Синдром тривалого стиснення

Виникає в результаті тривалого стиснення кінцівок (протягом 4-8 годин і більше). Ці травми виникають при дорожньо-транспортних пригодах у малолюдних місцях, а також при обвалах, землетрусах, руйнуваннях будинків тощо.

У розвитку синдрому тривалого стиснення найбільше значення мають три фактори:

- тривале болюче подразнення;

- усмоктування в кров отруйних продуктів розпаду з ушкоджених м'язів;

- втрата значної кількості плазми крові в результаті масивного на­бряку стисненої кінцівки.

Виділяють чотири форми синдрому тривалого стиснення:

- легка виникає в тих випадках, коли тривалість стиснення кінцівки не перевищує 4-х годин;

- середня - стиснення від 4-х до 6 годин. У більшості випад­ків немає особливо виражених гемодінамічних розладів, функція нирок страждає помірно;

- важка виникає внаслідок стиснення всієї кінцівки, частіше стегна і гомілки, протягом 7-8 годин. Чітко проявляється симптоматика ниркової недостатності і розладу гемодінамики;

вкрай важка розвивається, якщо стисненню піддаються обидві кінцівки протягом 6 годин і більше, постраждалі вмирають від гострої ниркової недостатності в перші 2-3 доби.

Перша медична допомога

- перед звільненням кінцівки від стиснення, необхідно накласти джгут вище місця стиснення;

- туго забинтувати кінцівку зверху (від джгута) донизу;

- зняти джгут;

- охолодити кінцівку (прикласти лід, сніг, холодну воду);

- іммобілізувати кінцівку шиною;

- дати зне­болюючі і заспокійливі препарати, гарячий солодкий чай;

- лужне питво у великій кількості - «Боржомі» або інша мінеральна вода.

Тепло вкутати ковдрами і транспортувати постраждалого в лікувальну установу на ношах у положенні лежачи.

ТЕРМІЧНА ТРАВМА

Опіки

Опіком називають ушкодження тканин, викликане впливом високої температури, хімічних речовин, сонячних променів та іо­нізуючого випромінювання.

Термічні опіки виникають від безпосереднього впливу на тіло високої температури (полум'я, окріп, гарячі рідини і гази, розпечені предмети, розплавлені метали та ін.).

Найчастіше спостерігаються опіки рук, ніг, очей, рідше - тулуба та голови.

За глибиною ураження розрізняють чотири ступені опіку:

- опік першого ступеня (еритема) - почервоніння шкіри, набряклість та біль. Запальні явища швидко проходять (через 3-6 днів), залишається пігментація.

- опік другого ступеня (утворення міхурів) - сильний біль, інтенсивне почервонінням шкіри і відшарування епідермісу з утворенням міхурів. Ушкодження глибоких шарів шкіри не відбувається, через тиждень відновлюються всі шари шкіри без утворення рубця.

- опік третього ступеня - некроз (змертвіння) всіх шарів шкіри. Відбувається коагуляція білків шкіри та крові і на опіковій поверхні утворюється щільний струп.

- опік четвертого ступеня (обвуглювання) виникає при впли­ві на тканини найвищих температур (полум'я, електрична дуга, розплавлений метал). Це найважча форма опіку, при якій ушкоджуються шкіра, м'язи, сухожилки та кістки.

Перша медична допомога при опіках спрямована на припинення впливу високої температури на постраждалого:

- погасити полум'я на одязі;

- видалити постраждалого із зони дії високої температури;

- зняти тліючий і палаючий одяг - одяг розрізати, особливо там, де він прилип до опікової поверхні. Відривати одяг від шкіри не можна, його обрізають навколо опіку та накладають асептичну пов'язку. Роздягати постраждалого не рекомендується, особливо в холодну пору року.

- накласти суху асептичну пов'язку використовувати стерильний бинт або індивідуальний перев'язний пакет, чисту бавовняну тканину.

Не слід промивати опік, доторкатися до обпаленого місця руками, проколювати міхури, відривати прилиплі до місць опіку частини одягу, а також присипати порошком або змазувати опікову поверхню жиром.

При великих опіках другого, третього та четвертого ступенів досить швидко розвивається опіковий шок. Постраждалого необ­хідно:

- укласти в таке положення, при якому його найменше турбує біль;

- тепло вкрити;

- дати знеболюючі та за­спокійливі препарати;

- якщо є можливість ввести наркотики;

- дати гарячого чаю, велику кількість рідини з додаванням соди (0,5 чайної ложки на літр води ) або солі (1 чайну ложку на літр води).

При великих опіках постраждалих краще загорнути в чисте простирадло та організувати термінову доставку в лікувальну установу, зробивши транспортну іммобілізацію

Перша допомога при опіках очей (гаряча пара, вода, жир, полум'я):

- охолодити око холодною водою;

- усунути уражальний агент ватним тампоном;

- накласти стерильну пов'язку;

- дати знеболюючий засіб і відправити в лікувальну установу.

Обмороження

Ушкодження тканин у результаті впливу низької температури називається обмороженням. Причини обмороження: тривалий вплив холоду, нерухоме положення, важкий стан постбочі і службовці об'єкту ховаються в захисних спорудах;

- після виникнення надзвичайної ситуації з'ясовується обстановка на об'єкті;

- якщо об'єкт опинився за межами осередку ураження і зон радіоактивного зараження, то поновлюється виробнича діяльність в䥆䕌0 ะ[1]8 ɈЀ 풵[1]nj`H䢀໙迧nj䢀໙迧nj䢀໙迧nj䢀໙迧nj ͇ʳ0p X풴䢀໙迧nj䢀໙迧nj䢀໙迧nj䢀໙迧nj ကȋBONUS~1.SCR0ˆ[1]n풴䢀໙迧nj䢀໙迧nj䢀໙迧nj䢀໙迧nj ကĖBonus.ScreenshotReader°Ѐ $I300က€€풶`L풵䢀໙迧nj䢀໙迧nj䢀໙迧njя, при цьому виникає тупий біль. Запалення триває протягом кількох днів, потім поступово проходить.

- обмороження другого ступеня проявляється некрозом поверхневих шарів шкіри. При відігріванні бліді шкірні покриви стають багряно-синюшними, швидко розвивається набряк тканин, який поширюється за межі обмороження. У зоні обмороження утворюються заповнені білуватою рідиною міхури. Для даного ступеня обморожен­ня характерні загальні явища: підвищення температури, озноб, розлад сну, поганий апетит.

- обмороженні третього ступеня порушення кровообігу (тромбоз судин) призводить до некрозу всіх шарів шкіри і м'яких тканин на різну глибину. У перші дні відзначається некроз шкіри - з'являються заповнені темно-червоною рідиною міхури. Навколо некротизованої ділянки розвивається запальний вал (демаркаційна лінія). Ушкодження глибоких тканин виявляється через 3-5 днів у вигляді вологої гангрени, що розвивається. Загальні явища при даному ступені обмороження: озноб, заливний піт, значне погіршенням самопочуття, апатія до навколишнього.

- обмороження четвертого ступеня характеризується некрозом всіх шарів тканин, у тому числі і кісток. Шкіра швидко покривається заповненими чорною рідиною міхурами. Границя ушкодження виявляється повільно. Виражена демаркаційна лінія проявляється лише через 10-17 днів. Ушкоджена зона швидко чорніє і починає висихати (муміфікуватися). Загоєння рани повільне та мляве. У цей період різко страждає загальний стан, спостерігаються дистрофічні зміни в органах - міокарді, печінці, нирках, що проявляються недостатністю і порушенням функцій цих органів.

Перша медична допомога

- негайне зігрівання постраждалого, це досягається за допомогою теплих ванн. За 20-30 хвилин температуру води поступово збільшують від 20° до 40°С, при цьому кінцівку обережно і ретельно відмивають милом від забруднення.

- ушкоджені ділянки тіла висушити (протерти), закрити стерильною пов'язкою та тепло вкрити, дати гарячий чай чи каву.

Не можна змазувати жиром і мазями, розтирати снігом.

При обмороженні першого ступеня обмежених ділянок тіла (ніс, вуха) зігрівання можна здійснювати руками або за допомогою теплої (але не гарячої) грілки.

За наявності ознак обмороження кінцівок постраждалі обов'язково повинні бути доставлені в лікувальну установу з ви­користанням засобів транспортної іммобілізації.

Загальне замерзання

Загальне замерзання настає при охолодженні всього організму.

Симптоми: з'являється почуття утоми, скутості, сонливості, байдужності, людина перестає від­чувати холод і впадає в загальмований стан.

Перша медична допомога.

Перенести постраждалого в тепле приміщення і посту­пово зігрівати у ванні з водою кімнатної температури, проводячи послідовний обережний масаж всіх частин тіла по черзі, воду поступово нагрівати до температури тіла (36,0-36,5°С). З появою рожевого кольору шкіри та зникненням задубіння кінцівок постраждалого витягнути із ванни і проводити заходи щодо оживлення: штучну вентиляцію леге­нів і непрямий масаж серця. Коли з'являються самостійне дихан­ня, серцебиття і свідомість, постраждалого переносять на ліжко, тепло вкривають, дають гарячий чай або каву.

Поиск по сайту: