Умовні позначення баз у технологічній документації

При розробленні різних технологічних документів – операційних ескізів, схем базування і закріплення при проектуванні оснащення, тощо – необхідно позначити бази і зазначити форму поверхонь, застосовуваних для базування, число ступенів вільності, що вони позбавляють, точки прикладання сил затиску, зазначити джерело їх виникнення.

Для цього використовуються спеціальні умовні позначення згідно з ГОСТом 3.1107-81 "Обозначения условные графические, применяемые в технологических процессах. Опоры и зажимы." Деякі з них, що мають найчастіше застосовуються, наведені нижче:

- опора нерухома; - центр жорсткий;

- опора рухома; - центр обертовий;

- опора плаваюча; - центр плаваючий.

Типові позначення схем базування на операційних ескізах

Схеми базування призматичних заготовок

При базуванні призматичних заготовок як бази найбільш часто використовуються площини й отвори.

Рисунок 11 – Базування по трьох площинах

Рисунок 12 – Базування з використанням призм для реалізації прихованих баз

Рисунок 13 – Базування на площину і два пальці

Схеми базування заготовок типу валів

Заготовки типу валів, як правило, при обробці встановлюються в центрах або призмах. Довгі вали (із співвідношенням L/d > 12) обробляються із застосуванням люнетів. Центри можуть бути жорсткими, плаваючими й обертовими. Деякі типові схеми базування з їх використанням наведені нижче.

Рисунок 14 – Базування в жорсткому лівому та обертовому правому центрах

Рисунок 15 – Базування з використанням лівого плаваючого та обертового правого центра

Рисунок 16 – Варіанти базування в призмах

Рисунок 17 – Базування в патроні з підтиском заднім обертовим центром

Схеми базування заготовок типу дисків, кілець

Заготовки цих класів при обробці встановлюються в більшості випадків у самоцентруючих патронах, на спеціальних оправках та інших пристосуваннях. При цьому як бази використовуються площини, циліндричні поверхні, радіальні елементи. Деякі зі схем базування наведені нижче.

Рисунок 18 – Базування в трикулачковому патроні

Рисунок 19 – Базування на короткій оправці

Це далеко не повний перелік можливих випадків базування різних заготовок. Деякі інші випадки наведені у вищезгаданому державному стандарті, а багато інших схем є похідними від розглянутих вище.

Правила вибору баз

Всі поверхні деталі в загальному випадку можуть бути поділені на дві групи:

- такі, що не підлягають обробці після одержання вихідної заготовки;

- такі, що підлягають обробці з заданою точністю.

Точність і взаємне розташування перших між собою забезпечуються методом одержання вихідної заготовки. Точність взаємного розташування поверхонь першої і другої груп між собою досягається шляхом правильного вибору технологічних баз.

Технологічні бази поділяються на чорнові та чистові. Існують деякі правила для їх призначення.

Чорнові бази – бази, використовувані на першій механічній операції. Ці бази призначені для підготовки чистових баз. Чорнові бази використовуються тільки один раз, на першій технологічній операції. При їх виборі потрібно враховувати такі принципи:

- якщо в деталі є поверхні, що не підлягають обробці, то їх потрібно застосувати для чорнових баз;

- за чорнові бази не можна брати поверхні рознімання штампів, такі, що мають ливники й інші особливості заготовок;

- за чорнові бази потрібно брати поверхні, на яких передбачений мінімальний припуск.

Чистові бази – бази, що використовуються для чистової обробки.

1. Чистові технологічні бази повинні по можливості бути елементами деталі, що є її конструкторськими або вимірювальними базами (принцип суміщення баз).

2. Чистові бази повинні забезпечувати обробку заготовок на різних технологічних операціях без зміни баз ( принцип постійності баз).

3. Якщо таких поверхонь у деталі немає, то створюють штучні чистові бази (центрові гнізда, штучні приливки тощо).

Контрольні питання та завдання

1. Що таке базування, база, ступінь вільності?

2. Наведіть класифікацію баз за призначенням.

3. Наведіть класифікацію баз за кількістю ступенів вільності.

4. Теоретичні схеми базування деталей різних форм.

5. Наведіть приклади реалізації схем базування для заготовок класу корпусів, плит за допомогою різних пристроїв.

6. Наведіть приклади реалізації схем базування для заготовок класу валів за допомогою різних пристроїв.

7. Наведіть приклади реалізації схем базування для заготовок класу дисків за допомогою різних пристроїв.

8. Правила вибору технологічних баз.

Література

1. Орлов П.И. Основы конструирования (справочно-методическое пособие в 2-х книгах). - М.: Машиностроение, 1988.

2. Корсаков В. С. Основы конструирования приспособлений. - М.: Машиностроение, 1983.

3. Станочные приспособления. Справочник в 2-х томах под редакцией Вардашкина Б.Н. - М.: Машиностроение, 1984.

4. Справочник технолога-машиностроителя, в 2-х томах под редакцией Косиловой А.Г. - М.: Машиностроение, 1973.

5. Горошкин А.К. Приспособления для металлорежущих станков. Справочник -М.: Машиностроение, 1979.

Поиск по сайту: