Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Порядок виконання роботи. ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 1



ЗМІСТ

ВСТУП.. 4

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 1. ВИЗНАЧЕННЯ КЛАСИФІКАЦІЙНИХ ОЗНАК ХАРЧОВИХ І ПРОМИСЛОВИХ ТОВАРІВ.. 5

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 2. ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРТИЗИ ТОВАРІВ У ВІДПОВІДНОСТІ З ОБОВ'ЯЗКОВИМИ МИТНИМИ ВИМОГАМИ.. 11

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 3. ПРОВЕДЕННЯ ОБЛІКУ ОПЕРАЦІЙ І МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ ПЕРЕРОБКИ В МИТНІЙ ОЦІНЦІ ТОВАРІВ.. 18

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 4. ПРОВЕДЕННЯ ОЦІНКИ ХАРЧОВИХ ТОВАРІВ В УПАКОВЦІ 29

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.. 34

ДОДАТКИ.. 36


ВСТУП

Мета даних методичних вказівок – допомогти студентам закріпити теоретичні знання, отримані під час лекцій, і набути практичних навичок із застосування товарної номенклатури для класифікації та кодування товарів, вивчити міжнародні вимоги митних служб до якості товарів, дослідити облік операцій і матеріалів в процесі митної експертизи товарів.

ЗАГАЛЬНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ І ОФОРМЛЕННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ

Перед виконанням лабораторної роботи слід вивчити теоретичний матеріал по даній темі (конспекти лекцій, основну і додаткову літературу, що рекомендується) і пройти інструктаж по техніці безпеки.

Результати виконання лабораторної роботи оформлюються у вигляді звіту в зошиті або на аркушах формату А4. Він повинен містити основні теоретичні відомості по темі, що вивчається і відповіді на контрольні завдання. На титульному аркуші звіту треба зазначити назву предмета, курс, групу, П.І.Б. студента, номер і назву роботи. Звіт оформлюється відповідно до прийнятих стандартів.

На захист роботи студент надає письмово оформлений звіт, відповідає на контрольні питання і розв'язує індивідуальні ситуаційні завдання.

 


ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 1

ВИЗНАЧЕННЯ КЛАСИФІКАЦІЙНИХ ОЗНАК ХАРЧОВИХ І ПРОМИСЛОВИХ ТОВАРІВ

 

Мета роботи – ознайомитися з порядком класифікації товарів і навчитися приймати класифікаційні рішення та визначати код товарів, що перетинають кордон України, згідно з українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД).

Структура заняття:

- ознайомлення з теоретичними відомостями та нормативно-правовими документами;

- розв'язання ситуаційних завдань;

- оформлення результатів роботи;

- захист роботи.

 

Теоретичні відомості

Класифікація – це поділ безлічі об'єктів на підмножини за подібністю або розходженням відповідно до прийнятих методів. Ознака класифікації – це властивості або характеристика товару, за якими характеризується класифікація (призначення, сировинна ознака, технологічні, рецептурні, компоненти, структурні ознаки). Проблема класифікації навіть на перший погляд не здається простою, враховуючи кількість найменувань товарів, які щоденно перетинають кордони по всьому світу.

Нова редакція Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) введена в дію згідно з Законом України "Про внесення змін до Закону України “Про митний тариф України” від 31 травня 2007 р. № 1109-V та з урахуванням внесених змін.

УКТЗЕД запроваджується в Україні як товарна номенклатура Митного тарифу України й використовується при здійсненні митного оформлення товарів та предметів, що переміщуються через митний кордон України, і в митній статистиці зовнішньої торгівлі.

УКТЗЕД гармонізовано з міжнародними митними класифікаціями: на рівні шести знаків УКТЗЕД відповідає Гармонізованій системі опису та кодування товарів ООН (HS-2002), на рівні восьми знаків – Комбінованій номенклатурі Європейського Союзу (CN-2003), дев'ятий та десятий знаки відповідають деталізації коду товару на національному рівні України.

Об'єкти класифікації в УКТЗЕД - це всі товари, що є предметом обігу в зовнішній торгівлі.

Історично склалося, що на базі Номенклатури Ради митного співробітництва (НРМС) побудована Комбінована номенклатура Європейської економічної співдружності (КН ЄС) та Гармонізована система опису товарів і кодування товарів (ГС або HS). У свою чергу, на базі цих номенклатур побудована Товарна номенклатура зовнішньоекономічної діяльності Співдружності Незалежних Держав (ТН ЗЕД СНД) та УКТЗЕД. Тому розгляд української класифікації неможливий без розгляду бази, на якій вона побудована.

Основні класифікаційні ознаки Гармонізованої системи: ступінь обробки продукту та виробу, вид матеріалу, споживчі властивості товару, значення його для світової торгівлі. Весь товарний потік міжнародної торгівлі відповідно до класифікаційних положень Гармонізованої системи об'єднаний у шість підрозділів і двадцять один розділ. У кожному розділі виділяються групи, підгрупи, позиції, підпозиції. Гармонізована система розповсюджується тільки на товари, які підлягають митному контролю і рекомендовані для включення в обсяги експорту та імпорту видимих і рухомих товарів. Послуги, що купуються в інших країн або продаються за кордон, не можуть бути об'єктом митного огляду, тому митний статистикою не враховуються. Обсяг їх експорту та імпорту враховується лише при складанні платіжного балансу (balance of payments). У ГС товари класифікуються в першу чергу залежно від того, чим вони є по суті, а в другу чергу - залежно від стану їх переробки, походження або призначення.

Основними елементами номенклатури Гармонізованої системи є система класифікації і система кодування. Система класифікації мас шість ступенів: розділи (21), групи (97), підгрупи, товарні позиції, підпозиції, товарні категорії і підкатегорії. У додатку Е наведена система класифікації УКТЗЕД побудована на базі ГС.

У Гармонізованій системі (для позначення розділів і підгруп), використовуються римські цифри, для позначення груп, товарних позицій і підпозицій ‑ арабські.

Відповідно до системи класифікації товари групуються за такими ознаками:

- походження (розділи І, II, V);

- функціональне призначення (розділи IV, XI, XII, XVII, XVIII, XIX, XX, XXI);

- хімічний склад (розділи III, VI, VII);

- вид матеріалу, з якого виготовлено товар (розділи VIII, IX, X, XIII, XIV, XV).

У системі класифікації в групи 1-24 входять продукти харчування, сировина для їх виготовлення, а також алкогольні та безалкогольні напої, тютюн с його замінниками та ін. До груп 25-97 входять сировина і продукція, що не відносяться до продуктів харчування, устаткування та ін. Група 77 – резервна.

Узагальнені групи можна деталізувати таким чином:

1. За призначенням: продовольчі товари та напої; промислова сировина; пальне та мастильні матеріали; машини й обладнання, включаючи інструменти; транспортні засоби (виробничого і особистого споживання); промислові товари широкого попиту.

2. За ступенем обробки: товари сировинні (виробничого і невиробничого призначення); напівфабрикати (виробничого і невиробничого призначення); готові вироби (виробничого користування, товари для споживання).

Для формування груп у Номенклатурі Гармонізованої системи (НГС) використовується принцип послідовності обробки товарів від сировини до одержання напівфабрикатів і готових виробів ( рис. 1.1):

Рис. 1.1. Послідовність переробки сировини на готові вироби

 

Сировинні товари ‑ це продукція добувної промисловості, сільського та лісового господарства, вартість якої значною мірою залежить від обробки.

До напівфабрикатів належить продукція незавершеного виробничого процесу, яка потребує подальшої обробки, розрахована для включення до складу інших товарів, перед тим як стати засобом виробництва або предметом споживання.

Готові товари ‑ це всі промислові вироби, розраховані на споживання або використання в промисловості, сільському господарстві, на транспорті, в домашньому господарстві, та промислові товари короткострокового використання (строком не більше одного року).

Отже, розподіл загального масиву товарів на розділи й окремих груп товарів на підгрупи (римські цифри) проводиться для зручності користування номенклатурою і не знаходить безпосереднього відображення в шестизначному цифровому коді товару (арабські цифри). Структура шестизначного коду товару в Номенклатурі Гармонізованої системи (НГС) побудована за десятковою системою (використовуються арабські цифри). Перші дві цифри шестизначного коду означають товарну групу, перші чотири цифри ‑ товарну позицію, п'ята та шоста цифри ‑ підпозицію відносно одного й того самого товару.

Десятизначний цифровий код УКТЗЕД складається з таких елементів: перші шість цифр означають код товару за ГС, ті самі шість цифр плюс сьомий і восьмий знаки утворюють код товару за КН ЄС, дев'ята та десята цифри (поки що в усіх випадках "0") призначені для можливої деталізації в майбутньому тих чи інших товарних позицій з урахуванням інтересів України.

 

Шестизначний код товару в НГС
Х Х Х Х Х Х
Група        
Товарна позиція    
Товарна підпозиція

 

Рис. 1.2. Структура коду товару в НГС

 

Таким чином, структура десятизначного цифрового кодового позначення товарів в УКТЗЕД включає: код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків). Для докладнішої товарної класифікації використовуються сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду.

 

Код товару відповідно до УКТЗЕД (10 знаків)
X X X X X X X X X X
Код товару відповідно до ГС (6 знаків) Додаткова деталізація Європейської Співдружності (7‑й 8‑й знаки)  
Код товару відповідно до КН ЄС ( 8 знаків)

 

Рис. 1.3. Структура коду товару в УКТЗЕД

 

Вибірково система класифікації УКТЗЕД наведена в додатках Е-Ж. Ознайомитися з повним текстом УКТЗЕД можна в збірниках нормативних документів або, наприклад, на сайті http://zakon.nau.ua (Закон України "Про Митний тариф України" від 5 квітня 2001 року N 2371-III ( 2371-14 )).

Приклад: Необхідно класифікувати згідно з УКТЗЕД необроблене лляне волокно.

Класифікаційне рішення: 5301100000 (див. додатки Е-Ж)

53 – група:

Інші рослинні текстильні волокна; пряжа з паперу і тканини з паперової пряжі

5301 – товарна позиція:

Волокно лляне, оброблене чи необроблене, але непрядене; пачоси та вiдходи льону (включаючи прядильнi вiдходи та обтіпану сировину)

5301.10 – підпозиція:

- волокно лляне, необроблене або вимочений льон

Товарна категорія

Товарна підкатегорія

 

Порядок роботи

1. Ознайомтеся з порядком класифікації товарів згідно з ГС та УКТЗЕД.

2. Ознайомтеся з основними правилами інтерпретації УКТЗЕД та системою класифікації УКТЗЕД

3. Розв'яжіть нижченаведені ситуаційні завдання:

Завдання № 1

Класифікуйте до рівня підкатегорії, тобто визначте код відповідно до УКТЗЕД, що ввозяться на територію України. Товарна номенклатура наступна: папайя, абрикоси, персики, банани, ківі, інжир, тамаринд, мандарини, лимони, авокадо.

Завдання № 2

Класифікуйте до рівня підкатегорії, тобто визначте код відповідно до УКТЗЕД, кондитерські вироби, що ввозяться на територію України. Товарна номенклатура наступна: жувальна гумка в пластинах, фруктова пастила, шоколад білий, шоколадні батончики, вафлі.

Завдання № 3

Визначтенайменуваннятоварів, що ввозяться на територію України, за наданим кодом продукції відповідно до УКТЗЕД. Кодування товарів за товарною номенклатурою наступне: 01.11.35.400, 01.13.40.450, 14.40.10.030 , 15.11.19.006, 21.12.55.300, 36.50.33.630, 36.63.21.130.

 

1.3. Контрольні питання.

1. Що означають перші шість цифр української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності?

2. Що є основою української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності? Скільки рівнів класифікації товарів має українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності?

3. Що є основою систематизації товарів на першому рівні української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності?

4. Які знаки в структурі коду становлять основу товарної позиції, підпозиції?

5. Що таке сировинні товари, готові товари?

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 2

ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРТИЗИ ТОВАРІВ У ВІДПОВІДНОСТІ З ОБОВ'ЯЗКОВИМИ МИТНИМИ ВИМОГАМИ

 

Мета роботи – ознайомитися з порядком проведення експертизи товарів, що допускаються на митну територію України, на відповідність обов’язковим вимогам законодавства з питань безпеки.

 

Структура заняття:

- ознайомлення з теоретичними відомостями та нормативно-правовими документами;

- розв'язання ситуаційних завдань;

- оформлення результатів роботи;

- захист роботи.

 

Теоретичні відомості

Законодавчо встановлений перелік товарів, що допускаються на митну територію України при підтвердженні відповідності їх вимогам угод по Санітарним і фітосанітарним (СФС) заходам або по Технічним бар'єрам у торгівлі (ТБТ). Вимоги до безпеки продукції, що ввозиться та вивозиться, і положення про експертизу встановлені такими нормативно-правовими документами:

- Законами України "Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції", "Про підтвердження відповідності", "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини", "Про захист прав споживачів", "Про зовнішню економічну діяльність", "Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" № 4004-XII від 24.02.1994;

- Декретами Кабінету Міністрів України "Про стандартизацію і сертифікацію" вiд 11 червня 1997 року N 333/97-ВР, "Про удосконалення контролю якості та безпеки харчових продуктів", "Про ввезення громадянами на митну територію України продуктів харчування рослинного і тваринного походження";

- Порядком митного оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України та підлягають обов'язковій сертифікації в Україні;

- Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики "Про затвердження Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні" N 28 від 01.02.2005.

 

Слід зазначити, що введення таких вимог є різновидом нетарифного регулювання зовнішньої торгівлі. Нетарифне регулювання як комплекс адміністративних державних заходів суттєво впливає на здійснення зовнішньоторговельних операцій та відображує реалії державної політики України стосовно товарів, які перетинають митний кордон у процесі експортно–імпортних операцій. Місце нетарифного впливу на процедуру митного оформлення визначено Митним кодексом України, де зазначено, що, крім митного, товари можуть підлягати санітарному, фітосанітарному, радіологічному та екологічному контролю. Водночас зазначено, що митне оформлення може бути завершене тільки після закінчення зазначених видів контролю. Дані положення також закріплено Законом України "Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції". Продукція, яка ввозиться й реалізується на території України, згідно з Законом України "Про підтвердження відповідності", повинна відповідати вимогам чинних в Україні норм і стандартів за показниками безпеки.

Відповідність продукції цим нормам підтверджується сертифікатом відповідності або свідоцтвом про визнання іноземного сертифіката, який видає уповноважений орган сертифікації, акредитований в системі УкрСЕПРО.

 

2.1.1. Обов'язкові вимоги до якості товарів, що ввозяться на територію України

Нетарифне регулювання імпортних операцій під час переміщення харчової продукції відбувається при виконанні таких обов’язкових умов (або за наявності документів):

1. Санітарно–епідеміологічний висновок. Ввезення в Україну харчової продукції можливе лише за наявності даних щодо їх безпеки для здоров’я населення. Перелік та зміст цих даних встановлюється головним державним санітарним лікарем. У разі відсутності зазначених даних, реалізація та використання продукції закордонного виробництва дозволяється лише після отримання позитивного висновку державної санітарно–епідеміологічної експертизи (гігієнічний висновок), який видається підрозділами МОЗ України та є однією з позитивних підстав для митного оформлення партії товару (Додаток Б). У висновку має бути зазначено:

- найменування імпортованої продукції, на яку видано висновок;

- реквізити експортера (виробника) продукції;

- перелік документів, які стали підставою для імпорту продукції в Україну (контракт, товарно-транспортні документи, сертифікати країни-експортера);

- нормативні документи, на підставі яких здійснювалася перевірка санітарно-гігієнічних показників імпортованого товару;

- про можливість випуску/невипуску продукції у вільний обіг в Україні, що є підставою для завершення/незавершення митним органом процедури митного оформлення.

2. При ввезенні товарів груп 01-24 згідно з УКТЗЕД представлення сертифікату відповідності або свідоцтва про визнання є обов'язковою умовою для перевезення таких товарів через митний кордон (Додаток А). При цьому допускається ввезення їх в Україну як сировини для подальшої переробки згідно з контрактами, без надання сертифіката відповідності, за умови її перебування під митним контролем для здійснення обов'язкової сертифікації та за наявності письмового зобов'язання власника про вивезення цієї продукції за межі України в разі відмови у видачі сертифіката відповідності. Це стосується сировини, яка ввозиться безпосередньо переробним підприємством або поставляється до нього прямими посередниками на підставі відповідних Договорів (контрактів).

3. Фітосанітарний висновок (для продукції рослинного походження). Усі підконтрольні та підкарантинні матеріали, що надходять з-за кордону і які пройшли фітосанітарний контроль на прикордонно-перепускному пункті, підлягають вторинному карантинному догляду, а в разі потреби ‑ лабораторній експертизі в місці призначення. Підтвердженням проходження фітосанітарного контролю є карантинний дозвіл (Додаток И). При виявленні карантинних об'єктів вантажі підлягають очищенню або знезараженню, а в разі потреби - знищенню.

4. Ветеринарний контроль. Ввезення в Україну харчової продукції тваринного походження передбачає здійснення санітарного контролю на кордоні. Такому контролю, згідно з Законом України "Про ветеринарну медицину", підлягають усі види тварин, продукти харчування тваринного походження, харчові вироби з них, сировина тваринного походження, готові харчові продукти тваринного походження, корм тваринного та рослинного походження, інші продукти, предмети й матеріали, що можуть бути носіями збудників інфекційних захворювань. У разі відсутності в пункті пропуску контрольної служби інспектор митниці викликає працівників цієї служби або робить відмітку в товаротранспортних документах про необхідність здійснення цього виду контролю в пункті призначення.

5. Сертифікат про походження. Заповнення сертифіката здійснюється в трьох примірниках (перший є оригіналом, другий і третій ‑ копіями). Сертифікат повинен містити конкретні відомості про продукцію, на яку він виданий, а саме: кількість місць і вид упаковки, опис продукції, масу брутто й нетто. Крім того, зазначаються: найменування та адреси відправника/експортера й одержувача/імпортера; засоби транспортування й маршрут руху (наскільки це відомо); номер сертифіката, його форма, країна, що його видала, і країна, для якої цей сертифікат видано; найменування органу, уповноваженого відповідно до національного законодавства країни походження товару; дата видачі сертифіката; прізвище, ім'я та по батькові й підпис посадової особи, що оформила сертифікат; відбиток печатки цього компетентного органу. Форми сертифікатів різних країн можуть відрізнятись одна від одної, але основні вищеперераховані відомості містить кожний сертифікат про походження (Додаток В). Строк дії сертифіката не може перевищувати 12 місяців від дати його видачі. У разі втрати сертифіката про походження допускається подання митному органу офіційно завіреного дубліката сертифіката.

6. Проходження радіологічного або екологічного контролю. Радіологічний контроль здійснюється уповноваженими підрозділами Мінекоресурсів України з метою недопущення незаконного переміщення через митний кордон України радіоактивно забруднених речовин. Підтвердженням факту проведення радіологічного контролю є наявність в товаросупровідних документах відмітки “Радіологічний контроль” або відмітки “Екологічний контроль”.

7. Вимоги до пакування та маркування продукції. Згідно з законодавством заборонено пропуск на митну територію України та реалізацію товару, якщо на його упаковці (етикетках) відсутня відповідна інформація в доступній для сприйняття формі. Маркування має здійснюватися державною мовою України та інформувати про:

- загальну назву харчового продукту;

- номінальну кількість харчового продукту в установлених одиницях вимірювання (маси, об'єму тощо);

- склад харчового продукту, якщо він виготовлений з декількох складників, із зазначенням переліку назв інших продуктів харчування, харчових добавок, барвників, інших хімічних речовин або сполук використаних у процесі виготовлення ;

- енергетичну цінність та дату виготовлення;

- строк придатності до споживання чи дату закінчення строку придатності до споживання;

- умови зберігання та умови використання.

 

2.1.2. Визнання сертифікатів, виданих за межами України

Визнанню підлягають сертифікати та протоколи випробувань продукції, видані уповноваженим органом країни-імпортера за таких умов:

- між національним органом сертифікації країни-імпортера та Україною укладена двостороння угода про взаємне визнання результатів робіт з сертифікації;

- іноземний сертифікат виданий у державній системі сертифікації країни-імпортера і продукція виготовлена в цій країні;

- продукція виготовлена за міжнародними, міждержавними чи національними стандартами чи іншими НД, які чинні в Україні, і може бути ідентифікована за супровідними документами (маркування, етикетки);

- номенклатура всіх обов’язкових вимог до продукції та їхні норми відповідають чинним в Україні.

При дотриманні всіх наведених вимог на іноземний сертифікат орган сертифікації видає свідоцтво про визнання, яке реєструється в Реєстрі Системи. У випадку невиконання хоча б однієї з вищенаведених умов продукція повинна пройти сертифікацію в системі УкрСЕПРО. Імпортер продукції або його резидент в Україні подає в Орган сертифікації:

- заяву із зазначенням виробника продукції та країни походження;

- сертифікат відповідності або його копію, результати випробування;

- НД на продукцію та процедуру сертифікації (за наявності);

- звіт про обстеження виробництва (за наявності);

- проби продукції;

- товаросупровідну та іншу документацію.

Орган сертифікації розглядає документи, проводить аналіз і експертизу, ухвалює рішення про повне чи часткове визнання результатів іноземної сертифікації.

Рішення про повне визнання іноземного сертифіката, без додаткових процедур сертифікації, може бути ухвалене, якщо дані про цю продукцію внесені раніше до Реєстру Системи УкрСЕПРО. В цьому випадку орган сертифікації видає свідоцтво про визнання і реєструє у Реєстрі Системи.

При незначних розходженнях в оцінці якості продукції ухвалюється рішення про часткове визнання результатів сертифікації. При цьому проводяться додаткові процедури з сертифікації та при позитивних результатах орган сертифікації оформлює сертифікат відповідності та заносить його до Реєстру Системи. У випадку значних розбіжностей в оцінці продукції відносно показників безпеки Орган сертифікації приймає рішення про проведення сертифікації в повному обсязі. При позитивних результатах випробувань оформлюється сертифікат відповідності, який реєструється у Реєстрі Системи.

Порядок виконання роботи

1. Ознайомитись із порядком проведення експертизи товарів, що допускаються на митну територію України.

2. Ознайомитись із нормативно-правовими документами, що регламентують ввезення товарів в Україну і законспектуйте їх основні положення.

3. Розв'язати ситуаційні завдання і законспектувати їх.

 

Завдання №1

На експертизу з Угорщині надійшла партія пральних машин мазкі "Bosch", які згідно документів вироблені у ФРН. Пральні машини мають сертифікат, виданий у державній системі сертифікації Угорщині. Двостороння догода про взаємне визнання результатів робіт з сертифікації укладена лише з ФРН. Маркування, супровідні документи відповідають вимогам державних стандартів Україні. Обґрунтуйте висновок експерта стосовно цієї партії продукції.

 

Завдання №2

На експертизу надійшла партія чіпсів вироблених в Польщі. На упаковках державною мовою страни-виробника зазначено назву продукту, номінальну кількість харчового продукту, енергетичну цінність та дату виготовлення, строк придатності до споживання, умови зберігання та умови використання. Обґрунтуйте висновок експерта стосовно цієї партії продукції.

 

 

2.3. Контрольні питання

1. При виконанні яких обов’язкових умов можливе митне оформлення харчових продуктів, що ввозяться на територію України?

2. У яких випадках допускається, щоб написи (або інше маркування) на імпортованій продукції виконувалося державною мовою країни-імпортера?

3. Якому виду сертифікації підлягає обладнання, що використовується при виготовленні харчових продуктів?

4. Яким чином імпортер може отримати сертифікат відповідності на свою продукцію?

5. Які дії повинен виконати постачальник або продавець імпортної харчової продукції, якщо виявлено, що вона не відповідає вимогам нормативного документа, на відповідність якому вона сертифікована?

6. Яким чином у супровідних документах засвідчується проходження радіологічного контролю?

7. Які документи, згідно з законодавством України, є документальним підтвердженням належної якості та безпеки харчових продуктів, продовольчої сировини й супутніх матеріалів?

8. Чи є інші шляхи підтвердження відповідності харчових продуктів іноземного походження обов’язковим вимогам, крім безпосередньо сертифікації в системі УкрСЕПРО?


ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 3

ПРОВЕДЕННЯ ОБЛІКУ ОПЕРАЦІЙ І МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ ПЕРЕРОБКИ В МИТНІЙ ОЦІНЦІ ТОВАРІВ

 

Мета роботи – ознайомитися з митними режимами, у рамках яких товари переміщуються через кордон у зв'язку з їх переробкою в іншій країні, а також з документообігом, що супроводжує ці операції.

Структура заняття:

- ознайомлення з теоретичними відомостями та нормативно-правовими документами;

- розв'язання ситуаційних завдань;

- оформлення результатів роботи;

- захист роботи.

 

Теоретичні відомості

Особливістю розвитку зовнішньої торгівлі є розширення спектру різнобічних форм здійснення експортно-імпортних операцій. З метою забезпечення диференційованого підходу до переміщення предметів через митний кордон законодавством України передбачено застосування митних режимів.

Під митним режимом розуміють встановлену (залежно від характеру та мети переміщення предмета через митний кордон України) сукупність положень або митних процедур, що застосовуються до цих предметів. Дана сукупність положень визначає правовий статус товару та транспортних засобів, що переміщуються через митну територію держави або по ній для митного оформлення.

Митні режими виконують такі функції:

- встановлюють порядок переміщення товару через митний кордон країни залежно від призначення товару;

- визначають умови перебування на/поза митною територією;

- встановлюють рамки, в яких може використовуватися товар;

- регламентують права та обов'язки особи, що переміщує товар;

визначають вимоги до товару, який розміщується у даний конкретний режим.

Зазвичай митні режими поділяють на п'ять груп:

- режим основного обсягу зовнішньоторговельних операцій;

- режим, в якому переміщення товарів через кордон поєднується зі здійсненням митними органами конкретних операцій в інтересах відповідних організацій або осіб з наданням для них певних послуг;

- режим переробки;

- режим припинення операцій у сфері митно-тарифних відносин;

- спеціальні режими.

Під час виконання даної лабораторної роботи буде розглядатися третя група, до якої доцільно віднести митні режими, у рамках яких товари переміщуються через кордон у зв'язку з їх переробкою в іншій країні. До даної групи варто віднести режими: переробка на митній території, переробка за межами митної території. До прийняття нового Митного кодексу України в загальній класифікації митних режимів існував режим «переробка під митним контролем», але так як даний режим практично не використовувався, то він не був включений в існуючу нормативно-правову базу функціонування митно-тарифних відносин.

Операції, пов'язані з переробкою в іншій країні, ще отримали назву операцій з давальницькою сировиною і з різних причин не можуть бути класифіковані за іншими митними режимами. При здійсненні таких операцій існує декілька особливостей: предмети переміщення через кордон не є товарами; право власності при переміщенні через кордон не переходить до іншої сторони угоди; необхідною умовою здійснення даних угод є обов'язковий зворотний вивіз готової продукції. Тому, як правило, при проведенні даних операцій процедура митного регулювання зовнішньоекономічних відносин передбачає класифікацію операцій промислового співробітництва в таких митних режимах, як "Переробка на митній території", "Переробка за межами митної території", "Переробка під митним контролем".

Прикладом даного виду угод можуть бути операції з давальницькою сировиною. Операція з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах — це операція з переробки (обробки, збагачення чи використання давальницької сировини) незалежно від кількості замовників та виконавців, а також етапів (операцій з переробки цієї сировини), ввезеної на митну територію України (чи закупленої іноземним замовником за іноземну валюту в Україні) або вивезеної за її межі з метою отримання готової продукції за відповідну плату. До операцій з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах належать операції, в яких сировина замовника на конкретному етапі її переробки становить не менше 20 відсотків загальної вартості готової продукції.

Давальницькою сировиною вважається сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі, енергоносії, ввезені на митну територію України іноземним замовником (чи закуплені іноземним замовником за іноземну валюту в Україні) або вивезені за її межі українським замовником длявикористання з метою виробництва готової продукції з подальшим поверненням усієї продукції або її частини до країни власника (чи реалізації в країні виконавця замовником або за його дорученням виконавцем) або вивезенням до іншої країни. Готова продукція може бути реалізована в Україні, якщо давальницька сировина, з використанням якої вироблено цю продукцію, ввезена іноземним замовником на митну територію України чи закуплена іноземним замовником за іноземну валюту в Україні. Право власності на імпортовану давальницьку сировину та вироблену з неї готову продукцію належить іноземному замовнику.

В угодах суб'єкт господарської діяльності, який надає давальницьку сировину, є замовником, а суб'єкт господарської діяльності, який здійснює переробку, обробку, збагачення чи використання давальницької сировини, — виконавцем. Під готовою продукцією розуміють продукцію або товар, вироблений з використанням давальницької сировини (крім тієї частини, що використовується дляпроведення розрахунків за її переробку).

Переробка на митній території України — це митний режим, відповідно до якого ввезені на митну територію України товари, що походять з інших країн, піддаються у встановленому законодавством порядку переробці без застосування до них заходів нетарифного регулювання, за умови вивезення за межі митної території України продуктів переробки відповідно до митного режиму експорту.

Операції щодо переробки товарів можуть включати: власне переробку товарів; обробку товарів — монтаж, збирання, монтування та налагодження, внаслідок чого одержуються інші товари; ремонт товарів, у тому числі відновлення та регулювання; використання окремих товарів, що не є продуктами переробки, але які сприяють чи полегшують процес виготовлення продуктів переробки, якщо самі вони при цьому повністю витрачаються.

Ввезення та переробка на митній території України товарів, що походять з інших країн, здійснюються з дозволу митного органу. При цьому дозвіл на переробку товарів на митній території України може бути скасовано митним органом, якщо його видано на підставі недостовірних даних, що мали істотне значення для ухвалення рішення, або в разі, коли підприємство-резидент, якому видано такий дозвіл, не дотримується положень законодавства України.

Розглянемо режими "Переробка на митній території" та "Переробка за межами митної території" (див. рис. 3.1 і 3.2).

 

1.1.1. Переробка на митній території

 

Рис. 3.1. Схема операцій із давальницькою сировиною в митному режимі "Переробка на митній території"

Умовні позначення:

  1. Укладання угоди на переробку давальницької сировини.
  2. Ввезення давальницької сировини.
  3. Закупівля давальницької сировини.
  4. Поставки сировини.
  5. Видача простого векселя (або письмового зобов'язання).
  6. Вивезення готової продукції.
  7. Подання копії вивізної вантажної митної декларації та заяви з проханням погасити раніше складений вексель із зазначенням дати прийняття на облік та облікового номера векселя.

8. Оплата послуг за переробку давальницької сировини (у грошовій формі).

9. Частина давальницької сировини та/або готової продукції, отримана як оплата за виконану роботу.

10. Довідка про сплату ввізного мита, податків та зборів, що стягуються при бартерних (товарообмінних) операціях.

11. Укладання іноземним замовником контракту з покупцем готової продукції.

12. Поставка готової продукції.

13. Подання ввізної вантажної митної декларації на готову продукцію (без фактичного ввезення її в Україну), копії контракту між іноземним замовником та покупцем готової продукції, копії акта здавання-приймання готової продукції, довідки про сплату покупцем ввізного мита, податків та зборів, якщо такі запровадженні щодо аналогічних імпортних товарів.

14. Вивезення готової продукції до іншої країни.

  1. Погашення векселя (або письмового зобов'язання).

 

Сплата ввізного мита, податків та зборів (крім митних зборів) здійснюється українським виконавцем шляхом видачі простого векселя Державній податковій інспекції за місцезнаходженням виконавця з терміном платежу, що дорівнює термінові здійснення операції з давальницькою сировиною, але не більше як на 90 календарних днів з моменту оформлення ввізної вантажної митної декларації. Сума, обумовлена векселем, визначається у валюті контракту на переробку давальницької сировини. Вексель - це безумовне зобов'язання сплатити якійсь особі певну суму грошей у визначеному місці в певний термін.

 

Таблиця 3.1

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.