Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Басейнові господарства, їх характеристика



Міністерство аграрної політики України

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій

Імені С.З. Гжицького

Біолого - технологічний факультет

Кафедра водних біоресурсів

КУРСОВА РОБОТА

З ІНДУСТРІАЛЬНОГО РИБНИЦТВА

НА ТЕМУ

Технологія вирощування риби у басейнах

Виконав:

 

 

Перевірив: доцент кафедри водних біоресурсів

Лобойко Ю.В.

Львів-2014

План

Вступ.........................................................................................................................3

1. Басейнові господарства, їх характеристика......................................................4

2. Технологічні основи вирощування лососевих риб..........................................6

3. Біологія райдужної форелі................................................................................18

4. Характеристика господарства..........................................................................20

5. Основні технологічні процеси штучного

відтворення райдужної форелі у господарстві..................................................22

6. Висновки............................................................................................................26

7. Список використаної літератури......................................................................28

 

 

Вступ

Форелівництво — один з перспективних напрямів риб­ництва. Форель розводять у багатьох країнах світу. Об'єк­тами розведення є райдужна форель (Salmo gairdneri Rich.), сталевоголовий лосось (S. gairdneri gairdneri Rich.) і струмкова форель (S. trutta m. fario L.).

Основний об'єкт форелівництва у нашій країні — рай­дужна форель. Цей вид легко пристосовується до умов на­вколишнього середовища. Може витримувати температуру від близької до нуля до 27 °C,але оптимальною темпера­турою є 15—18 °С. Оптимальна концентрація кисню 9— 11 мг/л. Райдужна форель активно освоює природну кор­мову базу і швидко росте завдяки доброму засвоєнню кор­мів.

Одним з актуальних напрямів подальшого розвитку фо­релівництва є введення нових об'єктів. Таким перспектив­ним об'єктом є форель камлоопс (Salmo giardneri camloos lord). Це підвид райдужної форелі нереститься восени і швидко росте.

З 1982 р. зцією фореллю працюють і в СНД. Результа­ти свідчать, що ці риби нерестяться на 1,5-2 міс раніше від райдужної форелі, плодючість самок на 25-30 % ви­ща, але розміри ікри менші. Привертає увагу швидкий ріст і життєздатність цьогорічок, річняків та інших вікових груп цих риб. Так, темп росту мальків і цьогорічок форелі камлоопс вищий у два рази, річняків і дволіток - у 2-2,5 раза. Комбіноване вирощування двох форм форелі дає змогу одержати товарну масу форелі камлоопс за 12—14 міс, що на 5-6 міс швидше, ніж при вирощуванні райдужної форелі у монокультурі. Цим можна підвищити ритмічність роботи господарств, зменшити витрати на виробництво товарної продукції, поліпшити експлуатацію обладнання, технологія відтворення і вирощування форелі камлоопс подібна до технології вирощування райдужної форелі. Знач­ний інтерес представляє також форель Дональдсона, для якої характерний високий темп росту і висока плодючість.

Басейнові господарства, їх характеристика

Басейнові рибницькі господарства мають такі переваги порівняно із садковими: можна регулювати умови утриман­ня, інтенсивність і характер водообміну та створювати сприятливий температурний і гідрохімічний режими для ви­рощуваної риби; можна цілорічно вирощувати товарну продукцію; можлива повна механізація і автоматизація риб­ницьких процесів; є умови для очистки води і зворотної системи водопостачання; можливий надійний контроль за утриманням риби.

Для будівництва басейнів використовують дерево, ме­тал, скловолокно, бетон чи пластмаси. Розрізняють такі ти­пи басейнів: круглі, прямокутні, вертикальні (силоси). Во­ни можуть знаходитись на відкритому майданчику чи в за­критому приміщенні, але краще розміщувати їх у закритих приміщеннях, оскільки при цьому легше створювати необ­хідні умови для риби. Кожний з типів має свої переваги і недоліки. Так, круглі басейни кращі, ніж прямокутні, тому що в них немає мертвих зон, де нагромаджуються продук­ти обміну і нез'їдений корм. Перевага прямокутних басей­нів полягає в ефективному використанні корисної площі. Значно економиться корисна площа при будівництві рибоводних силосних місткостей, застосування яких дозволяє значно збільшити об'єм води на обмеженій площі. Висота силосів може досягати кількох метрів. Їх можна споруджу­вати на відкритому повітрі та в приміщенні. Вони мають форму циліндра з конічною основою, де осідає бруд. Ви­пускання осаду, а також вилов риби здійснюються через донний трубопровід. Рибоводні силосні місткості можна ви­готовляти з сталі, алюмінію, скловолокна і пластмаси для вирощування в них форелі, коропа, рослиноїдних риб і тиляпій.

При басейновому вирощуванні застосовують високу щільність посадки і годівлю повноцінними комбікормами. Продукти життєдіяльності риб і залишки корму виносяться з басейну течією води. Ефективність вирощування риби ви­значається інтенсивністю водообміну і якістю води. Водо­постачання здійснюється механічно, тому потрібні водозабирні споруди, насосна станція, водоподаючі та скидні канали, а також великі споруди для очистки води, викорис­таної басейновим рибницьким господарством. В таких гос­подарствах краще створювати оборотне водопостачання. Є промислові рибницькі підприємства, які використовують воду 10 разів, тобто надходження свіжої води становить всього 10 % від загального водообміну. Циркуляція води з одночасним збагаченням її киснем забезпечується роботою ерліфтів, при цьому кожний басейн має самостійну цирку­ляційну систему, що запобігає поширенню епізоотій.

Хоча витрати на спорудження циркуляційних установок можуть бути у два рази більші, ніж проточних, будів­ництво їх виправдане, оскільки при такому водозабезпеченні досягається раціональне використання води і з'являється можливість регулювання і контролю умов навко­лишнього середовища.

Досвід експлуатації басейнових господарств у нашій країні свідчить про високу їх ефективність. Вихід товарного коропа з 1 м2 площі басейну перевищує 100 кг, форелі — 200—230, канального сома 150—200 кг.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.