Форми і методи діяльності центральних органів виконавчої влади

Форми діяльності центральних органів виконавчої влади поділяють­ся на правові, організаційні та матеріально-технічні. До правових форм слід віднести нормотворчу, правозастосовчу, установчу та контрольну форми діяльності.

Нормотворча форма діяльності реалізується шляхом ординарного, законопроектного та спеціального провадження. В межах ординарного провадження здійснюється видання керівником центрального органу виконавчої влади наказів, затвердження положень, інструкцій, правил та інших документів нормативно-правового характеру. Законопроектне провадження передбачає діяльність щодо розробки проектів законів України. Розробка проектів актів Президента, Кабінету Міністрів та їх внесення на розгляд відповідного органу у встановленому законодавст­вом порядку виокремлюється у спеціальне провадження.

Правозастосовча форма являє собою діяльність з реалізації норма­тивних приписів шляхом видання наказів індивідуального правонаділяючого або правоохоронного характеру, доручень організаційно-розпо­рядчого характеру, надання спеціальних дозволів (ліцензій) на здійснен­ня певного виду діяльності фізичним і юридичним особам, реєстрації актів, документів, прав, об'єктів тощо.

Установча форма діяльності здійснюється як безпосередньо цент­ральним органом виконавчої влади, так і через Президента та Кабінет Міністрів України. Вона пов'язана із провадженнями щодо формуван­ня структури цього органу, системи його територіальних органів, утво­рення, реорганізації, ліквідації підприємств, організацій та установ, що належать до сфери його управління, призначення їх керівників, пого­дження призначення на посади керівників структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій.

Контрольна форма діяльності конкретизується в нормотворчому та виконавчому провадженнях. Нормотворче провадження передбачає контроль керівника цього органу за діяльністю з видання актів норма­тивного характеру його заступниками, керівниками структурних підроз­ділів, територіальних органів, структурних підрозділів місцевих дер­жадміністрацій з правом їх скасування в разі, якщо ці акти суперечать Конституції України, іншим актам законодавства. Виконавче прова­дження являє собою поточний контроль за ефективністю діяльності центрального апарату, територіальних органів центрального органу ви­конавчої влади, структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, підприємств, організацій та установ, що належать до його сфери управління.

Організаційні форми діяльності центрального органу виконавчої вла­ди поділяються на основні та допоміжні. До основних слід віднести пер­сональну діяльність керівника, заступників керівника центрального органу виконавчої влади, керівників структурних підрозділів централь­ного апарату цього органу, територіальних органів, урядових органів державного управління; засідання колегії, науково-технічної ради, інших дорадчих, робочих та консультативних органів колегіального ха­рактеру; наради.

Допоміжними організаційними формами роботи центрального ор­гану виконавчої влади є участь його керівництва в засіданнях колегій інших органів виконавчої влади, звітування про свою діяльність, участь У парламентських і комітетських слуханнях, робочі поїздки по країні, офіційні візити за кордон, участь у міжнародних переговорах, прийом громадян, проведення прес-конференцій, участь у роботі семінарів, конференцій, симпозіумів тощо.

До матеріально-технічних форм роботи центрального органу виконав­чої влади належать: робота з депутатськими запитами, зверненнями, різни­ми інформаційними запитами, підготовка звітів, ведення бухгалтерського обліку, статистичної звітності, діловодство, господарська робота.

У своїй діяльності центральні органи виконавчої влади використо­вують основні організаційні методи діяльності, притаманні й іншим органам державної влади, — планування, вироблення рішень, органі­зацій контролю виконання рішень, координації, інформаційного забез­печення, роботи з кадрами.

Планування. Центральні органи виконавчої влади здійснюють пла­нування соціально-економічного розвитку відповідної галузі або сфе­ри суспільного життя, нормотворчої та контрольної діяльності, ор­ганізаційне планування. Проект плану подається для розгляду на засіданні колегії центрального органу виконавчої влади, після чого за­тверджується наказом керівника цього органу. Організаційне плануван­ня роботи структурних підрозділів здійснюється на основі щорічних, піврічних, квартальних та місячних планів, індивідуальне планування роботи керівників — на основі щотижневих графіків.

Вироблення рішень. Рішення, що приймаються в центральних органах виконавчої влади, видаються у формі наказів, розпоряджень, доручень. Порядок їх підготовки і видання визначається регламентами роботи апа­рату цих органів, а також інструкціями з діловодства, що затверджують­ся керівником центрального органу виконавчої влади. Акти центральних органів виконавчої влади, що мають нормативно-правовий характер, підлягають державній реєстрації в Міністерстві юстиції України.

Контроль за виконанням рішень. Обов'язковому контролю централь­ними органами виконавчої влади підлягає виконання законів України, постанов Верховної Ради України, актів та доручень Президента, актів Кабінету Міністрів України, доручень Прем'єр-міністра України, за­питів та звернень народних депутатів України. Організацію контролю здійснює один із заступників керівника центрального органу виконав­чої влади відповідно до розподілу функціональних обов'язків. Безпосе­редній контроль за виконанням рішень покладається на спеціальний підрозділ апарату, який веде облік завдань, проводить перевірки стану їх виконання; готує аналітичні та інформаційні матеріали про хід вико­нання актів, вносить керівнику органу пропозиції щодо притягнення посадових осіб до відповідальності за їх невиконання або неналежне виконання.

Координація. Діяльність центральних органів виконавчої влади ко­ординується і спрямовується Кабінетом Міністрів України через відповідних міністрів, її основними засобами є: погодження з міністром про­ектів нормативно-правових актів, розроблених центральним органом; проведення аналізу щорічного звіту центрального органу виконавчої влади про результати його діяльності; участь посадових осіб централь­ного органу виконавчої влади у засіданнях колегії. Механізм спрямуван­ня і координації реалізується шляхом видання міністрами спеціальних директивних наказів.

З метою забезпечення взаємодії з парламентом в міністерствах та ряді інших центральних органах виконавчої влади запроваджені поса­ди першого заступника керівника у зв'язках з Верховною Радою Укра­їни. Ці посадові особи представляють за дорученням Президента, Кабінету Міністрів України законопроекти та інші питання на пленар­них засіданнях; беруть участь у роботі дорадчих та інших органів Вер­ховної Ради України.

Інформаційне забезпечення. Основними способами отримання інфор­мації центральними органами виконавчої влади є: участь керівництва цих органів у засіданнях Кабінету Міністрів України, урядових комі­тетів, робочих та допоміжних органів при Президентові, Кабінеті Міністрів України, колегій інших органів виконавчої влади; участь пред­ставників центральних органів виконавчої влади у парламентських та комітетських слуханнях; отримання звітів; вивчення стану справ шля­хом проведення робочих поїздок по країні, зустрічей з посадовими осо­бами; підготовка і надання інформаційно-аналітичних матеріалів відповідними структурними підрозділами апарату тощо.

Організація роботи з кадрами. Центральні органи виконавчої влади здійснюють прогнозування розвитку персоналу, підбір, стажування, перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів, заохочення праців­ників, забезпечують ведення кадрового резерву державних службовців та керівників підприємств, що належать до сфери управління цього ор­гану. Безпосереднє виконання цієї роботи покладається на кадрову службу центрального органу виконавчої влади.

Поиск по сайту: