Зелені свята з єврейським дурманом

«І входить мати-Україна в Зелені свята», лише через староєврейські двері. Перші слова – цитата з назви публікації громадської діячки і поетеси Ганни Костів-Гуски у «Галицькому віснику», газета Борщівського району Тернопільської області, від 20 червня 2013 року. Заголовок сприймається в контексті традицій національної культури. читаючи подальший текст спало на думку, що авторка описує українське двовір’я. проте пояснення Зелених свят нагадало радянську фальсифікацію української історії. Так, в ході російсько-сталінської окупації 1944 року, радянська влада вела війну і з пам’ятниками-могилами. Більшовицькі окупанти нищили могили, висипані в пам'ять жертв червоного терору 1939 – 1941 рр., але не всі могили-кургани були знищені. На окремих діячі комуністичної партії зривали хрести і ставили написи, що там поховані борці з фашизмом та їхніми посібниками. Яка аналогія? Ось, після хрещення українських земель, часто з вогнем і мечем, Церква як соціальний інститут все ж програла війну за викоріненням тисячолітньої культури, традицій і свят. Зокрема, залишилися Зелені свята, свято Купала-Ярила. Пані Костів-Гуска дає таку інтерпретацію, не згадуючи нічого про ще трипільські звичаї: «Після Літургії […] прихожани, які бажали посвячення своїх будівель, виносили до воріт стіл, покривали його скатертиною, а зверху клали хліб-сіль». Тільки тут очевидна накладка, щось дуже схоже було, але з інших причин. Протягом усього Русалчиного тижня на Волинському Поліссі в обідню пору залишали на столі хліб, масло, ставили відро з водою і вішали свіжий лляний рушник. Залишивши двері прочиненими, самі виходили з хати, а деколи навіть забиралися з подвір’я, щоб не наполохати русалок, коли вони прийдуть обідати. І дальше авторка статті пояснює: «Християни в цей день прикрашають будинки і храми зеленими гілочками, квітками. Звичай цей йде ще від старозавітної церкви, коли будинки і храми прикрашалися зеленню в пам'ять того, як на Сінайській [українською – Синайськiй] горі все цвіло і зеленіло, коли Мойсей отримував скрижалі закону». Все обґрунтовано, лише вельми цікаво, яка ж це старозавітня церква, таємний проект реформованої синагоги? І чому це у тропічному кліматі Ізраїлю у червні все має цвісти? І для чого тут приліплювати античного єврейського Гітлера – Мойсея?

Чому Гітлера, адже саме під його, Мойсея, керівництвом та вождя Ісуса Навина після одержання скрижалів були знищені цілі міста й поселення інших народів. Винищували по-різному: кого кидали у печі для випалювання цегли, інших – під пилки для дров. Адольф мав у кого вчитися. Це не вигадки, ці та інші геноциди пафосно описані в Біблії. Ось один приклад: «І прогнівався Мойсей на воєначальників, які прийшли з війни. І сказав : Мойсей: (для чого) ви залишили живими всіх жінок?.. Отже, вбийте всіх дітей чоловічої статі, і всіх жінок, які пізнали мужа, вбийте; а всіх дітей - жіночої статі, які не пізнали мужського ложа, залиште живими для себе» (Книга чисел. 31: 14—18). А ми маємо вважати це святим письмом? Причому, в сучасності, в час літургії читання святої євангелії, яку парафіяни слухають навколішки, урочисто читається: «Хай будуть прокляті народи, які не знають закону» - ізраїльського. Щось ще, шановні парафіяни?

Серед свідомих громадян поширена повага до правдивої історії – ми любимо Бандеру, мазепу. Хмельницького, розуміємо, що Росія і СРСР – окупант, голодомор організували євреї, їх теж було непропорційно багато в каральних органах радянської влади, в час Хмельниччини було знищено тисячі винних і ні євреїв, на службі в інших окупантів – поляків. Ми відроджуємо свою історію і культуру, але неодмінно мусимо вважати святою міфологію іншого народу. Причому таку, де жінка займає вторинну і злочинну роль. Щось негаразд із логікою! Як можна в чомусь звинувачувати богообраний народ? Якщо вони за волею Яхве / Єгови вбивали всіх до немовляти в античні часи, то за чиєю волею євреї чинили геноциди чи злочини проти людства у ХХ столітті?

Праві були римляни, говорячи: «Коли Юпітер хоче покарати людину, він забирає у неї розум!»

Ярослав Дзісяк, , м. Чортків, Тернопільщина, кандидат історичних наук.

Поиск по сайту: