ВАЛЕОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОГЛЯДУ ЗА НОВОНАРОДЖЕНОЮ І ГРУДНОЮ ДИТИНОЮ

План

1. Значення першого року життя для формування фундаменту здоров'я
дорослої людини.

2. Розвиток основних систем органів дитини першого року життя.

3. Захисні функції новонародженої і грудної дитини.

4. Деякі перехідні стани у новонароджених.

1. Значення першого року життя для формування фундаменту здоров'я
дорослої людини

Діти, які народилися здоровими, розвиваються нормально тільки при правильному вихованні і добре організованому догляді за ними. Показники норми тісно пов'язані зі станом здоров'я: здоров'я розглядається як якісне поняття меж норми. Тому знання норми розвитку дитини першого року життя є ключем до розуміння процесу формування фундаменту здоров'я людини з моменту її народження.

Догляд, виховання і годування дитини на першому році життя визначається особливостями розвитку дитячого організму. Буде великою помилкою вважати дитину копією дорослого, тому що її організм відрізняється будовою і функціональними особливостями внутрішніх органів.

Перший рік життя найвідповідальніший. У цей період закладається

майбутній фундамент здоров'я людини, потенціал її фізичного і розумового розвитку.

З моменту народження і перерізання пуповини у дитини припиняється ;ІІоссредній зв'язок з організмом матері, настає період новонародженості. Згідно з віковою періодизацією, якою користуються в педіатрії (за М.П.Гундобіним, 1906 р.), цей період триває 3-4 тижні (відповідно грудний період - - із 3-4 тижнів до 12 місяців). Спеціалісти з гігієни дітей і підлітків, санітарні лікарі, педагоги у своїй роботі застосовують періодизацію, яка прийнята на Міжнародному симпозиумі (Москва, 1965 р.). Згідно з нею період новонародженості триває 1-10 днів, а грудний вік — з 10 днів до 1 року.

У період новонародженості починається пристосування дитини до зовсім нового для неї середовища. Відбувається відома перебудова організму новонародженого. Одні органи й системи діяли вже внутрішньоутробно (серце, нирки, ендокринні залози, органи кровотворення і т.д.), інші (органи дихання, травлення і т.д.) починають функціонувати тільки після народження дитини.

Особливістю новонародженого є наявність у нього пуповинного залишку, в якому проходять три великі судини: дві артерії і вена. Після перерізування пуповини судини закриваються не відразу, внаслідок чого існує небезпека інфекування. Пупкова ранка також слугує "вхідними воротами" для хвороботворних мікробів, тому важливо стежити за чистотою тіла дитини, регулярно її купати і, за порадою лікаря з допомогою медичної сестри, обробляти пупкову ранку.

2. Розвиток основних систем органів дитини першого року життя

Скелет. Кісткова тканина новонароджених вміщує мало солей кальцію; замість деяких кісток функціонують хрящі.

При проходженні дитини через пологові шляхи матері кістки черепа можуть "заходити" одна за одну. Завдяки цьому розміри голови зменшуються, що значно

полегшує пологи. Така деформація у дитини часто зберігається ще деякий час після народження.

Протягом першого року життя малюка кістки черепа не зрощені між собою. В місцях з'єднання трьох або чотирьох кісток залишаються м'які ділянки — так звані "тім'ячка". Поступово дрібні проміжки між кістками черепа (шви) стають закостенілими, тім'ячко зменшується і до 9-14-го місяця повністю закривається кістковою тканиною.

45-46 см. Довж\таг р^ \

короткі. Тулуб довгий. Пропорції тіла з віком змінюються. З періоду новонародженості і до настання зрілого віку довжина тіла збільшиться в 3,5 раза, довжина тулуба -- в 3 рази, довжина руки - - в 4 рази, довжина ноги - - у 5 разів. Висота голови у новонародженого складає 1/4 довжини тулуба, дитини 2-х років - - 1/5, 6 років - - 1/6, 12 років - - 1/7, у дорослих -- 1/8.

Хребет новонародженого в основному сформований з хрящів і, на відміну від хребта дорослої людини, не має вигинів. Грудна клітка округлої (а не плоскої, як у дорослих) форми. Ребра також ще не пройшли окостеніння, складаються з хрящів, дуже м'які й податливі. До хребта ребра прикріплені не косо, як у дорослих, а майже горизонтально, тому при диханні грудна клітка недостатньо розширюється і мало "спадається".

Мускулатура розвивається слабко. Тіло новонародженого ніби прагне зберегти внутрішньоутробне положення із зігнутими і притиснутими до тулуба руками й ногами. При розтинанні їх відчувається деякий опір (так звана фізіологічна гіпертонія м'язів), який з віком поступово зникає.

Теплова регуляція новонародженого менш досконала, ніж у дітей старшого віку. Температура тіла не стійка і може коливатися в залежності від умов оточуючого середовища. При цьому слід знати, що новонароджені гірше переносять перегрівання, ніж охолодження.

Органи дихання. Носові ходи у новонародженого вузькі, хрящі гортані і трахеї тонкі. Слизова оболонка, яка їх вистилає, схильна до набрякання. Легені бідні на еластичні волокна. В акті дихання реберна мускулатура і м'язи живота майже не беруть участі, як це буває у дорослих. Дихання, яке в основному здійснюється завдяки скороченню діафрагми, недостатньо глибоке, нерівномірне і часте (48-60 разів за хв). Потреба ж у кисні з розрахунку на 1 кг маси тіла значно більша, ніж у дорослого. У той же час об'єм легень невеликий і дихання поверхневе (цим пояснюється порівняно висока частота дихання новонароджених). При захворюваннях легень можуть бути розлади самого акту дихання.

Дитина, як і доросла людина, дихає і через шкіру, а оскільки поверхня шкіри у дитини відносно її маси більша, ніж у дорослого, шкірне дихання відбувається більш інтенсивно.

Серце у дітей раннього віку складає майже 0,9% маси тіла (у дорослого - - лише 0,5%). М'яз серця тонкий і ніжний. Пульс 120-140 за хвилину, має виражену тенденцію до зміни в залежності від стану дитини -- коли малюк кричить, пульс може досягати - - 160-200). Швидкість кровообігу більша, ніж у дорослого. Відносна кількість крові (у розрахунку на 1 кг маси тіла), яка циркулює у кровоносній системі, більша, ніж у дорослого, тому органи кровообігу у новонародженого функціонують зі значно більшою напругою. Протягом першого року життя серце посилено росте і до року маса його подвоюється.

Шлунково-кишковий тракт. Порожнина рота у новонародженого порівняно невелика. Язик великий. Слинні залози виділяють мало слини. Зуби у новонароджених можуть бути в дуже рідкісних випадках. Слизова оболонка порожнини рота яскраво-червона через велику кількість кровоносних судин і поверхневе їх розташування. На

піднебінні по середній лінії видно жовтаво-білі крапки - - так звані вузлики Бона. На зовнішній слизовій оболонці губ виражені "подушечки", які так само, як і сисні валики, беруть участь в сисному акті. Активність, сила сисних рухів у дитини слугують показником не тільки її фізіологічної зрілості, але й здоров'я: першими симптомами будь-якого захворювання новонародженого є порушення сисного акту.

Стравохід у новонародженого невеликий — довжина його всього 10-11 см. Шлунок розташований майже вертикально, тому молоко з нього легко може повертатися назад у стравохід і порожнину рота. Спорожнення шлунка в перші дні уповільнене, чутливість його слизової оболонки підвищена. М'язова та еластична тканина в стінках шлунка розвинена недостатньо, унаслідок чого шлунок і кишечник дуже легко переповнюється газами (а їх утворюється надлишкова кількість при порушеннях годування і при захворюваннях дитини). Кишечник у новонародженого відносно довший, ніж у дорослого, причому стінки його легкопроникі для мікробів і отруйних продуктів їх життєдіяльності -токсинів.

Нервова регуляція шлунково-кишкового тракту розвинена не повністю, в результаті чого ослаблена необхідна функціональна злагодженість між різними частинами травного каналу. Тому у новонароджених часто спостерігаються всілякі відхилення від нормального процесу травлення: зригування, блювота, здуття животика, часті випорожнення тощо.

У перші дні після народження у дитини виділяється першородний кал - -- меконій, який утворюється з 4-го місяця внутріутробного життя. Згодом через перехідний етап, виділення калових мас нормалізується.

Сечовивідна система. Нирки розвинені добре. У перші дні кількість сечі, що виводиться, коливається від 6 до 55 мл за добу. Ємність сечового міхура у новонароджених невелика, тому до кінця першого і середини другого тижня кількість сечовиділень досягає 20-25 разів на добу.

Нервова система. Головний мозок у новонародженого великий, але його відділи, нервові клітини розвинені слабко. Спинний мозок у новонародженого розвинений краще.

Дитина з'являється на світ тільки з безумовними рефлексами. До моменту народження всі рецептори - - нервові закінчення, ті, що сприймають подразнення, готові до елементарного функціонування. Новонароджений реагує на яскраве світло (здатність фіксувати погляд розвивається дещо пізніше). Слух знижений, але на сильний звук новонароджені реагують. Смакові, нюхові, дотикові рецептори діють добре.

У залежності від росту дитини, розвитку її центральної нервової системи і взаємодії з оточуючим середовищем виникають нові рефлекси ("звички"), які є вже умовними.

Поиск по сайту: