Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Міжнародно-правовий статус

Зміст

  • 1 Загальні дані
  • 2 Запаси
  • 3 Міжнародно-правовий статус
  • 4 Україна і Антарктика
  • 5 Виноски
  • 6 Див. також
  • 7 Література

Загальні дані

В умовних межах площа Антарктики — близько 50-60 млн км², з яких понад 3/4 припадає на водні простори з плаваючою морською кригою та айсбергами. Води окраїнної частини Антарктики розташовані у смузі пануючих західних вітрів і беруть участь в існуючій тут навколоантарктичній течії західних вітрів, яка омиває всю земну кулю з заходу на схід на цих широтах.

Води Антарктики характеризуються низькими температурами. Взимку в південній частині температури поверхневих шарів коливаються в межах від —1,8 °C до —1,9 °C°; у районі антарктичної конвергенції від +1 °C до +2 °C°. Влітку у високих широтах температури води підвищуються до +2 °C°, в районі антарктичної конвергенції до +3,5 °C°.

Дно антарктичної частини океану являє собою серію басейнів і западин (Австрало-Антарктична, Тихоокеансько-Антарктична та інші) розділених підводними височинами і хребтами (Південно-Антільський, Кергелен, Південно-Тихоокеанський та інші) увінчаними островами, переважно вулканічного походження.

Запаси

Запаси нафти у Антарктиці складають більше 100 мільярдів тонн, а запаси газу — близько 15 трильйонів кубометрів. Також цей світовий резерв має в своєму розпорядженні великі запаси золота та інших корисних копалин.

Згідно з оцінками експертів, в Антарктиці зосереджено 80% запасів всієї прісної води у світі. Питання чистої води — не менш важлива проблема для людства, аніж інші важливі позиції, такі як нафта і газ.

Води Антарктики багаті на китів, тюленів, рибу. На островах і узбережжі Антарктики живе велика кількість водоплавних птахів. Потенційна можливість щорічного вилову тільки криля в водах Антарктики, без збитків для відтворення популяцій, може бути на рівні 700 млн тон на рік.

Міжнародно-правовий статус

Територіальні претензії країн у Антарктиці

З міжнародно-правового погляду Антарктика не перебуває ні під чиїм суверенітетом, а знаходиться в користуванні всіх держав. Води Антарктики відкриті для мореплавства, наук, досліджень та промислів.

Деякі країни робили необґрунтовані спроби поділити Антарктику на сектори. Такі спроби були в період 1907—1940 років з боку Англії, Норвегії, Франції, Чилі, Аргентини, Австралії і Нової Зеландії. СРСР офіційною нотою 27 січня 1939 року заявив протест урядові Норвегії і резервував свою точку зору щодо державної належності земель, відкритих росіянами. Резервували свою точку зору щодо суверенітету Антарктики також США у 1939 і Японія у 1940 роках. У серпні 1948 року США розпочали неофіційні переговори з Аргентиною, Чилі, Норвегією, Австралією, Новою Зеландією, Великобританією і Францією про «інтернаціоналізацію» регіону, але через наявність гострих суперечностей ця спроба не мала успіху. У меморандумі про режим Антарктики 7 червня 1950 року радянський уряд заявив, що він не може вважати законним будь-яке рішення про режим Антарктики, прийняте без його участі.

На Міжнародній конференції по Антарктиці у Вашингтоні (за участю СРСР, США, Англії, Франції, Бельгії, Норвегії, Аргентини, Чилі, Японії, Австралії, Нової Зеландії, Південно-Африканського Союзу) 1 грудня 1959 року підписано Антарктичний договір.Згідно з ним, Антарктика повинна використовуватися винятково для мирних цілей, територія південніше 60° південної широти — нейтралізована і демілітаризована зона, що використовується лише у мирних цілях при повній свободі наукової діяльності. В цьому районі забороняються будь-які воєнні заходи (створення військових баз і укріплень, проведення маневрів, випробування всякої зброї, ядерної також).

Україна і Антарктика

Україна є однією з 28 країн світу, що мають право вето відносно будь-яких дій інших держав в Антарктиці.

Кабінет Міністрів України в 2010 затвердив Державну цільову науково-технічну програму проведення досліджень в Антарктиці на 2011—2020 роки. Участь української станції «Академік Вернадський» у дослідженні Антарктики є важливою для реалізації майбутніх геостратегічних інтересів України.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.