Конституційне право як галузь права в зарубіжних країнах

Вступ

Навчальний курс "Конституційне право зарубіжних країн", разом з курсами "Теорія держави та права", "Історія держави та. права", "Конституційне право України", складає основу підготовки фахівця-юриста. Конституційне право, сформоване навколо Конституції, є системою правових норм, яка регулює, перш за все, основи устрою суспільства, держави та правове становище людини.

Тривалий час цей курс мав назву "Державне право зарубіжних країн". З позицій сьогодення присутність у назві терміну "конституційне" більшою мірою відповідає проблематиці, яка складає сутність та зміст даної дисципліни. Абсолютна більшість фахівців прихильна до того, що потрібно говорити про конституційне, а не про державне право¹. Термін "державне право", вважає більшість авторів, веде до того, що, з одного боку, виникає можливість значно ширше тлумачити термін "державне право", а з другого — звузити це поняття. Так, у джерелах цієї галузі права можуть міститися норми, що не стосуються конституційного права (норми фінансового, адміністративного, сімейного, цивільного та ін.). Але часто різні терміни несуть в собі один і той самий зміст. Так, у Німеччині йдеться щодо "державного права", а у більшості країн світу (США, Франції, Росії) щодо "конституційного права".

За останні роки видано цілу низку підручників та навчальних посібників з конституційного права, більшість з яких мають аналогічну назву. Див.: Шапо-вал В.М. Конституційне право зарубіжних країн: Підручник — К.: АртЕк, Вищ. шк., 1997. — 264 с; Алебастрова И.А. Конституционное право зарубежных стран. — М.: Юрайт-М., 2001; Арановский К.В. Государственное право зарубежных стран: Учеб. пособие. — М.: Форум-ИНФРА-М, 1999. — 488 с; Конституционное право зарубежных стран: Учебник для вузов / Под общ. ред. В.М. Баглая, Ю.М. Лейбо, Л.М. Энтина - М.: НОРМА-ИНФРА-М, 1999. - 832 с; Мишин АЛ Конституционное право зарубежных стран. — М., 1999; Чиркин В.Е. Конституционое прво зарубежных стран. — М.: Юрист, 1997. — 569 с; Иностранное конституционное право / Под ред. В.В. Маклакова. — М., 1997 та ін.

4_______________________________________________________ ,

Конституційне право, що закріплює Основні принципи та форми організації й функціонування державної влади, тісно торкається реального політичного життя. Істотні зміни в політичному житті нашої країни знайшли своє відображення в корінних змінах щодо трактування та розуміння природи і характеру конституційного права, що автори, виходячи з загальнодемократичної концепції забезпечення та захисту прав людини, критичних оцінок тоталітарних форм організацій державної влади, виклали у цьому посібнику.

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Глава 1. Поняття конституційного права зарубіжних країн

Конституційне право зарубіжних країн розглядається з трьох точок зору — в таких аспектах, як галузь права конкретних держав, як наука і як навчальна дисципліна у системі вищої юридичної Освіти.

Конституційне право як галузь права в зарубіжних країнах

Конституційне право в кожній зарубіжній країні — це основоположна, фундаментальна галузь усієї національної системи права. Як і будь-яка інша галузь права, вона являє собою сукупність конституційно-правових норм, що закріплюють економічну, політичну й соціальну основи держави; права та обов'язки громадян (підданих); форми правління, державного устрою; політичний режим; організацію, компетенцію і порядок діяльності вищих і місцевих органів державної влади й управління; виборче право і виборчу систему. Дані норми установлюються органами вищої державної влади і виражають волю пануючих у суспільстві соціальних верств. Такі правові норми закріплюються в системі конституційних актів і спираються на примусову силу держави.

Визначаючи предмет державного права як галузі в системі національного права, слід звернути увагу на те, що вся сукупність норм державного права розділяється на окремі групи норм — певні правові інститути із стійкою сукупністю однорідних норм, які регулюють конкретний вид суспільних відносин. Це зумовлює структуру державного права як галузі відповідної національної системи права.

Конституційне право як фундаментальна галузь права становить основи адміністративного, фінансового, цивільного, кримінального, екологічного права та ін.

Глава 1

Конституційно-правові відносини, їх предмет і склад. Конституційне право, як і будь-яка галузь національного права, має свій окремий об'єкт регулювання. Це усталена сукупність різноманітних суспільних відносин, які складаються у процесі здійснення державної влади, порядку її формування та взаємодії між законодавчою, виконавчою та судовою гілками влади. Дані відносини набувають правового характеру і перетворюються на конституційно-правові, оскільки вони врегульовані нормами конституційного права.

Суб'єктами конституційних правовідносин вважаються такі учасники соціальних зв'язків у сфері здійснення державної влади, які мають конституційну правосуб'єктність і відповідний правовий статус. Традиційно — це глава держави (президент, монарх, президія представницького органу влади); парламент, його палати, голови палат, депутати; уряд, прем'єр-міністр, міністерства, центральні відомства, міністри; органи конституційного нагляду, Конституційний Суд; місцеві органи влади та управління, муніципалітети; федеральні органи державної влади; громадяни (піддані).

Правовий статус суб'єктів конституційних правовідносин відзначається різноманітністю свого складу і широтою сфер правового регулювання. Насамперед необхідно згадати конституційні правовідносини, що складаються між центральними органами державної влади, наприклад між главою держави і парламентом, парламентом і урядом, між главою держави та урядом у випадках контрасигнатури прем'єром чи міністрами актів монарха чи президента; між главою держави, парламентом і урядом, з одного боку, та органами конституційного нагляду — з другого, у порядку опротестування останніми нормативно-правових актів, прийнятих згаданими центральними органами влади.

Значна кількість конституційних правовідносин існує у федеративних державах між союзом в особі його органів державної влади та окремими суб'єктами федерації, між окремими членами федерації тощо. Між центральними органами державної влади та муніципалітетами конституційні правовідносини складаються через здійснення "адміністративної опіки", внаслідок розпуску муніципалітетів, усунення від посади мерів, при вирішенні муніципальних спорів тощо.

Чільне місце посідають конституційні правовідносини між громадянами (підданими), з одного боку, та центральни-

Поняття конституційного права зарубіжних країн___________ 7

ми органами державної влади — з другого, які виникають під час виборів, проведення референдуму чи плебісциту, при запровадженні у життя народної ініціативи. Не менш важливе значення мають конституційні правовідносини, що складаються між громадянами та муніципалітетами на виборах до органів місцевого самоврядування, при відкликанні членів муніципальних рад тощо.

Об'єкт конституційних правовідносин — це різного роду обставини, або фактичні умови, що потребують юридичного опосередкування. В юридичній науці під об'єктом правовідносин розуміють два його рівні (аспекти): безпосередній і зовнішній. Об'єктом конституційних правовідносин є те, на що спрямований правовий вплив у конкретному соціальному зв'язку. Даними об'єктами виступають воля і свідомість суб'єктів — учасників правовідносин. Наприклад, з появою правотворчих правовідносин важливо завжди повніше враховувати інтереси, волю і рівень свідомості суб'єктів, які беруть участь в обговоренні та прийнятті закону. Зокрема, у виборчому процесі результат багато в чому залежить від того, як враховуються інтереси, воля і свідомість виборців, рівень їхнього психічного стану.

До об'єктів конституційних правовідносин належать законодавча, установча, контрольна діяльність представницьких органів влади, правотворча діяльність уряду, вибори представницьких органів держави, референдум, порядок здійснення прав і свобод громадян, нагляд і контроль за місцевими органами влади та управління.

Розкриваючи сутність і зміст конституційних правовідносин, необхідно звернути увагу на те, що вони, на відміну від інших, завжди мають політичний характер, оскільки всебічно пов'язані з різноманітною діяльністю держави.

Отже, конституційні правовідносини, що складаються у порядку здійснення державними органами своїх повноважень, однозначно мають політичний характер. Саме така властивість конституційних правовідносин визначає їх фундаментальну природу й особливе місце в системі правовідносин.

Джерела конституційного права. Під джерелами конституційного права слід розуміти відповідні нормативні акти.

Основоположними джерелами конституційного права зарубіжних країн, які містять вихідні нормативні приписи, є конституції. Як правило, вони закріплюють лише головні

Глава 1

Поиск по сайту: