7. Список використаної літератури......................................................................28
Вступ
Форелівництво — один з перспективних напрямів рибництва. Форель розводять у багатьох країнах світу. Об'єктами розведення є райдужна форель (Salmo gairdneri Rich.), сталевоголовий лосось (S. gairdneri gairdneri Rich.) і струмкова форель (S. trutta m. fario L.).
Основний об'єкт форелівництва у нашій країні — райдужна форель. Цей вид легко пристосовується до умов навколишнього середовища. Може витримувати температуру від близької до нуля до 27 °C,але оптимальною температурою є 15—18 °С. Оптимальна концентрація кисню 9— 11 мг/л. Райдужна форель активно освоює природну кормову базу і швидко росте завдяки доброму засвоєнню кормів.
Одним з актуальних напрямів подальшого розвитку форелівництва є введення нових об'єктів. Таким перспективним об'єктом є форель камлоопс (Salmo giardneri camloos lord). Це підвид райдужної форелі нереститься восени і швидко росте.
З 1982 р. зцією фореллю працюють і в СНД. Результати свідчать, що ці риби нерестяться на 1,5-2 міс раніше від райдужної форелі, плодючість самок на 25-30 % вища, але розміри ікри менші. Привертає увагу швидкий ріст і життєздатність цьогорічок, річняків та інших вікових груп цих риб. Так, темп росту мальків і цьогорічок форелі камлоопс вищий у два рази, річняків і дволіток - у 2-2,5 раза. Комбіноване вирощування двох форм форелі дає змогу одержати товарну масу форелі камлоопс за 12—14 міс, що на 5-6 міс швидше, ніж при вирощуванні райдужної форелі у монокультурі. Цим можна підвищити ритмічність роботи господарств, зменшити витрати на виробництво товарної продукції, поліпшити експлуатацію обладнання, технологія відтворення і вирощування форелі камлоопс подібна до технології вирощування райдужної форелі. Значний інтерес представляє також форель Дональдсона, для якої характерний високий темп росту і висока плодючість.
Басейнові господарства, їх характеристика
Басейнові рибницькі господарства мають такі переваги порівняно із садковими: можна регулювати умови утримання, інтенсивність і характер водообміну та створювати сприятливий температурний і гідрохімічний режими для вирощуваної риби; можна цілорічно вирощувати товарну продукцію; можлива повна механізація і автоматизація рибницьких процесів; є умови для очистки води і зворотної системи водопостачання; можливий надійний контроль за утриманням риби.
Для будівництва басейнів використовують дерево, метал, скловолокно, бетон чи пластмаси. Розрізняють такі типи басейнів: круглі, прямокутні, вертикальні (силоси). Вони можуть знаходитись на відкритому майданчику чи в закритому приміщенні, але краще розміщувати їх у закритих приміщеннях, оскільки при цьому легше створювати необхідні умови для риби. Кожний з типів має свої переваги і недоліки. Так, круглі басейни кращі, ніж прямокутні, тому що в них немає мертвих зон, де нагромаджуються продукти обміну і нез'їдений корм. Перевага прямокутних басейнів полягає в ефективному використанні корисної площі. Значно економиться корисна площа при будівництві рибоводних силосних місткостей, застосування яких дозволяє значно збільшити об'єм води на обмеженій площі. Висота силосів може досягати кількох метрів. Їх можна споруджувати на відкритому повітрі та в приміщенні. Вони мають форму циліндра з конічною основою, де осідає бруд. Випускання осаду, а також вилов риби здійснюються через донний трубопровід. Рибоводні силосні місткості можна виготовляти з сталі, алюмінію, скловолокна і пластмаси для вирощування в них форелі, коропа, рослиноїдних риб і тиляпій.
При басейновому вирощуванні застосовують високу щільність посадки і годівлю повноцінними комбікормами. Продукти життєдіяльності риб і залишки корму виносяться з басейну течією води. Ефективність вирощування риби визначається інтенсивністю водообміну і якістю води. Водопостачання здійснюється механічно, тому потрібні водозабирні споруди, насосна станція, водоподаючі та скидні канали, а також великі споруди для очистки води, використаної басейновим рибницьким господарством. В таких господарствах краще створювати оборотне водопостачання. Є промислові рибницькі підприємства, які використовують воду 10 разів, тобто надходження свіжої води становить всього 10 % від загального водообміну. Циркуляція води з одночасним збагаченням її киснем забезпечується роботою ерліфтів, при цьому кожний басейн має самостійну циркуляційну систему, що запобігає поширенню епізоотій.
Хоча витрати на спорудження циркуляційних установок можуть бути у два рази більші, ніж проточних, будівництво їх виправдане, оскільки при такому водозабезпеченні досягається раціональне використання води і з'являється можливість регулювання і контролю умов навколишнього середовища.
Досвід експлуатації басейнових господарств у нашій країні свідчить про високу їх ефективність. Вихід товарного коропа з 1 м2 площі басейну перевищує 100 кг, форелі — 200—230, канального сома 150—200 кг.