Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Мажоритарна, пропорційна та змішана виборчі системи.



Мажоритарна – система визначення результатів виборів до якої депутатські мандати від виборчого округу отримують лишень кандидати, що одержали більшу кількість голсів. Ця система є традиційною і найбільш прийнятною для країн з точки зору двопартійної системи

Пропорційна – голосування за списки кандидатів від політичних партій і розподіл місць у парламенті пропорційно до кількості голосів відданих за списки(в 48країн світу). Ця виборча система як правило в тих країнах, де є кілька впливових партій але жодна з них історично немає стабільної більшості в парламенті

Змішана – комбінація, поєднання мажоритарної і пропорційної; застосовується в тих країнах, де йде пошук і встановлення виборчих систем або існує необхідність досягнення компромісу між принципом представництва різних політичних сил та стабільності встановленого ним урядом

38. Макроекономічні завдання національної економіки та відповідні моделі цільової функції.

Виділяють такі макроекономічні завдання національної економіки:

– стабільне зростання національного обсягу виробництва;

– високий і стабільний рівень зайнятості;

– стабільний рівень цін;

– підтримка рівноваги платіжного балансу.

Відповідно до даних спрямувань використовуються й агреговані інструменти макроекономічного регулювання, зокрема фінансова політика, грошово-кредитна політика, політика регулювання доходів, зовнішньоекономічна політика та інші.

Цільова функція національної економіки є складною системою завдань, що класифікуються за різними критеріями та ознаками — просторовими, суб’єктними, часовими та іншими.

За цільовою функцією виділяють такі моделі національної економіки:

- рівноважні,

- не рівноважні.

39. Методи непрямого державного впливу, їх зміст та особливості реалізації.

Державне регулюванню економіки передбачає використання ряду методів. Під методами державного регулювання економіки розуміють способи впливу держави в особі законодавчих і виконавчих органів на сферу підприємництва, інфраструктуру ринку, некомерційний сектор економіки з метою створення або забезпечення умов їх діяльності відповідно до національної економічної політики.

Методи непрямого (опосередкованого) державного регулювання ґрунтуються переважно на товарно-грошових важелях, визначають правила гри в ринковому господарстві та впливають на економічні інтереси суб'єктів господарської діяльності. До цих методів належать:

• оподаткування, рівень оподаткування і система податкових пільг;

• регулювання цін, їх рівні та співвідношення;

• плата за ресурси, відсоткові ставки за кредит і кредитні пільги;

• митне регулювання експорту й імпорту, валютні курси та умови обміну валют.

Сфера застосування опосередкованого регулювання в міру розвитку ринкової економіки значно розширюється. Водночас зменшуються можливості прямого втручання держави у процеси розширеного відтворення.

40. Методи прямого державного впливу, їх зміст та особливості реалізації.

Методи прямого державного впливу, їх зміст та особливості реалізації..

Державне регулюванню економіки передбачає використання ряду методів. Під методами державного регулювання економіки розуміють способи впливу держави в особі законодавчих і виконавчих органів на сферу підприємництва, інфраструктуру ринку, некомерційний сектор економіки з метою створення або забезпечення умов їх діяльності відповідно до національної економічної політики.

За засобами впливу на суб'єкти ринку методи державного регулювання поділяються на дві групи: прямого і непрямого (опосередкованого) впливу.

До методів прямого державного впливу належать такі:

• визначення стратегічних цілей розвитку економіки і їх відображення в індикативних та інших планах, цільових програмах;

• державні замовлення і контракти на поставки певних видів продукції, виконання робіт, надання послуг;

• державна підтримка програм, замовлень і контрактів;

• нормативні вимоги до якості і сертифікації технології та продукції;

• правові й адміністративні обмеження та заборони щодо виробництва певних видів продукції;

• ліцензування операцій з експорту та імпорту товарів, тобто зовнішньоторговельних операцій.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.