Поняття загальних положень судового розгляду кримінальних справ.

Поняття, суть і значення стадії судового розгляду кримінальних справ.

Судовий розгляд — це стадія кримінального процесу, в якій суд першої інстанції за активної участі сторін обвинувачення і захисту на підставі повного, всебічного й об'єктивного дослідження обставин кримінальної справи остаточно вирішує питання про винуватість підсудного і його покарання.

Сутність судового розгляду — здійснення правосуддя. Згідно зі ст. 124 Конституції України правосуддя в державі здійснюється виключно судом. Ст. 62 Конституції України визначає, що особа вважається невинуватою і не може бути піддана покаранню, доки її вина не доведена в передбаченому законом порядку і не встановлена обвинувальним вироком суду.

Визнання особи винною у вчиненні злочину та її покарання з застосуванням кримінального закону можливі тільки за вироком суду на основі всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінальної справи в умовах, які виключають вплив на суддів, у гласному судовому розгляді.

Стадія судового розгляду має такі ознаки:

1) судовий розгляд справи і вирішення її по суті є єдиним способом правосуддя у кримінальних справах;

2) вона є основною і визначальною стадією кримінальногопроцесу;

3) у цій стадії виявляються всі принципи кримінального процесу.Стадія судового розгляду має кримінально-правове і кримінально-процесуальне значення.

Кримінально-процесуальне значення стадії судового розгляду полягає в тому, що:

тільки в цій стадії може бути вирішено по суті кримінально-правовий спір між державою (потерпілим) та підсудним;

у разі постановлення обвинувального вироку втрачає чинністьпрезумпція невинуватості;

тільки в ній дістає остаточне вирішення завдання кримінального процесу, зміст якого полягає в забезпеченні правильногозастосування закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, бувпритягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний;

у цій стадії підсумовують всю досудову кримінально-процесуальну діяльність;

стадія судового розгляду виконує контрольні функції щодостадій досудового провадження.

Поняття загальних положень судового розгляду кримінальних справ.

Загальні положення стадії судового розгляду— це встановлені законом (гл. 24 КПК) і обумовлені принципами кримінального процесу правила, що відбивають найважливіші типові властивості цієї стадії і виявляються протягом усього періоду її реалізації.

====1 Незмінність складу суду (ст. 258 КПК) — основне положеннясудового розгляду, згідно з яким у вирішенні кримінальної справипо суті можуть брати участь тільки ті судці, які брали участь у їїрозгляді від початку до кінця.

====2 Безпосередність судового розгляду (ст. 257 КПК) — загальнеположення, згідно з яким на суддів покладено обов'язок вирішуватикримінальну справу не за паперами, наданими органами досудового слідства, а, головним чином, на підставі того, що кожному судді самому безпосередньо доведеться почути, побачити і з'ясувати в судовому засіданні.

Зміст цього положення:

• правильне і справедливе вирішення кримінальної справи можебути забезпечено тільки в тому разі, якщо суддя сприйме інформацію не з чужого голосу, а, насамперед, із джерела відповідноїінформації, тобто з'ясує обставини справи із доказів, отриманих із"перших рук" (при цьому він спостерігає за реакцією допитуваних);

• письмові матеріали досудового слідства мають для судовогорозгляду попередній, допоміжний характер (до того ж учасники інодізмінюють в суді показання, які вони давали під час досудовогослідства).

====3 Усність дослідження доказів (ст. 257 КПК) — це основне положення судового розгляду, сутність якого полягає в тому, що всідокази, які є у кримінальній справі, підлягають усному обговоренню в судовому засіданні. У ст. 257 КПК термін "усність" згаданотільки в назві, а в тексті не розкрито.

Усність дослідження доказів є гарантією дотримання засади безпосередності їх дослідження.

Зміст цього положення полягає в тому, що:

==дослідження обставин справи відбувається шляхом обговорення;

==усі учасники судового розгляду спілкуються із судом усно;

==письмові матеріали обов'язково оголошують.Положення щодо усності дослідження доказів винятків не має.

===4 Межі судового розгляду — основне положення, сутність якогополягає в тому, що суд розглядає і вирішує кримінальну справутільки щодо підсудних і лише в межах пред'явленого на досудовомуслідстві обвинувачення.

Розгляд справи обмежується:

• обвинувальним висновком — у справах публічного і приватно-публічного обвинувачення;

• скаргою потерпілого — у справах приватного обвинувачення.Межі судового розгляду остаточно визначаються в стадії попереднього розгляду справи суддею.

===5 Розпорядок судового засідання (ст. 271 КПК) — це правила судового ритуалу (етикету), призначенням яких є виховання у громадян поваги до суду і забезпечення нормального ходу розгляду кримінальної справи.

Ці правила поділяють на такі, що:

1) вироблені судовою практикою (наприклад, коли судді входятьдо зали судового засідання, всі присутні в ній встають);

2) встановлені кримінально-процесуальним законодавством(наприклад, всі учасники судового розгляду звертаються до суду,дають свої пояснення і роблять заяви стоячи, за винятком тих випадків, коли головуючий дозволив відхилитися від цього правила, —ст. 271 КПК).

33333333. Безпосередність, усність судового розгляду.

Безпосередність судового розгляду (ст. 257 КПК) виявляється в тому, що судді, які розглядають справу й ухвалюють вирок, повинні особисто і безпосередньо в судовому засіданні досліджувати всі докази в справі і на підставі цього дослідження зробити висновок про достовірність доказів, доведеність вчиненого злочину і винності або невинуватості підсудного.

Матеріали попереднього розслідування не можуть бути покладені в основу вироку, якщо вони не перевірені судом у судовому засіданні. Суд що розглядає кримінальну справу, не має права доручити іншому суду провести будь-які судовослідчі дії. Безпосередність судового розгляду зобов'язує суд обґрунтовувати вирок, аргументувати прийняте рішення тільки тими доказами, які були розглянуті і досліджені в ході судового слідства.

Принцип усності(ст. 257 КПК)полягає в тому, що всі докази, які суд мас намір покласти в основу вироку, повинні бути сприйняті судом в усній формі. Суд вислуховує показання підсудних, потерпілих, свідків, експертів, промови і репліки учасників судових дебатів. У випадках, передбачених законом, показання, дані обвинуваченим, свідками і потерпілими на попередньому слідстві і дізнанні, повинні бути оголошені в судовому засіданні. Повинні бути оголошені висновок експерта та інші документи.

44 Незмінність складу суду. Запасний народний засідатель

1. Незмінність складу суду (ст. 258 КПК) — основне положеннясудового розгляду, згідно з яким у вирішенні кримінальної справипо суті можуть брати участь тільки ті судці, які брали участь у їїрозгляді від початку до кінця.

Зміст цього положення полягає утакому:

=розгляд кожної кримінальної справи має бути розпочато і завершено одним і тим самим судом (мета цієї вимоги пов'язана зтим, що судді мають бути "в курсі справи" протягом всього часу їїслухання);

=якщо професійний суддя через тривалу хворобу, заявлення ізадоволення відводу тощо позбавлений можливості продовжуватибрати участь у засіданні, його замінюють іншим суддею і розглядсправи починають із початку;

=попереднє положення поширюється і на народних засідателів.Однак щодо цих учасників з метою економії часу закон у справі,для розгляду якої потрібен значний час, передбачає можливістьвиклику запасного народного засідателя. Він перебуває в залі судового засідання з початку розгляду справи і в разі вибуття народногозасідателя із складу суду заміняє його. Розгляд справи в цьому разіможе бути продовжено лише за умови, що запасний засідатель, якийвступив у справу замість вибулого, не вимагає відновлення судовихдій із початку;

=якщо через нетривалу хворобу, нещасний випадок у сім'ї тощозі складу суду вибуває головуючий, то розгляд справи відкладають;

=порушення положення про незмінність складу суду є безумовною підставою для скасування вироку чи іншого судового рішеннясудом апеляційної інстанції (п. 13 ч. 2 ст. 370 КПК).

4.1 У справі, для розгляду якої необхідно значний час, може бути викликаний запасний народний засідатель. Запасний народний засідатель перебуває в залі судового засідання з початку розгляду справи і в разі вибуття народного засідателя із складу суду заміняє його.

Коли запасний засідатель при цьому не вимагає відновлення судових дій з початку, розгляд справи продовжується.

Розпочинаючи судовий розгляд справи, головуючий має оголосити прізвище запасного народного засідателя для того, щоб учасники процесу мали змогу своєчасно викласти й аргументувати заяву про його відвід, а тим самим забезпечити послідовність процесу і беззаперечне введення його до складу суду і залучення до подальшого розгляду справи без повернення до початкових дій у разі, коли хтось із засідателів вибуває.

Запасний народний засідатель має бути ознайомлений з матеріалами справи і перебувати весь час роботи суду в залі судового засідання, сприймаючи всю процедуру і всі обставини справи.

Факт вибуття і заміни народного засідателя слід відобразити в протоколі судового засідання.

55 в ЗОШИТІ

666 Головуючий в судовому розслідуванні, його права і обов'язки

==1. Головуючим у судовому засіданні є суддя, який головує при колегіальному розгляді справи або розглядає справу одноособово (див. п. 5-а ст. 32 КПК).

==2. Головуючий має рівні права з іншими суддями щодо участі у розгляді й вирішенні справи. Разом з тим він наділений організаційно-розпорядчими повноваженнями - керує судовим засіданням, спрямовує судове слідство на забезпечення здійснення сторонами своїх прав, усуває з судового слідства все, що не стосується розглядуваної справи, забезпечує належний високий рівень судового процесу, забезпечує підтримання порядку в судовому засіданні.

==3. Керування судовим засіданням закон перш за все пов'язує з тим, що головуючий спрямовує судове слідство на забезпечення здійснення сторонами своїх прав. Відповідно до ст. 261 КПК сторона обвинувачення і сторона захисту користуються рівними правами на заявлення відводів і клопотань, подання доказів, участь в їх дослідженні та доведенні їх переконливості, виступ у судових дебатах. Роль головуючого полягає в тому, що він повинен забезпечити сторонам рівні можливості вільно, в спосіб, який вони вибирають, і в тій стадії процесу, де, на їх думку, є потреба втручання, дотримуючись закону, здійснювати свої права.

=Головуючий (як і інші судді) не може переймати на себе вчинення дій, притаманних тільки сторонам, віддавати пріоритет у забезпеченні здійснення прав одній із сторін чи якомусь конкретному учаснику процесу, в інший спосіб проявляти необ'єктивність і упередженість. Він, як і інші судді, однаково уважно повинен ставитись до заяв і клопотань усіх учасників процесу, виявляти належну тактовність при звертанні до прокурора, захисника, підсудного, потерпілого та решти учасників процесу.

=Головуючий також створює необхідні умови для виконання сторонами їхніх процесуальних обов'язків (див. коментар до ст. 161 КПК).

==4. Обов'язок головуючого керувати судовим засіданням та усувати із судового слідства все, що не стосується розглядуваної справи, дає йому право знімати запитання учасників судового розгляду, якщо вони достатньо з'ясовані або явно виходять за межі справи. Запитання і мотиви їх зняття заносяться до протоколу судового засідання.

==5. Головуючий і сам повинен суворо додержуватись норм кримінально-процесуального закону та судової етики. Кожен з учасників процесу вправі висловити заперечення проти дій головуючого, які він вважає такими, що обмежують або порушують його права, свідчать про необ'єктивність чи упередженість головуючого. Кожне таке заперечення має бути зафіксоване в протоколі судового засідання. Заперечення можуть мати значення при перевірці справи в апеляційному чи касаційному порядку.

==6. Здійснюючи свої повноваження, головуючий діє від імені всього складу суду за його згодою. Будь-яке питання, що виникає в ході судового розгляду справи, в тому числі з приводу дій самого головуючого, вирішується всім складом суду, а якщо у зв'язку з діями головуючого йому заявлено відвід - питання вирішується рештою суддів у нарадчій кімнаті (див. коментар до ст. 57, 273 КПК).

==7. Головуючий повинен також забезпечити вільний виклад думок інших суддів у нарадчій кімнаті при розгляді питань, які підлягають вирішенню при постановленні вироку (див. ст. 324 КПК), публічне проголошення вироку чи іншого судового рішення і роз'яснення учасникам судового розгляду справи їхнього права на оскарження цього рішення.

Поиск по сайту: