Встановлення діагнозу на основі:
а) скарг
б) анамнезу захворювання
в) об’єктивного обстеження
Скарги на біль у ділянці хребта, який посилюється при рухах, іноді зниження або втрату чутливості і рухів.
Запам’ятай! Рівень втрати чутливості і рухів залежить від висоти ушкодження спинного мозку.
Наявність травми хребта.
При огляді потерпілий ,як правило, лежить нерухомо або перебуває у вимушеному положенні: сидячи на кріслі, спирається руками до його спинки (симптом Томпсона), у ділянці ушкодження визначається набряк тканин або деформація. При пальпації – локальна болючість, напруження м’язів, а також болючість при осьовому навантаженні (легке натискання на тім’яну ділянку або постукування по п’ятках викликає болючість у місці перелому), порушення або втрата чутливості і рухової активності в кінцівках, іноді порушення функції тазових органів (нетримання сечі, калу) при ушкодженні спинного мозку.
Запам’ятай!
При підозрі на перелом шийного відділу хребта надавлювати на голову категорично заборонено – це може призвести до зміщення хребців у місці перелому, стиснення спинного мозку і смерті пацієнта.
Перша допомога
1. Ввести : 2 мл 50% розчину анальгіну і 1 мл 1% розчину димедролу внутрішньом’язово або 1 мл 2% розчину промедолу підшкірно.
2. Потерпілого обережно перекласти на тверді ноші або дерев’яний щит.
Запам’ятай! При травмі хребта потерпілого не можна повертати на бік або садити.
3. Під плечі і голову підкласти м’який валик або подушку, а при переломі шийного відділу хребта на шию накласти комірець з вати і картону або драбинчасту шину, обгорнуту марлею і бинтом.
4. При ушкодженні спинного мозку випустити сечу катетером згідно модуля «Катетеризація сечового міхура».
5. При відкритих переломах накласти асептичну пов’язку згідно модуля «Методика і техніка перев’язки».
Зменшується біль, не допускається виникнення спінального шоку
Не допускається зміщення хребців
Забезпечується іммобілізація
Запобігання розриву сечового міхура, мимовільного витікання сечі
Досягається інфекційна безпека
Транспортування
Потерпілого обережно транспортувати в травматологічний (хірургічний) стаціонар на жорстких ношах у супроводі медичного працівника. У разі відсутності твердих нош або дерев’яного щита потерпілого транспортувати на животі
Потсійно стежити за загальним станом пацієнта
АЛГОРИТМ ДІЇ
ДОГЛЯД ЗА ПАЦІЄНТАМИ З УШКОДЖЕННЯМ ХРЕБТА
Назва заходу
Послідовність дій
Примітка
Особливості догляду
1. Пацієнта укласти на ліжко з підкладеним під матрац дерев’яним щитом.
2. Надати пацієнту зручного положення в ліжку на щиті:
а) при переломах грудного та поперекового відділів хребта пацієнту надати положення на животі, підклавши під грудну клітку і гомілку подушки;
б) якщо пацієнт не спроможний перебувати в попередньому положенні, то його слід укласти на спину на тверду поверхню або гіпсове ліжечко, під місце перелому підкласти валик, поступово збільшуючи його висоту.
3. Стежити за накладеною петлею Гліссона і скобами на тім’яних горбах, які використовують при переломах зі зміщенням шийних хребців.
4. Проводити лікувальну гімнастику.
Через 7 -10 днів спонукати пацієнта до активного виконання вправ. Починаючи з 18 -20 –го дня пацієнт повертається на живіт, піднімає голову, кінцівки, йому надають положення «ластівки». Вправи виконують 5 разів на день, спочатку по 5 – 6 хв, а потім – 20 -30 хв.
5. Стежити за виконанням пацієнтом дихальної гімнастики. У разі потреби проводити інгаляції киснем, туалет носоглотки.
6. Розправляти простирадла, під п’ятки і лопатки підкласти ватно – марлеві подушки у вигляді бублика, заміняти мокрі простирадла, доглядати за шкірою, проводити масаж стиснених ділянок.
7. Регулярно випорожнювати сечовий міхур, оскільки у такої категорії пацієнтів спостерігаються розлади сечовипускання. При нетриманні сечі вставити в сечовий міхур постійний катетер.
8. Спостерігати за цистостомою, яку іноді накладають при переломах хребта з ушкодженням спинного мозку, промивати її антисептиками.
9. Проводити механічне очищення прямої кишки пальцем у гумовій рукавичці, змащеній гліцерином чи вазеліном.
10. Спостерігати за накладеними гіпсовими пов’язками: а) гіпсовими корсетами при переломах без зміщення шийних та грудних хребців; б) за гіпсовими лонгет ними пов’язками, які накладають на нижні кінцівки при ушкодженнях хребта з порушенням цілісності спинного мозку. Стопа повинна бути в положенні під кутом 900 (функціональне вигідне положення)
Досягається знерухомлення ушкодженої ділянки
Досягається максимальне розвантаження та розслаблення м’язів ушкодженої ділянки
Досягається поступове зіставлення кісткових уламків
Підвищується тонус м’язів
Запобігання запаленню легень
Запобігання виникненню трофічних розладів (пролежнів)
Досягається випорожнення сечового міхура. Запобігання запальному процесу сечовидільної системи.
Запобігання розвитку висхідної інфекції
Досягається випорожнення кишок
Досягається зрощення перелому. Запобігання звисанню нижньої кінцівки і утворення контрактур
АЛГОРИТМ ДІЇ
ПЕРЕЛОМИ ТАЗА
Послідовність заходів
Дані обстеження пацієнта і характер заходів
Примітка
Встановлення діагнозу на основі:
а) скарг
б) анамнезу захворювання
в) об’єктивного обстеження
Скарги на біль у ділянці таза, порушення рухів у нижніх кінцівках, розлади сечовипускання або дефекації (при ушкодженні тазових органів).
Травма кісток таза.
При огляді визначається зміна конфігурації таза ( при переломах зі зміщенням), набряк м’яких тканин або наявність кісткових відламків у рані (при відкритих переломах). Характерними є типові положення пацієнтів:
а) ноги зігнуті в колінах, приведені до живота, які потерпілий не дає розвести – це вказує на розрив симфізу;
б) «положення жаби» - ноги зігнуті в колінах і розведені назовні – це характерно для переломів обох лобкових або сідничних кісток;
в) положення «прилиплої п’ятки» - симптом характерний для перелому горизонтальної гілки лобкової кістки. При пальпації визначається локальна болючість у місці перелому, а також болючість при стисканні таза в сагітальному або фронтальному напрямках і при дослідженнях через пряму кишку і піхву.
При переломі дна вертлюгової впадини відзначається вкорочення кінцівки, а при переломі типу Мальгеня – тазове кільце розходиться в сторони.
При ушкодженні сечового міхура – затримка сечовипускання, гематурія, при ушкодження прямої кишки – порушення акту дефекації і виділення крові через пряму кишку
Невідкладна допомога
1. Ввести внутрішньом’язово 2 мл 50% розчину анальгіну, 1 мл 1% розчину димедролу або 30 мг розчину кетанову, у тяжких випадках – наркотичні анальгетики.
2. Пацієнту надати «положення жаби», під коліна підклавши валик.
3. При ушкодженні сечового міхура або сечівника провести катетеризацію або пункцію сечового міхура.
4. При травматичному шоку внутрішньовенно краплинно ввести протишокові препарати ( рефортан, реоглюман, реополіглюкін тощо).
5. При відкритому переломі накласти асептичну пов’язку.
Потерпілого транспортувати в стаціонар на твердих ношах «положенні жаби»: нижні кінцівки зігнуті в колінних суглобах і злегка розведені, під коліна підкладений твердий валик. У разі відсутності нош можна використати дерев’яний щит
