Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Оцінка елементів умов праці



Визначаємо, що на робочому місці, яке розглядається у цьому розділі,оптимальна температура 200С – у теплий період року, швидкість повітря 0,6м/с, оптимальна вологість повітря 50%, загальне освітлення 400лк, тривалість зосередженого спостереження складає 50%, рівень шуму – 60дБА.

Бальна оцінка елементів умов праці становить:1-за температуру, 3 –за швидкість руху повітря, 2-за відносну вологість повітря, 4 – по шуму, 1 – по освітленості, 2 – по тривалості спостереження.

Інтегральну бальну оцінку важкості праці Ит на конкретному робочому місціможна визначити за формулою

,

де Хопелемент умов праці, який одержав найбільшу оцінку;

– середній бал усіх елементів умов праці крім визначаючого Хоп.

Середній бал усіх елементів дорівнює

- сума всіх елементів крім визначаючого Хоп;

n- кількість врахованих елементів умов праці.

У відповідності до інтегральної бальної оцінки важкості праці можна оцінити категорію умов праці (табл. 4.2).

 

Таблиця 4.2 – Залежність категорії важкості праці від величини

інтегральної бальної оцінки

Категорія важкості праці Діапазон інтегральної бальної оцінки
I До 18
II 19...33
III 34...45
IV 45,7...53,9
V 54...59
VI Понад 59,1

 

Елемент умов праці, який одержав найбільшу оцінку, в даному випадку є шум: Хоп =4. Середній бал всіх елементів умов праці, крім визначаючого дорівнює

Інтегральну бальну оцінку важкості праці визначаємо за формулою:

Інтегральна оцінка важкості праці в 45 балів відповідає III категорії важкості праці.

Для обґрунтування основних напрямів поліпшення умов праці необхідно виявити фактори, які потребують проведення заходів. До таких відносяться фактори, які не відповідають нормативним вимогам (мають бальну оцінку більш 2). Для нашого випадку це шум – 4 та швидкість руху повітря – 3.

Рівень шуму в приміщенні складає приблизно 60 дБА. Найбільшим джерелом шуму є обладнання та процеси, які розташовані поза межами зазначеного приміщення (установки загальнообмінної вентиляції, голосні розмови відвідувачів). Підлога у приміщенні – паркет, стіни та стеля - звичайна штукатурка. Визначимо зниження рівня шуму після акустичної обробки стін та стелі звукопоглинаючим матеріалом (коефіцієнт поглинання 0,9).

Зниження рівня шуму за рахунок акустичної обробки приміщення ΔL визначається за наступною формулою:

ΔL = 10 lg (A2/A1),

де А1, А2 – звукопоглинання приміщення до та після акустичної обробки, одиниць поглинання.

Звукопоглинання приміщення визначається за формулою

А = S∙α ,

де S – площа поверхні, м2;

a – коефіцієнт поглинання матеріалу поверхні, одиниці поглинання.

Коефіцієнти поглинання матеріалів стін =0,03, стелі =0,03 та підлоги=0,06.

Визначаємо звукопоглинання приміщення до проведення обробки:

А1= 2∙10∙5∙0,03+2∙8∙5∙0,03+10∙8∙0,03+10∙8∙0,06 =12,6 одиниць поглинання.

Визначаємо звукопоглинання приміщення після акустичної обробки (обробки стін та стелі):

А2= 2∙10∙5∙0,9+2∙8∙5∙0,9+10∙8∙0,9+10∙8∙0,06 =238,8 одиниць поглинання.

Зниження рівня шуму складає

DL = 10 lg (238,8/12,6) = 12,8 дБ.

Рівень шуму після обробки приміщення (60 – 12,8 = 47,2 дБА) відповідає нормативним вимогам до приміщення з комп׳ютерною технікою.

 

Для приміщень, в яких відсутні надмірні виділення шкідливостей, розрахунок вентиляції здійснюється залежно від кількості працюючих. Необхідна кількість повітря (м3/год.), яка забезпечує відповідність параметрів повітря робочої зони нормованим значенням, визначається за наступною формулою

L = L′ ∙ N,

де L′ – нормативна кількість повітря на одного працюючого, яка залежить від питомого об’єму приміщення, м3/(год.∙люд.);

N – кількість працюючих.

Питомий об’єм приміщення Vn, (м3/люд.), визначається за формулою

Vn = V / N,

де V – об’єм приміщення, м3.

Визначаємо вільний об’єм приміщення

V = A∙B∙H∙0,85 = 6∙3∙4,5∙0,85 = 68,85 м3.

Питомий вільний об’єм складає

V′ = V / N = 68,85 / 4=17,21<20 м3/люд.

Нормована кількість повітря на одну людину при V′ < 20 м3/люд. становить 30 м3/(год.∙люд.).

Найменша необхідна кількість повітря для вентиляції:

L = L′∙ N = 20∙4=80 м3/год

Розрахована система вентиляції забезпечить виконання нормативних вимог з якості повітря робочої зони.

Інтегральну бальну оцінку важкості праці Ит після проведення заходів з охорони праці визначаємо за формулою

,

Середній бал усіх елементів дорівнює

Отже, проведення навіть нескладних заходів з охорони праці, які, крім того, впливають не лише на безпеку працівників, але й сприяють зростанню продуктивності та якості роботи підрозділу, дозволять знизити категорію важкості робіт з 45,3 балів (ІІІ категорія важкості) до 29,8 балів ІІ категорія.

 

 

Можете добавить в литературу любые 1-2 источника

1. Практикум із охорони праці: Навч. посібник / За ред. В.Ц. Жидецького. – Львів: Афіша, 2000. – 352 с.

2. Сивко В.Й. Розрахунки з охорони праці. – Житомир: ЖІТІ, 2001. –152 с.

3. Эргономика: Учеб. пособие для вузов / Под ред. В.В. Адамчук. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 1999. – 254 с.

4. Осокин В.В., Сорока И.В. Селезнева Ю.А. Охрана труда в торговле: Учебник для студентов торгово-экономических и коммерческих вузов. – Киев – Донецк: ДонГУЭТ, 2002. – 228с.

 

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.