Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Заточування по площині



Технологічно найбільш простим є оформлення головної задньої поверхні у формі площини. При плоскому заточуванні задня поверхня свердла є частиною площини (рис. 1.4, а). Однак, при такому заточуванні задні кути мають постійне значення вздовж різальної кромки, тому, щоб забезпечити достатні значення кінематичних кутів по всій довжині різальної кромки, їх варто приймати великими (22…50)о, що створює небезпеку викрашування різальних кромок. Поперечна кромка свердла у цьому випадку прямолінійна і перпендикулярна до осі свердла.

 

а) б)

 

Рис. 1.4. Спосіб заточування свердла по площині:

а – одноплощинне заточування; б – двоплощинне заточування

 

При одноплощинному заточуванні також не можна забезпечити на різальній частині свердла незалежних значень заднього кута і кута нахилу поперечної кромки . Щоб на різальній частині свердла одержати незалежні величини цих кутів, варто оформляти кожний зуб свердла по двох площинах.

Свердла діаметром до 3 мм заточують по одній площині, понад 3 мм - по двох площинах

Заточування по площині має ряд переваг у порівнянні з іншими способами заточування:

· простота;

· не потрібні спеціальні заточувальні верстати і пристрої, її можна здійснити на універсально-заточувальному верстаті;

· достатньо висока точність заточування;

· стійкість свердел малого діаметра із плоским заточуванням при свердлінні вуглецевої або жароміцної сталі однакова або на 16...37% вище, ніж для свердел, заточених по методу Уошборна.

Тому цей спосіб заточування знаходить застосування при заточуванні свердел малих діаметрів ( 5 мм) або свердел з напаяними твердосплавними пластинками.

При двоплощинному заточуванні (рис. 1.4, б) задня поверхня кожного зубця утворена двома площинами. Кожна із двох площин заточується окремо. Ребро перетинання площин проходить через вісь свердла паралельно головним різальним кромкам. Поперечна кромка свердла складається із двох похилих прямих з виступаючою центральною точкою, що поліпшує роботу свердла в початковий момент врізання і підвищує точність свердління.

Двоплощинне заточування створює найкращі умови для використання алмазних і ельборових кругів і забезпечує найменшу шорсткість задніх поверхонь свердла, а також відрізняється найбільшою простотою, кути 2 і настроюють без перерахування Недоліком двоплощинного заточування є високі вимоги до точності кутової орієнтації зубців свердла (в 3 – 4 рази більше жорсткі, чим при інших методах заточування).

Задній кут першої площини 1 вибирається залежно від оброблюваного матеріалу. Задній кут другої площини 2 приймають у межах 25…40°. Чим більше кут 2, тим менше осьова сила і вище точність свердління. Однак різкий нахил другої площини зменшує жорсткість зубця, послабляє різальний клин і погіршує відведення тепла із зони різання.

Двоплощинна форма забезпечує хороше центрування свердла при врізанні і рекомендується для свердел, які застосовуються на верстатах з ЧПУ.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.