N48. Потреби та мотиви

Потреба, опосередкована складним психологічним процесом мотиваці§, виявляє себе психологічно у формі мотиву діяльності або поведінки.

Потреба- це нестача суб'єкта в чомусь конкретному, а мотив - обгрунтування рішення задовольнити або не задовольнити зазначену потребу в даному об'єктивному й суб'єктивному середовищі. Перш ніж потреба спричинить дію, особистість переживає складний психологічний процес мотиваці§, який полягає в усвідомленні тією або іншою мірою об'єктивно§ й суб'єктивно§ сторін потреби й ді§, спрямовано§ на §§ задоволення.

Схема переходу потреби в мотив: потреба - мотивація - мотив(нестача у чомусь)-(усвідомлення потреби)-(обгрунтування рішення).

Мотивом може стати тільки усвідомлена потреба й тільки в тому разі, якщо задоволення ціє§ конкретно§ потреби, багаторазово проходячи через етап мотиваці§, безпосередньо переходить у дію.

З часом, якщо дія стала звичною, між потребою та дією встановлюється прямий зв'язок. Процес мотиваці§, здійснений раніше, залишається в неактуалізованому стані. Напр: людина кожного дня йдучи на роботу навіть не замислюється над тим чому вона це робить, які потреби спонукають §§ працювати. Відповідне рішення було обгрунтоване людиною раніше.

Отже, мотивє результатом мотиваці§ і являє собою внутрішню психологічну активність, що організовує та планує діяльність і поведінку, спрямовану необхідністю задоволення потреби. В процесі мотиваці§ потреба дістає одну із сво§х суттєвих властивостей - предметність. Предмет, який відповідно до мотиваційно§ концепці§ О.М.Леонтьєва, розглядається як мотив, може бути "матеріальним, ідеальним, таким, який чуттєво сприймається або існує лише в уяві, у мисленнєвому плані". Визначаючи місце мотиву серед чинників, які мотивують людську діяльність, розглянемо таку класифікацію:

- потреби та інстинкти як джерела активності, які пояснюють, чому організм взагалі приходить до стану активності;

- мотиви як причини, які визначають вибір спрямованості поведінки, а також те, заради чого здійснюється вибір саме цих актів поведінки;

- емоці§, суб'єктивні переживання, установки, які дають відповідь на запитання про те, яким чином регулюється динаміка поведінки.

Джерелом спонуки виступають потреби й особистісні цінності суб'єкта. Вони мають стійкий понадситуативний, понаддіяльнісний характер, який разом з §х множиною викликає необхідність визначення спрямованості поведінки у кожній конкретній ситуаці§. Установка є тим психологічним механізмом, який "зсередини" управляє діяльністю відповідно до спрямованості, задано§ мотивом.

Кожна діяльність має єдиний мотив, з яким вона пов'язана взаємно-однозначно; у свою чергу, мотив має чисельні зв'язки з різноманітними потребами.

Отже, мотив ніби прив'язаний до конкретно§ діяльності: у кожно§ діяльності є лише один мотив; він виникає одночасно з нею і припиняє своє існування разом з нею. Мотив формується на основі актуальних потреб та особливостей ситуаці§; перші зумовлюють необхідність саме дано§ конкретно§ спрямованості діяльності, другі - §§ можливість.

Однією з найважливіших характеристик мотиву є його здатність породжувати діяльність, яка срямована на деяку зміну життєвого світу суб'єкта. Мотив спонукає людину до таких змін, які є необхідними для задоволення потреб. Тбт завдяки мотиву у суб'єкта виникає необхідність здійснити за доп діяльності ті чи інші зміни у своєму життєвому світі. Критерієм цього виступає необхідність реалізаці§ (задоволення) потреб суб'єкта.

N49. Мотиви у структурі діяльності.

Сутність мотиву.

Потреба- це недостаток суб"єкта у чомусь конкретному.

Мотив- обґрунтування рішення задовольнити або не задовольнити зазначену потребу в даному об"єктивному і суб"єктивному оточенні.

Потреби, опосередковані складним психологічним процесом мотиваці§, виявляє себе психологічно у формі мотиву поведінки.

Перш, ніж потреба спричинить дію, особистість переживає складний психологічний процес мотиваці§, який полягає в усвідомленні тією або іншою мірою:

-суб"єктивно§ та об"єктивно§ сторони потреби;

-та ді§, спрямовано§ на §§ задоволення;

Схема переходу потреби в мотив:

1етап.- Потреба (нестаток у чомусь)

2 етап- Мотивація (усвідомлення потреби)

3 етап - Мотив (обґрунтування рішення)

обґрунтування рішення може супроводжуватися внутріособистісними конфліктами, оскільки різноманітні потреби можуть співіснувати і суперечити одна одній.

2. Роль мотиву у структурі діяльності.(основне у відповіді!)

"Мотив-діяльність" -одна із складових діяльності. Без мотиву діяльності не буває.

-Найважлива характеристика мотиву - це його здатність породжувати діяльність, яка спрямована на деяку зміну життєвого світу людини.

-Відомо, що така властивість (породжувати діяльність) притаманна і іншим об"єктам та явищам дійсності, які включені в діяльність (наприклад, цілі, які можуть спрямовувати і спонукати діяльність), але вони не здатні за відсутності мотиву породжувати діяльність.

- мотив спонукає діяльність до таких змін, які є необхідними для задоволення потреб. Іншими словами, завдяки мотиву у су"єкта виникає необхідність здійснити за допомогою діяльності ті чи інші зміни у своєму життєвому світі.

- Зміст діяльності не визначається лише предметним змістом потреби, яка задовольняється завдяки цій діяльності. Людина враховує ситуацію, наявність суб"єктивних та об"єктивних можливостей, наявність або відсутність протилежних потреб, а також таких, які діють в одному напрямку з основною потребою. І лише потім на підставі мотиву (значущості цінності, смислу, який має для суб"єкта дана поведінка) суб"єкт виправдовує, санкціонує дану поведінку. Мотив перебивається як суб"єктивна підстава діяти саме таким чином.

- Мотив впливає на діяльність опосередковано, через мету. Для встановлення предмету як мети діяльності, необхідно усвідомити його як такий, що співвідноситьтся з мотивом. І надалі, при виникненні тако§ потреби, мотив буде спонукати до оволодіння саме цим предметом, якщо не зміниться зовнішня ситуація.

N50. Проблема класифікаці§ потреб

Існують різні класифікаці§ потреб людини, в основу яких покладено різні критері§. У зарубіжній психологі§ ототожнювали потреби і мотиви (Х. Мюррей, А.Маслоу, Д.Макклелландом).

В концепці§ Х.Мюррея більшість потреб ототожнюється з відповідними мотивами. На його думку, кожній психогенній потребі відповідає свій аттитюд як спосіб почуття, мислення та поведінки. За Мюрреєм, потреба - це конструкція, яка являє собою силу мозку. Зовнішньо потреби виявляється в: типових поведінкових реакціях або тенденціях; типових способах ді§; пошуку, уникненні або відборі, у селективності уваги та реагування; характерних емоціях і почуттях; задоволенні при досягненні певного результату.

Потреби можно поділити на дві групи: первинні (вісцерогенні) та вторинні (психогенні). Вісцерогенні потреби мають справу з фізичним задоволенням, а психогенні - з психічним або емоційним задоволенням. Психогенні: в агресі§, домінуванні, досягненні, захисті, грі, сексі, повазі тощо.

А.Маслоу розглядає сукупність потреб людини як ієрархію, яка скл з п'яти рівнів:

- фізіологічні потреби (кисень, вода, §жа, комфорт, здоров'я);

- потреба в безпеці;

- потреба в любові та прихильності, дружбі;

- потреба в повазі, визнанні;

- потреба в самоактуалізаці§(розвиток свого потенціалу).

Маслоу також виділяє когнітивні та естетичні потреби. Проте когнітивні слугують задоволенню базових потреб, а чітка диференціація естетичних потреб поки що є неможливою.

Також Маслоу вокремлював дві глобальні категорі§ потреб (мотивів): дефіцитарні (Д-потреби) та потреби росту (Б-потреби або буттєві, мета-потреби). Вони є стійкими детермінантами поведінки та відповідають п'яти критеріям:

- §хня відсутність викликає хворобу (людина яка не §сть- врешті решт хворіє);

- наявність цих потреб запобігає хворобі;

- §хнє поновлення виліковує хворобу;

- ці потреби неактивні або повністю функціонально відсутні у здорово§ людини.

Маслоу також виокремлював два види "доросло§" любові: Д-любов (его§стична) та Б-любов (щира, справжня).

Д. Макклелланд виокремив три головні потреби: 1) в успіху; 2) в афіліаці§ (причетності); 3) у владі.

На думку вченого, кожна людина більшою мірою орієнтована на одну групу потреб, задоволенню яко§ вона приділяє головну увагу, але не відкидає інші. Основна група потреб практично не змінюється протягом всього життя.

У вітчизняній психологі§ частіше за все потреби поділяють на матеріальні (§жа, оселя), духовні (пізнання себе) та соціальні (спілкування).

Б.Ф.Ломов виділяє базові, похідні та вищі потреби. 1) Базові - потреба в матеріальних умовах, у спілкуванні, пізнанні, діяльності й відпочинку. Вони диктуються об'єктивними законами життя індивіда в суспільстві та його розвитку як особистості. Кожна з базових потреб може мати різні рівні розвитку, пов'язані на самперед з певними етапами розвитку особистості. 2) Похідні формуються на основі базових. До них належать естетичні потреби, потреба в навчанні. 3) Вищі потреби включають насамперед потреби у творчості й творчій праці.

Поиск по сайту: