружніх відносин набу­ває особливої гостроти в так звані кризові періоди розвитку роди­ни: перший рік подружнього життя, коли відбувається адаптація подружжя, коли два «Я» стають одним «Ми»; період появи дітей; середній подружній вік, що характеризується конфліктами одно­манітності; після 18−24 років спільного життя.

Чинники загострення проблем формування та розвитку сімей:

- глобальні процеси індустріального розвитку та урбанізації;

- поступове звільнення сім’ї від виконання виробничої функції;

- відокремлення дорослих одружених дітей від батьків, зумов­лене економічними, культурними, психологічними чинника­ми, спричинило формування тенденції до поширення простих сімей, які складаються зі шлюбної пари і дітей; збереження практики спільного проживання дорослих дітей та одного із самотніх батьків подружжя, що пов’язане як із шлюбно-сімейними традиціями, так із проблемами з житлом, низькими рівнями пенсійного забезпечення, розвитку інфра­структури та сервісу для літніх людей;

- практично перестали діяти такі економічні чинники багатодіт­ності, як потреба в робочих руках для селянських господарств та матеріальне забезпечення в старості;

- масове залучення жінок у суспільне виробництво, їх освітні, професійні та громадські інтереси стали конкурувати з діто­родною орієнтацією, що зумовило малодітність та бездітність;

- стрімке падіння рівня життя населення України й формування глибокого розриву між існуючими стандартами рівня життя і його реальним рівнем призвели до того, що реалізацію дітород­ної орієнтації на дводітність 80% молодих подружжів пов’язу­ють із необхідністю створення умов для забезпечення належно­го рівня доходів, близько двох третин − окремої квартири.

Залежно від частоти, глибини й гостроти конфліктів виділя­ють кризові, конфліктні, проблемні й невротичні родини.

Кризова родина. Протистояння інтересів й потреб чоловіка і жінки носить гострий характер та захоплює важливі сфери життє­діяльності родини. Чоловік і жінка займають непримиренні і на­віть ворожі позиції відносно один одного, не погоджуючись на по­ступки взагалі. До кризових шлюбних союзів можна віднести всі ті, які або розпадаються, або знаходяться під загрозою розпаду.

Конфліктна родина. У подружжя є постійні сфери, де їхні інте­реси зіштовхуються, породжуючи сильні і тривалі негативні емо­ційні стани. Однак шлюб може зберігатися завдяки іншим фак­торам, а також поступкам і компромісним рішенням конфліктів.

Проблемна родина. Для неї характерне тривале існування труднощів, здатних завдати відчутного удару стабільності шлю­бу. Наприклад, відсутність житла, тривала хвороба одного з по­дружжя, відсутність засобів на утримання родини, осуд на трива­лий термін за злочин та інші проблеми.

Невротична родина. Тут основну роль відіграють не спадко­ємні порушення в психіці чоловіка і жінки, а нагромадження впливу психологічних труднощів, з якими стикається родина на своєму життєвому шляху. У чоловіка і жінки спостерігається під­вищена тривожність, розлад сну, емоції з будь-якого приводу, під­вищена агресивність і т.д.

Конфліктна поведінка чоловіка і жінки може виявлятися в прихованій та відкритій формах. Показниками прихованого кон­флікту є: демонстративне мовчання; різкий жест або погляд, що говорить про незгоду; бойкот взаємодії в якійсь сфері сімейного життя; підкреслена холодність у відносинах. Відкритий конфлікт виявляється частіше через відкриту розмову в підкреслено корек­тній формі; взаємні словесні образи; демонстративні дії (грюкіт дверима, биття посуду), образа фізичними діями та ін.

Неможливість розв’язання мирним шляхом конфліктів у сім’ї призводить до її розпаду, розлучень. На думку психологів, розлученню передує процес, що склада­ється з трьох стадій:

1) емоційне розлучення, що виражається у відчуженні, байду­жості чоловіка і жінки один до одного, утраті довіри й любові;

2) фізичне розлучення, що приводить до роздільного проживання;

3) юридичне розлучення, що вимагає правового оформлення при­пинення шлюбу.

Серед факторів, які позитивно або негативно впливають на шлюб і сімейні відносини, були виявлені такі, що пов’язані як із походженням, терміном знайомства, так і сприйняттям даного шлюбу родичами й друзями.

Розлучення має як позитивні (рятує від ворожості, обману й того, що затьмарювало життя), так і негативні наслідки.

Негативні фактори:

• Міське походження

• Короткочасне знайомство до шлюбу

• Короткі заручини чи їх відсутність

• Неприйняття шлюбу родичами та друзями

• Істотна відмінність у соціальному походженні подружжя

• Різне визначення чоловіком та дружиною їх рольових обов’язків

Позитивні фактори

• Сільське походження

• Знайомство протягом двох чи більше років перед шлюбом

• Заручини протягом 6 місяців

• Сприйняття шлюбу родичами та друзями

• Подібність у соціальному походженні

• Згода подружжя в їх розподілі рольових обов’язків.

Висновки до 4 питання:

1. У сім’ї виникають як міжособистісні, так і групові конфлікти.

2. Причинами конфліктів у сучасній сім’ї є: 1) розходження поглядів подружжя на різні про­блеми повсякденного життя, цінності та норми, що обирає для себе кожна людина в процесі соціалізації; 2) порушення спілкування між подружжям, зумо­влене емоційною неврівноваженістю, критичним ставленням до інших людей, прагненням до владарювання, підозрілістю та інши­ми соціально-психологічними факторами, які створюють неспри­ятливий соціально-психологічний клімат у сім’ї; 3) міжособистісна несумісність подружжя; 4) низький рівень розвитку культури подружжя або одного з них, ревнощі, алкоголізм, наркоманія, низький рі­вень сексуальної культури, подружня невірність тощо.

Висновки до лекції:

1. Групові конфлікти – це протидії, протистояння і протиборство, які виникли на основі групових суперечностей, і в яких однією зі сторін взаємодії є група. Розрізняють два види групових конфліктів – внутрішньогрупові та міжгрупові.

2. В організаціях можуть мати місце: внутрішні конфлік­ти, які виникають у межах організації (підприємства), і зовнішні конфлікти, які виникають, як правило, між організаціями (установами, закладами, підприємств) і конкурентами, клієнтами, поста­чальниками, власною профспілкою, відомством, урядом тощо.

3. За ступенем відкритості конфліктних взаємодій в організаці­ях можуть мати місце відкриті й приховані конфлікти, а також виявлятися такі типи конфліктів: організаційні; виробничі; трудові; інноваційні.

4. У сім’ї виникають як міжособистісні, так і групові конфлікти. Причинами конфліктів у сучасній сім’ї є: 1) розходження поглядів подружжя на різні про­блеми повсякденного життя, цінності та норми; 2) порушення спілкування між подружжям; 3) міжособистісна несумісність подружжя; 4) низький рівень розвитку культури подружжя або одного з них, ревнощі, алкоголізм, наркоманія, низький рі­вень сексуальної культури, подружня невірність тощо.

5. Залежно від частоти, глибини й гостроти конфліктів виділя­ють кризові, конфліктні, проблемні й невротичні родини.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.