Аналіз виробничих факторів

Охорона праці

При розробці (тема диплому) доцільно звернути увагу і на чоловічий фактор, тому що він теж, певною мірою, є складовою діяльності підприємства.

Аналіз виробничих факторів

Відповідно до класифікації ГОСТ 12.0.003-74 ССБТ при роботі економіста можуть виникати певні небезпечні та (або) шкідливі фактори.

Небезпечні виробничі фактори:

- небезпека виникнення загорання (пожежі);

- ураження електричним струмом (небезпечний змінний струм напругою 220В, частотою 50Гц, можуть бути і інші значення) ;

- можливість механічного травмування (падіння, забиття);

- опіки (термічне ушкодження) в результаті випадкового контакту з нагрітими поверхнями (всередені лазерного принтера).

Шкідливі фактори поділяють на фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні. Протягом роботи на спеціаліста мають вплив такі фізичні виробничі фактори: підвищений рівень електромагнітного випромінювання; підвищений рівень статичної eлектрики; підвищенa концентрація пилу, шкідливих речовин у повітрі робочої зони, підвищена іонізація повітря (надлишок позитивно заряджених або негативно заряджених іонів), підвищена або низька вологість повітря робочої зони, підвищена або низька рухливість повітря робочої зони; підвищений рівень шуму, неякісне освітлення (підвищений рівень або нижчий за норму), нераціональна організація освітлення робочого місця (підвишений рівень прямого або відображеного світла (поява бликування), підвишений рівень засліпленісті, нерівномірність розподілу яскравості у полі зору, підвищена яскравість світлового зображення, підвишений рівень пульсації світлового потока).

Хімічнівиробничі фактори визначаються характеристикой відповідного робочого оточення. Контакт с речовинами, специфічними для робочих місць з комп׳ютером (тонер, селен, озон при роботі лазерних принтеров) у правильно провітрюваних приміщеннях нижче допустимого рівня та не містить небезпеки, але він може стати небезпечним, якщо приміщення провітрюється погано або містить декілька лазерних принтерів або копіювальних машин.

До психофізіологічних виробничих факторів належать:

- напруга зору; напруга уваги; інтелектуальны та емоціональні навантаження; тривалі статичні навантаження; монотонність праці; великі інформаційні навантаження; нераціональна організація робочого місця.

Можливість дії біологічних факторів (підвищеного вмісту в повітрі робочої зони мікроорганизмів) зростає в переповнених і неправильно провітрюваних приміщеннях.

Основними складовими персонального комп׳ютера (ПК) є: системний блок (процесор), різні пристрої ввода/вивода інформації (клавіатура, дискові накопичювачі, принтер, сканер), засіб візуального відображення інформації (монітор або дисплей). Монітор дещо застарілих, але ще використовуваних моделей розроблений на основі електронно-променевої трубки (ЕПТ). Компֺютерну техніку часто оснащують сітьовими фільтрами, джерелами безперервного живлення та іншим допоміжним електрообладнанням. Усі ці елементи формують складне електромагнітне середовище на робочому місці (табл.4.1).

Таблиця 4.1-Джерела електромагнітних полів персонального комп׳ютера

Отже, комп׳ютер є джерелом електромагнітних полів (ЕМП) у диапазоні від 3 Гц до 300 МГц, які можуть бути поділені за їх фізичними властивостями на електростатичне, змінне електричне та змінне магнітне. Компֺютерна техніка є джерелом декількох видів електромагнітних полів та випромінювань: м׳якого рентгенівського, ультрафіолетового, інфрачервоного, видимого, низькочастотного, наднизькочастотного та високочастотного.

Наявність у приміщеннях декількох комп׳ютерів з додатковим обладнанням та системою електроживлення утворює складну картину електромагнітного поля.

Робота з компֺютерною технікою пов׳язана з візуальним сприйняттям відображеної на екрані монітора інформації, отже, значне навантаження приходиться на зоровий апарат. Факторами, які найбільше впливають на зір, є:

- недосконалість способів створення зображення на екрані монітора (неоптимальні параметри схем розвертання ЕПТ; несумісність параметрів монітора та графічного адаптера; недостатньо якісний монітор, розфокусовка, незведення променів та низький рівень інших його технічних характеристик; надлишок яскравості або недостатня яскравість зображення);

- недосконала організація робочого місця, яка є причиною блимання на зовнішній панелі екрана, неякісне освітлення робочих місць, недостатня відстань від очей оператора до екрана.

Під впливом перерахованих вище факторів у користувачів можуть виникати:

- вади зору (синдром дискомфорту очей), що виникли внаслідок надлишкового візуального навантаження, тривалої концентраціі на екрані, хибним кутом зору, неякісного освітлення, блиманням зображення, поганою комбінацією кольорів;

- астенопичні симптоми (напруга очей, біль в очах, головний біль);

- окулярні симптоми (сухість очей, подразнення, сльозотеча);

- візуальні симптоми (нечітке зображення, подвійне зображення);

- проблеми, пов׳язані із використанням окулярів (особливо мультифокальних) та контактних линз (сухість очей).

Рівень шумуна комп׳ютеризованому робочому місці майже завжди менший, ніж гранично допустимий, але навіть шум невеликого значення (особливо на високих частотах) від принтерів та моніторів може сприйматися як дратівний фактор. Дія шуму поряд із специфічною взаємодією на вуха може викликати труднощі у якісному розпізнанні та швидкості сприйняття кольорових сигналів, знижує гостроту зору та зорову адаптацію, порушує сприйняття візуальної інформації, знижує здатність швидко та точно виконувати координовані рухи, зменьшує на 5—12% продуктивність праці. Основними джерелами шуму виявляються вентилятори системного блока, накопичувачі, принтери.

У зазначених приміщеннях змінюється склад повітря. Зростає концентрація СО₂ до 0,19% (у атмосферному повітрі концентрація С0₂ складає 0,03%), выдбувається поява диоксину та фурану (входять до складу пластмас, з яких виготовлені електронні плати та корпус дисплею), відзначається збільшення концентрації полихромових бифенилів (можуть виделятися конденсаторами та трансформаторами). Концентрація перелічених речовин частіше всього не перевищує ГДК. У той же час відзначається перевищення ГДК вмісту у повітрі озону, оксида азоту та пилу. Найбільшу небезпеку створює озон, який є канцерогенною речовиною. На робочих місцях змінюється також іонний склад повітря: концентрація негативних іонів знижується (через 3 години роботи наближується до 0), концентрація позитивних іонів відповідно підвищується. Підвищений вміст позитивних іонів у повітрі негативно впливає на фізичну працездатність, появляється та розвивається втома, погіршується діяльність серцево-судинної системи, бронхолегенівого апарату, вегетативної нервової системи. Разом із цим помічений і сприятливий вплив негативних іонів.

При роботі в положенні сидячи більшість груп м׳язів перебувають у постійній напрузі, що призводить до швидкої втомлюваності, сприяє розвитку професійних патологічних загибів хребта. Непра­вильне розтащування дисплеїв по висоті: наднизьке, під неправильним кутом — є причиною появи сутулення; надвисоке положення дисплею призводить до довготривалого напруження шийного відділу хребта, яке може призвести до розвитку остеохондрозу. Ненормальний стан хребта (неправиль­на осанка, зкривлення, зміщення або деформація міжпозвонкових дисків) може стати при­чиною заболевання всього организма.

Інтенсивна робота із клавіатурою викликає біль у локтевих суглобах, пeредпліччях, у кистях та пальцях рук. Це може стати джерелом тяжких професійних захворювань рук. Захворювання, пов׳язані із повторюваними рухами, охоплюють захворювання нервів, м׳язів та сухожиль рук.

При роботі економіста нерідко не враховуються психофізіологічні можливості людини, відсутні системи контролю стану її головних фізіологічних чинників. Як наслідок, людина безконтрольно страждає від високих інформаційних навантажень, психоемоційних навантажень, перенапружень системи зору. Усе це, при щоденній повторюваності, призводить до розвитку спочатку функційних, а згодом і соматичних порушень.

До факторів, що впливають на стан здоров׳я економіста також, належать:

- інформаційні перенапруження мозку разом із постійним браком часу; довготривала нестача інформації, що має сигнальне значення;

- постійна зміна прийомів та складності праці із засобами праці (операційні системи, редактори, бази даних, мови програмування, різні прикладні програми та ін.);

- екстрені зміни міжособових взаємовпливів, що викликані утворенням нових мікро- і макрокол­ективів протягом невеликих проміжків часу;

- порушення біологічних ритмів организму, яке обумовлене змінними або ненормованими режимами праці;

- умови довготривалої інформаційної ізоляції, обумовлене індивідуальним характером праці на компֺютері;

- часткова інактивація руху.

Психоемоційний стрес сприяє або є причиною багатьох функціональних порушень і захворювань:

- психосоматичних (психозів, неврозів, порушень сну);

- серцево-судинної системи (аритмії, гипертоничної хвороби, інфаркту міокарда);

- уражень шлунково-кишкового тракту;

- зниження імунітету, підвищена вразливість до вірусних і багатьох інфекційних хвороб, аутоімунних процесів;

- ревматичних уражень та остеохондрозів;

- онкологічних;

- гормональних порушень та порушень статтєвих функцій і т. п.

Взаємодія розглянутих факторів призводить до виникнення різних скарг та порушень здоров׳я.

Довготривале перебування людини у зоні комбінованої дії різних несприятливих факторів може призвести до розвитку загальних захворювань, професійних або професійно обумовлених захворювань. Основне місце займають хвороби серцево-судинної системи та захворювання шлунку (хронічні гастрити, холецистити).

Поиск по сайту: