Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Порядок виконання завдання



1. У залежності від типу і кількості речовини, температури повітря, швидкості вітру і ступеня вертикальної стійкості повітря за таблицями 1.3-1.5 (п. 1.5) визначають глибину поширення хмари Г, км.

2. У залежності від швидкості вітру і ступеня вертикальної стійкості атмосфери за таблицею 1.6 (п. 1.5) визначають швидкість переносу фронту хмари Uпep, км/год.

 

3. Визначають максимальну глибину переносу хмари за 4 години:

 

Гмах = 4·Uпep, км. (1.1)

 

4. Порівнюють значення глибини поширення хмари Г, км (п. 1) зі значенням максимальної глибини переносу хмари Гмах (п. 3). Якщо Г > Гмах, то Г = Гмах. Якщо ГГмах, то для подальших розрахунків використовується значення Г, км, обчислене у п.1.

 

5. Уточнюють глибину розповсюдження хмари НХР шляхом врахування наявності обвалування. Якщо згідно з вихідними даними характер розливу – «у піддон», то за таблицею 1.7 (п. 1.5) визначається коефіцієнт зменшення глибини розповсюдження хмари НХР kобв. Якщо ж характер розливу – «вільно», то kобв = 1.

 

6. Визначають глибину розповсюдження хмари НХР з урахуванням обвалування:

 

Гобв = Г / kобв, км (1.2)

 

7. За таблицею 1.8 (п. 1.5) визначають коефіцієнт для урахування наявності перешкоди на шляху розповсюдження хмари kПШРХ.

 

8. Уточнюють глибину розповсюдження хмари НХР шляхом врахування наявності перешкод на шляху розповсюдження хмари:

(1.3)

 

9. За таблицею 1.9 (п. 1.5) визначають коефіцієнт φ, який чисельно дорівнює кутовому розмірові зони можливого хімічного зараження.

 

10. Визначають площу можливого хімічного забруднення, тобто площу території, у межах якої під впливом змін напрямку вітру може виникнути переміщення хмари:

 

SЗМХЗ = 8,72· 10 -3 · Гуточн2· φ, км2. (1.4)

 

11. За таблицею 1.10 (п. 1.5) визначають коефіцієнт ступеня вертикальної стійкості повітря К.

 

12. Визначають площу прогнозованої зони хімічного забруднення:

 

SПЗХЗ = К· Гуточн2·N0,2, км2. (1.5)

13. Визначають ширину прогнозованої зони хімічного забруднення:

 

(1.6)

 

14. Наносять обстановку, що склалася, на карту (рис. 1.1).

 

 

Рис. 1.1 – Нанесення на карту хімічної обстановки для випадку:

А0 =1800 (західний вітер), швидкість вітру Uвітру = 2 м/с.

 

15. Якщо ГуточнRХНО-Об, то обчислюється час підходу хмари до об’єкта:

 

t = RХНО-Об / Uпep, год. (1.7)

 

Якщо Гуточн < RХНО-Об, то параметр t не обчислюється, а робиться запис «Заражене повітря не дійде до _________».

назва об’єкта

16. Визначають кількість людей, що потрапляє до зон забруднення.

16.1 До ЗМХЗ:

 

(1.8)

 

16.2 До ПЗХЗ:

 

(1.9)

 

17. Визначають втрати населення (значення загальних втрат округляють до найбільшого цілого числа).

17.1 Визначають втрати в ЗМХЗ.

17.1.1 Визначають загальні втрати:

 

(1.10)

 

де kвтр – частка втрат людей, які опинилися у ЗМХЗ або ПЗХЗ (п. 1.5, таблиця 1.11).

 

17.1.2 Визначають структуру втрат:

– легкі:

 

(1.11)

 

– середньої важкості:

 

(1.12)

 

– зі смертельними наслідками:

 

(1.13)

 

17.2. Визначають втрати в ПЗХЗ.

17.2.1 Визначають загальні втрати:

 

(1.14)

 

17.2.2 Визначають структуру втрат:

– легкі:

 

(1.15)

 

– середньої важкості:

 

(1.16)

 

– зі смертельними наслідками:

 

(1.17)

 

18. За таблицею 1.14 (п. 1.5) визначають термін дії джерела забруднення ТДЗ, год.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.