Класифікація баз і приклади їх реалізації

Методичні рекомендації

до лабораторної роботи № 15

з дисципліни:

«Верстатна справа»

Житомир - 2013

Лабораторна робота № 15

ТЕМА:ОСНОВИ БАЗУВАННЯ

Мета роботи ознайомитись з: класифікацією поверхонь; основами базування виробів; класифікацією баз і прикладами їхньої реалізації; умовними позначеннями баз у технологічній документації; типовими схемами базування; правилами вибору баз.

Теоретичні відомості

1. Класифікація поверхонь

Вся множина поверхонь деталей зводитися до трьох видів: виконавчі; базові; вільні.

ВИКОНАВЧІ – поверхні, за допомогою яких виріб виконує своє службове призначення безпосередньо (поверхня шківа, що стикається з приводним пасом, поверхня різьби в гвинтових механізмах, робоча поверхня зубів коліс, поверхні лопаток, що взаємодіють із робочим середовищем у твердому, рідкому, газоподібному станах, поверхні відбивачів світлових, теплових і інших потоків).

БАЗОВІ – поверхні, за допомогою яких визначається положення даного виробу у виробі більш високого рівня або положення інших виробів, що приєднуються до нього.

ВІЛЬНІ – поверхні, що не стикаються з поверхнями інших виробів, але визначають габарити, масу, жорсткість і інші параметри деталей. Ці поверхні можуть підлягати обробці, а можуть не оброблятися, тобто залишатися в стані вихідної заготовки.

Всі ці поверхні утворюють множину поверхонь, що сполучаються і не сполучаються. Перші виконують певні функції виконавчих або базових, другі – вільних.

2. Основи базування виробів

При складанні елементів машини необхідно забезпечити правильне розміщення деталей і вузлів у складальних одиницях, а при обробці заготовок їх необхідно правильно орієнтувати щодо елементів верстата. Завдання взаємного орієнтування виробів у складальних одиницях і заготовок при обробці вирішуються їх базуванням.

БАЗУВАННЯ– надання заготовці або виробу необхідного положення щодо обраної системи координат (ГОСТ 21495 – 84).

При механічній обробці заготовок на верстатах базуванням прийнято вважати надання заготовці необхідного положення щодо елементів верстата. Фіксація положення, досягнутого при базуванні, здійснюється закріпленням заготовок. У зв'язку з цим при установці заготовок перед обробкою вирішуються два завдання: базування і закріплення.

Відомо, що будь-яке матеріальне тіло в тривимірному просторі має шість ступенів вільності – три переміщення уздовж координатних осей і три обертання навколо цих осей. При базуванні на тіло накладається деяке число позиційних зв'язків (обмежники переміщень та обертань), що позбавляють його визначених ступенів вільності. Таким чином визначається числове значення положення по відповідній координаті. У реальних умовах базування, позиційні зв'язки заміняються контактом відповідних поверхонь або опорних точок заготовки і пристосування. Число опорних точок заготовки повинно бути таким, що дорівнює числу замінених ними позиційних зв'язків. При цьому під опорною точкою мається на увазі ідеальна точка контакту, що позбавляє заготовку одного ступеня вільності.

Класифікація баз і приклади їх реалізації

БАЗА– поверхня або виконуючі ту ж функцію сполучення поверхонь, вісь, точка, що належать заготовці або виробові і використовуються для базування.

Бази класифікуються за такими ознаками:

А. За призначенням: конструкторські (основні та допоміжні); технологічні; вимірювальні.

Б. За числом ступенів вільності , що вони позбавляють (табл. 1).

Таблиця 1 – Характеристика баз за числом ступенів вільності, що вони позбавляють

В. За характером прояву (див. рис. 1): явні (у вигляді реальних поверхонь, розмічувальних рисок або точок); сховані (у вигляді уявної площини, осі симетрії).

Рисунок 1 – Бази явні і сховані

ОСНОВНА КОНСТРУКТОРСЬКА БАЗА (ОКБ) використовується для визначення положення самої деталі або складальних одиниць у виробі (рис. 2).

ДОПОМІЖНА КОНСТРУКТОРСЬКА БАЗА (ДКБ) використовується для визначення положення деталей або складальних одиниць, що приєднуються до даного виробу (рис. 2).

ТЕХНОЛОГІЧНА БАЗА (ТБ) – база, що використовується для визначення положення заготовки або вироба при виготовленні, складанні або ремонті (рис. 3).

Технологічні бази можуть бути реальними (реальні поверхні виробу) і штучними (поверхні спеціально створені для базування при виготовленні, складанні або ремонті, наприклад, центрові гнізда у вала).

ВИМІРЮВАЛЬНА БАЗА (ВБ) – база, що використовується для визначення відносного положення поверхонь або виробів і засобів виміру (рис. 4).

Рисунок 2 – Основні і допоміжні конструкторські бази

Рисунок 3 – Технологічні бази

Рисунок 4 – Вимірювальна база (ВБ)

Поиск по сайту: