Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Проектування креслення виливків



КОРОТКІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Характеристика ливарного виробництва

Ливарним виробництвом називається галузь машинобудування, що займається виготовленням фасонних деталей чи заготовок шляхом заповнення розплавленим металом заздалегідь приготовлених форм, порожнина яких має конфігурацію деталі. У результаті затвердіння металу у формі утворюється виливок.

Литі деталі широко застосовуються при виготовленні верстатів, машин і механізмів, прокатних валків, коліс залізничних вагонів і т. ін., тому що вартість їх нерідко набагато менше вартості виробів, отриманих іншими способами. Так, у загальному машинобудуванні маса виливків становить до 60%, а у верстатобудуванні – до 80% усієї маси машин і верстатів. Приблизно 80% виливків за масою одержують із чавуну, 15% - із сталі, 5% із сплавів кольорових металів. Виливати можна будь-яку кількість однакових виливків.

Для виготовлення виливків найбільш широко застосовуються чавуни з різною формою графітних включень; вуглецеві та леговані сталі; сплави кольорових металів на основі алюмінію, міді, магнію, титану, молібдену та інших металів. Сплави, з яких одержують виливки, поруч з потрібними механічними та фізико-хімічними властивостями, повинні мати ще й технологічні ливарні властивості, до яких належать: рідкотекучість, усадка, температура плавлення та здатність до ліквації і газовбирання.

Рідкотекучість – здатність рідкого металу заповнювати порожнини ливарної форми. Рідкотекучість чавуну і сталі залежить від хімічного складу та температури сплаву. Високу рідкотекучість мають сірий чавун, силумін, сплави на цинковій основі; середню – білий чавун, латунь, модифікований чавун; низьку – сталь.

Усадка – зменшення об’єму металу та лінійних розмірів виливка в процесі його кристалізації та подальшого охолодження в твердому стані. Усадка може бути об’ємною і лінійною. Внаслідок об’ємної усадки під час кристалізації утворюється концентрована усадочна раковина. Лінійна усадка приводить до виникнення внутрішніх напружень, які можуть призвести до жолоблення виливка або навіть до утворення тріщин.

Ліквація – неоднорідність хімічного складу металу виливка за перерізом. Ліквація негативно впливає на механічні властивості виливка. Розрізняють дендрітну (внутрішньокристалітну), зональну та ліквацію за питомою вагою.

Отже, технологічні ливарні сплави повинні мати хорошу рідкотекучість, малу усадку й не утворювати ліквацію.

 

Загальна технологічна схема виготовлення виливків

Технологічний процес виготовлення виливок складається із наступних процесів:

1) виготовлення моделі;

2) приготування формувальних та стрижневих сумішей;

3) виготовлення стрижнів і ливарних форм;

4) складання ливарних форм;

5) плавлення металу;

6) заливання метала в форми і затвердіння виливків;

7) вибивання виливків і стрижнів;

8) обрубання та очищення виливків;

9) контроль якості виливків.


Проектування технологічного процесу виробництва виливків

 

Проектування креслення виливків

 

При виготовлення форми для отримання виливків треба підготовити модельний комплект, у який входять моделі, підмодельні плити, стрижневі ящики та ін. Модель виготовляється згідно креслення виливка з урахуванням усадки метала. Припуск на усадку складає від 1 до 2,5% у залежності від металів і сплавів. Але при виготовленні моделей користуються спеціальними усадочними метрами, що більше нормальних на величину усадки.

При проектуванні креслення виливка на креслення заданої деталі наносять припуски на механічну обробку, технологічні припуски та технологічні вказівки.

Припуск на механічну обробку являє собою додатковий шар металу на одну сторону, що видаляють у процесі механічної обробки виливка, щоб забезпечити точність розмірів і якість поверхні.

Для чавунних виливків величина припуску на обробку коливається від 2 до 20 мм, для сталевих - від 4 до 28 мм, для виливків з кольорових сплавів - від 0,7 до 2 мм у залежності від розмірів виливка і типу виробництва (масове, серійне, одиничне).

Технологічні припуски - служать для спрощення і полегшення процесу виготовлення виливка і містять у собі:

а) ливарні ухили - служать для полегшення виїмки частин моделі з форм без її руйнування. Формувальний ухил коливається в межах 1-3° - у дерев'яних моделей, 1 -2° - у металевих моделей при ручному формуванні; 0,5-1° - при машинному формуванні;

б) напуски - служать для спрощення виготовлення виливка (наприклад, якщо виливок має отвір невеликого розміру, то його не відливають, а одержують свердлінням при механічній обробці);

в) приливи - служать для зручності кріплення заготовки при механічній обробці, її транспортуванні, а потім їх видаляють;

г) галтелі - являють собою заокруглення внутрішніх кутів для того, щоб забезпечити плавний перехід стінок, що сполучаються. Це запобігає концентрації напружень і утворення тріщин у кутах. Радіус галтелі можна визначити по формулі:

, мм (1.1)

де, і –товщини стінок, що сполучаються;

д) ребра жорсткості і стяжки – служать для запобігання жолоблення виливка під час кристалізації, особливо у випадку тонкостінних виливків чи при з'єднанні стінок різної товщини. Потім їх також видаляють при механічній обробці.

До технологічних вказівок відносяться:

- лінія рознімання моделі з урахуванням низу та верху по розташуванню її у формі:

 
 

 


- точність і шорсткість поверхонь виливка;

- лінія рознімання стрижня;

- місце підвода живильника.

 

Виготовлення моделі

По кресленню виливка в модельному цеху виготовляють моделі і стрижневі ящики.

Модель - має конфігурацію зовнішньої поверхні виливка. А якщо в литій деталі повинні бути наскрізні отвори, чи поглиблення, порожнини, то для них також потрібні моделі. Стрижневі ящики, у яких формують стрижні, зворотні прорізам, порожнечам і отворам.

Модель рис.1 (б) разом зі стрижневим ящиком (в) складає модельний комплект. Моделі бувають цільні і рознімні. Рознімні складаються з двох, трьох і більш частин і застосовуються там, де за умовами формування неможливо використовувати цільні моделі.

У площині рознімання одна частина моделі має шипи 2 (рис.1), а інша – відповідні гнізда. На моделі маються виступи, що називаються знаками 1, які служать для утворення при формуванні поглиблення для установки стрижня у формі.

Рис. 1 а) деталь, б) модель, в) стрижневий ящик

1 – знак , 2 – шипи, 3 – стрижень

 

Моделі і стрижневі ящики виготовляють:

1. Із дерева – для одиничного виробництва. Такі комплекти витримують кілька десятків формувань. Щоб захистити їх від вологи і створення гладкої поверхні зовні, а також щоб не прилипала формувальна суміш, їх фарбують та покривають модельним лаком. Так, для чавуну моделі фарбують у червоний колір, для сталі – у синій, для кольорових металів – у жовтий. Знаки на моделях фарбують у чорний колір.

2. Зі сплавів алюмінію, чавуна чи пластмас – для масового виробництва.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.