І так, про походеньки нашої зірочки по дев’ятьом людям, які за певними причинами не мали змоги проголосувати на дільниці.

Вибори 2012 – неймовірна гонка за птахою вдачі

Вибори в Україні, як ви всі, напевно, знаєте, самі по собі нагадують величезну клоунаду. J Тому, якщо хтось хоче приколів, то їх не варто шукати десь там у цирку, а швидше на виборчих дільницях, і на так званих «точках» голосування на дому. J

І так, в черговий раз, ми «соврємєнная золотая молодьож» полінилися відірвати свої дупи від дивану та сходити, і бодай якось вплинути на рішення насущних проблем регіону, та країни в цілому. Звичайно ж, куди простіше впливати на зомбоящик з пультом в руці, та смачно, до слюноспускання пожовувати цукерки. J А долю країни нехай старі бабці вирішують!

Молодь давно зневірилась у чесності та порядності кандидатів, і саме завдяки величезній неявці, знахабнілим волоцюгам легше дорватися до влади, до державних коштів і вдало розтягнути їх по своїм кишеням. А винні у цьому хто? Звичайно, що ми – мАлАдьож! А горіти нам всім у пеклі!!! J

Участь у виборчому процесі – це власний погляд на ситуацію. Адже від кожного громадянина, залежить успіх тієї партії, тих депутатів, у котрих слова не розходяться з ділом. Я розумію, що в період агітаційних промов, ми всі почули стільки брехні, як ніхто й ніколи ще не чув, хоч виделкою з вух ті спагеті знімай.. проте, може я й наївна курка, але щиро вірю в існування такого інопланетного кандидата, котрий спроможний зрозуміти потреби населення у нашому повсякденному простолюдному житті. J

Я, звичайно, не можу сказати, що в мене активна громадянська позиція чи я прихильниця якихось радикальних мір, якоїсь партії.. бо якщо я, наприклад, хочу трахнути екс-футболіста Шеву, це ще абсолютно не говорить про те, що я галопом по Європі побіжу голосувати за ту партію, у якій він гріє свій зад. Зузьки! J Просто нам усім повинна подобатися така мисля «Я ВИБИРАЮ!», а значить підтримую свою сім’ю, свою неньку-Україну, і в цілому, дбаю про своє майбутнє. Але ж я няшечка, правда? J Так гарно придумала. J

Тому, озвучу зараз такі важливі слова, мовою «вєлікого» Азарова: шановна мАладёж, яких в дєнь хрін разбудіш, а вночі фіг знайдьош, не полінкуйтеся на наступні вибори, прителіпати на свої виборчі дільниці, і поставити той грьобаний хрестик у відведеному квадратику. Можливо, саме завдяки цьому жити нам стане краще?! Не дамо пенсіонерам вирішувати наше майбутнє!!! Бо воно наше! Нам ще жити і жити. J

А для того, щоб швидше подати вам найцікавіше, розповім про талановитого хлопчину, активного жителя нашого містечка Рівне, який завзято прокладає доріжку до шоу-бізнесу, та так рвучко, аніж я рвуся вийти заміж, ну їй-Богу. J Молодець!! Я, звичайно, давно здогадувалася, що Андрій Шилін – багатогранна людина.. по факту, він приємний, в міру скромний і в міру – інтелігент. Так от, цей мій друг-естет, нещодавно люб’язно розповів про свою, далеко не останню роль у всьому цьому виборчому каламбурі. Чесно, давно я так від душі не сміялася, та ще й близько другої ночі! J В мене, навіть, виникла ідея, що Андрій тепер просто зобов’язаний написати пісню під назвою, щось на кшталт: “Выбери меня, птица счастья завтрешнего дня». J

Його розповіді про екстремальні пригоди на виборчій дільниці «Сільськогосподарського технікуму» та зокрема про поїздки до людей по домам, періодично викликали в мене гострі позиви сходити пі-пі. J Богом клянусь, так смішно було! J Тоді вперше задумалась про відсутність при собі памперса. FUCK!!!

Можливо, ті історійки не настільки смішні, наскільки правильно Андрій мені їх подав. Адже, «розжовуючи» окремі ситуації, розумієш – там насправді не до сміху. Плакати треба. Проте, Андрюша запевняє, що свій час у день виборів провів досить цікаво! А це головне. J

Зараз опублікую, на всєобщєє обозрєніє, уривок із того контексту, який я вислухала від уповноваженого члена однієї з дільниць міста Рівного, Андрія Шиліна, тобто як він подорожував по малорухомим людям і що із цього вийшло. J А вийшло… йооой! J

Тому приготуйтеся, бо зараз буде ще один довжелезний абзац у рамках програми Шиліна: «РОЗПОВІДЬ У ДВОХ СЛОВАХ» J

І майте на увазі, жодного слова не додумую, не роблю із мухи слона, як то частенько люблять мої колеги-журналісти. J Бо я чєстная гражданочка!!

І так, про походеньки нашої зірочки по дев’ятьом людям, які за певними причинами не мали змоги проголосувати на дільниці.

А. Шилін:

- 1). Приїхали. Бабка живе з сином. Їй 94 роки. І той син забрав в неї паспорта та пенсійне посвідчення, тому що коли він на роботі, то до бабці приходять бабтисти, промивають їй мозок, щоб квартиру забрать.... Документи син сказав, що у адвоката... Бідолашна бабка так і не проголосувала.

- 2). Наступна точка. Дід, якому 80 років, живе сам у однокімнатній квартирі БОС Дубенська. До нього раз в місяць приїжджає синочок, а так він настільки погано ходить, що я власне не знаю, коли він взагалі востаннє показувався на вулицю......

- 3). А цих людей геть шкода. Чоловік і дружина, яким за 80 років - обоє не ходять. За ними доглядає якась жіночка. Ледве хрестик в бюлетені поставили.

- 4). А ось ці виборці повеселили! J Чоловік і жінка, теж за 80 років. Військовий чоловік так бодрячком нас зустрів, не дивлячись і на свій вік, і жінку почовгав кликати, щоб проголосувала. Я коли в їх кімнату зайшов,то одразу побачив портрет Симоненка – комуніста, і сразу же ж поняв «а чьом пайдьот речь в бюлетене» J Мене прикололо, як дід так енергійно бабі вказував на квадратик комуняк та приказував: «давай старуха, это наш долг!» Милі люди. J

- 5). От жіночку років 60, ми цілих 5 хвилин чекали біля дверей. Думали вже, що там нікого немає, або буде як в тому анігдоті: "- Добрий день! А Коля вдома? -
Коля ще вдома, а вінки вже виносять!" J
Але все ж вона відчинила нам. Теж живе сама, проте здивувало, що не дивлячись як вона ледве ковиляє, в хаті прибрано, чистенько. І весь час, поки ми були в неї, жінка говорила і обзивала себе нехорошими словами, мовляв вона ні до чого не гідна, видно було - людині абсолютно немає з ким поспілкуватися, бо говорила вона кожну хвилину. Ще й сказала за кого голосувати буде, а я їй, мовляв, щоб не афішувала, бо нам цього знати не треба. J

- 6). Потім приїхали до бабусі, 82 роки... Що особливо запам’яталося, то в хаті було так, ніби я повернувся на років 40 назад в минуле, вплоть до телефону, проте так чисто і охайно, що в мене навіть не так вдома! Все як у якомусь музеї. J Та ще й така інтелігентна, що я себе трохи бидлом відчув. J

- 7). ....... А оце шось не можу пригадати….. Мабуть не дуже цікавий випадок, або ж у мене склероз! J

- 8). Значить приїхали до наступного виборця. Зустрів нас солдат у воєнній лікарні, якому тиждень тому вирізали гланди, а йти значить всього якихось 7 хвилин до виборчої дільниці йому откровєнно впадло! J Цього дядька ще лікар клоуном назвав, і розповів нам анігдот про політику: "- Ви бачили як пісяє комар? - Ні..! - Ну от політика ще тонша справа!" J

- 9). А оце був просто Сайлент Хілл!!!!!!!!!!! J Аж мурашки пройшлися по тілу після такого...... Короче, приїхали у власний старющий-пристарющий будинок, де калітка заперта з середини на замок. Жах. Кричали ми, кричали як дурні, але ніхто нам не відзивався... Я тоді перескочив через забор, і постукав у двері. Тихо.. ніхто не відчиняв. Ну ми і поїхали. Але через певний час, прителіпав дідок на участок голосувати, і запитав чому до тієї бабці ніхто не прийшов?! Бо він її мовляв записував на виїзд додому....
Нам довелося ще раз туди мчатися.... Знову хапаєм урну, викликаємо міліціянта, і поперли в те жахливе місце! Приїхали - та ж сама історія, замок висить і все таке… Але як тільки я знову перескочив забор, тихо відчинилися двері і звідти з’явилась реально стрьомна монашка. Ну, ми звичайно пояснили всю ситуацію і пішли в середину. Знаєш, я тоді то й пошкодував, що в мене камери з собою не було, щоб зняти неймовірний фільм жахів... J В середині старої хатини, декорації до хоррор-мюзиклу були цілком готові, і актори теж підібрані вдало. А коли я зайшов в кімнату де в кріслі сиділа та бабка, я ще й відчув запах, такий.. знаєш, ніби хтось мертвий є поряд… бррр. Мій погляд одразу впав на босі ноги, з такими нігтями, які не обрізали років зо 5 напевно, в цілому, розміром майже з мій мізинець!!!!!!!!!! J Всюди жахливо обдерті стіни, і дуууууууже вже багато образів з церкви. То було насправді дуже стрьомно, лячно… А виявилося, що та бабка божевільна, неадекватна. Мені чомусь увесь час здавалося, що вона може встати, стрибнути на стіну і поповзти по ній, як у фільмі жахів... J Незабаром з’явилася друга монашка, якась ще стрьомніша і огидніша за першу. J Почала репетувати бабі щоб вона проголосувала (бо бабка, як виявилось, ще й глуха була). А та про своє щось бурмотала під ніс... Короче, нічого толком в нас так і не вийшло. В мене зараз одне питання - нафіга писати заяву на таких людей, котрі проголосувати не можуть, навіть на дому?!....... Словом, вийшов я з тієї хати, з величезними мурахами під кофтою і курткою! J

А зараз я вже скажу від себе, як наш екс-президент Ющенко - любі друзі, і це ще далеко не все, з того пережитого Андрієм дня!!! J Час він провів точно цікаво! Запевняю. J Тому беріть приклад з Андрюхи, як він сам проголосував, та ще й охоче навідувався до людей, а потім так само ж охоче мені це все переповідав. Душа радіє! J Не те що ми з вами.. такі молоді, а вже не можемо. J Як в найближчий гинделик по пиво, то в підстрибку, а як на виборчу дільницю – одразу тисячу п’ятсот причин: дощ падає, сніг валить, голова болить (що швидше прийнятно для відмов у сексі), срака болить… J Ми такі з вами вреднючі!

Давайте вже перестанемо валяти дурня та губити свою власну батьківщину! Бо ж потім як у нас язик повернеться канючити, чому ми так гівняно живем?! Зробіть кожен свої висновки.

P.S. Щиро вдячна за цей «крик душі» самому найкращому, Андрію Шиліну! Подарував ідею, щодо написання цього матеріалу. Дякую, що поділився одкровеннями. J Ти справжній дружбан!!! J

(с) Ирена МАРЧЕНКО спільно з Андрієм http://vk.com/id15770325

Поиск по сайту: