Результати досліджень повинні бути зведені у відповідні таблиці.
Виконана і оформлена робота захищається на наступному занятті або в години консультацій. На захисті студенти повинні показати знання з теоретичних питань за темою лабораторної роботи і практичного її виконання. Контрольні питання приводяться в кінці опису кожної лабораторної роботи.
За день або кілька днів до лабораторного заняття слід ознайомитися із питаннями для співбесіди та завданнями. Зміст кожної лабораторної роботи відображено у методичних вказівках по виконанню лабораторних робіт. Відповіді на питання співбесіди кожен студент має вивчити до заняття згідно літературних джерел із основного та додаткового списків.
На лабораторному занятті відповіді на питання співбесіди повинні мати логічну послідовність (починаючи від обґрунтування проблеми і закінчуючи висвітленням конкретних шляхів її вирішення); доповнення повинні бути по суті обговорюваного питання; зауваження – конструктивними, конкретними та аргументованими. При відповідях на питання співбесіди, доповненнях та зауваженнях не можна користуватися конспектами лекцій та будь-якими іншими записами. Студенти повинні давати повністю самостійні (вивчені) відповіді або представляти результати власних розмірковувань та висновків.
Лабораторні завдання виконуються у письмовій формі. Спершу слід ознайомитися із методичними вказівками до лабораторних робіт, з’ясувати, яке потрібне обладнання. Це обладнання слід зручно розкласти на столі, відкрити посібники на указаних сторінках. Якщо після цього залишаються питання щодо змісту завдання чи порядку його виконання, слід звернутися за консультацією до викладача. При відсутності питань слід приступити до самостійного виконання завдань.
Після кожного вклеєного завдання записуються результат його виконання. При необхідності слід креслити схеми, заповнювати таблиці, робити рисунки тощо. У кінці кожного заняття зошити із виконаними завданнями студенти здають на перевірку.
Усна відповідь на питання співбесіди або письмова відповідь на поточний тестовий контроль; виконання завдань (здійснення аналізу графіків, карт, схем, картосхем, таблиць, побудова схем, розв’язування задач тощо) – оцінюються за 12-бальною системою.
Рекомендована література
Основна:
1 Чернюк Г.В., Лихолат В.К. Метеорологія і кліматологія. Навчальний посібник для географічних факультетів вищих навч. Закладів. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2005. – 112 с.
3 А.Б. Рейфер, М.И. Алексеенко, Справочник по гидрометеорологическим приборам и установкам. - Л.: «Гидрометеоиздат», 1976.
4 Филоненко-Алексеева А. Л., Нехлюдова А.С., Cевастьянов В.И. Полевая практика по природоведениюю: Экскурсии в природу: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. - М.: ВЛАДОС, 2000. – 384 с.
5 Метеорологія і кліматологія. Конспект лекцій. (для студентів денної та заочної форм навчання напряму 6.040106 „Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування”) /Укладач Куцька Н.Б. – Рубіжне: ІХТ СНУ ім. В. Даля, 2011. – 164 с.
Додаткова
6 Волошина Ж.В., Волошина О.В. Фізика атмосфери (задачі і вправи): Навч.посібник. – К.: КНТ, 2007. - 256 с.
7 Акимова Т. А., Хаскин В. В. Экология человека – Экономика – Биота – Среда: Учебник для вузов. – 2-е изд., перераб. и доп. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. – 566 с.
8 И.Е. Бучинский Засухи, суховеи, пыльные бури на Украине и борьба с ними. - К.: Урожай,1970
9 Назарук М.М., Сенчина Б.В. Практикум з основ екології та соціоекології. Навч. пос. Вид.. 2-ге, доп. - Львів: Афіша, 2000.
10 А.И. Федорова, А.Н. Никольская Практикум по экологии и охране окружающей среды: Учебное пособие для студ. высш.учебн. заведений. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001.
11 Конспект лекций по метеорологии и климатологии / Сост. Куцкая Н. Б., Рубежное: РФ ВНУ, 2002. – 176 с.
Додаток А
Таблица А.1 - Барометричні ступені
Температура повітря,
Атмосферний тиск, мм рт. ст
-10
9,66
9,91
10,17
10,44
10,73
11,04
11,36
11,71
12,07
-5
9,84
10,10
10,36
10,64
10,94
11,25
11,58
11,93
12,30
10,03
10,28
10,56
10,84
11,14
11,46
11,79
12,15
12,53
+5
10,21
10,47
10,75
11,04
11,35
11,67
12,01
12,38
12,70
+10
10,39
10,66
10,94
11,24
11,55
11,88
12,23
12,60
12,99
+15
10,58
10,85
11,14
11,44
11,75
12,09
12,44
12,82
13,22
+20
10,76
11,04
11,33
11,63
11,96
12,30
12,66
13,04
13,45
+25
10,95
11,23
11,52
11,83
12,16
12,55
12,88
13,27
13,68
+30
11,13
11,41
11,72
12,03
12,37
12,72
13,09
13,49
13,91
+35
11,31
11,60
11,91
12,23
12,57
12,93
13,,31
13,71
14,17
Таблиця А.2 – Шкала Бофорта
Бали
Словесне визначення сили вітру
Середня швид-кість вітру, м/с (км/год)
Дія вітру
Штиль
0-0,2 (<1)
Вітру немає. Дим з труб піднімається вертикально. Листя дерев нерухоме. Море дзеркально рівне.
Тихий
0,3-1,5
(1-5)
Вітер ще не може рухати флюгер, але вже відносить дим. На морі з’являються брижі, але піни на гребенях немає. Висота хвиль до 0,1 м.
Легкий
1,6-3,3
(6-11)
Вітер відчувається обличчям. Шелестить листя. Флюгер приходить до руху. Гребені на хвилях не перекидаються, вони короткі з максимальною висотою до 0,3 м.
Слабкий
3,4-5,4 (12-19)
Листя й тонкі гілки дерев коливаються. Майорять легкі прапори. Гребені хвиль вже добре виражені; перекидаючись, утворюють склоподібне шумовиння. Інколи виникають білі баранці. Середня висота хвиль 0,6 м.
Продовження таблиці А.2
Бали
Словесне визначення сили вітру
Середня швид-кість вітру, м/с (км/год)
Дія вітру
Помірний
5,5-7,9 (20-28)
Вітер здіймає пил і папірці, приводить до руху тонкі гілки дерев. Хвилі на морі видовжені, білі баранці видніються в багатьох місцях. Максимальна висота хвиль до 1,5 м.
Свіжий
8,0-10,7 (29-38)
Коливаються гілки й тонкі стовбури дерев. Вітер відчувається рукою. Хвилі на морі ще не дуже великі, але вже скрізь видно білі баранці. Максимальна висота хвиль 2,5 м, середня – 2 м.
Сильний
10,8-13,8 (39-49)
Гойдаються товсті гілки дерев, тонкі дерева гнуться. Гудуть телеграфні дроти. Утворюються великі хвилі. Білі від шумовиння гребені займають значні площі. Утворюється водяний пил. Максимальна висота хвиль – до 4 м, середня – 3 м.
Міцний
13,9-17,1 (50-61)
Гойдаються стовбури дерев, гнуться великі гілки. Рухатись проти вітру важко. Хвилі громадяться, гребені зриваються вітром, піна лягає смугами за вітром. Максимальна висота хвиль до 5,5 м.
Дуже міцний
17,2-20,7 (62-74)
Вітер ламає тонкі й сухі гілки дерев, говорити на вітру неможливо, йти проти вітру дуже важко. Сильне хвилювання на морі, хвилі помірно високі, довгі. На краях гребенів починають злітати бризки. Максимальна висота хвиль до 7,5 м, середня – 5,5 м.
Шторм
20,8-24,4 (75-88)
Вітер зриває черепицю з дахів, людей збиває з ніг. Гнуться великі дерева. Хвилі на морі високі. Піна широкими щільними смугами лягає за вітром. Гребені хвиль перекидаються і розсипаються бризками, погіршуючи видимість (максимальна висота хвиль – 10 м, середня – 7 м).
Продовження таблиці А.2
Бали
Словесне визначення сили вітру
Середня швид-кість вітру, м/с (км/год)
Дія вітру
Сильний шторм
24,5-28,4 (89-102)
На суші відбувається зрідка. Вітер руйнує будівлі, з корінням вириває дерева. Хвилі дуже високі, із загнутими до низу гребенями. Сильний шум хвиль схожий на удари. Поверхня моря біла від піни. Видимість на морі погана.
Максимальна висота хвиль – 12,5 м, середня – 9 м.
Жорстокий шторм
28,5-32,6 (103-117)
На суші спостерігається дуже рідко. Супроводжується руйнаціями на великих площах. Хвилі на морі настільки високі, що судна невеликого й середнього розміру часом зникають з поля зору. Краї хвиль скрізь збиваються в шумовиння. Максимальна висота хвиль – до 16 м, середня – 11,5 м.
Ураган
>32,6 (>117)
Море все вкрите смугами піни. Повітря наповнене шумовинням і бризками. Дихати важко. Видимість дуже погана.
Додаток Б
Рисунок Б1 – Психрометрична будка
Таблиця Б.1 – Психрометрична таблиця
Температура
сухого термометра
Різниця між температурою повітря і температурою змоченого термометра
ЗО
ЗО
Таблиця Б.2 - Психрометричні таблиці (відносна вологість повітря при температурі від 5 0С до 21 0С і р= 1000 мб)
Пружніш.
насиченої пари
(мм рт. ст.)
Показники сухого термометра (°С)
Різниця показів сухого і змоченого термометрів V градусах
0,0
0,2
0,4
0,6
0,8
1,0
1,2
1,4
1,6
1,8
2,0
2,2
2,4
2,6
2,8
6.5
5.0
^100
6.8
5.5
7.0
6.0
7.3
6.5
7.5
7.0
7.8
7.5
8.0
8.0
8.3
8.5
8.6
9.0
8.9
9.5
9.2
10.0
9.5
10.5
9.8
11.0
10.2
11.5
10.5
.55
12.0
10.9
12.5
11.2
13,0
11.6
13.5
12.0
14.0
12.4
14.5
12.8
15.0
76 _,
13.2
15.5
13.6
16.0
14.1
16.5
14.5
17.0
15.0
17.5
15.5
18.0
16.0
18.5
16.5
19.0
17.0
19.5
17.5
20.0
18.1
20.5
18.6
21.0
Різниця показів сухого і змоченого термометрів у градусах
3,0
3,2
3,4
3,6
3,8
4,0
4,2
4,4
4,6
4,8
5,0
5,2
5,4
5,6
5,8
6.5
5.0
47"
6.8
5.5
7.0
6.0
7.3
6.5
7.5
7.0
ЗО
7,8
7.5
8.0
8.0
8.3
8.5
Продовження таблиці Б.2
Пружність
насиченої пари
(мм рт. ст.)
Показники сухого термометра (°С)
Різниця показів сухого і змоченого термометрів у градусах
3,0
3,2
3,4
3,6
3,8
4,0
4,2
4,4
4,6
4,8
5,0
5,2
5,4
5,6
5,8
8.9
9.5
ЗО
9,2
10.0
9.5
10.5
9.8
11.0
10.2
11.5
10.5
12.0
10.9
12.5
11.2
13.0
11.6
13.5
12.0
14.0
12.4
14.5
12.8
15.0
13.2
15.5
13.6
16.0
14.1
16.5
14.5
17.0
15.0
17.5
15.5
18.0
16.0
18.5
16.5
19.0
17.0
19.5
17.5
20.0
18.1
20.5
18.6
21.0
Різниця показів сухого і змоченого термометрів у градусах
6,0
6,2
6,4
6,6
6,8
7,0
7,2
7,4
7,6
7,8
8,0
8,2
8,4
8,6
8,8
7.0
6.0
7.3
6.5
7.5
7.0
7.8
7.5
8.0
8.0
8.3
8.5
8.6
9.0
8.9
9.5
9.2
10.0
9.5
10.5
9.8
11.0
10.2
11.5
10.5
12.0
ЗО
10.9
12.5
11.2
13.0
11.6
13.5
ЗО
12.0
14.0
12.4
14.5
12.8
15.0
13.2
15.5
13.6
16.0
14.1
16.5
ЗО
14.5
17.0
Продовження таблиці Б.2
Пружність насиченої пари (мм рт. ст.) |
Показники сухого термометра (°С)
Різниця показів сухого і змоченого термометрів у градусах