Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Понятійно-термінологічний апарат теми дослідження



 

Основа функціонування будь-якого підприємства – виробнича діяльність, яка разом із фінансовою та маркетинговою діяльністю забезпечує досягнення його цілей.

Під виробничою діяльністю розуміють сукупність цілеспрямованих процесів, що здійснюються людьми за допомогою засобів праці чи природних процесів, у результаті яких предмети праці перетворюються в готову продукцію, змінюючи при цьому свій склад, стан, форму та отримуючи певні нові властивості.

Структурними елементами виробничого процесу є доцільна діяльність (або сама праця), предмети праці і засоби праці. Доцільна діяльність здійснюється самою людиною, яка витрачає нервово-м’язову енергію для виконання різних механічних рухів, спостереження і контролю за впливом знарядь праці на предмети праці. Предмети праці визначаються конструкцією продукції, що випускається виробничою системою. До засобів праці належать виробниче устаткування, машини та обладнання, інструменти та інші засоби, за допомогою яких робітник здійснює вплив на предмети праці.

Виробнича діяльність – комплексний процес. Він складається із виробництва – процесу виготовлення кінцевої продукції та діяльності із обслуговування виробництва (енергетичне забезпечення, ремонтне, інструментальне, транспортне, складське обслуговування тощо) [11. c.11].

Виробництво не може бути не організованим, без цього воно розпадеться і перестане існувати. Тому організація виробництва – це невід’ємна складова будь-якої системи, і є такою ж змінною, як і розвиток системи.

Організація виробництва означає внутрішнє упорядкування й координування всіх елементів і ресурсів виробництва, як єдиного цілого, спрямованих на ефективне господарювання і досягнення позитивного результату в діяльності підприємства. Тобто під організацією виробництва розуміється координація й оптимізація в часі і просторі всіх матеріальних, трудових елементів виробництва з метою випуску в певні строки необхідної споживачам продукції з найменшими витратами за умови належної якості й отримання достатнього прибутку від її реалізації для подальшої продуктивної діяльності.

Розглянемо, як різні літературні джерела інтерпретують суть організації виробництва (табл.1.1):

Таблиця 1.1

Назва джерела Пояснення
Економіка та організація виробництва:Підручник/За ред.. В.Г. Герасимчука, А.Е. Розенплентера.-К.:Знання,2007.-678с. [3, c.313]   Організація виробництва - раціональна взаємодія працівників, засобів праці і предметів праці в просторі та часі.
  Організація виробництва: Навч. посібник/В.О. Онищенко, О.В. Редкіна, А.С. Старовірець.-К.: Лібра,2008.-336с. [11,c.12] Організація виробництва – це процес упорядкування в просторі й синхронізації в часі науково-дослідних і проектно-конструкторських робіт, освоєння та виготовлення продукції для задоволення потреб споживачів і отримання прибутку.
  Багрова І.В. та ін. Організація виробництва.: Навч. посіб.-К.:ЦНЛ,2005.-248с. [1, c. 10] Організація виробництва – комплекс взаємопов’язаних видів робіт, спрямованих на проектування, побудову, забезпечення функціонування і удосконалення виробничої системи.
Петрович Й.М., Захарчин Г.М. Організація виробництва:Підручник.-Л.:Магнолія плюс, 2004.-398с. [15, c.13] Організація виробництва — це процес виявлення суспільної діяльності, що виникає на основі суспільного розподілу праці.    
  Васильков В.Г. Організація виробництва:Навч. посібник.-К.:КНЕУ, 2003.- 524с. [2, c. 23] Організація виробництва – це координація й оптимізація в часі та просторі всіх матеріальних, трудових елементів виробництва з метою випуску в певні строки необхідної споживачам продукції з найменшими витратами за умов належної якості й отримання достатнього прибутку від її реалізації для подальшої продуктивної діяльності.    
Гриньова В.М., Салун М.М. Організація виробництва:Підручник.-К.: Знання, 2009.-582с.[4, c.15] Організація виробництва – це функція управління підприємством, сутність якої полягає в координації ініціативної самостійної господарської діяльності суб’єктів підприємництва, спрямованої на організацію виробництва, купівлю товарів, надання послуг.  

 

Об’єктивна неминучість організації виникає з того, що виробництво постійно перебуває в стані змін і розвитку, який не може бути хаотичним, оскільки ніколи не приведе до досягнення певного результату і мети діяльності.

Специфічними завданнями організації виробництва продукції є:

- поглиблення спеціалізації, удосконалення форм організації виробництва, швидка переорієнтація виробництва на інші види продукції, забезпечення безперервності і ритмічності виробничого процесу, удосконалення організації процесів праці та виробництва в просторі і часі;

- відповідність асортименту машинного парку, пропорційність виробничих потужностей, оптимальна спеціалізація підприємства, реконструкція і переозброєння підприємства;

- інструментальне та енергетичне обслуговування виробництва, нормування витрат ресурсів, вибір оптимальних систем забезпечення;

- оптимізація експлуатаційних режимів роботи устаткування, раціоналізація методів ремонту і профілактичних робіт, виявлення причин простою та їх усунення;

- визначення рівня незавершеного виробництва, запасів матеріальних ресурсів і готової продукції, організація їх транспортування та збереження;

- організація забезпечення підприємства сировиною, матеріалами в разі зменшення їх запасів та запасів готової продукції;

- створення і освоєння нової продукції та технології, формування якості і забезпечення конкурентоспроможності виробів [11, c. 12].

Організація процесу виробництва на підприємстві охоплює такі етапи (рис.1.1.):

Рис. 1.1. Етапи процесу організації виробництва [5, c.25]

З переходом України на ринкові відносини до організації виробництва висуваються нові вимоги:

– гнучкість, тобто здібність у будь-яку мить перейти на випуск нових видів продукції;

– оптимальність здібність функціонувати з найменшими витратами;

– випуск продукції високої якості і точно у строк.

У процесі виробничої діяльності створюються конкретні матеріальні блага – продукція. Продукція – це матеріальний чи духовний результат цілеспрямованої діяльності людини. Результат праці, що матеріалізований у вигляді закінченого виду продукції і здатний задовольняти певні потреби людини та має певну вартість, називається виробом. Виріб має властивості товару і може виступати його різновидом. Кількість виробів і трудомісткість їх виготовлення впливають на склад і кількість устаткування цехів і дільниць, їх розташування, можливість організації потокового виробництва, тривалість виробничого циклу, розмір незавершеного виробництва, собівартість та інші економічні показники.

Для виготовлення продукції у процесі виробництва залучається матеріальна субстанція, яка називається ресурсами. Тобто ресурси –це сировина, добуті корисні копалини тощо, вироблена з них матеріальна субстанція та інші речі, які використовуються у виробництві та наданні послуг.

Продукція, що виготовляється, протягом певного часу проходить різні стадії технологічного процесу і з огляду на це може бути незавершеним виробництвом, напівфабрикатом чи готовим для споживання продуктом (виробом) [8, c. 24].

Будь-яка продукція за час свого створення проходить різні етапи і стадії життєвого циклу. Життєвий цикл виробу традиційно складається із наступних етапів, стадій та робіт:

1) науково-дослідні роботи – виконують державні науково-дослідні інститути за держзамовленням або за замовленням великих підприємств. Результат – відкриття або винахід;

2) формування технічного завдання –визначається мета проектно-конструкторських робіт, основні джерела фінансування, основні показники розроблення, терміни виконання окремих робіт та виконавців,порядок контролю та приймання робіт;

3) дослідно-конструкторські роботи, які включають:

- розроблення технічних пропозицій варіантів виробів;

- ескізний проект, після обговорення якого затверджується основний варіант проекту;

- технічний проект –розробляється деталі ескізного проекту, підбираються матеріали, вирішуються основні питання проектування виробу та інше;

- розроблення робочої документації, виготовлення дослідних зразків;

4) технічна та організаційна підготовка виробництва й освоєння випуску продукції, що включає:

- розроблення технологічного маршруту руху деталей;

- проектування та виготовлення нестандартного оснащення, його налагоджування й передачу цехам;

- підготовку організації виробництва: визначення порядку та часу передачі партій виробів, взаємозв’язку між окремими робочими місцями, дільницями та цехами;

- перепідготовку та навчання робочих, інженерно-технічних працівників усіх рівнів виробництва, обслуговування та управління та інше;

5) власне виробництво (найбільш складний та довгостроковий процес);

6) реалізація, яка охоплює зберігання продукції на складах підприємства, транспортування, монтаж продукції у споживача, налагодження продукції, передачу в експлуатацію;

7) експлуатація, яка включає систему сервісного обслуговування, ремонту, модернізації, постачання ресурсів;

8) утилізація, що обов’язково розглядається на етапі проектування, особливо для шкідливих продуктів.

Проте, кожному виду продукції притаманний власний життєвий цикл. При організації виробництва необхідно прагнути до скорочення терміну створення й освоєння випуску продукції і максимально продовжити тривалість її конкурентоспроможного виробництва [18, c. 55].

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.