Розглянуто і рекомендовано до видання засіданням кафедри технології виробництва продукції тваринництва та методичною комісією біолого-технологічного факультету Херсонського державного аграрного університету.
Протокол № від " " 2009 року
ПІДГОТУВАЛИ: Назаренко С.О., кандидат с.-г. наук, доцент
Ведмеденко О.В., кандидат с.-г. наук, доцент
Карпенко О.В., кандидат с.-г. наук, доцент
РЕЦЕНЗЕНТ: Коваленко В.П., доктор с.-г. наук, професор, член-кореспондент УААН завідувач кафедри генетики та розведення сільськогосподарських тварин
Назаренко С.О., Ведмеденко О.В., Карпенко О.В. Методичні рекомендації для виконання курсового проекту згідно з модульно-рейтинговою системою навчання з дисципліни "Птахівництво і технологія виробництва яєць і м’яса птахів" – Херсон. – Ред. Вид. Центр „Колос” ХДАУ. – 2009. – 30 с.
УДК 636.5
Назаренко С.О., 2009
Ведмеденко О.В., 2009
Карпенко О.В., 2009
ВСТУП
За темпами нарощування виробництва продукції сучасне птахівництво в більшості країн світу займає провідне місце серед інших галузей сільськогосподарського виробництва. Птахівництво забезпечує населення цінними дієтичними продуктами харчування (яйця, м’ясо, делікатесна жирна печінка, а промисловість – сировиною для переробки (пух, перо, послід і т.д.).
У загальному світовому балансі м’ясопродуктів доля пташиного м’яса з кожним роком зростає. Близько 70% м’яса птахів одержують за рахунок вирощування бройлерів, іншу частину – за рахунок молодняку курей, качок, індиків, гусей та інших видів, а також дорослих птахів після продуктивного періоду використання.
Удосконалення технології виробництва яєць і м’яса птахів усіх видів передбачає дотримання нормативних параметрів вирощування молодняку і утримування дорослого поголів’я, безвідходної переробки продукції.
Розвиток птахівництва залежить від селекційної роботи, спрямованої на удосконалення продуктивних і племінних якостей, створення нових порід, ліній і кросів усіх видів сільськогосподарських птахів, а також повноцінної і збалансованої годівлі та впровадження нової високоефективної технології. Ведення птахівництва на промисловій основі дає можливість отримувати якісну продукцію з високою ефективністю оплати корму. В добре організованих промислових господарствах від однієї несучки батьківського стада сучасних м'ясних кросів курей вирощують за рік 130-150 голів молодняку, або 300 кг м’яса при затратах корму 1,9 кг на 1 кг приросту живої маси;, від несучки ведучих яєчних кросів курей отримують за рік 300-330 яєць, або 18-20 кг яєчної продукції високої поживності при затратах корму 2,1-2,3 кг на 1 кг яєчної маси.
Курсовий проект з дисципліни "Птахівництво і технологія виробництва яєць і м’яса птиці" передбачає: поглиблення теоретичних знань отриманих під час вивчення цього курсу, опрацювання практичних навичок в розробці технологічних проектів і розрахунків. прищеплення студентам вміння користуватись спеціальною літературою. довідковими матеріалами і комп’ютерною технікою.
Кожен студент зобов'язаний самостійно виконати курсовий проект, в якому подати короткі відомості про сучасний стан розвитку птахівництва в нашій країні, про досягнення науки в цій галузі, дати характеристику відповідному виду птахів виходячи із сучасних найбільш розповсюджених порід, ліній і кросів, описати системи утримання, годівлі, племінної роботи. Зробити технологічні розрахунки, визначивши об’єми виробництва птахівничої продукції, рух поголів’я, витрати і потребу кормів та економічну ефективність впровадження проекту.
РОЗДІЛ 1
Основні вимоги до написання курсового проекту
Загальні положення
1.1 Під час написання курсового проекту студент обов’язково повинен робити посилання на авторів літературних джерел, які досліджували питання, що вивчаються.
1.2 У курсовому проекті необхідно стисло, логічно й аргументовано викладати зміст і результати досліджень, уникати загальних слів, бездоказових тверджень і тавтології.
1.3. Текст курсового проекту повинен бути рукописним, написаний чітким почерком. Дозволяється курсовий проект виконати за допомогою комп’ютера. Потрібно дотримуватися таких параметрів сторінок: ліве поле – 30 мм, праве – 10 мм, верхнє – 20 мм, нижнє – 20 мм.
1.4. Щільність тексту повинна бути однаковою ─ до 30 рядків на сторінці.
1.5. Заголовки структурних частин курсового проекту “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ”…. пишуть великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів пишуть маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Відстань між заголовками та текстом повинна дорівнювати 3....4 інтервалам. Кожну структурну частину КП починати з нової сторінки.
Першою сторінкою курсового проекту є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють по середині нижнього поля сторінки без крапки в кінці.
Зміст, вступ, висновки, список літературних джерел не нумерують.
Номер розділу ставлять після слова “Розділ”, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка пишуть заголовок розділу.
Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. У кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: 2.3 (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.
Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. У кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: 1.3.2. (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту.
Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.
Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати в курсовій роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках курсової роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, малюнок або креслення, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або у додатках.
Ілюстрації позначають словом “Рис.” і нумерують відповідно у межах розділу, за винятком ілюстрацій, показаних у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.
Наприклад: Рис. 1.2. (другий рисунок першого розділу).
Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.
Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках), без врахування номеру розділу. При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) пишуть слова “Продовження таблиці” і вказують номер таблиці, наприклад: Продовження табл. 2.
Формули в курсовому проекті (якщо їх більше одної) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номер формули пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).
Примітки до тексту і таблиць, у яких вказують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова “Примітка” ставлять двокрапку, наприклад: Примітки:
1…………..
2…………..
Якщо примітка одна, то її не нумерують, і після слова “Примітка” ставлять крапку.
Таблиці.
Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і пишуть симетрично до тексту. Назву починають з великої літери. Назву не підкреслюють. Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони самостійні. Таблицю розміщують після першого згадування про неї у тексті, таким чином, щоб її можна було читати без оберту переплетеного блоку курсового проекту або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш (сторінку), назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину над іншою у межах однієї сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головок, в іншому випадку – боковик. Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна замінити лапками, якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами “Те ж”, а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються, не слід. Якщо цифри або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подаються, то ставлять прочерк.
Формули.
Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають із слова “де” без двокрапки.
Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишати не менше одного вільного рядка.
Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (*) і ділення (÷).
Посилання.
При написанні курсового проекту студент повинен давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати, що наводяться, або на ідеях і висновках яких розробляються проблеми, задачі, питання. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити вірогідність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг.
Є декілька форм звернення до літературних джерел:
1. В.П. Коваленко (1987) вважає (стверджує, зробив висновки, встановив і т.д.), що….........
2. Батьківське стадо фазанів утримують у вольєрах (Базиволяк С.М., 2007).
3. Аналізуючи результати досліджень Л.С. Патрєвої (2007),….......
4. В.П.Коваленко, Т.І.Нежлукченко та С.Я.Плоткін [8] розробили нові підходи до контролю селекційних змін в популяціях сільськогосподарських тварин.
5. ………відомо[15], що одним з можливих напрямів інтенсифікації племінного індиківництва є кліткове утримання.
6. Одним з можливих напрямів інтенсифікації племінного індиківництва є кліткове утримання [10].
Посилання на формули курсового проекту вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад “…у формулі (2.1)”.
На нові таблиці КП повинні бути посилання у тексті, при цьому слово “таблиця” в тексті пишуть скорочено, наприклад: “…в табл. 4”.
У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово “дивись”, наприклад: “див. табл. 3”.
Список літературних джерел.
Джерела можна розміщувати в списку одним із таких способів: