Максимальний термометрвикористовують для вимірювання максимальної температури за проміжок часу між спостереженням (рис. 2.2). У максимального термометра в дно резервуара (1) упаяний скляний штифт (2), кінець якого входить у початок капіляра (3), де утворюється звуження.
Це ртутний термометр з циліндричним (інколи кулястим) резервуаром і вставною шкалою, на якій поділки нанесено через 0,5 0С. Межі шкали: верхня від +51 до +71 0С, нижня - відповідно від -21 до -31 0С.
Рисунок 2.2 - Максимальний термометр
Максимальне значення температури термометр зберігає завдяки тому, що в нижній частині капіляра за допомогою впаяного резервуара скляного стержня (штифта) створено кільцеподібне звуження. При підвищенні температури ртуть у резервуарі розширюється і піднімається по капіляру, оскільки сили розширення ртуті більші, ніж сили тертя у місці звуження.
Коли температура знижується, ртуть стискається (зменшується у об'ємі), але вона не може знову повернутися в резервуар через те, що сили молекулярного зчеплення значно менші, ніж сили тертя у місці звуження.
Це приводить до розриву ртуті у місці звуження капіляра, і стовпчик її, який був у капілярі до початку зниження температури, залишиться на місці, показуючи найвищу температуру, яка спостерігалася з моменту попереднього строку спостереження.
Порядок роботи
1 Встановіть максимальний термометр з невеликим нахилом резервуару донизу.
2 Знявши показники максимального термометра з точністю до 0,1 0С, його необхідно підготувати до наступного відліку. Для цього термометр візьміть у руку і, тримаючи резервуаром униз, кілька разів струсіть, щоб перегнати ртуть з капіляра у резервуар. Після струшування показники максимального термометра повинні бути близькими до показань строкового.
3 Проведіть вимірювання температури повітря через кожні дві години. Результати занесіть до табл. 2.2.
Таблиця 2.2 – Результати вимірювання максимальної температури повітря
№ з/п
Година відліку
Поправка
Показники термометра
Мінімальний термометр (рис. 2.3).Мінімальний термометр призначений для визначення самої низької температури за добу. Для цих цілей зазвичай використовується скляний спиртовий термометр. Межі шкали: верхня від +21 до + 30 0С, нижня - відповідно від -41 до -75 0С, яка має поділки через 0,5 0С. У середині капіляра (у спирті) є штифтик, виготовлений з темного скла, який має вигляд невеликої витягнутої котушки.
У спирт занурюється скляний штифт-покажчик з потовщенням на кінцях. Термометр працює в горизонтальному положенні. При пониженні температури стовпчик спирту відступає, тягнучи за собою штифт, а при підвищенні - спирт його оточує, не зрушуючи з місця, і тому штифт фіксує мінімальну температуру. Повертають термометр в робочий стан, перекидаючи резервуаром вгору, щоб штифт знову прийшов в зіткнення зі спиртом.
Рисунок 2.3 - Мінімальний термометр
Порядок роботи
1 Встановіть мінімальний термометр горизонтально, таким чином, щоб штифт торкався поверхні спирту.
2 Відрахуйте положення відносно шкали більш віддаленого від резервуара кінця штифтика.
3 Після зняття показників термометр необхідно підготувати до наступних спостережень. Для цього штифтик підведіть до меніска спирту, піднявши термометр резервуаром догори. Як тільки штифтик дійде до меніска спирту і зупиниться, термометр встановіть горизонтально на поверхні ґрунту.
4 Для перевірки роботи термометра при знятті показників мінімального термометра слід зробити відлік по штифтику (показує мінімальну температуру) і меніску спирту (показує температуру в момент спостереження).
5 Проведіть вимірювання температури повітря через кожні дві години.
6 Внесіть поправки в знайдені відліки і складіть табл. 2.3 кінцевих результатів на основі перевірочних свідоцтв.
Таблиця 2.3 – Результати вимірювання мінімальної температури повітря