Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Список літературних джерел.



МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Для виконання курсового проекту згідно

З модульно-рейтинговою системою навчання

З дисципліни

"Птахівництво і технологія виробництва

яєць і м’яса птахів"

Студентам біолого-технологічного факультету

Освітньо-кваліфікаційного рівня

6.130200 "Технологія виробництва і переробки

продукції тваринництва"

Херсон – 2009


УДК 636.5

 

Розглянуто і рекомендовано до видання засіданням кафедри технології виробництва продукції тваринництва та методичною комісією біолого-технологічного факультету Херсонського державного аграрного університету.

 

Протокол № від " " 2009 року

 

 

ПІДГОТУВАЛИ: Назаренко С.О., кандидат с.-г. наук, доцент

Ведмеденко О.В., кандидат с.-г. наук, доцент

Карпенко О.В., кандидат с.-г. наук, доцент

 

 

РЕЦЕНЗЕНТ: Коваленко В.П., доктор с.-г. наук, професор, член-кореспондент УААН завідувач кафедри генетики та розведення сільськогосподарських тварин

 

Назаренко С.О., Ведмеденко О.В., Карпенко О.В. Методичні рекомендації для виконання курсового проекту згідно з модульно-рейтинговою системою навчання з дисципліни "Птахівництво і технологія виробництва яєць і м’яса птахів" – Херсон. – Ред. Вид. Центр „Колос” ХДАУ. – 2009. – 30 с.

 

 

УДК 636.5

Назаренко С.О., 2009

Ведмеденко О.В., 2009

Карпенко О.В., 2009


ВСТУП

 

За темпами нарощування виробництва продукції сучасне птахівництво в більшості країн світу займає провідне місце серед інших галузей сільськогосподарського виробництва. Птахівництво забезпечує населення цінними дієтичними продуктами харчування (яйця, м’ясо, делікатесна жирна печінка, а промисловість – сировиною для переробки (пух, перо, послід і т.д.).

У загальному світовому балансі м’ясопродуктів доля пташиного м’яса з кожним роком зростає. Близько 70% м’яса птахів одержують за рахунок вирощування бройлерів, іншу частину – за рахунок молодняку курей, качок, індиків, гусей та інших видів, а також дорослих птахів після продуктивного періоду використання.

Удосконалення технології виробництва яєць і м’яса птахів усіх видів передбачає дотримання нормативних параметрів вирощування молодняку і утримування дорослого поголів’я, безвідходної переробки продукції.

Розвиток птахівництва залежить від селекційної роботи, спрямованої на удосконалення продуктивних і племінних якостей, створення нових порід, ліній і кросів усіх видів сільськогосподарських птахів, а також повноцінної і збалансованої годівлі та впровадження нової високоефективної технології. Ведення птахівництва на промисловій основі дає можливість отримувати якісну продукцію з високою ефективністю оплати корму. В добре організованих промислових господарствах від однієї несучки батьківського стада сучасних м'ясних кросів курей вирощують за рік 130-150 голів молодняку, або 300 кг м’яса при затратах корму 1,9 кг на 1 кг приросту живої маси;, від несучки ведучих яєчних кросів курей отримують за рік 300-330 яєць, або 18-20 кг яєчної продукції високої поживності при затратах корму 2,1-2,3 кг на 1 кг яєчної маси.

Курсовий проект з дисципліни "Птахівництво і технологія виробництва яєць і м’яса птиці" передбачає: поглиблення теоретичних знань отриманих під час вивчення цього курсу, опрацювання практичних навичок в розробці технологічних проектів і розрахунків. прищеплення студентам вміння користуватись спеціальною літературою. довідковими матеріалами і комп’ютерною технікою.

Кожен студент зобов'язаний самостійно виконати курсовий проект, в якому подати короткі відомості про сучасний стан розвитку птахівництва в нашій країні, про досягнення науки в цій галузі, дати характеристику відповідному виду птахів виходячи із сучасних найбільш розповсюджених порід, ліній і кросів, описати системи утримання, годівлі, племінної роботи. Зробити технологічні розрахунки, визначивши об’єми виробництва птахівничої продукції, рух поголів’я, витрати і потребу кормів та економічну ефективність впровадження проекту.

РОЗДІЛ 1

Основні вимоги до написання курсового проекту

Загальні положення

1.1 Під час написання курсового проекту студент обов’язково повинен робити посилання на авторів літературних джерел, які досліджували питання, що вивчаються.

1.2 У курсовому проекті необхідно стисло, логічно й аргументовано викладати зміст і результати досліджень, уникати загальних слів, бездоказових тверджень і тавтології.

1.3. Текст курсового проекту повинен бути рукописним, написаний чітким почерком. Дозволяється курсовий проект виконати за допомогою комп’ютера. Потрібно дотримуватися таких параметрів сторінок: ліве поле – 30 мм, праве – 10 мм, верхнє – 20 мм, нижнє – 20 мм.

1.4. Щільність тексту повинна бути однаковою ─ до 30 рядків на сторінці.

1.5. Заголовки структурних частин курсового проекту “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ”…. пишуть великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів пишуть маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Відстань між заголовками та текстом повинна дорівнювати 3....4 інтервалам. Кожну структурну частину КП починати з нової сторінки.

1.6. Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака “№”.

Першою сторінкою курсового проекту є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють по середині нижнього поля сторінки без крапки в кінці.

Зміст, вступ, висновки, список літературних джерел не нумерують.

Номер розділу ставлять після слова “Розділ”, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка пишуть заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. У кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: 2.3 (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. У кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: 1.3.2. (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати в курсовій роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках курсової роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, малюнок або креслення, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або у додатках.

Ілюстрації позначають словом “Рис.” і нумерують відповідно у межах розділу, за винятком ілюстрацій, показаних у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.

Наприклад: Рис. 1.2. (другий рисунок першого розділу).

Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках), без врахування номеру розділу. При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) пишуть слова “Продовження таблиці” і вказують номер таблиці, наприклад: Продовження табл. 2.

Формули в курсовому проекті (якщо їх більше одної) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номер формули пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).

Примітки до тексту і таблиць, у яких вказують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова “Примітка” ставлять двокрапку, наприклад: Примітки:

1…………..

2…………..

Якщо примітка одна, то її не нумерують, і після слова “Примітка” ставлять крапку.

Таблиці.

Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і пишуть симетрично до тексту. Назву починають з великої літери. Назву не підкреслюють. Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони самостійні. Таблицю розміщують після першого згадування про неї у тексті, таким чином, щоб її можна було читати без оберту переплетеного блоку курсового проекту або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш (сторінку), назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину над іншою у межах однієї сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головок, в іншому випадку – боковик. Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна замінити лапками, якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами “Те ж”, а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються, не слід. Якщо цифри або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подаються, то ставлять прочерк.

Формули.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають із слова “де” без двокрапки.

Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишати не менше одного вільного рядка.

Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (*) і ділення (÷).

Посилання.

При написанні курсового проекту студент повинен давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати, що наводяться, або на ідеях і висновках яких розробляються проблеми, задачі, питання. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити вірогідність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг.

Є декілька форм звернення до літературних джерел:

1. В.П. Коваленко (1987) вважає (стверджує, зробив висновки, встановив і т.д.), що….........

2. Батьківське стадо фазанів утримують у вольєрах (Базиволяк С.М., 2007).

3. Аналізуючи результати досліджень Л.С. Патрєвої (2007),….......

4. В.П.Коваленко, Т.І.Нежлукченко та С.Я.Плоткін [8] розробили нові підходи до контролю селекційних змін в популяціях сільськогосподарських тварин.

5. ………відомо[15], що одним з можливих напрямів інтенсифікації племінного індиківництва є кліткове утримання.

6. Одним з можливих напрямів інтенсифікації племінного індиківництва є кліткове утримання [10].

Посилання на формули курсового проекту вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад “…у формулі (2.1)”.

На нові таблиці КП повинні бути посилання у тексті, при цьому слово “таблиця” в тексті пишуть скорочено, наприклад: “…в табл. 4”.

У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово “дивись”, наприклад: “див. табл. 3”.

Список літературних джерел.

Джерела можна розміщувати в списку одним із таких способів:

ü у порядку появи посилань у тексті;

ü в алфавітному порядку прізвищ перших авторів;

ü хронологічному за роками.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.