ОТРУЙНІ РОСЛИНИ РОКИТНЯНЩИНИ. ПРОФІЛАКТИКА РОСЛИННИХ ОТРУЄНЬ

Отруйні рослини– умовно відок­ремлена й штучно обмежена група рослин, які призводять до отруєння тобто викликають хворобу чи смерть людини і тварин. Їх вивченням займається фітотоксикологія. За клінічною картиною отруєння людей і тварин токсичні рослини поділяють на такі групи:

1. Рослини, що спричиняють появу переважно симптомів ураження центральної нервової системи (ЦНС):

· Рослини, що спричиняють збудження ЦНС (блекота чорна, дурман звичайний, омег водяний);

· Рослини, що спричиняють збудження ЦНС і водночас діють на серце, травний тракт, нирки (калюжниця болотна, жовтець);

· Рослини, що спричиняють пригнічення і параліч ЦНС (болиголов плямистий, хвощ польовий, чистотіл великий);

· Рослини, що спричиняють пригнічення і параліч ЦНС і водночас діють на травний тракт (хвилівник звичайний).

2. Рослини, що спричиняють переважно ураження шлунково-кишкового тракту (переступень білий, молочаї, мильнянка, паслін солодко-гіркий).

3. Рослини, що спричиняють переважно ураження серця (бруслина бородавчаста, горицвіт весняний, конвалія травнева).

За тяжкістю наслідків дії отруйних речовин рослини поділяють на смертельно-отруйні: дурман звичайний, чемериця біла і чорна, переступень білий, аконіт, вовчі ягоди звичайні, болиголов плямистий, та помірно отруйні рослини, серед яких на території нашого району поширені: паслін чорний, мак дикий, мак снодійний, сокирки польові, орлики звичайні, анемони дібровна, жовтецева та лісова, омег водяний, хвилівник звичайний, бересклет європейський, крушина ламка, калюжниця болотна, жовтець, хвощ польовий, чистотіл звичайний, омела біла, пижмо звичайне, конвалія звичайна, купина

запашна, плющ звичайний, а також слід врахувати отруйні кімнатні рослини: олеандр звичайний, цикламен європейський, фіалку альпійську. Також рослини поділяють на безумовно отруйні та умовно отруйні.

2.1. Отруйні рослини Рокитнянщини та їх хімічний склад

Розглянемо більш детально характеристики та хімічний склад отруйних рослин, які можна зустріти на узбіччях доріг, в лісах, чагарниках, садах, на полях та луках Рокитнянщини. Особлива увага буде акцентуватися на хімічному складі рослин, проте також буде коротко описано зовнішній вигляд, характерні ознаки рослин, а також зазначено місця їх зростання.

Дурман звичайний – однорічна трав’яниста з неприємним запахом рослина родини пасльонових. Росте на засмічених місцях, понад дорогами, у садах та на городах. Усі частини рослини містять гіосціамін, атропін, скополамін, датурин та інші алкалоїди тропанового ряду. В насінні, крім того, є отруйна жирна олія (16-25%), а в листі – ефірна олія.

Явища отруєння: сильний головний біль, сухість у роті, нервове збудження, психічні розлади.

Вовчі ягоди звичайні– кущ родини тимелейових, заввишки 40 - 120 см. Росте поодиноко у хвойних (переважно ялинових), листяних і мішаних лісах, по долинах річок, на вирубках і гарі. Кора і насіння містять оксикумарин дафнін, смолисту отруйну речовину мезерин (токсична смолиста речовина, що має сильну подразнюючу дію

На шкіру та слизові оболонки), умбеліферон, дафнетин і фенол-карбонову кислоту. В насінні є невелика кількість алкалоїдів. Отруйні всі частини рослини, але особливо небезпечні ягоди: смертельна доза для людини – всього 10-15 штук. При отруєнні ягодами спочатку виникає відчуття дряпання і печіння в роті і гортані, потім з’являються болі в шлунку, спрага, нудота, блювота, посилюється слинотеча. Трохи пізніше починається пронос з кров’ю, з’являються запаморочення, різка слабкість. Артеріальний тиск знижується, виникають судоми, потерпілий втрачає свідомість. Смерть може наступити від гострої серцевої недостатності.

Переступень білий – багаторічна трав’яниста шорстко-опушена рослина родини гарбузових. Росте по чагарниках, у лісах, біля парканів. Коріння рослини містить алкалоїд бріоніцин, лікозиди: бріонін, бріонідин, бріонол, бріозид, бреїн, бріонолову кислоту, олеїнову, пальмітинову та інші (всього 23) вільні жирні кислоти, ефірну олію, гіркі речовини – кукурбітацини В, D, E, F та інші.

Виявляє сильну подразнюючу дію на шлунково-кишковий тракт, нирки, викликає блювання, кольки. Спостерігається збудження, судоми з наступним паралічем центральної нервової системи.

Аконіт – багаторічна трав’яниста рослина родини жовтецевих. Коренебульби містять алкалоїди, органічні кислоти, кумарини, крохмаль. До складу алкалоїдів входять отруйний аконітин, аконіфін, ацетилзонгорин, ацетилзонгорамін, ацетилнапелін, зонгорин, зонгорамін, ізоболдин, караколін, караколідин, неолін, норзонгорин, напелін, феніл-β-нафтиламін. У надземній частині виявлено алкалоїди, флавоноїди, тощо. Аконіт – смертельно отруйна рослина! Цвіте Аконіт у серпні, нектар

і пилок отруйні для бджіл, а мед – для людей.

Чемериця біла – багаторічна трав’яниста, з товстим коротким кореневищем рослина родини Лілійних. Найбільш токсичною частиною чемериці є її м’ясисте кореневище, яке депонує низку різних видів алкалоїдів: вератридинн, протовератрин, цевадин, ґермерин, ґермін, рубієрвін, ізорубієрвін та ін. Листя, стебла і квіти містять значно менші концентрації токсинів, проте, можуть

спричинити сильне отруєння. Чемериця діє на нервову систему людини, спричиняючи блокаду передачі нервових імпульсів, зупинку дихання та серцебиття. Симптоми отруєння проявляються впродовж кількох годин після вживання чемериці – це нудота, блювота, розкоординація рухів (людина наче п’яна), параліч і смерть.

Мак дикий - однорічна трав'яниста, відстовбурчено-волосиста рослина родини макових. Квітки містять алкалоїди (коптизин, Радин, реагенін, хлорид N-метилстилопіну, глауцин та ін.), вітамін С, антоціани, пектин, смолисті речовини та солі заліза і магнію. Найотрутніша частина – головки, які містять алкалоїди (коптизин, реадин, сангвінарин, папаверрубіни), токоферол (вітамін Е), вищі жирні кислоти (пальмітинова, стеаринова, лінолева).

Купина запашна - багаторічна трав'яниста рослина родини Холодкові. Зустрічається в сухих хвойних і березових лісах, а також серед чагарників. Всі частини рослини містять алкалоїди і у свіжому вигляді викликають блювоту. Крім алкалоїдів, у кореневищах містяться цукри, крохмаль, вітаміни. Симптоми отруєння ягодами купени: болі в животі, нудота, блювання, пронос.

Мак снодійний - однорічна трав’яниста рослина родини макових. Вся рослина містить 26 алкалоїдів ізохінолінової структури головними з яких є морфін, кодеїн, папаверин; а також тритерпеновий спирт циклолауденол, мезонін, β-ситрстерин та органічні кислоти (хелідонова, оксицинхонінова, кавова, ванілінова, n-кумарова, меконова та інші).

Сокирки польові - однорічна трав’яниста рослина родини жовтецевих. Стебло прямостояче, 20-60 см. заввишки. Листки чергові, багаторазово розсічені. Квітки неправильні, оцвітина може бути яскраво-фіолетовою, білою або рожевою. Ростуть як бур’ян на посівах, біля доріг, у лісосмугах. Трава містить алкалоїд калькатрипін, флавоноїди (кверцетин, кемпферол, ізорамнетин). У кватках є алкалоїди калькатрипін, магнофлорин, делькозин, антоціановий глікозид дельфінін, флавоноїди, маніт, аконітова кислота. Вцілому трава малотоксична, особливо отруйне – насіння, воно містить до 1% алкалоїдів (дельсонін, делькозин, лікоктонін, консолідін), жирну олію (до 28 %). Алкалоїди насіння виявляють курареподібну дію, тобто паралізують дихальний центр і впливають на роботу серця.

Орлики звичайні - однорічна трав’яниста рослина родини жовтецевих. Трава містить алкалоїди, ціаногенні сполуки й аскорбінову кислоту (у свіжому листі). Симптоми отруєння - порушення функцiї серцево-судинної системи, пригнiчення дiяльностi центральної нервової системи.

Анемона лісова - багаторічна кореневищна трав’яниста рослина родини жовтецевих. У надземній частині рослини виявлені сапоніни, протоанемонін, аскорбінову кислоту, флавоноїди, органічні кислоти, сліди алкалоїдів. Сапоніни та протоанемоніни є і у кореневищах.

Уся рослина анемони жовтецевої містить камфору і глікозид ранункулін. Наземна частина анемони дібровної містить сапоніни, пртоанемоніни і хелідонову кислоту.

Паслін чорний – однорічна трав’яниста родини пасльонових. Зустрічається на забур’янених місцях. Трава пасльону чорного містить глікоалкалоїди (солацеїн, соланеїн), алкалоїд соланін, рутин, аспарагін, солангустин, ситостерин, дубильні речовини, сапоніни

, лимонну кислоту, вітамін С і каротин. У зрілих плодах є дубильні речовини, антоціани, вітамін С, органічні кислоти й цукри. Недозрілі плоди – отруйні. Рослина має лікарське значення.

Омег водяний – багаторічна трав’яниста болотна або водяна рослина родини зонтичних. У плодах омегу водяного є смоли, до складу яких входить енантотоксин, воскові речовини, близько 20% жирної олії, галактани, маналін, андрол, фенадрол, 1 – 2,5 % леткої олії, яка на 80% складається з феландрену. Використовується у медицині для виготовлення препаратів. Усі частини рослини отруйні.

Хвилівник звичайний багаторічна трав’яниста рослина родини хвилівникових. Має неприємний запах. Росте в лісах, серед чагарників, по балках, у садах. Коріння хвилівника містить алкалоїди магнофлорин і аристолохін, ситостерин, багатоядерні ароматичні сполуки: аристолохієву кислоту, дві невідомі кислоти (близькі до аристолохієвої кислоти) і два їхні метилові

ефіри. У траві хвилівника є алкалоїд аристолохін, аристолохієва кислота, фенолкарбонові кислоти і їхні похідні, флавоніди, пініт та інші речовини. Всі частини рослини містять ефірну олію.

Бересклет європейський (бруслина) – кущова або дерев’яниста рослина роду бересклет родини бересклетові. Листя містять трітерпеноїди, фітостероіди, деякі алкалоїди та біофлаваноїди. У гілках виявлений еволін, що відноситься до групи алкалоїдів. У плодах є каротиноїди, триацетин. У насінні знайдені сесквітерпеноіди, стероїди, полісахариди, вищі жирні кислоти, глікозиди. Гутаперча міститься у всіх частинах рослини, але в різній концентрації.

Крушина ламка – розгалужений кущ або невелике дерево родини жостерових. Має червоно-буру кору, листки чергові, еліптичні або яйцевидні. Квітки дрібні, п’ятипелюсткові. Трапляється у лісах і між чагарниками, на вологих луках, на берегах боліт, річок та озер. Кора крушини містить антраглікозиди (8%), геніни, вільні антраноли, тритерпенові глікозиди, смолисті речовини та сліди дубильних речовин. Головним глікозидом свіжозібраної сировини є франгулорозид, який в процесі сушіння і зберігання окислюється до франгуліну.

Калюжниця болотна – багаторічна трав’яниста рослина родини жовтецевих. Стебло м’ясисте, прямостояче або висхідне, просте або розгалужене вгорі, 15-20 см. заввишки. Листки розміщені почергово, темно-зелені. Нижні – великі, серцевидні. Середні і верхні – менші. У надземній частині рослини є сапоніни, дубильні речовини (8,1%), анемонін, флавоноїди, аскорбінова кислота, каротин, незначна кількість алкалоїдів. Використовується в народній медицині та в гомеопатії.

Болиголов плямистий – дворічна трав’яниста, майже гола рослина родини селерових (зонтичних). Стебло прямостояче, дуже розгалужене, порожнисте, сизого кольору, знизу з червоно-бурими плямами, 50-200 см. заввишки, на якому знаходяться дрібні білі квітки, зібрані в зонтики. Листки широко трикутні. Росте на лісових галявинах, луках, засмічених місцях. У насінні і траві болиголова плямистого є алкалоїди коніїн, метил-коніїн, конгідрин, коніцеїн, псевдоконгідрин. У листках, крім того, виявлено алкалоїди (0,1%), ефірну олію (0,08%), кавову кислоту, а у квітках – кверцетин і кемпферол. В народній медицині, зокрема його вживають як болеутамувальний, протисудомний і кровоспинний засіб. Ця рослина смертельно отруйна! При перших ознаках отруєння необхідно негайно викликати лікаря і надати першу допомогу.

До наведеного переліку слід додати такі всім відомі рослини як конвалія звичайна, фізаліс звичайний, омела біла, чистотіл звичайний, пижмо звичайне, молочай степовий, площ звичайний, самшит вічнозелений, ясень звичайний, бузок звичайний, які дуже поширені і тому звичні нам рослини, але при контакті з якими необхідно дотримуватися деяких правил, аби уникнути неприємних симптомів отруєння.

2.2.Ознаки отруєння рослинами та профілактика отруєнь

Гострі отруєння рослинами стаються звичайно в теплу пору року серед людей, які вживають незнайомі рослини в їжу, або серед дітей, що відпочивають в літніх таборах, на дачах. Інколи гострі отруєння рослинами можуть виникати під час самолікування, коли люди вживають екстракти, відвари трав. Деякі отруйні рослини спричиняють сильні опіки шкіри, слизової оболонки та алергічні реакції при контакті з ними. Ознаки отруєння можуть бути різними, залежно від дії наявних у рослині токсинів. Основними ознаками отруєння є порушення дихання, свідомості, серцевої діяльності, блювання, пронос, біль у животі, різка зміна температури та інші.

Уникнути неприємних наслідків отруєння можна, якщо дотримуватись правил профілактики отруєнь рослинами, яка полягає в наступному:

Ø обходити стороною невідомі рослини;

Ø не вживати невідомі рослини в їжу;

Ø не дозволяти дітям самостійно збирати ягоди;

Ø не вживати екстракти трав, що виготовлені без погодження з лікарем;

Ø не збільшувати самостійно дозу екстрактів та відварів, призначених лікарем;

Ø якщо ви відправляєтесь в подорож, не забудьте захопити з собою аптечку першої допомоги.

Якщо отруєння все ж сталося, необхідно бути готовим надати потерпілому першу медичну допомогу. Отруєння виявляють за такими ознаками:

Ø Отрути рослинного походження сильно пошкоджують органи травлення.

Ø Симптоми отруєння появляються через 1-2 години.

Ø Виникають нудота, блювота, пронос.

Ø Сильне зневоднення організму викликає загальну слабкість.

Перша допомога при більшості отруєнь рослинами полягає у швидкому видаленні вмісту шлунково-кишкового тракту (промивання, введення послаблюючих речовин), приймання всередину речовин, що адсорбують, осаджують (дубильні речовини), окислюють (перманганат калію), нейтралізують (сода, кислі рідини) отрути. Водночас бажано встановити причини отруєння. Подальше лікування має проводитися кваліфікованими медичними працівниками.

Схема надання першої допомоги:

Ø негайно викличте лікаря;

Ø промийте постраждалому шлунок: дайте випити 5-6 стаканів теплої води, натисніть на корінь язика і викличте блювання (повторити процедуру декілька разів);

Ø дайте випити міцного несолодкого чаю;

Ø при проносі – поставте клізму;

Ø дайте прийняти активований вугіль (4-5 таблеток);

Ø якщо блювання у потерпілого проходить мимоволі, а він непритомний, поверніть його голову набік, слідкуйте, щоб блювотні маси не потрапили у дихальні шляхи (вчасно видаляйте їх з ротової порожнини).

Дуже важливо вчасно і якісно надати першу допомогу – це виводить з організму частину токсинів, дає час для прибуття медиків, і часто навіть відіграє вирішальну роль у порятунку життя людини.

ВИСНОВКИ

На території Рокитнянського району досить часто трапляються рослини, які мають у своєму складі отруйні речовини, які становлять потенційну небезпеку для людей і не тільки (особливо у весняно-літній період). Тому дуже важливо дізнатися більше про ці речовини, про рослини, в яких вони можуть накопичуватись та про способи профілактики отруєнь рослинами.

У науковій літературі можна зустріти чимало версій визначення поняття «отрута», які загалом подібні між собою і ще раз переконливо доводять, що токсичні речовини дуже небезпечні.

Практичне значення цієї курсової роботи виявляється у поширенні знань про отруйні рослини, їх хімічний склад, конкретизації і докладному описі небезпечності отруйних речовин, виокремленні тих отруйних рослин, які належать до флори Рокитнянщини.

Охорона і раціональне використання всього різноманіття отруйних рослин (водночас з підвищенням екологічної культури, валеологічної¹ освіти населення) є досить актуальними і мають важливе народногосподарське значення, адже багато отруйних рослин мають і лікарське значення. Разом з тим не слід контактувати з тими рослинами, про які недостатньо добре знаєш.

Нарешті можна зробити загальний висновок: яка б не була ситуація, яку проблему ми б не розглядали, що б не аналізували, одними з ключових факторів є знання і досвід. В даному випадку це знання про отруйні речовини в рослинах, дію цих речовин та знання про самі рослини, які спираються на досвід не одного покоління, на клопітку працю багатьох дослідників.

________________

¹ - безперервний процес навчання, виховання та розвиток здоров’я людини.

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

1. Гадаскина И. Д., Толоконцев Н. А. Яды – вчера и сегодня: Очерки по истории ядов, 1988. С 20, 48, 73.

2. Гродзінський А. М. Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник,

1992. С. 32, 41, 65, 90, 145, 192, 222, 259, 261, 309, 310, 323, 329, 443, 462.

3. Трахтенберг І. М. Книга про отрути та отруєння, с. 23.

4. Баранчикова Л. Осторожно: ядовитые растения! //Биология в школе. – 2008. C. 51-57.

5. 3. Лисайчук О. Небезпечні сусіди - отруйні рослини //Надзвичайна ситуація. - 2007. - № 5. - C. 62-63.

6. Мироненко І. Небезпечні дарунки спекотного літа //Надзвичайна ситуація. - 2008. - № 7. - C. 52-54.

7. http://duymovochka-dnz.at.ua/load/otruennja_organizmu_gribami_ta_roslinami/1-1-0-15.

8. http://modernlib.ru/books/gadaskina_i/yadi_vchera_i_segodnya_ocherki_po_istorii_yadov/read_1.

9. http://kuncevo.ucoz.ru/load/persha_dopomoga/persha_dopomoga_pri_otruenni/27-1-0-327.

10. https://ru.wikipedia.org/wiki/Бересклет_европейский.

11. https://uk.wikipedia.org/wiki/Алкалоїди.

12. https://uk.wikipedia.org/wiki/Глікозиди.

13. https://uk.wikipedia.org/wiki/Отруйна_рослина.

14. http://medved.kiev.ua/arhiv_mg/stat_99/99_2_1.htm.

15. http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/3144/otrujni-roslini.

16. http://aptechka.rv.ua/medychni-statti/chym-nebezpechni-otrujni-yahody-i-yak-jih-rozpiznaty.

Поиск по сайту: