Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Розрахунок вентиляції виробничого приміщення



Розрахунок здійснюється залежно від кількості працюючих.

Необхідна кількість повітря (м3/год.), яка забезпечує відповідність параметрів повітря робочої зони нормованим значенням, визначається за формулою (4.6):

(4.6)

Де - нормативна кількість повітря на одного працюючого, яка залежить від питомого об’єму приміщення, м3/(год. люд.).

N – кількість працюючих.

Питомий об’єм приміщення , (м3/люд.), визначається за формулою (4.7):

(4.7)

де V – об’єм приміщення, м3.

Величина V′ - нормативна кількість повітря.

Отже, визначаємо вільний об’єм приміщення (обладнання займає 25% об’єму):

V = A·B·H·0,7 = 6·3·4,5·0,75 = 56,7 м3.

Питомий вільний об’єм складає:

V′ = V / N = 56,7 / 5 = 14,175 м3/люд. < 20 м3/люд.

Нормована кількість повітря на одну людину при V′ < 20 м3/люд. становить 30 м3/(год. люд))

Найменша необхідна кількість повітря для вентиляції:

L = L′· N = 30·4 = 120 м3/год.

 

Розрахунок акустичної обробки виробничого приміщення

 

Для зниження рівнів шуму на робочих місцях використовують наступні методи:

– раціональне розміщення робочого місця у приміщенні, а також обладнання на кожному місці;

– акустична обробка приміщення.

Раціональне розміщення робочих місць залежить від наявності достатньої площі приміщення. Акустична обробка приміщення захищає працюючих від внутрішніх та зовнішніх (вулиця, суміжні приміщення) шумів. Зниження рівня шуму за рахунок акустичної обробки приміщення ΔL визначається за формулою (4.8):

(4.8)

де А1, А2 – звукопоглинання приміщення до та після акустичної обробки, одиниць поглинання.

Звукопоглинання приміщення визначається за формулою (4.9):

(4.9)

де S – площа поверхні, м2;

α - коефіцієнт поглинання матеріалу поверхні, одиниці поглинання.

Визначаємо звукопоглинання приміщення до проведення обробки:

Коефіцієнти поглинання матеріалів стін = 0,03; стелі = 0,03; підлоги = 0,06.

А1= 2 · 6 · 4,5 · 0,03 + 2 · 3 · 4,5 · 0,03 + 6 · 3 · 0,03 + 6 · 3 · 0,06 = 3,51 одиниць поглинання.

Визначаємо звукопоглинання приміщення після акустичної обробки:

Коефіцієнти поглинання матеріалів стін = 0,11; стелі = 0,5; підлоги = 0,06.

А2= 2 · 6 · 4,5 · 0,11 + 2 · 3 · 4,5 · 0,11 + 6 · 3 · 0,5 + 6 · 3 · 0,06 = 18,99 одиниць поглинання.

Зниження рівня шуму складає 10 lg · (18,99 / 3,51) = 7,33 дБ.

Рівень шуму після обробки приміщення (60 – 7,33 = 52,67 дБ А) відповідає нормативним вимогам до приміщення з ПЕОМ.

 

Розрахунок освітлення приміщення

Штучне освітлення приміщення з робочими місцями, обладнаними ПЕОМ, здійсняється системою загального рівномірного освітлення з використанням люмінесцентних ламп.

При цьому застосовують світильники із розсіювачами та дзеркальними екранними сітками або віддзеркалювачами, які укомплектовані високочастотними пускорегулювальними апаратами.

Для розрахунку системи освітлення застосовують метод коефіцієнта використання світлового потоку за умови, що витримані рекомендовані співвідношення відстані між світильниками до висоти їх підвісу, відхилення не повинно бути більше 20%. При цьому відношення довжини світильника до найкоротшої відстані від нього до розрахункової точки не повинно перевищувати 0,2. Якщо ці умови не виконуються використовують точковий метод розрахунку.

 

Заходи, які забезпечують електробезпеку та пожежну безпеку

 

1.5 Вимоги щодо пожежної безпеки будівель та приміщень, де розміщені робочі місця, обладнані ЕОМ з ВДТ і ПП, повинні відповідати вимогам, встановленим:

а) Державними будівельними нормами "Пожежна безпека об'єктів будівництва", затвердженими наказом Держбуду України від 03.12.2002 N 88 (далі - ДБН В.1.1.7-2002);

б) ГОСТ 12.1.004-91 "ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования безопасности";

в) Правилами пожежної безпеки України, затвердженими наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 N 126, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за N 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004).

1.14. Приміщення, де розміщені робочі місця операторів, крім приміщень, у яких розміщені робочі місця операторів великих ЕОМ загального призначення (сервер), мають бути оснащені системою автоматичної пожежної сигналізації відповідно до вимог:

а) Переліку однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 22.08.2005 N 161, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.09.2005 за N 990/11270 (далі - НАПБ Б.06.004-2005);

б) Державних будівельних норм "Інженерне обладнання будинків і споруд. Пожежна автоматика будинків і споруд", затверджених наказом Держбуду України від 28.10.98 N 247 (далі - ДБН В.2.5-13-98), з димовими пожежними сповіщувачами та переносними вуглекислотними вогнегасниками.

В інших приміщеннях допускається встановлювати теплові пожежні сповіщувачі.

1.16. Приміщення, в яких розміщуються робочі місця операторів сервера загального призначення, обладнуються системою автоматичної пожежної сигналізації та засобами пожежогасіння відповідно до вимог НАПБ Б.06.004-2005, ДБН В.2.5-13-98, НАПБ А.01.001-2004 і вимог нормативно-технічної та експлуатаційної документації виробника.

1.17. Проходи до засобів пожежогасіння мають бути вільними.

 

Заходи щодо забезпечення режиму праці та відпочинку

Охорона праці відіграє важливу роль як суспільний чинник, оскільки якими б вагомими не були трудові здобутки, вони не можуть компенсувати людині втраченого здоров'я, а тим більше життя. Слід пам’ятати, що стан охорони праці є показником соціального й науково-технічного розвитку держави. Умови праці, що відповідають нормативним вимогам, дозволяють якщо не уникнути, то хоча б скоротити захворюваність, пов'язану з виробництвом. Турбота про здоров'я людини - найголовніше завдання держави. Адже саме за сприятливих умов праці людина здатна працювати високопродуктивно, створювати необхідний матеріальний потенціал суспільства, добробут усіх громадян.

Заходи щодо забезпечення режиму праці та відпочинку наводяться з урахуванням вимог нормативних актів та характеристики трудової діяльності.(табл.4.2.)

 

Таблиця 4.2

Час регламентованих перерв у залежності від тривалості робочої зміни, виду і категорії трудової діяльності з ПЕОМ

Категорія Роботи з ПЕОМ Загальний час регламентованих перерв
При 8-годинній зміні При 12-годинній зміні
Розробка програм із застосуванням ЕОМ 15 хвилин через кожну годину У перші 8 годин роботи аналогічно перервам при 8-годинній роботі, а протягом останніх 4-х годин - 15 хвилин через кожну годину
Оператори із застосуванням ЕОМ 15 хвилин через кожні 2 години
Оператори комп’ютерного набору 10 хвилин після кожної години

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.