Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Складання світильників



Якщо операції виготовлення елементів СП у світлотехнічному виробництві займають приблизно 60% робочого часу на виконання всіх робіт, то інші 40% складають витрати часу на складання світильників, що включає до себе операції контролю і упаковки СП.

Складання є етапом виробництва, на якому елементи СП з’єднуються у готовий вироб. Контроль є комлексом заходів перевірки якості СП поелементно і в цілому, його експлуатаційних і технічних характеристик. Упаковка світильників є необхідною при їх зберіганні на складах і транспортуванні. Вироби розділяють на деталі, складальні одиниці, комплекси і комплекти. Деталь – це однорідний виріб, виготовлений без додаткових операцій складання. Складальна одиниця – це частина виробу, одержана складанням. Комплекс – це кілька виробів, не з’єднаних складанням, що призначені для виконання взаємозв’язаних експлуатаційних функцій. Комплект - це кілька виробів, не з’єднаних складанням, що мають спільні властивості допоміжного характеру.

При складанні використовують різні типи з’єднання. Вони бувають рухомі (одна деталь може обертатись навколо іншої) і нерухомі. Нерухомі розділяють на рознімні (гвинтове (різьба) і штіфтове з’єднання, шліцові та шпоночні з’єднання, пружинні затискачі, защіпки тощо і нерознімні (з’єднання заклепуванням, склеюванням, зваркою, пайкою, заливкою компаундами тощо). Іноді здійснення нерознімних з’єднань називають чорновим складанням, а рознімних з’єднань і електромонтажних робіт – чистовим. Чорнове складання виконують до нанесення лакофарбових покриттів, зазвичай у допоміжних цехах. На рис. 42 і 43 схематично наведено інформацію про основні типи нерознімних з’єднань і інструменту, що використовується при здійсненні рознімних з’єднань. Найбільш розповсюдженим з’єднанням при виробництві СП є рознімне гвинтове з’єднання

 
 

а також з’єднання пайкою і зварюванням.

Рис. 42 - Нерознімні з’єднання

Рис. 42 - Інструмент для роз’ємних з’єднань

Типовий процес складання СП такий:

1. Комплектування і подання деталей на місце складання.

2. Заготовка проводів.

3. Складання патронів.

4. Складання СП.

5. Випробування СП.

6. Транспортування готових виробів.

7. Упаковка.

При виконанні цих робіт керуються робочою документацією. Такою є складальні і деталіровочні креслення, схеми технологічного процесу виготовлення і складання СП, технічне завдання на приймання і випробування виробів, виробнича програма складання; специфікація деталей і вузлів, що підлягають складанню. Креслення мають містити розміри елементів СП і допуски на їх виготовлення і обробку, чітку інформацію (проекції, розрізи) щодо взаємного розташування деталей, конструктив­ні зазори тощо. Технічні завдання на приймання і контроль виробів мають відповідати вимогам ЄСКД стосовно СП даного типу. Виробнича програма має висвітлювати інформацію стосовно типу і маси елементів СП та річного обсягу їх випуску. Специфи­кацїї на деталі і вузли показують, яка їх кількість необхідна для складання одного виробу і номер цеху, в якому вони були виготовлені. При розробці технологічного процесу враховують характер робіт, що підлягають виконанню, і способи цього виконання (методологія, інструмент, устаткування), час на виготовлення одного виробу, кількість і кваліфікація працівників. Залежно від типу виробництва використовують складання як на основі максимальної концентрації операцій (всі операції виконують при можливості найменшою кількістю працівників (часто одним або невеликою бригадою) і на мінімальній виробничій площі (іноді на одному робочому місці), так і на основі їх максимального розчленування (складні операції розділено на елементарні і кожна виконується одним чи більшою кількістю працівників). Перший тип доцільно використовувати при експериментальному виробництві, другий є зручним для поточного – масового чи серійного виробництва.

Конвеєрне складання характеризується такими ознаками:

1.Спеціалізація робітників для виконання окремих операцій.

2.Механізація транспортних засобів, що передають деталі з позиції на позицію.

3.Синхронізація складальних операцій (різні операції мають виконуватись за приблизно однакові інтервали часу).

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.