Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Написання твору. Авторський задум



Хто знає, скільки часу носив би Василь Барка гірку пам'ять про страшні 1932-1933 pp., аби вдруге не пе­режив "голодні муки". Це вже було в Нью-Йорку, в тій невеличкій кімнатці в дешевому негритянському квар­талі, де з великими труднощами оселився хворий і без­робітний поет, що міг собі дозволити лише "одну бан­ку риби на два дні" і миску найдешевшого пуерторіканського рису. Ось як він згадує про ті часи:

Отже, вийшло так, що нова голодівка, але не голодова смерть, відновила весь збір тих долей. Знаєте, навіть якщо спричиниться одна якась іскра, розпалить вогонь у пам'яті, що був у душевних ранах. З минулого все почало випливати пе­ред моїм душевним зором. І от знову біда виходить на добрий вжиток. Може, без цієї пережитої голодівки я б не зміг відно­вити тих фібрів, тих відтінків почування, тих безодняних, най­гірших у людській істоті, де вже на межі квінсесте. Напливом морським усе викинуло наверх. Так що я писав безперервно 600 сторінок. А потім побачив, що то буде забагато. Я скоро­чував, креслив, міняв вислови, і так чотири рази ті 600 сторі­нок безперестанно змінюваних я переписував від руки.

Над романом "Жовтий князь" Василь Барка працю­вав упродовж двох років (1958-1959). То була наполег­лива й дуже важка праця, бо супроводжувалася, крім фізичних зусиль, глибокими емоційними переживання­ми. Він хотів якнайточніше, найоб'єктивніше "увіковічнити" ті страшні для його народу події, розказати світові болючу правду про них. Водночас послідовно дбав про те, щоб з-під пера з'явилася не документальна хроніка, а художній, великою мірою узагальнюючий, філософсь­кий твір-роздум про радянську тоталітарну систему, яка нищить усе світле на своєму шляху.

Барка прагнув і численні фактичні свідчення, і "хма­ровиння почуттєве", що переповнювало його душу, оправити у викінчену, доступну широкому загалу ро­манну форму, як це робили американські митці Е.Хемінгуей, О'Генрі, Е.По, у яких він учився.

Звичайний читач сприйме насамперед реалістичне зображення трагедії родини Катранників. Ґрунтовно ви­писані натуралістичні сцени в творі, авторське глибоке проникнення у психіку героїв нікого не залишить бай­дужим. Але більш підготовлений читач через символі­ку багатьох образів, містичні епізоди задумається над глобальними проблемами, які порушує автор.

"Жовтий князь" у зарубіжному світі

Уперше окремою книжкою роман вийшов у Нью-Йорку 1963 р. у видавництві "Сучасність". Тоді ж Бар­ка, зважаючи на "хрущовське потепління" в Україні, звернувся до радянських письменників з відкритим лис­том, у якому наголошував на актуальності порушених у романі проблем, на доконечній потребі правдиво на­писати про ті страшні й повчальні роки штучного голодомору українського народу. Звичайно ж, лист зали­шився без відповіді, бо з'яву перших паростків умов­ної демократизації радянського суспільства було не­вдовзі зупинено. Про роман "Жовтий князь" в Україні ніхто навіть не довідався, зате зарубіжна критика від­гукнулася на нього досить прихильно. Про нього писа­ли: "Терем" (Детройт), "Свобода" (Нью-Джерсі), "Українські вісті" (Новий Ульм), "Українська літературна га­зета", "Арка" (Мюнхен), "Україна і світ" (Ганновер), "На­родна воля" (Скретон), "Українське слово" (Париж), "Но­вий шлях" (Канада), "Русская мысль" (Париж) тощо. Серед відгуків привертає увагу матеріал з паризького часопису "Ле Монд" (1967 р.), в якому "Жовтий князь" названо "найкращим твором у повоєнній Європі .на од­ну з найважчих тем".

Сприянням Союзу українок Америки 1968 р. роман було перевидано. 1981 р. Ольга Яворська переклала його французькою мовою для престижного видавниц­тва "Галлімар". Цьому виданню сприяв відомий фран­цузький письменник П'єр Равіч, що написав до нього передмову. У книзі про Василя Барку Микола Вірний цитує багато відгуків тогочасної французької преси на цей твір. Ось деякі з них:

Добра книжка. Страшна книжка... Великий трагічний твір, який абсолютно варто прочитати...

"Арт Прес"

Організовані українці повинні висунути майстра художнього слова на кандидата Нобелівської нагороди.

"Ля Нувель Ревю Франсез"

З цією думкою перегукується Михайло Сулима (ка­надський часопис "Новий шлях"):

Василь Барка своїм глибоким гуманізмом і релігійністю далеко перевищує всіх тих поетів і письменників, які в остан­ніх роках стали лауреатами Нобелівської премії.

До речі, Василя Барку двічі висували на здобуття Нобелівської премії. Якби підтримала його тоді Украї­на, то саме він би й став першим українцем-лауреатом.

У 1983 р. цикл поезій Василя Барки англійською мовою з'явився в лондонському альманасі "Modern poetry in translation: 1983". Нині у видавництві "Галлі­мар" має вийти вже перекладений роман "Душі едемітів", там же готується переклад "Жовтого князя" ні­мецькою. Нещодавно підписано угоду з групою про­фесійних перекладачів із Вашингтона на переклад усіх творів Василя Барки...

Російською "Жовтий князь" було надруковано в пе­рекладі Леся Танюка в журналі "Дружба народов" (1991, № 11-12). Тоді ж він з'явився, нарешті, окремим ви­данням і в Україні з передмовою М.Жулинського. На­передодні історичного референдуму за незалежність на кіностудії ім. О.Довженка режисером О.Янчуком бу­ло знято за романом художній фільм."Голод-33".

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.